Постанова

від 01.12.2020 по справі 569/16116/19

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2020 року

м. Рівне

Справа № 569/16116/19

Провадження № 22-ц/4815/950/20

Головуючий у Рівненському міському суді

Рівненської області: суддя Ковальов І.М.

Рішення суду першої інстанції проголошено

(вступна і резолютивна частини):

о 09 год. 58 хв. 18.06.2020 у м. Рівне

Рівненської області

Повний текст рішення складено: не зазначено.

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий: суддя Хилевич С.В.

судді: Боймиструк С.В., Ковальчук Н.М.

секретар судового засідання: Ковальчук Л.В.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ;

відповідач1: Комунальне підприємство "Реєстраційна служба" Маломощаницької сільської ради Здолбунівського району Рівненської області (державний реєстратор Касюк Віктор Васильович);

відповідач2: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Амбрелла";

представники учасників справи:

позивача - адвокат Янчук Володимир Володимирович;

відповідача2 - адвокат Патраков Олексій Ігорович;

за участі: представника позивача - адвоката Янчука Володимира Володимировича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Амбрелла" на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 18 червня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Реєстраційна служба" Маломощаницької сільської ради Здолбунівського району Рівненської області (державний реєстратор Касюк Віктор Васильович), Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Амбрелла" про скасування рішень щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень,

в с т а н о в и в:

У серпні 2019 року в суд звернувся ОСОБА_1 з позовом до Комунального підприємства "Реєстраційна служба" Маломощаницької сільської ради Здолбунівського району Рівненської області (далі - КП "Реєстраційна служба" Маломощаницької сільської ради) (державний реєстратор Касюк В.В.) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Амбрелла" (далі - ТОВ "ФК "Амбрелла") про скасування рішень щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень. Мотивуючи вимоги, вказувалося про укладення 10 липня 2003 року договору купівлі-продажу, за яким він набув право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку за тією ж адресою площею 0, 06 га, кадастровий номер 5610100000:01:029:0015. В подальшому, 12 вересня 2008 року, він уклав з Відкритим акціонерним товариством "банк "Фінанси та кредит" (далі - ВАТ "Фінанси та кредит" або банк) договір про відкриття кредитної лінії №Ф1-08/13943-102 на суму 140 000 доларів США зі сплатою процентної ставки 17 процентів річних зі строком повернення до 11 вересня 2023 року. Того ж числа з метою забезпечення виконання кредитних зобов`язань між ними укладено іпотечний договір №Ф1-08/13943-102і про передачу в іпотеку зазначеного житлового будинку та земельної ділянки.

25 серпня 2010 року Рівненським міським судом ухвалено заочне рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 1 236 496, 73 гривні кредитної заборгованості.

Згодом, 19 серпня 2019 року, йому стало відомо, що відповідно до іпотечного договору Ф1-08/13943-102і від 12.09.2008 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 разом із приналежною земельною ділянкою перейшло до ТОВ "ФК "Амбрелла" на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 47940292 від 25.07.2019, ОСОБА_3 , КП "Реєстраційна служба" Маломощаницької сільської ради.

Позивач вважає, що відповідачами порушено його право на житло і земельну ділянку, оскільки його не було повідомлено про відступлення права вимоги банком за кредитним та іпотечним договорами, а також не додержано вимог ст.ст. 33, 35 Закону України "Про іпотеку" та Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, виданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 18 червня 2020 року позов задоволено.

Скасовано рішення державного реєстратора Касюка В.В. КП "Реєстраційна служба" Маломощаницької сільської ради про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 47940292 від 25 липня 2019 року та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 47938546 від 25 липня 2019 року, яким було задоволено заяви ТОВ "ФК "Амбрелла" про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме житлового будинку площею 66, 1 м 2 та земельної ділянки площею 0, 06 га, кадастровий номер 5610100000:01:029:0015, які знаходяться в АДРЕСА_1 .

Вирішено питання про судові витрати у справі.

У поданій апеляційній скарзі відповідач покликається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, які полягали у неповноті з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи і неправильному застосуванні норм матеріального права.

На її обґрунтування зазначалося про незгоду із висновками суду щодо відсутності повідомлення позивача про відступлення права вимоги за кредитним та іпотечним договорами як підставу відсутності в ТОВ "ФК "Амбрелла" вимагати від позивача виконання будь-яких зобов`язань на свою користь. Тому судом залишено без уваги правила ст.ст. 512, 514 ЦК України та не було досліджено докази, на підставі яких вчинялися реєстраційні дії.

Вважає, що правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання. Між тим, судом не враховано положень ст.ст. 36, 37 Закону України "Про іпотеку" та п. 11.3.1 іпотечного договору №Ф1-08/13943-102і від 12 вересня 2008 року.

Щодо посилань позивача про неотримання вимоги, передбаченої ст. 35 Закону України "Про іпотеку", то вони не ґрунтуються на жодних доказах.

Спростовуючи твердження суду про необхідність урахування Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", заявник вказував про існування правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові від 13 червня 2018 року у справі №645/5280/16-ц. В цій постанові зазначається про те, що якщо договором передбачено право іпотекодержателя одноосібно за згодою іпотекодавця зареєструвати за собою чи іншою особою в рахунок погашення заборгованості предмет іпотеки, то таке право відповідає вимогам закону і не суперечить нормам Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті". При цьому реєстратор не має перевіряти, чи підпадає забезпечене майно під дію закону про мораторій.

З викладених міркувань просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухваливши нове - про відмову ОСОБА_1 в задоволенні позову.

У поданому відзиві ОСОБА_1 , вважаючи оскаржуване рішення законним і обґрунтованим, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу - відхилити. При цьому посилався на відсутність доказів щодо надіслання йому вимоги про усунення порушення, що датована 25 липня 2015 року, та отримання її особисто позивачем, тобто ТОВ "ФК "Амбрелла" допущено порушення ч. 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" та п. 9 іпотечного договору.

Не погоджувався із доводами апеляційної скарги про недоцільність застосування положень Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті". Вважав, що звернення стягнення на належний йому житловий будинок площею 66, 1 м 2 , як предмет іпотеки, шляхом прийняття рішення про державну реєстрацію права власності за іпотекодержателем здійснено в примусовому порядку, адже він не давав йому своєї згоди на перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя за рішенням іпотекодержателя. Подібної правової позиції додержується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 травня 2020 року у справі №644/3116/18 та Верховний Суд у постановах від 11 грудня 2019 року у справі №594/23/17 і від 07 жовтня 2020 року у справі №760/6465/18.

Заслухавши суддю-доповідача, думку осіб, які беруть участь у справі і з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи заявника, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції правильно виходив із доведеності та обґрунтованості позову, оскільки іпотекодержатель всупереч законодавству про іпотеку у п`ятиденний строк не повідомив боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов`язанням, однак доказів про направлення та вручення позивачу письмової вимоги про усунення порушення від 25.07.2015 надано не було, матеріали справи не містять, а судом здобуто не було.

Також залишено без уваги, що до спірних правовідносин застосовуються правила Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", тоді як цими нормативно-правовими приписами було знехтувано.

Крім того, звернення стягнення на належний ОСОБА_1 житловий будинок і земельну ділянку шляхом прийняття рішення про державну реєстрацію права власності за іпотекодержателем здійснено в примусовому порядку, адже власник будинку і ділянки (іпотекодавець) своєї згоди на перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя за рішенням іпотекодержателя не надавав.

Як з`ясовано судом, на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 10 липня 2003 року, що посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Торкуновою Т.А., та державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №263451 від 27 листопада 2006 року ОСОБА_1 набув право приватної власності житловий будинок АДРЕСА_1 і на земельну ділянку за тією ж адресою площею 0, 06 га, кадастровий номер 5610100000:01:029:0015.

В подальшому, 12 вересня 2008 року, між позивачем і ВАТ "Фінанси та кредит" укладено договір про відкриття кредитної лінії №Ф1-08/13943-102, за умовами якого банк зобов`язався надати позичальнику кредит у сумі 140 000 доларів США зі сплатою процентної ставки 17 відсотків річних за користування кредитом і строком повернення до 11 вересня 2023 року.

З метою забезпечення повернення кредиту між ними 12 вересня 2008 року укладено іпотечний договір №Ф1-08/13943-102і, що посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Торкуновою Т.А., за яким ОСОБА_1 передав в іпотеку нерухоме майно: домоволодіння, розташоване в АДРЕСА_1 . До складу домоволодіння входить житловий будинок (літ. Б2), огорожа (№1), ворота (32), хвіртка (№3) та земельна ділянка НОМЕР_1 , 0600 га, кадастровий номер 5610100000:01:029:0015, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування дитбудинку, господарських будівель та споруд.

Заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 25 серпня 2010 року, що набрало законної сили, з ОСОБА_1 стягнуто на користь ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" 1 236 496, 73 гривні заборгованості за кредитним договором №Ф1-08/13943-102 від 12 вересня 2008 року, 1 700 гривень судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Судом встановлено, що про відчуження предмета іпотеки - житлового будинку АДРЕСА_1 та приналежної земельної ділянки площею 0, 06 га позивач дізнався 19 серпня 2019 року і тоді ж він звернувся до Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської області про отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна №177950522 від 19.08.2019 видно, що право власності на житловий будинок загальною площею 66, 1 м 2 , житловою площею 48, 8 м 2 , який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1879883156101, 22 липня 2019 року було зареєстровано державним реєстратором Касюком В.В. КП "Реєстраційна служба" Маломощаницької сільської ради за ТОВ "ФК "Амбрелла", код ЄДРПОУ: 42855051. Підстава виникнення права власності: Іпотечний договір, серія та номер: Ф1-08\13943-102і, виданий 12.09.2008, видавник: укладений між ВАТ "Банк "Фінанси та кредит" та ОСОБА_4 ; вимога про усунення порушень, серія та номер: б\н, видраний 15.07.2015, видавник: Начальник відділу юридичного супроводу С.М.Воїна; рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, серія та номер: б\н, виданий 28.07.2015, видавник: Рівне 27. Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 47940292 від 25.07.2019 10:53:47, ОСОБА_3 , КП "Реєстраційна служба" Маломощаницької сільської ради.

Ця ж інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна №177950522 від 19.08.2019 свідчить, що право власності на земельну ділянку площею 0, 06 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1879803856101, 22 липня 2019 року було зареєстровано державним реєстратором Касюком В.В. КП "Реєстраційна служба" Маломощаницької сільської ради за ТОВ "ФК "Амбрелла" код ЄДРПОУ: 42855051. Підстава виникнення права власності: Іпотечний договір, серія та номер: Ф1-08\13943-102і, виданий 12.09.2008, видавник: укладений між ВАТ "Банк "Фінанси та кредит" та ОСОБА_1 ; вимога про усунення порушень, серія та номер: б\н, виданий 15.07.2015, видавник: Начальник відділу юридичного супроводу С.М.Воїна; рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, серія та номер: б\н, виданий 28.07.2015, видавник: Рівне 27. Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 47938546 від 25.07.2019 10:04:24, ОСОБА_3 , КП "Реєстраційна служба" Маломощаницької сільської ради.

Повно і правильно з`ясувавши обставини справи та встановивши, що при вирішенні спірних правовідносин до застосування підлягають норми матеріального права, на чому наполягав позивач, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов, скасувавши оспорюване рішення державного реєстратора Касюка В.В. КП "Реєстраційна служба" Маломощаницької сільської ради про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 47940292 від 25 липня 2019 року та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 47938546 від 25 липня 2019 року, житлового будинку площею 66, 1 м 2 та земельної ділянки площею 0, 06 га, кадастровий номер 5610100000:01:029:0015, в АДРЕСА_1 , за власником - ТОВ "ФК "Амбрелла".

Згідно зі ст.ст. 516, 517, 1082 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Відповідно до ст.ст. 24, 33, 35 Закону України "Про іпотеку" відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

У разі порушення основного зобов`язання та\або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Пунктами 10 і 11 іпотечного договору №Ф1-08/13943-102і від 12 вересня 2008 року передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на розсуд іпотекодержателя: або за рішенням суду, або за виконавчим написом нотаріуса, або іпотекодержетелем самостійно на умовах цього договору. Звернення стягнення на предмет іпотеки (у т.ч. при самостійному продажі іпотекодержателем та при передачі іпотеки іпотекодержателю у власність та ін.) здійснюється за ліквідаційною вартістю предмета іпотеки.

За вибором іпотекодержателя застосовується один із способів звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог іпотекодержателя: за рішенням суду; у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в п.п. 11.3.1 та 11.3.2 цього договору, а саме шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки у порядку, встановленому ст. 37 Закону України "Про іпотеку" або продажу іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку встановленому ст. 38 Закону України "Про іпотеку".

При цьому правильно судом звернуто увагу на те, що норма ст. 37 Закону України "Про іпотеку" вказує про те, що правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Щодо ст. 38 Закону України "Про іпотеку", то за її положеннями якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі - покупцеві, іпотекодержатель зобов`язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмового повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.

Крім того, правовим висновком Верховного Суду України, що зафіксований у постановах від 11 квітня 2017 року у справі №822/864/15 та від 12 квітня 2017 року у справі №822/862/15, зазначено про те, що обов`язок з надіслання вимоги може вважатися виконаним тільки в разі, якщо така вимога отримана іпотекодавцем, і строк її виконання обчислюється з моменту отримання такої вимоги. Таким чином іпотекодержатель має довести не тільки факт надіслання, а й отримання вимоги, а реєстратор речових прав - вимагати такі документи від заявника.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна особа несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Між тим, будь-яких доказів про направлення та отримання іпотекодавцем письмової вимоги про усунення порушення відповідачами надано не було, матеріли справи не містять, а судом їх не було здобуто. При цьому сам по собі факт долучення до апеляційної скраги вимоги про усунення порушень від 15 липня 2015 року не свідчить про виконання вимог закону відповідачем, оскільки такий доказ повинен був бути поданий до суду попередньої інстанції. Поважних причин відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України для прийняття цього доказу апеляційним судом ТОВ "ФК "Амбрела" наведено не було і колегією суддів не встановлено.

Таким чином заперечуються аргументи автора апеляційної скарги про доведеність та обґрунтованість факту надіслання і отримання позивачем вимоги про усунення порушення.

Щодо доводів заявника про недодержання положень ст.ст. 35-37 Закону України "Про іпотеку", то вони спростовуються правильністю їх застосування судом.

Не можна погодитися і з твердженнями про невідповідність зроблених судом висновків обставинам справи, оскільки не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Решта аргументів апеляційної скарги про хибність оскаржуваного рішення також є необґрунтованими, на увагу не заслуговують, а тому колегією суддів відхиляються.

Справедливість, добросовісність та розумність відповідно до п. 6 ст. 3 ЦК України є одними із загальних засад цивільного законодавства.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. десятий п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп\2003).

Тому доводи особи, що подала апеляційну скаргу, на необхідність та вимушеність захисту її прав, порушуючи тим самим права відповідача, є неприйнятними для апеляційного суду.

Підставою для залишення оскаржуваного рішення без змін відповідно до ст. 375 ЦПК України є додержання судом першої інстанції норма матеріального і процесуального права при його ухваленні.

Керуючись ст. ст. 368, 375, 381-384, 388-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Амбрелла" залишити без задоволення, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 18 червня 2020 року- без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено: 01.12.2020

Головуючий : С.В. Хилевич

Судді: С.В.Боймиструк

Н.М.Ковальчук