Рішення

від 03.12.2020 по справі 903/698/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 грудня 2020 року Справа № 903/698/20

За позовом: Публічного акціонерного товариства Укртелеком в особі Волинської філії

до відповідача: Управління соціального захисту населення Рожищенської районної державної адміністрації

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Управління державної казначейської служби України у Рожищенському районі Волинської області

про стягнення 107 205 грн. 13 коп.

Суддя Шум М.С.

Без виклику (повідомлення) сторін

Встановив: ПАТ Укртелеком в особі Волинської філії в позовній заяві до Управління соціального захисту населення Рожищенської районної державної адміністрації просить суд стягнути з відповідача 107 205 грн. 13 коп. та витрати по сплаті судового збору.

Заява обґрунтована не виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань, а саме оплати щодо наданих телекомунікаційних послуг для пільгової категорії осіб.

Ухвалою суду від 24.09.20 відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, запропоновано відповідачу подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, одночасно копію відзиву надіслати позивачу докази чого подати суду, у разі наявності заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження відповідачу запропоновано подати суду заяву із обґрунтуванням заперечень протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, позивачу - протягом 5 днів з дня отримання відзиву. Попереджено сторін, що у разі не подання протягом встановленого терміну ухвали обґрунтованих заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, вони мають право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведуть, що пропустили строк з поважних причин. Роз`яснено сторонам, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (ч.5 статті 252 ГПК України); клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч.7 статті 252 ГПК України). Залучено до участі в справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Управління державної казначейської служби України у Рожищенському районі Волинської області (вулиця Грушевського, буд. 4, м. Рожище, Волинська область, 45100, код ЄДРПОУ 37986509).

Частиною 5 ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Частинами 2, 4, 7 ст. 120 ГПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідач ухвалу суду від 24.09.2020 отримав 28.09.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 4301039000975(Т.2, а.с. 21).

09.10.2020 надійшли заперечення відповідача згідно якого Управління соціального захисту населення Рожищенської державної адміністрації вважає, що оскільки в бюджеті Рожищенського району та об`єднаних територіальних громад не передбачені видатки на фінансування послуг зв`язку та Законом України Про Держаний бюджет на 2016, 2017,2018,2019роки . Вважає, що заборгованість виникла не з вини відповідача, як розпорядника бюджетних коштів, а лише за умов передбачення відповідних видатків у місцевих бюджетах та делегування ними відповідних повноважень через затвердження місцевих програм.

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, відсутність відзиву з відповідними вказівками на незгоду відповідача з будь-якою із обставин справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, що позбавляє відповідача відповідно до ч. 4 ст. 165 ГПК України заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи, суд вважає, що в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

встановив:

За період з січня по грудень 2019 року позивач надав послуги пільговій категорії громадян, які підпадають під дії ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", ЗУ "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ЗУ "Про охорону дитинства" на загальну суму 107 205,13 грн., що підтверджується розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг форми № 2-пільга, актами звіряння розрахунків за надані послуги.

Позивач направив відповідачу розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з нарахуванням пільг форми № 2-пільга та акти звіряння з сумою заборгованості, що підтверджується описами вкладень та повідомленнями про вручення поштових відправлень (том 1, а.с. 18-250, том 2, а.с. 1 - 10).

Відповідач відшкодування пільг з телекомунікаційних послуг у 2019 році не здійснював, акти звірки, надіслані позивачем, не підписував, заперечень не надавав.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".

Згідно із статтею 19 вказаного Закону встановлено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Частиною 3 статті 63 Закону України "Про телекомунікації" визначено, що телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Соціальні пільги на отримання телекомунікаційних послуг для ряду категорій громадян встановлено такими Законами України: "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; "Про жертви нацистських переслідувань"; "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист"; "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та "Про охорону дитинства".

Загальні засади фінансування витрат, пов`язаних з наданням пільг на підставі вищевказаних законів, визначено безпосередньо у даних законах, зокрема:

- у статті 17 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" вказано, що фінансування витрат, пов`язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;

- у статті 63 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" вказано, що фінансування витрат, пов`язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством;

- у ч. 6 ст. 6 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" вказано, що фінансування витрат, пов`язаних з наданням пільг жертвам нацистських переслідувань, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;

- у статті 9 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" вказано, що витрати, пов`язані з реалізацією цього Закону, здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством;

- у статті 23 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" вказано, що пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом, надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ.

Вказані норми законів закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовний обов`язок оператора телекомунікацій надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов`язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем належним чином виконуються обов`язки щодо надання пільговим категоріям населення телекомунікаційних послуг на пільгових умовах.

За період з січня по грудень 2019 року позивач надав телекомунікаційні послуги пільговій категорії громадян, на яку поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їм соціального захисту", Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України "Про охорону дитинства", що підтверджується розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з нарахуванням пільг.

На виконання вимог Законів України позивачем надано телекомунікаційні послуги на пільгових умовах за період з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року, зокрема: січень 2019 року - 7 690,88 грн.; лютий 2019 року - 11 827,51 грн.; березень 2019 року - 10 395,41 грн.; квітень 2019 року - 9 565,86 грн.; травень 2019 року - 9 397,24 грн.; червень 2019 року - 8 962,35 грн.; липень 2019 року - 8 699,52 грн.; серпень 2019 року - 8 535,80 грн.; вересень 2019 року - 8 404,32 грн.; жовтень 2019 року - 8 164,79 грн.; листопад 2019 року - 7 902,40 грн.; грудень 2019 року - 7 659,05., всього на загальну суму107 205,13 грн., що підтверджується розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг.

Згідно з ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України, зобов`язання щодо виплати субсидій, допомог, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державного казначейства України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень ч. 1-4 ст. 48 Бюджетного кодексу України.

Згідно з пп. б п. 4 ч. 1 ст. 89 та ст. 102 Бюджетного кодексу України, видатки на відшкодування вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян, здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до чинного законодавства України ПАТ "Укртелеком" надає послуги зв`язку на пільгових умовах категоріям громадян, що включені до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги.

Згідно з підпунктом 20-4 статті 91 Бюджетного кодексу України до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на пільги з послуг зв`язку.

За умовами пункту 10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 року № 117, підприємства та організації, які надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою 2-пільга.

Позивачем на адресу відповідача були надіслані розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг (ф.№2-пільга), та акти звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги (ф.№3-пільга), що підтверджується описами вкладень до цінних листів з повідомленнями про вручення.

Тобто, доводи відповідача щодо неможливості здійснення виплат позивачу по компенсації витрат для надання пільг з оплати телекомунікаційних послуг та інших пільг окремим категоріям громадян зводяться до відсутності бюджетних асигнувань для таких виплат .

Судом не прийняті вказані доводи з огляду на наступне:

Згідно із пунктом 3 ст. 63 ЗУ "Про телекомунікації" та пунктом 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012, споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Законодавством не визначено залежність розміру відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обов`язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах, оскільки надання пільг певним категоріям населення відбувається у відповідності до вимог Законів України.

Частиною 2 ст. 218 ГК України та ст. 617 ЦК України не передбачено такої підстави для звільнення від відповідальності як відсутність у боржника необхідних коштів.

Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, від 17 березня 2004 року №7-рп/2004, від 1 грудня 2004 року №20-рп/2004, від 9 липня 2007 року №6-рп/2007).

Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.

Відповідач розрахунки видатків форми 2 - пільга та акти звіряння з сумою видатків не оспорив, проте, розрахунки не здійснив, акти не підписав, обґрунтованих заперечень не надав.

Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (ч. 3 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 ст. 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" встановлено, що державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Заборгованість Управління соціального захисту населення Рожищенської районної державної адміністрації за січень - грудень 2019 року складає 107 205,13 грн. підтверджується матеріалами справи та підлягає до стягнення.

При вирішенні спору судом врахована правова позиція, висловлена у постановах Верховного Суду від 13.04.2018 у справі №908/985/17, від 14.02.2018 у справі № 921/177/17-г/14, Вищого господарського суду України від 12.04.2017 у справі № 927/1039/16, Рівненського апеляційного господарського суду від 15.05.2017 року у справі № 903/237/17, від 27.06.2017 у справі №903/238/17, від 18.07.2017 у справі №903/344/17.

Беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази сторін, господарський суд, оцінюючи їх за своїм переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно із частинами 2, 3 ст. 13, частиною 1 ст. 74 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оскільки спір до суду доведено з вини відповідача, судові витрати в сумі 2 102,00 грн згідно ст. 129 ГПК України слід покласти на нього.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1 . Позов задовольнити.

2 . Стягнути з Управління соціального захисту населення Рожищенської районної державної адміністрації (Волинська область, м.Рожище, вул. Драгоманова, 1, код ЄДРПОУ 03192112) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Волинської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (м. Луцьк, вул. В.Мойсея, 2, код ЄДРПОУ 21560766) 107 205,13 грн., відшкодувань вартості телекомунікаційних послуг, наданих пільговій категорії населення та 2 102,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя М. С. Шум