Рішення

від 27.11.2020 по справі 466/788/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/788/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

« 04« листопада 2020 року Шевченківський районний суд м.Львова у складі:

головуючої - судді ЛУЦІВ-ШУМСЬКОЇ Н.Л.

секретар СТЕПАНЮК Н.

за участю

представника позивача АЛЕШКО А.С., представника відповідача КУРСИ О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , звернулася в суд з позовом до державного реєстратора Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області Вавруха О.І., Кабінету Міністрів України про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 34323355 від 17.03.2017 року, прийнятого державним реєстратором Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області Ваврух О.І.

В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що державним реєстратором вказано підставою виникнення права власності рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 11.12.2013р. №1328/975/12. Однак, в резолютивній частині вказаного рішення зазначається про витребування земельної ділянки та зобов`язання повернути , а не про припинення права власності, визнання недійсним державного акту, визнання права власності за іншою особою. При цьому в рішенні суду міститься вказівка на правовстановлюючий документ - державний акт - ЯЖ №580877.

Відповідно до п. 9 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, разом із заявою заявник подає оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав. Але згідно з актуальних даних Державного реєстру речових на нерухоме майно, оригінал Державного акта серії ЯЖ № 580877 для проведення державної реєстрації права власності за Кабінетом Міністрів України на земельну ділянку 4610166300:04:003:0072 не подавався та був відсутній у державного реєстратора на момент вчинення оскаржуваних дій.

Незважаючи на це державним реєстратором проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим 4610166300:04:003:0072 за Кабінетом Міністрів України.

Зазначає, якщо витребування майна та його повернення за рішенням суду не здійснюється в добровільному порядку, то виконання такого рішення проводиться у порядку, визначеному ЗУ Про виконавче провадження . Оскаржувану реєстраційну дію було вчинено не в порядку примусового виконання рішень відповідно до закону, а подані реєстратору документи не давали змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Згідно інформаційної довідки №114041753 від 14.02.2018р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо нерухомого майна, щодо земельної ділянки площею 0.1503га за адресою: АДРЕСА_1 , наявний ряд обтяжень. Це давало можливість відмовити у державній реєстрації права власності на земельну ділянку.

Державним реєстратором не враховано, що за позивачем на праві власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано житловий будинок загальною площею 345кв.м зі складовою частиною - гаражем за адресою: АДРЕСА_2 та земельну ділянку площею 0,1503 га, кадастровий номер 4610166300:04:003:0072, цільове призначення громадсько-житлове будівництво, що знаходиться в межах населеного пункту смт. Брюховичі, як єдиний об`єкт нерухомого майна. Реєстраційний номер 76524646101 з 31.05.2013р.

Державним реєстратором в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно безпідставно відкрито новий розділ та проведено спірну реєстрацію. Такими діями порушено майнові права позивача.

Ухвалою від 03.07.2019р. відкрито спрощене позовне провадження у справі.

У відзиві на позов відповідач, заперечуючи позовні вимоги, зазначає, що рішенням Шевченківського району м. Львова від 11.12.2013р. первісний позов прокурора Шевченківського району м.Львова в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного агентства лісових ресурсів України, Львівської міської ради до ОСОБА_1 , Брюховицької селищної ради, за участю третіх осіб Управління Держкомзему у м.Львові, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Стефанюк О.І., приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Урумова Ж.М., ОСОБА_3 про витребування майна від добросовісного набувача задоволено частково. Витребувано у ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1503га, кадастровий номер 4610166300:04:0030072 Державний акт серії ЯЖ №580877 та зобов`язано повернути спірну земельну ділянку у розпорядження держави в особі Кабінету Міністрів України. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 про визнання права власності на спірну земельну ділянку відмовлено.

Верховний Суд України постановою від 03.02.2016 у справі № 6-1814ЦС15 залишив без змін рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 11.12.2013 у справі № 1328/975/12, яким було відновлено порушене право КМ України, повернуто земельну ділянку у розпорядження держави в особі КМ України, до повноважень якого входить розпорядження землями державної власності. В судовому порядку рішення Брюховицької селищної ради від 23.10.2008р. про продаж земельної ділянки ТзОВ Новобуддизайн скасоване, а договір купівлі-продажу земельної ділянки від 05.11.2008р. визнаний недійсним. Правові підстави, за якими ТзОВ Новобуддизайн набуло земельну ділянку, відпали. Земельна ділянка вибула із власності держави поза її волею, тому у ОСОБА_1 , як добросовісного набувача, вона витребувана.

Відповідно до ч.5 п.10 постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.2009р. рішення суду про задоволення позову про витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно за власником, а також скасування попередньої реєстрації.

Посилання ОСОБА_1 на те, що оригінал Державного акта серія ЯЖ № 580877 для проведення держаної реєстрації права власності за Кабінетом Міністрів України на земельну ділянку 4610166300:04:003:0072 не подавався та був відсутній є безпідставним. Верховний суд України в своєму рішенні від 16.03.2019 вказав, що державний акт на право власності на з/д виданий на підставі незаконного рішення органу місцевого самоврядування залишається недійсним. Отже, Кабінет Міністрів України не міг подати до державного реєстратора недійсний Державний акт.

На час прийняття оскаржуваного рішення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об1єктів нерухомого майна були наявні ряд обтяжень земельної ділянки. Однак, згідно з абз. 13 п. 1 ст. 19 Закону України від 01.07.2004 № 1952-1V "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" одною з підстав для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, є рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрало законної сили.

Також, Кабінет Міністрів України Постановою № 1127 від 25.12.2015 затвердив Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно і а їх обтяжень. Пунктом 15 цього Порядку передбачено, що під час розгляду заяви і Документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо наявності обтяжень на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону.

Відповідно пункту 20 цієї постанови за наявності зареєстрованих речових прав на таких об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва або обтяжень таких прав у спеціальному розділі Державного реєстру прав, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек державний реєстратор одночасно з відкриттям розділу у Державному реєстрі прав переносить такі відомості про речові права на таке майно та їх обтяження, про суб`єктів цих прав до відповідного відкритого розділу.

Відповідач зазначає, що ОСОБА_4 в порушення заборони суду від 01.06.2011р. зареєструвала житловий будинок з гаражем (дата реєстрації 14.03.2012) на спірній земельній ділянці з кадастровий номер 4610166300:04:003:0072. Такими діями вона грубо порушила права єдиного розпорядника даної ділянки - Кабінету Міністрів України.

Вказана земельна ділянка кадастровий номер 4610166300:04:003:0072 відноситься до земель лісів першої категорії і належить до земель розпоряджатися якими може виключно Кабінет Міністрів України. Державна реєстрація земельної ділянки проведена 17.03.2017р. державним реєстратором Сокільницької сільської ради Пустомитівського Львівської області Ваврухом О.І. була здійснена відповідно до норм чинного законодавства.

17.10.2019р. представником позивача подано відповідь на відзив, у якій він з відзивом не погодився. Зазначає, що підставою позову є ряд істотних порушень законодавства, допущених державним реєстратором під час проведення реєстраційних дій 17.03.2017р. Державний реєстратор зобов`язаний був встановити наявність обтяжень прав на нерухоме майно.

Ухвалою суду від 11.11.2019р. виключено Державного реєстратора Сокільницької сільської ради Пустомитівського Львівської області Вавруха О.І. з числа відповідачів у справі.

В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав повністю, виходячи з доводів позовної відповіді на відзив.

Представника відповідача в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечила з мотивів, наведених у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, дослідивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з таких мотивів.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За ст.77 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За загальними положеннями ЦПК України обов`язок суду під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

ОСОБА_1 звернулася з позовними вимогами про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 34323355 від 17.03.2017 року, прийнятого державним реєстратором Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області Ваврух О.І., покликаючись на те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням встановленого Законом порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, воно грубо порушує права позивачки.

При розгляді справи судом встановлено, що рішенням Шевченківського району м. Львова від 11.12.2013р. частково задоволено первісний позов прокурора Шевченківського району м.Львова в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного агентства лісових ресурсів України, Львівської міської ради до ОСОБА_1 , Брюховицької селищної ради, за участю третіх осіб Управління Держкомзему у м.Львові, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Стефанюк О.І., приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Урумова Ж.М., ОСОБА_3 про витребування майна від добросовісного набувача. Витребувано у ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1503га, кадастровий номер 4610166300:04:0030072 Державний акт серії ЯЖ №580877 та зобов`язано повернути спірну земельну ділянку у розпорядження держави в особі Кабінету Міністрів України.

Цим рішенням також відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні зустрічного позову про визнання за нею права власності на земельну ділянку кадастровий номер № 4610166300:04:003:0072, площею 0,1503 га, яка знаходиться у АДРЕСА_2 .

Вказане рішення було предметом апеляційного та касаційного розгляду.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 23.02.2015р. рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 11.12.2013р. в частині відмови в задоволенні позовних вимог первісного позову про скасування рішення та визнання недійсним договору купівлі-продажу від 05.11.2008р. скасовано, провадження у цій частині позовних вимог закрито. В решті рішення залишено без змін.

Постановою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20.05.2016р. відмовлено представнику ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження у справі.

Верховний Суд України постановою від 03.02.2016 відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20.05.2016р.

У рішенні Шевченківського району м. Львова від 11.12.2013р. зазначено, що Брюховицька селищна рада не вправі була відчужувати спірну земельну ділянку, оскільки не була її власником та не могла нею розпоряджатися, а рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.11.2004 року було скасовано самим же судом в порядку встановленої процедури перегляду судових рішень, то є підстави для задоволення вимог про витребування майна у добросовісного набувача - спірне майно підлягає поверненню законним власникам та розпорядникам. Суд виходив з положень ч.1 ст.388 ЦК України, за якою майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача.

В судовому порядку рішення Брюховицької селищної ради від 23.10.2008р. про продаж земельної ділянки ТзОВ Новобуддизайн скасоване, а договір купівлі-продажу земельної ділянки від 05.11.2008р. визнаний недійсним.

Суд констатував, що правові підстави, за яких Брюховицька селищна рада за договором 05.11.2008 року розпорядилась земельною ділянкою на користь ТзОВ "Новобуддизайн" - відпали, що в свою чергу свідчить про вибуття земельної ділянки із власності держави поза її волею і незаконність розпорядження земельною ділянкою вказаним ТзОВ Новобуддизайн на користь ряду осіб, у тому числі, відповідачки ОСОБА_1 , яка є її добросовісним набувачем.

Витребування майна від добросовісного набувача є одним із способів захисту порушеного права.

Спірна земельна ділянка перебувала в державній власності і вибула з володіння власника - держави поза його волею, оскільки відповідно до чинного законодавства право розпорядження нею належало Кабінету Міністрів України проте жодних дій щодо розпорядження цією земельною ділянкою Кабінет Міністрів України не вчиняв Тому у ОСОБА_1 , як добросовісного набувача, вона витребувана згідно з нормами статті 388 ЦК України .

Про це вказав і Верховний Суд України у постанові від 03.02.2016р. у даній справі.

Відповідно до ч.5 п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації (статті 19, 27 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень".

Оскільки рішеннями попередніх судів встановлено, що Брюховицька селищна рада не була власником спірної земельної ділянки та не могла нею розпоряджатися, відтак, право власності на цю земельну ділянку не перейшло до ТзОВ Новобуддизайн , а далі і до ОСОБА_1 .

Отже, ОСОБА_1 , виходячи з положень ст.328 ЦК України, не набувала права власності на земельну ділянку площею 0,1503 га кадастровий № 4610166300:04:003:0072.

З цього виходив Шевченківський районний суд м.Львова, відмовляючи 11.12.2013р. ОСОБА_1 у зустрічному позові про визнання за нею права власності не вказану земельну ділянку.

Звертаючись в суд з даним позовом, ОСОБА_1 зазначила, що державним реєстратором Ваврух О.І. внесено до державного реєстру речових прав неправдиві відомості про земельну ділянку кадастровий № 4610166300:04:003:0072, що не лише порушує визначений чинними нормативними актами порядок, але грубо порушує її права. Проте, у позові вона не зазначає на захист яких саме своїх порушених прав вона звернулася, якими законодавчими нормами ці права визначені. Не обґрунтувала позивачка і правильність вибору способу захисту такого права, належність цього способу - скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Водночас, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 6 листопада 2019 року у справі № 826/3051/18, зазначила, що спір про скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно має розглядатись як спір, що пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо того ж нерухомого майна. Належним відповідачем у такому спорі є особа, речове право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь у такому спорі реєстратора як співвідповідача (якщо позивач уважає його винним у порушенні своїх прав) не змінює приватноправового характеру спору. Оскарження рішень та дій щодо внесення записів про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно безпосередньо пов`язане із захистом позивачем свого цивільного права у спорі щодо нерухомого майна з особою, яка не заперечує законності дій та рішень державного реєстратора з реєстрації за нею аналогічного права на це ж майно, що свідчить про приватноправовий характер цього спору.

Отже, слід дійти висновку, що ОСОБА_1 з даним позовом звернулася на захист цивільного права на нерухоме майно - земельну ділянку кадастровий № 4610166300:04:003:0072. Проте, такого права вона не набула, і це право не підлягає захисту.

Враховуючи наведені вище обставини, оцінюючи подані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог і відмову у їх задоволенні.

Керуючись ст.ст. 5,10,12,13,76,81,141,259,263,264,265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 34323355 від 17.03.2017 року, прийнятого державним реєстратором Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області Ваврух Орестом Іренейовичем, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повнимй текст рішення складено 27 листопада 2020 року.

Суддя Н. Л. Луців-Шумська