Постанова

від 02.12.2020 по справі 583/4594/19

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2020 року

м.Суми

Справа №583/4594/19

Номер провадження 22-ц/816/2254/20

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Левченко Т. А. , Ткачук С. С.

за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

сторони:

позивачка - ОСОБА_1 ,

відповідач - Комунальне підприємство Охтирської міської ради Бюро технічної інвентаризації та архітектурно-планувальних робіт ,

третя особа - ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 21 вересня 2020 року в складі судді Плотникової Н.Б., ухвалене в м. Охтирка, повний текст якого складено 21 вересня 2020 року,

В С Т А Н О В И В:

28 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Комунального підприємства Охтирської міської ради Бюро технічної інвентаризації та архітектурно-планувальних робіт (далі - БТІ) про визнання протиправною бездіяльності з 02 березня 2017 року по невидачі технічного паспорту на житловий будинок з господарськими спорудами та надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , із складовими 45/100 частин, за наслідками проведення технічної інвентаризації 02 березня 2017 року в порядку, передбаченому та регламентованому Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженою Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року № 127 (далі - Інструкція), зі змінами та доповненнями, затвердженої у новій редакції Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 липня 2018 року за № 186 Про внесення змін до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна ; зобов`язання видати технічній паспорт на вказаний житловий будинок з господарськими спорудами та надвірними будівлями (згідно Інструкцією) за наслідками проведення технічної інвентаризації 02 березня 2017 року в порядку, передбаченому та регламентованому Інструкцією у новій редакції від 26 липня 2018 року № 186, у прошнурованому, пронумерованому та скріпленому підписом керівника суб`єкта господарювання, який проводив інвентаризацію, а також підписом виконавця робіт і контролера із зазначенням серії та номера кваліфікаційного сертифіката на право виконання робіт з технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, із зазначенням об`єкту нерухомості у вигляді прибудови (тамбуру) а 4 (він же а 4 -ІІ) площею 4.4 кв.м. зі заскленим навісом над сходами до приміщення даного тамбуру а 4 (він же а 4 -ІІ) та над територією перед сходами до прибудови (тамбуру) а 4 (а 4 -ІІ) як а-6 (навіс) під єдиним суцільним дахом без ознак та зазначень самочинного будівництва на дані об`єкти.

Позовні вимоги мотивовано тим, що заявниця з 2000 року є співвласницею 45/100 частин жилого будинку з господарськими спорудами, і з того часу технічні характеристики належної позивачці частки будинку не змінювалися за виключенням будівництва на території подвір`я гаражу Е, який є самочинно збудованим об`єктом нерухомості. Однак, за наслідком технічної інвентаризації БТІ від 02 березня 2017 року тамбур а-4 (він же а 4 -ІІ) та скляний навіс над даним тамбуром а-6 (а 6 ) зазначені як самочинне будівництво у складі належних позивачці 45/100 частини будинку. На думку заявниці, вказані об`єкти не є самочинними, оскільки вона придбала будинок разом з тамбуром а-4 як об`єктом нерухомого майна, а тамбуру а-6 взагалі не існує, оскільки за цією позначкою зазначений скляний навіс над сходами до тамбуру а-4, який не має фундаменту. Оскільки відповідач відмовляється виготовляти новий технічний паспорт без відмітки про наявність самочинного будівництва, тому заявниця просить зобов`язати його це зробити судовим рішенням.

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 21 вересня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність БТІ по невидачі ОСОБА_1 технічного паспорту на житловий будинок з господарськими спорудами та надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 за наслідками проведення технічної інвентаризації 02 березня 2017 року.

Зобов`язано БТІ видати ОСОБА_1 технічний паспорт на житловий будинок з господарськими спорудами та надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , із складовими 45/100 частин, за наслідками проведення технічної інвентаризації 02 березня 2017 року без визначення об`єктом самочинного будівництва прибудови (тамбуру а4) (він же а-4-ІІ) площею 4,4 кв.м із заскленим навісом (тамбур а6) над сходами до приміщення цієї прибудови під єдиним суцільним дахом з прибудовою (тамбуром а4), що розташовані по АДРЕСА_1 .

Стягнуто з БТІ на користь ОСОБА_1 2803,40 грн судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить рішення суду змінити, зазначивши в його резолютивній частині про зобов`язання відповідача видати позивачці технічний паспорт, але з урахуванням поточних змін станом на дату видачі нового технічного паспорту, без зазначення у ньому знесених об`єктів у вигляді шиферного паркану між будинком літ. А та сараєм літ. В , та бесідки літ. Е .

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що проведена 02 березня 2017 року інвентаризація не відображає тих змін, які відбулись станом на 07 вересня 2020 року, а саме: шиферний паркан між будинком і сараєм та бесідка є самочинним будівництвом, яке на підставі рішення суду касаційної інстанції знесене у 2019 році. При цьому, позивачка набула у власність частину домоволодіння без паркану та бесідки, про що свідчить технічний паспорт від 17 березня 2000 року. Представник позивачки під час розгляду справи в суді першої інстанції також висловлював згоду щодо необхідності виготовлення технічного паспорту з урахуванням поточних змін.

В іншій частині рішення суду не оскаржується, а тому на підставі ч. 1 ст. 367 ЦПК України апеляційним судом не переглядається.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України , справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України .

Третя особа ОСОБА_2 та його представник - адвокат Кудін О.М. в судове засідання не з`явилися, проте клопотання останніх про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає, оскільки явка до суду сторін є необов`язковою, а позиція ОСОБА_2 є чіткою та зрозумілою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Цуркана В.І., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є власницею 45/100 частин домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 22 березня 2000 року.

Решта 55/100 частин домоволодіння належать ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Охтирською міською держнотконторою 26 лютого 1998 року.

Земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 кадастровий номер 5910200000:13:009:0028 загальною площею 0,1 га на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_2 (55/100 частки) та ОСОБА_1 (45/100 частки) (т. 1 а.с. 55-57).

Згідно з довідкою БТІ від 02 березня 2017 року № 177 станом на 02 березня 2017 року за адресою: АДРЕСА_1 розташовані, серед іншого, прибудови літ. а , а3 , тамбура а5 , а4 , а6 , що збудовані самочинно (т. 1 а.с. 49).

У відповіді БТІ №142 від 13 березня 2017 року на скаргу ОСОБА_1 зазначено, що на підставі ухвали Апеляційного суду Сумської області від 07 лютого 2017 року працівниками підприємства було проведено технічну інвентаризацію домоволодіння та внесено фактичні зміни станом на момент проведення інвентаризації до матеріалів інвентарної справи. Також у відповіді зазначено, що БТІ виготовить технічні паспорти власникам лише після ухвалення остаточного судового рішення (т. 1 а.с. 51).

Технічні паспорти за наслідками проведеної 02 березня 2017 року інвентаризації домоволодіння по АДРЕСА_1 сторонам у даній справі не виготовляло.

Постановою Сумського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року визнано незаконними дії БТІ щодо визначення об`єктом самочинного будівництва прибудови (тамбуру а4) (він же а-4-ІІІ) площею 4,4 кв.м. зі заскленим навісом (тамбур а6) над сходами до приміщення цієї прибудови під єдиним суцільним дахом з прибудовою (тамбуром а4), що розташовані по АДРЕСА_1 , та внесено вказану інформацію до технічної документації інвентаризаційної справи БТІ житлового будинку індивідуального житлового фонду.

Згідно з висновком №1078 судової будівельно-технічної експертизи від 14 лютого 2018 року засклений навіс, визначений та зафіксований БТІ за наслідками проведення поточної інвентаризації 02 березня 2017 року, як (тамбур літ. а6 ), над сходами до приміщення прибудови (тамбуру) а4, за адресою: АДРЕСА_1 є навісом над ґанком з легкими конструкціями, що обгороджують із двох сторін і не є самовільно побудованим об`єктом. Навіс (тамбур) літ а6 не є об`єктом нерухомого майна.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що оскільки ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 07 лютого 2017 року було доручено БТІ провести поточну технічну інвентаризації домоволодіння для виявлення поточних змін розташування господарських будівель на споруд на земельній ділянці, позивачкою було оплачено проведення даної інвентаризації, тому відповідач у відповідності до вимог Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна мав видати ОСОБА_1 новий технічний паспорт, чого не зробив. Таким чином, суд вважав, що за наслідками проведення технічної інвентаризації 02 березня 2017 року заявниці має бути виданий технічний паспорт на її житловий будинок з господарськими спорудами та надвірними будівлями.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з наступних підстав.

Як зазначалось вище, обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, заявник вказав, що шиферний паркан між будинком і сараєм та бесідка, які є самочинним будівництвом, на підставі рішення суду касаційної інстанції знесені у 2019 році.

Дійсно, рішенням апеляційного суду Сумської області від 28 березня 2017 року, залишеним без змін постановою Верховного Суду від 26 листопада 2018 року, рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 21 вересня 2016 року в частині задоволення вимог ОСОБА_2 та розподілу судових витрат змінено, а в частині відмови у задоволені вимог зустрічного позову ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні сараєм літ. В та хвірткою - огорожею № 2 скасовано. Викладено абзац 2, 4 резолютивної частини рішення у такій редакції: зобов`язано ОСОБА_1 та ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, розташованою по АДРЕСА_1 , яка перебуває у спільній частковій власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , шляхом знесення шиферного паркану, встановленого між будинком та сараєм літ. В , та дерев`яної бесідки літ. Є для надання вільного доступу до користування металевими воротами в огорожі № НОМЕР_1 з метою заїзду на територію двору загального користування.

У зв`язку з усуненням перешкод у користуванні ОСОБА_2 земельною ділянкою 26 травня 2020 року державним виконавцем закінчено виконавче провадження щодо зобов`язання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 знести зазначені вище шиферний паркан, встановлений між будинком та сараєм, та дерев`яну бесідку (т. 2 а.с. 136).

Відтак, відсутні законні підстави вважати, що оскаржуваним судовим рішенням порушуються права ОСОБА_2 , оскільки фактично шиферний паркан та бесідка знесені, тобто їх не існує.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Отже, суд може захистити тільки порушені, невизнані або оспорювані права, тому доводи ОСОБА_2 про те, що його права при виконанні судового рішення у майбутньому можуть бути порушені апеляційний суд не приймає.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів, незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення заявником норм процесуального закону.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову. Підстав для скасування даного рішення за доводами апеляційної скарги немає.

Враховуючи те, що справа є малозначною (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України), відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 367 , 374 , 375 , 381-384 ЦПК України , апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 21 вересня 2020 року в даній справі залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 04 грудня 2020 року.

Головуючий - В.І. Криворотенко

Судді: Т.А. Левченко

С.С. Ткачук