Постанова

від 25.11.2020 по справі 903/225/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2020 року Справа № 903/225/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Мельник О.В. , суддя Розізнана І.В.

секретар судового засідання Новосельська О.В. ,

представники учасників справи:

позивач- Мохнюк М.В.;

відповідач- не з`явився;

третя особа- не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Позивача-Сільськогосподарсь-кого товариства з обмеженою відповідальністю Городище на рішення господарського суду Волинської області від 08.09.2020, повний текст якого складено 10.09.2020, у справі №903/225/20 (суддя Гарбар І.О.)

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю

Городище с.Городище Луцького р-ну

до Чаруківської сільської ради с.Чаруків Луцького р-ну

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача-

Луцька районна державна адміністрація м.Луцьк

про визнання недійсним рішення та визнання укладеною додаткової угоди,-

У квітні 2019 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Горо-дище (надалі в тексті - Товариство) звернулось до господарського суду Волинської області з позовом про визнання недійсним рішення Чаруківської сільської ради Луцького району (надалі в тексті - Сільська рада) та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі. В обґрунтування позовних вимог послалось на те, що рішення Чаруківської сільської ради №42/65 від 17.02.2020 Про розгляд клопотання Сг ТзОВ Городище не містить посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди і прийняте до закінчення строку дії договору оренди землі.(арк.справи 1-8).

Ухвалою господарського суду Волинської області від 06.04.2020 відкрито провадження у справі №903/225/20 та залучено до її участі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних ви-мог на предмет спору на стороні Відповідача - Луцьку районну державну адміністрацію.(арк.спра-ви 47).

За наслідками розгляду справи, рішенням від 08.09.2020 господарський суд Волинської області відмовив у задоволенні позову в повному обсязі. Висновок про необґрунтованість позову суд вмотивував тим, що у зв`язку із закінченням строку дії договору оренди земельної ділянки рішення Сільської ради, яким не поновлено та не укладено договору оренди земельної ділянки з Товариством - прийняте без порушення вимог чинного законодавства.(арк.справи 182-187).

Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Позивач подав скаргу до Північно-західного апе-ляційного господарського суду, в якій просять скасувати рішення господарського суду Волинської області від 08.09.2020 у даній справі та ухвалити нове рішення, яким позов задоволити.(арк.справи 193-201).

Обґрунтовуючи скаргу, Позивач зазначає, що господарський суд першої інстанції неповно з`ясував всі обставини справи, ухваливши рішення з порушенням норм матеріального права. На думку Скаржника, суд безпідставно відхилив його доводи і не надав оцінки розпорядженню Луць-кої районної державної адміністрації Волинської області №674 від 20.12.2017 та додатковій угоді №1 від 2018 року до договору оренди землі від 18.02.2010 (зареєстрованій у Державному реєстрі земель 18.02.2010 за №041007600001), зміни які передбачені нею, включаючи строк оренди і про-довження його на 5 років, орендну плату - застосовуються до відносин сторін з 19.01.2018. Суд пер-шої інстанції також не дослідив чому державний реєстратор реєструючи строк оренди землі на підставі додаткової угода від 2018 року, що укладена між сторонами, застосував її до відносин 2015 року, адже вищевказана додаткова угода не містила умов про її зворотню дію в часі та виз-начала, що новий розмір орендної плати та строк оренди починає діяти з 19 січня 2018 року. Крім того, суд першої інстанції розглядаючи справу невірно застосував норми права, що визначають переважне право орендаря. Суд помилково ототожнив інститут продовження договору на тих самих умовах внаслідок мовчазної згоди , та права на переважне продовження оренди, що реа-лізується як правило переукладанням нового договору. Оцінюючи факт продовження користу-вання орендованою земельною ділянкою орендарем та належним виконанням обов`язків, після закінчення строку дії договору, суд не врахував ст.764 ЦК України, ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі та вищезазначеної практики Верховного Суду, застосувавши лише до цих правовід-носин положення ч.1-5 ст.33 Закону України Про оренду землі (в редакції, що діяла на час пра-вовідносин). Скаржник зауважує, що Товариство надсилало до Луцької районної державної адмі-ністрації клопотання про поновлення договору оренди спірної земельної ділянки. Серед додатків до цього клопотання долучався проект додаткової угоди. Такий проект додаткової угоди міститься в Луцькій РДА. Враховуючи це Позивач не долучав до матеріалів справи примірник додаткової угоди, позаяк останній наявний в учасників справи. Зауважує, що заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що в свою чергу безпо-середньо випливає зі змісту частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі . Матеріали справи не містять доказів надсилання листа №122/1 від 27.02.2020, яким Відповідач заперечив у поновленні договору оренди у місячний термін після закінчення строку дії договору.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.10.2020 відкрито провадження у справі №903/225/20.(арк.справи 215).

Ухвалою від 10.11.2020 розгляд справи відкладено на 25.11.2020.(арк.справи 237).

Під час апеляційного провадження до суду надійшли:

25.11.2020 через канцелярію суду надійшло клопотання Позивача про заміну Відповідача, яке обґрунтоване тим, що згідно перспективного плану формування територій громад Волинської області, затвердженого розпорядженням КМУ від 13.05.2020 №590-р - до складу Городищенської територіальної громади входять наступні громади: Городищенська, Бережанківська, Губинська Перша, Колодеженська, Несвічівська, Михлинська, Сенкевичівська, Угринівська, Чаруківська, Шклинська. Враховуючи, що на сьогодні Чаруківська сільська рада Луцького району Волинської області входить до складу Городищенської ОТГ з адміністративним центром в селі Городище, за-міну відповідача вважає необхідною.(арк.справи 245-246).

25.11.2020 через канцелярію суду надійшло клопотання Позивача про долучення до матері-алів справи додаткових доказів. До клопотання долучено копію проекта додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.(арк.справи 256-257).

У судовому засіданні апеляційної інстанції 25.11.2020 представник Позивача наголосив на необхідності заміни у справі відповідача на Городищенську ОТГ.

Розгляднувши в судовому засіданні 25.11.2020 зазначене клопотання, колегія суддів не вба-чає підстав для замінювати відповідача - Чаруківську сільську раду на Городищенську ОТГ, оскіль-ки відповідно до ч.1 ст.15 та ч.1 ст.16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні органи місцевого самоврядування з метою більш ефективного здійснення своїх повноважень, за-хисту прав та інтересів територіальних громад можуть об`єднуватися в асоціації органів місцевого самоврядування та їх добровільні об`єднання, які підлягають реєстрації відповідно до Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань . Органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та інши-ми законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Відповідно до ч.5 ст.4 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - у разі злиття юридичних осіб здійснюється державна реєстрація новоутвореної юридичної особи та державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття. Злиття вважається завершеним з дати державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у резуль-таті злиття. Колегія суддів приймає до уваги, що станом на дату та час судового засідання у Єди-ному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні жодні відомості щодо перебування Чаруківської сільської ради, як юридичної особи в процесі припинення чи запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, підстави для його внесення.

У судовому засіданні 25.11.2020 представник Позивача підтримав апеляційну скаргу в пов-ному обсязі та надав пояснення в обґрунтування своєї правової позиції. Крім того, наголошував на необхідності долучення до матеріалів справи додаткової угоди, оскільки суд першої інстанції припустився неповноти перевірки обставин справи, що у свою чергу спричинило необґрунтовані висновки, що нібито Позивач не долучав проекту додаткової угоди до клопотання про поновлення договору оренди землі і це зумовило відмову в позові з цих підстав.

Інші учасники справи не забезпечили явку своїх уповноважених представників у призна-чене на 25.11.2020 судове засідання. Разом з тим, така неявка не перешкоджає розгляду справи, позаяк присутність представників сторін не визнавалась обов`язковою, а матеріалів справи дос-татньо для розгляду скарги по суті.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника, вивчивши ма-теріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ Городище -орендар та Луцька районна держав-на адміністрація-орендодавець уклали договір оренди землі, зареєстрований у Луцькому районному відділі Волинської регіональної філії ДП Центр ДЗК 18.02.2010, (надалі в тексті - Договір) за умовами п.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Чаруківської сільської ради Луцького району Волинської області за межами населених пунктів.(арк.справи 10-11).

В оренду передається земельна ділянку загальною площею 20,29 га, у тому числі невитре-бувані земельні частки (паї) - 20,29 га.(п.2 Договору).

Договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. (п.8 Договору).

Відповідно до п.41 - Договір набирає чинності після підписання сторонами та його держав-ної реєстрації. Сторони у пункті 35 погодили, що дія Договору припиняється, зокрема, у разі закін-чення строку на який його було укладено.

Договір підписаний уповноваженими представниками та скріплений відтисками печаток сторін, зареєстрований у Луцькому районному відділі Волинської регіональної філії ДП Центр ДЗК 18.02.2010 за №041007600001.(арк.справи 11-зворот).

З матеріалів справи вбачається, що на підставі Договору орендодавець передав, а орендар прийняв об`єкт оренди - земельну ділянку загальною площею 20,29 га, у тому числі невитребувані земельні частки (паї) - 20,29 га. (арк.справи 12).

Матеріалами справи стверджено, що до Договору сторони - Луцька районна державна адмі-ністрація та ТзОВ Городище уклали додаткову угоду №1, якою, зокрема, поновили строк дії Договору оренди землі від 18.02.2010 продовживши його дію на п`ять років.(арк.справи 27, 28).

Додаткова угода №1 зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зі строком дії до 18.02.2020.(арк.справи 30).

Матеріали справи свідчать, що 12.09.2017 Товариство звернулось до Голови Луцької РДА з проханням надати дозвіл на розроблення технічної документації на невитребувані земельні частки (паї) площею 20,35 га, розташовані на території Чаруківської сільської ради за межами населених пунктів, яке 20.10.2017 переадресовано Чаруківській сільській раді.(арк.справи 69, 70).

05.04.2019 Сільська рада отримала від Луцького управління Головного управління ДФС у Волинській області листа №9296/10/03-20-55-12 від 21.03.2019, у якому Управління ДФС просило посприяти у вирішенні питання щодо врегулювання права землекористування земельними ділян-ками, а саме: Луцьким управлінням ГУ ДФС у Волинській області було виявлено, що 15.06.2015 у ТзОВ Городище закінчились договори оренди земельних ділянок (невитребувані паї), площею 30,7177 га, розташовані за адресою Луцький район, с.Чаруків.(арк.справи 67).

22.04.2019 Чаруківська сільська рада звернулася до Голови Луцької РДА із запитом, згідно якого просила роз`яснити, на якій підставі за вказаною земельною ділянкою була зареєстрована форма власності державна (арк.справи 71).

Листом від 05.08.2019 Сільська рада просила Товариство звернутись до розробників (вико-навців) технічної документації на земельну ділянку площею 20,2918 га з кадастровим номером 0722886800:03:000:4069 про виправлення допущених технічних помилок, а саме: змінити форму власності земельної ділянки. Звернення вмотивовано тим, що технічна документація та відповідні обмінні файли виготовлені саме на замовлення Товариства і замовник має право вносити будь-які зміни у подану ним документацію.(арк.справи 72).

З матеріалів справи вбачається, що Товариство 16.01.2020 звернулось до Луцької районної державної адміністрації Волинської області з клопотанням про поновлення строком на п`ять років договору оренди земельної ділянки від 18.02.2010 (зареєстрованого у Державному реєстрі земель від 18.02.2010 за №041007600001; додаткова угода №1 від 20.03.2018, зареєстрована в Державно-му реєстрі речових прав на нерухоме майно 30.03.2018 №25602987) площею 20,2918 га (кадаст-ровий номер: 0722886800:03:000:4069), яка розташована на території Чаруківської сільської ради Луцького району Волинської області за межами населених пунктів, шляхом укладення додаткової угоди. Клопотання містить застереження про додатки на 8 арк., проте які саме документи пода-ються не зазначено.(арк.справи 31).

Луцька районна державна адміністрація листом від 21.01.2020 повідомила Товариство, що адресоване Райдержадміністрації клопотання про поновлення договору оренди землі від 18.02. 2010, відповідно до ст.7 Закону України Про звернення громадян - надіслано за належністю голові Чаруківської сільської ради Пудлік Ж.Г., оскільки Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні , який набрав чинності 01.01.2019, викладено ст.13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних діля-нок власникам земельних часток (паїв) в новій редакції, зокрема: нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сіль-ської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим приз-наченням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки. Таким чином, з прийняттям цього закону райдержадміністрація втратила повноваження на передачу в оренду нерозподілених земельних ділянок та невитребуваних часток (паїв), оскільки останні перейшли до органів місцевого само-врядування.(арк.справи 32).

Матеріалами справи стверджується, що рішенням №42/65 від 17.02.2020 Сільська рада вирішила не поновлювати та не укладати договір оренди землі на земельну ділянку з кадастровим номером 0722886800:03:000:4069 площею 20,29 га, яка була в оренді Товариства згідно додаткової угоди №1 від 20.03.2018.(арк. справи 33).

Матеріали справи також містять лист Чаруківської сільської ради, адресований ТзОВ Городище №122/1 від 27.02.2020 з повідомленням про відмову у продовженні строку дії Дого-вору оренди.(арк.справи 73).

Вважаючи, що рішення Сільської ради від 17.02.2020 порушує його переважне право на поновлення строку договору оренди земельної ділянки та право користування вказаною земель-ною ділянкою, Товариство звернулось з даним позовом до суду.(арк.справи 1-8).

Як зазначалось вище, рішенням від 08.09.2020 у справі №903/225/20 господарський суд Волинської області у задоволенні позову відмовив.(арк.справи 182-187).

Перевіривши додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального пра-ва, апеляційний суд вважає, що скарга безпідставна і не підлягає задоволенню з огляду на нас-тупне:

Предметом даного спору є законність рішень органу місцевого самоврядування у сфері зе-мельних відносин.

Вирішуючи даний спір, апеляційний суд приймає до уваги, що сільські, селищні, міські ра-ди є органами місцевого самоврядування базового рівня, статус та повноваження яких визначаю-ться Законом України Про місцеве самоврядування в Україні .

Так, згідно з п.34 ч.1 ст.26 вказаного Закону - питання регулювання земельних відносин ви-рішуються сільськими, селищними та міськими радами виключно на їх пленарних засіданнях.

Суб`єктами права власності на землю, згідно зі ст.80 Земельного кодексу (надалі в тексті - ЗК України), є громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності, територіальні грома-ди, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності, держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Відповідно до ч.1 ст.116 ЗК України, набуття права власності та права користування земе-льними ділянками із земель державної або комунальної власності відбувається за рішенням орга-нів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

У державній власності, згідно зі ст.84 ЗК України, перебувають усі землі України, крім зе-мель комунальної та приватної власності. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності та земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності неза-лежно від місця їх розташування. Територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі, зокрема, передачі їм земель державної власності.

В силу приписів ч.1 ст.122 ЗК України - сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіаль-них громад для всіх потреб. Аналогічно врегульовано повноваження рад щодо передачі земельної ділянки в оренду ч.2 ст.4 Закону України Про оренду землі .

Переглядаючи рішення у даній справі, колегія суддів зауважує, що набуття права користу-вання земельними ділянками із земель державної або комунальної власності та передача в оренду таких земельних ділянок здійснюються на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно встановив, що передача земельної ділянки в оренду здійснена на підставі договору 2010 року з розпорядником землі (в даному випадку Луць-кою районною державною адміністрацією).

За приписами ст.ст.125,126 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної ре-єстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Як вбачається з матеріалів справи, згідно Додаткової угоди №1 - відносини оренди продов-жились на п`ять років.(арк.справи 27, 28).

При цьому, колегія суддів зауважує, що вказана Додаткова угода не містить дати її укла-дення та зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зі строком дії до 18.02.2020. (арк.справи 30).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на неру-хоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, згідно ч.5 ст.12 згаданого Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.

Враховуючи викладене, у суду відсутні підстави вважати, що Договір оренди земельної ділянки продовжений додатковою угодою №1 інакше як на строк відображений у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Крім того, реєстрація додаткової угоди не є предметом даного спору та не потребує дослід-ження її законності та законності реєстрації.

Відповідно до ч.3 ст.13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) нерозподілені земельні ділянки, невитре-бувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначен-ням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спад-коємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати прове-деного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження.

Таким чином, після звернення Товариства 16.01.2020 до Луцької районної державної адмі-ністрації Волинської області з клопотанням про поновлення строком на п`ять років договору оренди земельної ділянки від 18.02.2010 - остання повідомила про надіслання даного клопотання за належністю голові Чаруківської сільської ради Пудлік Ж.Г., оскільки Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної влас-ності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогоподарсь-кого призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні , який набрав чинності 01.01.2019, викладено ст.13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місце-вості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) в новій редакції, зокрема, нерозпо-ділені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для вико-ристання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки. Тому, з прийняттям цього закону Райдержадміністрація втратила повноваження на передачу в оренду нерозподілених земельних ділянок та невитребуваних часток (паїв), оскільки ці повноваження перейшли до орга-нів місцевого самоврядування.

17.02.2020 Сільська рада вирішила не поновлювати та не укладати договір оренди землі на земельну ділянку з кадастровим номером 0722886800:03:000:4069 площею 20,29 га, яка була в оренді ТзОВ Городище згідно додаткової угоди №1 від 20.03.2018.(арк.справи 33).

Переглядаючи оскаржуване рішення, колегія суддів зауважує, що відповідно до ст.21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самовряду-вання, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інте-реси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, орга-ну влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно пункту 10 статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування , акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або зако-нам України визнаються незаконними в судовому порядку. Підставами для визнання акта недійс-ним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення в зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Якщо за результа-тами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійнюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самовряду-вання.(ст.152 ЗК України). У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого само-врядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.(ч.1 ст.155 ЗК України).

Конституційний Суд України у рішенні №7-рп/2009 від 16.04.2009 у справі за конституцій-ним поданням Харківської міської ради офіційно розтлумачив положення частини 2 статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини 14 статті 46, частин 1, 10 статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (справа про скасування актів органів місцевого самовря-дування) зі змісту частини 2 статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідпо-відності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку.

Органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненорма-тивні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неоднора-зово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового засто-сування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Колегія суддів звертає увагу, що основним доводом апелянта є факт надсилання Луцькій районній державній адміністрації клопотання про поновлення договору оренди спірної земельної ділянки. Позивач зазначає, що в якості додатків до цього клопотання долучався проект додаткової угоди. На переконання Товариства наявність проекту додаткової угоди у Луцької РДА свідчить, що Чаруківська сільська рада всупереч вимогам закону відмовила у поновленні строком на п`ять років договору оренди земельної ділянки. Крім того, вважає, що Сільською радою порушено вимо-ги частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі стосовно подання заперечення саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі і матеріали справи не містять доказів направлення такого запере-чення Позивачу.

Вирішуючи даний спір, колегія суддів приймає до уваги, що оренда землі, відповідно до ст.1 Закону України Про оренду землі (надалі в тексті - Закон),- це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення під-приємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Зе-мельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. (ст.2 названого Закону).

Відповідно до ст.ст. 626, 638 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є укла-деним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Загальний порядок укладення господарських договорів встановлено статтею 181 ГК України. При цьому, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умо-ви, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепту стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо).

Статтею 13 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у воло-діння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Пунктом 34 ч.1 ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до виключ-ної компетенції сільської ради належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, які розглядаються виключно на пленарному засіданні ради - сесії.

До делегованих повноважень сільської ради належать повноваження зі здійснення контро-лю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, вирішення земельних спорів у порядку, встановленому законом.(п.п.1 п.б ч.1 ст.33 назва-ного Закону).

Рішення ради, згідно п.2-3 ч.1 ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбаче-них пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України Про доступ до публічної інформації . На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і збері-гаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поімен-ного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оспорюване рішення №42/65 прийнято Чаруківською сільською радою в межах компетенції та у спосіб, що визначений Законом України Про місцеве самоврядування .

Водночас, згідно частин 1-5 статті 33 цього Закону України Про оренду землі по закін-ченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення дого-вору оренди землі на новий строк.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з про-ектом додаткової угоди , перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлен-ня договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийня-те орендодавцем рішення.

Таким чином, згідно приписів статей 319, 626 ЦК України, слід дійти висновку, що реа-лізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною 1 статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нор-мою процедури і строків.

Отже, для застосування частини 1 статті 33 Закону та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно частинами 2-5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закін-чення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скориста-тися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди ; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наяв-ність заперечень на поновлення договору оренди землі.

Частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу понов-лення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди , продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не пові-домив орендаря про відмову в поновленні договору оренди. Такий висновок викладений у поста-нові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц (провад-ження №14-65цс18).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України у справі №6-219цс14 - порушення переважного права орендаря, яке підлягає захисту, матиме місце при укладенні договору оренди:

- із новим орендарем при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право;

- у випадку недосягнення згоди щодо плати за новим договором та інших умов договору з іншим наймачем на більш сприятливих умовах та укладення з ним договору, на тих самих умовах, які запропоновані попереднім наймачем при реалізації переважного права;

- з новим орендарем за умови, що підставою відмови попередньому орендарю у поновленні договору оренди було повідомлення орендодавця про необхідність використовувати об`єкт оренди для власних потреб.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції - Сільська рада розглянула лист Товариства та відмовила у продовженні дії договору, не порушивши при цьому вимог Закону України Про оренду землі .

Суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не місять проекту додаткової угоди, яка мала бути додана Товариством до листа-повідомлення про намір продовжити договір оренди земельної ділянки і відсутність проекту є самостійною підставою для відмови у продов-женні строку дії Договору.

Колегія суддів відхиляє посилання Скаржника на те, що в якості додатку до адресованого Луцькій РДА клопотання долучався проект додаткової угоди, що на думку Скаржника звільняло його від необхідності долучати примірник додаткової угоди до матеріалів справи через його наяв-ність в учасників справи.

Проте, з наявної в матеріалах справи копії адресованого Луцькій РДА клопотання від 16.01. 2020 про поновлення строком на п`ять років договору оренди земельної ділянки із застереженням про додатки на 8 арк. - не вбачається, які саме документи подаються в якості додатків.(арк.справи 31).

В той же час, подана до суду апеляційної інстанції копія проекта додаткової угоди про поновлення договору оренди землі (арк.справи 256-257) не дає підстав суду вважати, що саме цей проект чи взагалі будь-який інший документ долучено Товариством до клопотання від 16.01.2020.

Крім того, жодних доказів наміру чи укладення договору оренди на спірну земельну ді-лянку з новим орендарем матеріали справи не містять, а відтак, твердження про порушення пере-важного права Позивача на поновлення договору оренди землі в запропонованій ним редакції, відповідно до положень ст.33 Закону України Про оренду землі в зв`язку із запереченням орен-додавця не враховується судом.

Колегія суддів звертає увагу, що як відповідно до ч.ч.1-5, так і ч.6 Закону до листа-пові-домлення орендар має додати проект додаткової угоди, натомість як вже встановлено судом - про-ект додаткової угоди до листа не долучався.

Таким чином, матеріали справи не містять доказів, що Позивач в належний спосіб реалізу-вав право, передбачене статтею 33 Закону України Про оренду землі на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), в порядку визначеному поло-женнями ч.ч. 1-5 та 6 цієї статті.

Враховуючи, що рішення Чаруківської сільської ради Луцького району Волинської області від 17.02.2020 №42/65 прийнято без порушення вимог чинного законодавства з огляду на недо-тримання Товариством вимог статті 33 Закону України Про оренду землі , колегія суддів погод-жується із висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є необґрунтованими і такими, що не підлягають до задоволення.

Крім того, вірним є висновок суду першої інстанції, що Закон визначає можливість продов-ження договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах без проведення конкурсу. При цьому, для такого автоматичного продовження договору оренди передбачена особливість - відсут-ність заяви (повідомлення) однієї із сторін про припинення чи зміну умов договору протягом міся-ця після закінчення терміну його дії.

Істотне значення у даному випадку має факт надсилання (вручення) такого повідомлення в межах місячного строку після закінчення терміну дії договору, а також зміст самого повідомлення, оскільки воно обов`язково повинно бути спрямоване на припинення або зміну умов договору оренди, як відповідно форма вираження волевиявлення орендодавця.

В свою чергу, чинне законодавство не містить заборони на повідомлення орендодавцем орендаря про закінчення договірних відносин після визначеного строку дії договору ще під час його дії.

Відтак, якщо на дату закінчення строку дії договору оренди і протягом місяця після закін-чення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Аналогічна правова позиція відображена в постановах Верховного Суду №906/742/18, №906/743/18, №906/746/18, №906/745/18 від 02.07.2019р., №906/739/18 від 08.07.2019р., №906/ 741/18 від 29.05.2019р., №906/740/18 від 13.08.2019р. та №906/744/18 від 16.07.2019р.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, рішення від 17.02.2020 Сільською радою прийнято до закінчення строку дії Договору оренди землі та без порушення вимог законодавства, таким чином відхиляються доводи Скаржника про обов`язкове заперечення у поновленні договору оренди у місячний термін після закінчення строку дії договору.

Враховуючи всі вищевикладені обставини, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про безпідставність заявленого позову, тому апеляційну скаргу належить залиши-ти без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Порушених, невизнаних або оспорених прав чи інтересів Скаржника не встановлено.

Таким чином, матеріалами справи спростовуються доводи Скаржника про неправомірність висновків суду першої інстанції щодо характеру правовідносин сторін, змісту зобов`язань Відпові-дача, рівно як і твердження про невмотивованість висновку про безпідставність заявленого позову, а тому рішення суду першої інстанції належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задо-волення.

Статтею 74 ГПК України передбачено обов`язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та без-посередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).

Отже, доводи Скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст. 277, 278 ГПК України для скасування чи зміни ос-каржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарсько-го суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст.34, 86, 129, 232, 233, 240, 275, 276, 282, 284, 287 Господарського процесуа-льного кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Городище на рішення господарського суду Волинської області від 08.09.2020 у справі №903/225/20 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верхов-ного Суду протягом 20 днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.

3. Матеріали справи №903/225/20 повернути до господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Розізнана І.В.