Постанова

від 30.11.2020 по справі 638/19411/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2020 року

м.Харків

Справа №638/19411/19

Провадження №22-ц/818/ 4761/ 20

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого Кругової С.С.,

Суддів Тичкової О.Ю., Пилипчук Н.П.,

секретаря Кучер Ю.Ю.,

Учасники справи :

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Манерко Лариса Миколаївна ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Манерко Лариса Миколаївна про визнання договорів недійсними та поділ майна подружжя,

за апеляційною скаргою адвоката Репетя Володимира Олеговича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 15 липня 2020 року (суддя Аркатова К.В.), -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому з урахуванням заяви про часткову зміну предмету позову від 02.04.2020 року просила : визнати недійсним шлюбний договір від 03.04.2019 року, укладений між нею та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Манерко Л.М., реєстровий № 181 від 03.04.2019 року; визнати недійсним договір про поділ спільного майна подружжя від 03.04.2019 року, укладений між нею та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Манерко Л.М., реєстровий № 180 від 03.04.2019 року; визнати недійсним договір дарування частки у статутному капіталі ТОВ Маун від 03.04.2019 року, укладений між нею та ОСОБА_2 від 03.04.2020 року; витребувати на її користь частку у статутному капіталі ТОВ Маун номінальною вартістю 924494,95 грн., що складає 35 %, з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 та визнати за нею право власності на вказану частку у статутному капіталі; визнати недійсним договір дарування ННТ № 550025 від 03.04.2019 року автомобіля Skoda Octavia A5, 2012 року випуску, укладений між нею та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Манерко Л.М.; визнати недійсним договір дарування ННТ № 550026 від 03.04.2019 року автомобіля Mercedes - Benz G350 TD, 2013 року випуску, укладений між нею та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Манерко Л.М., витребувати на її користь вказаний автомобіль; визнати спільною сумісною власністю подружжя її та ОСОБА_2 наступне майно: житловий будинок літ. К-2 загальною площею 410,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1914666063101); земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер 6310136300:07:020:0010 за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1914642863101); земельну ділянку площею 0,2907 га кадастровий номер 6321655800:01:004:0062 за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1951719263216); земельну ділянку площею 0,015 га, кадастровий номер 6321655800:01:004:0061 за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1951759763216); автомобіль MERSEDES-BENZ S 500, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; автомобіля MERSEDES-BENZ G 350 TD, 2013 року випуску; автомобіль SKODA OCTAVIA А5, легковий хетчбек-В, 2012 року випуску; причіп-фургон-Е LMC Caravan 560 К, рік випуску 1998, дата реєстрації 05.08.2008 року; причіп легковий-В UMS BOAT, рік випуску 2009, дата реєстрації 21.08.2009; автомобіль ГАЗ 3302-288, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 ; автомобіль ГАЗ 330202-388, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 ; автомобіль ГАЗ 3307, 2002 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 ; грошовий вклад до статутного капіталу ТОВ МАУН у сумі 2641414,14 гривень; грошовий вклад до статутного капіталу ТОВ НОВАТОРБУД у сумі 3 600 000 грн.; грошовий вклад до статутного капіталу ТОВ ГРІН-ГЛЕЙД у сумі 266 000 грн.; грошовий вклад до статутного капіталу ТОВ МАУНТЕКС АГРО у сумі 9000 грн.; грошовий вклад до статутного капіталу ТОВ МАУНТЕКС у сумі 10 740 000 грн.; грошовий вклад до статутного капіталу ТОВ ФІРМА ЛВС у сумі 8 217000; грошові кошти, які станом на 03.04.2019 року знаходились на депозитному рахунку № НОМЕР_5 , відкритому у AT ПУМБ , грошові кошти, які станом на 03.04.2019 року знаходились на депозитному рахунку № НОМЕР_6 , відкритому у AT Альфа-Банк ; грошові кошти в сумі 400000 доларів США, що еквівалентно 10789680, які були передані позивачу 03.04.2019 року.

Визнати недійсними договір купівлі - продажу частки у статутному капіталі ТОВ Новаторбуд у розмірі 45 % статутного капіталу товариства, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ; договір купівлі - продажу частки у статутному капіталі ТОВ Маунтекс Агро у розмірі 90 % статутного капіталу товариства, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ ІМС-Маунтекс ; договір купівлі - продажу частки у статутному капіталі ТОВ Маунтекс у розмірі 100 % статутного капіталу між ОСОБА_2 та ТОВ ІМС-Маунтекс ; договір купівлі - продажу частки у статутному капіталі ТОВ фірма ЛВС у розмірі 100 % статутного капіталу, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Визнати недійсним договір позики від 16.09.2019 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на суму 5000000 грн. зі строком повернення до 16.09.2023 року. Визнати недійсним договір іпотеки від 16.09.2019 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яким в іпотеку передано житловий будинок та земельну ділянку, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати недійсним договір позики від 09.04.2019 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на суму 1572002 грн.

Визнати недійсним договір купівлі - продажу земельної ділянки від 01.11.2019 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 земельної ділянки кадастровий номер 6321655800:01:004:0061, площею 0,015 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , визнати за позивачем право власності на вказану земельну ділянку, витребувати її з чужого незаконного володіння ОСОБА_5 .

Визнати недійсним договір купівлі - продажу земельної ділянки від 01.11.2019 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , кадастровий номер 6321655800:01:004:0062, площею 0,2907 га за адресою: АДРЕСА_2 , визнати за позивачем право власності на вказану земельну ділянку, витребувати її з чужого незаконного володіння ОСОБА_5 . Визнати за позивачем в порядку поділу майна подружжя право особистої власності на наступне майно: житловий будинок літ. К-2 загальною площею 410,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1914666063101) з усіма предметами вжитку, меблями, побутовою технікою; земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер 6310136300:07:020:0010 за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1914642863101); земельну ділянку площею 0,2907 га кадастровий номер 6321655800:01:004:0062 за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1951719263216); земельну ділянку площею 0,015 га, кадастровий номер 6321655800:01:004:0061 за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1951759763216); частку у статутному капіталі ТОВ Маун , номінальною вартістю 924494,95 грн., що становить 35 %; автомобіль MERSEDES-BENZ G 350 TD, 2013 року випуску; грошові кошти в сумі 400000 доларів США, що передані їй 03.04.2019 року.

Визнати за позивачем в порядку поділу майна подружжя право власності на грошові кошти в сумі 2400000 грн., які станом на 03.04.2019 року знаходились на депозитному рахунку у АТ ПУМБ та на грошові кошти в сумі 6065279,53 грн., які станом на 03.04.2019 року знаходились на банківському рахунку у АТ Альфа - банк та стягнути вказані суми грошових коштів з ОСОБА_2 . Визнати за ОСОБА_2 в порядку поділу майна подружжя право особистої власності на наступне майно: автомобіль MERSEDES-BENZ S 500, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; автомобіль SKODA OCTAVIA А5, легковий хетчбек-В, 2012 року випуску; причіп-фургон-Е LMC Caravan 560 К, рік випуску 1998, дата реєстрації 05.08.2008 року; причіп легковий-В UMS BOAT, рік випуску 2009, дата реєстрації 21.08.2009; автомобіль ГАЗ 3302-288, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 ; автомобіль ГАЗ 330202-388, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 ; автомобіль ГАЗ 3307, 2002 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 ; частку у статутному капіталі ТОВ МАУН у сумі 1716919,19 гривень, що становить 65 % статутного капіталу товариства; грошовий вклад до статутного капіталу ТОВ НОВАТОРБУД у сумі 3 600 000 грн.; грошовий вклад до статутного капіталу ТОВ ГРІН-ГЛЕЙД у сумі 266 000 грн.; грошовий вклад до статутного капіталу ТОВ МАУНТЕКС АГРО у сумі 9000 грн.; грошовий вклад до статутного капіталу ТОВ МАУНТЕКС у сумі 10 740 000 грн.; грошовий вклад до статутного капіталу ТОВ ФІРМА ЛВС у сумі 8 217000; прво вимоги щодо повернення грошових коштів до ОСОБА_6 в сумі 1572002 грн. Стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача суму сплаченого судового збору 21899,40 грн. та витрати на правову допомогу.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 15.07.2005 року вона з ОСОБА_2 уклали шлюб, спільне проживання та ведення спільного господарства почалося з 12.11.2003 року. Від даного шлюбу вони мають доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У 2012 році ОСОБА_2 звернувся до неї з проханням тимчасово розірвати шлюб з метою забезпечення внутрішніх питань ведення бізнесу, уникнення претензій з боку контролюючих органів та кредиторів. На той час вона довіряла чоловіку, та рішенням суду від 25.10.2012 року їх шлюб розірвано.

В подальшому їй стало відомо, що причиною офіційного розлучення стала необхідність відповідача придбати майно на спільні грошові кошти подружжя з метою оформлення особистої приватної власності. У період після розлучення з 25.10.2012 року до 14.03.2013 року вони продовжували проживати однією сім`єю, тобто шлюбні відносини не припинялися. 15.03.2013 року вона з відповідачем повторно уклали шлюб. У 2016 році вона проходила гормональну терапію у зв`язку з плануванням вагітності, після чого діагностований гормональний дисбаланс. Також виникла напруженість у стосунках з чоловіком, у зв`язку з чим у неї мав місце тяжкий депресивний синдром, вона проходила лікування в іноземних фахівців, перебувала на стаціонарному психіатричному лікуванні у Німеччині, в подальшому проходила лікування в Україні.

З середини квітня 2019 року їх стосунки з чоловіком погіршилися та вони перестали проживати разом, у зв`язку з чим постало питання про поділ спільного майна подружжя. Внаслідок застосування до неї з боку ОСОБА_2 психічного тиску, на фоні існуючого депресивного синдрому, 03.04.2019 року нею підписано ряд заздалегідь підготовлених відповідачем документів, які є предметом розгляду по даній справі, тобто ті правочини, які вона просить визнати недійсними.

В подальшому у грудні 2019 року після звернення до фахових юристів, їй стало відомо про укладення ОСОБА_2 ряду, на її думку, фіктивних правочинів, які є предметом розгляду по даній справі, якими ОСОБА_2 переоформив майно на третіх осіб, що є давніми знайомими відповідача. Усе спірне майно обтяжене або відчужене, на думку позивача, за схемними правочинами на користь близьких до чоловіка осіб, а фактично це майно перебуває у власності та контролюється ОСОБА_2 . Підставою для визнання недійсними оскаржуваних правочинів, що підписані позивачем, стала відсутність вільного волевиявлення та невідповідність внутрішній волі, наявність психічного тиску з боку ОСОБА_2 .

Також, вказала про те, що внаслідок укладення договорів вона поставлена у надзвичайно невигідне матеріальне становище, зменшують обсяг прав спільної дитини, суперечать засадам добросовісності, справедливості та розумності. Крім того, нею не надавалась згода на укладення оскаржуваних правочинів між ОСОБА_2 та третіми особами - відповідачами по даній справі, схемні договори позик та іпотек є фіктивними, оскільки не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, єдиною підставою вказаних правочинів було створення юридичних підстав для переоформлення та обтяження майна - гроші за зазначеними договорами в дійсності не надавались.

Рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 15 липня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Скасовано заходи забезпечення позову ОСОБА_1 , вжиті ухвалою суду від 16.12.2019 року, які частково скасовані ухвалою суду від 16.04.2020 року.

Рішення суду першої інстанції мотивовано необґрунтованістю та недоведеністю позивачем обставин, з якими вона пов`язує недійсність правочинів , зокрема вчинення щодо неї психічного насильства, порушення правочинами інтересів їх спільної з відповідачем дитини, фіктивність схемних правочинів; позовні вимоги щодо визнання майна спільною сумісною власністю та його поділу залишив без задоволення, як похідні . Вжиті судом заходи забезпечення позову скасовано у зв`язку із залишенням позовних вимог без задоволення.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, адвокат Репетя В.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою , в якій просить рішення скасувати та залишити позовну заяву без розгляду; зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м.Харкова повернути ОСОБА_1 суму сплаченого нею судового збору за подання позовної заяви у розмірі 21900 грн.

Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального права.

Зазначає, що представником позивача до початку розгляду заяви по суті було подано заяву про залишення позову без розгляду. Однак суд всупереч вимогам ст.ст. 257, 258 ЦПК України не постановив відповідної ухвали, а розглянув справу по суті, чим порушив принцип диспозитивності цивільного судочинства.

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про зловживання позивачем своїми процесуальними правами, не навівши обґрунтованих аргументів стосовно спроби маніпулювання позивачем автоматизованим розподілом справ між суддями.

У відзиві на апеляційну скаргу, представник ОСОБА_2 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін, посилаючись на те, що подання заяви про залишення позову без розгляду в сукупності з поданням нового позову з тим же предметом, є діями спрямованими на маніпуляцію автоматизованим розподілом справ між суддями.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Зі змісту апеляційної скарги, як зазначено вище, вбачається незгода з рішенням суду щодо розгляду справи по суті, тоді як представник позивача вважає, що позов підлягає залишенню без розгляду.

На спроостування доводів апеляційної скарги слід зазначити про таке.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Беручи до уваги те, що представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Репетя В.О. заяву про залишення позову без розгляду в порушення п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України було подано 06.07.2020 року, після початку розгляду справи по суті, у суду першої інстанції не було підстав для залишення позову без розгляду.

Так, зі змісту хували суду від 06.04.2020 року вбачається, що підготовче судове засідання було закінчено і призначено справу до розгляду по суті на 15.04.2020 року.

Згідно ч. 1 ст. 210 ЦПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.

Відповідно до ч. 3 ст. 217 ЦПК України з оголошенням головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті.

Матеріали справи свідчать, що 29 квітня 2020 року суд у відкритому судовому засіданні розглянув клопотання представника позивача про витребування доказів.

Отже, судове засідання було відкрите ще 29 квітня 2020 року, а тому слід вважати , що розгляд справи по суті було розпочато ще 29 квітня 2020 року. Заяву про залишення позову без розгляду було подано 6 липня 2020 року, тобто вже після відкриття судового засідання, а тому не можна вважати, що заява була подана до початку розгляду справи по суті.

Що стосується доводів апеляційної скарги про помилковий висновок суду стосовно зловживання позивачем своїми процесуальними правами, судова колегія відхиляє їх.

Визнаючи дії позивча як зловживання процесуальними правами, суд послався на п. 2 ч. 2 ст. 44 ЦПК України, яка визначає, що таким зловживанням є подання декільокох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Судовим розглядом дійсно встановлено, що тривалий час з грудня 2019 року дана справа перебувала в провадженні суду. Жодного разу ні позивач ні його представник не з`являлись до суду. Протягом цього часу надсилали клопотання та заяви про витребування доказів, забезпечення позову та інше. Потім 06.07.2020 року звернулись із заявою про залишення позову без розгляду.

Отже, згідно ч. 3 ст. 44 ЦПК України якщо подання заяви визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи, має право залишити без розгляду таку заяву.

Суд першої інстанції, дійшовши висновку про зловживання позивачем своїми правами, фактично залишив без розгляду заяву про залишення позову без розгляду та розглянув справу по суті.

Апеляційна скарга не містить доводів на спростування наведених судом підстав. Під час розгляду справи в апеляційному суді факт звернення з аналогічним позовом представником позивача не заперечувався, тобто справа розглядом триває, тільки знаходиться в провадженні іншого судді цього ж суду.

Суд першої інстанції врахував поведінку позивача, який неодноразово просив відкласти розгляд справи на 15.04.2020 року, 29.04.2020 року, 19.05.2020 року, 03.06.2020 року.

За таких обставин судова колегія не вбачає підстав для скасування рішення суду та залишення позову без розгляду.

З інших підстав рішення суду не оскаржувалось, апеляційна скарга не містить будь - яких доводів щодо незгоди позивача з вирішення судом справи по суті.

Керуючись ст. ст. 3, 10, 12, 13, 81, 141, 351, 367, 368, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу адвоката Репетя Володимира Олеговича , який діє в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 15 липня 2020 року, - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду в порядку, передбаченому ст. 389 ЦПК України.

Головуючий С.С. Кругова

Судді Н.П.Пилипчук

О.Ю.Тичкова

Повний текст постанови складено 3 грудня 2020 року.