Рішення

від 03.12.2020 по справі 905/809/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.12.2020 Справа № 905/809/20 Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.,

при секретарі судового засідання Гайдук Д.М.,

розглянувши матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1 , м.Маріуполь

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лема ФСС", м.Маріуполь

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача позивача: ОСОБА_2 , м.Маріуполь,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 , м.Київ

про визнання недійсним рішення загальних зборів

за позовною заявою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_3 , м.Київ

до відповідача 1: ОСОБА_1 , м.Маріуполь,

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лема ФСС", м.Маріуполь,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , м.Маріуполь,

про визнання повноважними загальні збори учасників ТОВ "ЛЕМА ФСС" від 18.07.2017, на яких було прийнято рішення №7.

Представники сторін:

від ОСОБА_1 : Лебедєв В.В.;

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Лема ФСС": Лебедєва М.А. - керівник;

від ОСОБА_2 : не з`явився;

від ОСОБА_3 : не з`явився.

Суть спору: Позивач, ОСОБА_1 , м.Маріуполь, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Лема ФСС , м.Маріуполь про визнання недійсним рішення загальних зборів оформлене рішенням №7 від 18.07.2017 щодо відчуження нежитлового приміщення 44, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що 18.07.2017 директором (ОСОБА_5) Товариства з обмеженою відповідальністю Лема ФСС , м.Маріуполь було прийнято рішення щодо продажу нежитлового приміщення 44 на першому поверсі будинку за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі вказаного рішення між ТОВ Лема ФСС та ФОП Шиповаловою Юлею В`ячеславівною було укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, який посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Чекідою О.А зареєстровано ним 18.07.2017 в реєстрі за №1658. Позивач вважає, що оскаржуваним рішенням були порушені його права та законні інтереси як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю Лема ФСС .

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 04.05.2020 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №905/809/20, здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.06.2020 об 11:00 год.; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: на стороні відповідача - ОСОБА_3 , м.Київ, на стороні позивача - ОСОБА_2 , м.Маріуполь; витребувано у Юридичного департаменту Маріупольської міської ради (87500, м.Маріуполь, пр.-т Миру, 70) належним чином засвідчені копії усіх матеріалів, що знаходяться у реєстраційній справі Товариства з обмеженою відповідальністю Лема ФСС (87510, Донецька обл., м.Маріуполь, пр.-т Адмірала Луніна, буд.21, кв.5; код ЄДРПОУ 13516283).

22.05.2020 від Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичного департаменту Маріупольської міської ради на виконання ухвали Господарського суду Донецької області від 04.05.2020 надійшла належним чином засвідчена копія реєстраційної справи ТОВ Лема ФСС .

25.05.2020 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач визнає позовні вимоги.

29.05.2020 від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, ОСОБА_2 на адресу суду надійшов лист, за змістом якого останній зазначив, що рішення загальних зборів не відповідає вимогам чинного законодавства, тому підлягає визнанню недійсним.

01.06.2020 на адресу суду від представника ОСОБА_3 надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання у справі №905/809/20 на інший день та час з урахуванням строку закінчення карантину.

Ухвалою суду від 02.06.2020 відкладено підготовче засідання на 23.06.2020 о 12:55год.

17.06.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшов супровідний лист з додатками, а саме копія листа приватного нотаріуса Чекіди О.А. №865/01-16 від 13.09.2019 з документами, що були отримані нотаріусом при посвідченні договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 18.07.2017 в реєстрі за №1658.

22.06.2020 через канцелярію суду від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , м.Київ, надійшли письмові пояснення, за змістом яких останній вважає, що позовні вимоги необґрунтовані та такі, що не підлягають задоволенню. В поясненнях третя особа наполягає, що ставить під сумнів надану до суду позивачем копію рішення №7 від 18.07.2017. На думку ОСОБА_3 , позивач та відповідач в особі директора ОСОБА_4 , яка є дружною позивача, змовилися з метою визнання недійсним рішення №7 від 18.07.2017.

22.06.2020 через канцелярію суду від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , м.Київ, надійшла заява про застосування строків позовної давності, в якій останній просить застосувати до позову позовну давність та у зв`язку з цим у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 23.06.2020 продовжено строк підготовчого провадження у справі №905/809/20 на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 09.07.2020.

08.07.2020 через канцелярію до суду від позивача надійшли письмові пояснення з викладенням правової позиції стосовно письмових пояснень та заяви про застосування строків позовної давності представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , м.Київ. Позивачем зазначено, що третя особа ОСОБА_3 не є стороною у справі, вона є лише третьою особою, яка позбавлена права заявляти про пропуск позовної давності. Позивач зазначив, що у нього є лише рішення №7 від 18.07.2017, надане приватним нотаріусом Чекідою О.А, яке він надав суду та яке він оскаржує в суді, позивачу не відомо про інші рішення, які могли б стати підставою для продажу приміщення товариства. Позивач наполягає, що не знав про збори товариства 18.07.2017 та не був присутній на них, після смерті ОСОБА_5 на офісі ТОВ Лема ФСС не було знайдено жодного документу щодо проведення спірного рішення товариства №7 від 18.07.2017, про означене рішення позивач дізнався після звернення відповідача до приватного нотаріуса Чекіди О.А.

20.07.2020 від відповідача до канцелярії суду надійшли пояснення на заяву третьої особи.

Ухвалою суду від 09.07.2020 відкладено підготовче засідання на 13.08.2020 об 11:30год.

11.08.2020 в межах справи №905/809/20 до Господарського суду Донецької області від ОСОБА_3 , м.Київ надійшла позовна заява, в якій просить прийняти до розгляду її позовну заяву з вимогою - визнати повноважними загальні збори учасників ТОВ "ЛЕМА ФСС" від 18.07.2017, на яких було прийнято рішення №7.

Ухвалою суду від 13.08.2020 прийнято позов та допущено у справу третю особу, яка заявляє самостійні на предмет спору - ОСОБА_3 , м.Київ до відповідача 1: ОСОБА_1 , м.Маріуполь, відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лема ФСС", м.Маріуполь, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , м.Маріуполь про визнання повноважними загальні збори учасників ТОВ "ЛЕМА ФСС" від 18.07.2017, на яких було прийнято рішення №7; призначено позов третьої особи, яка заявляє самостійні на предмет спору - ОСОБА_3 , м.Київ до розгляду у підготовчому засіданні на 13.08.2020 об 11:30год.; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - ОСОБА_2 ; запропоновано відповідачам та третій особі подати до суду відзив на позов третьої особи, заявляє самостійні на предмет спору.

Ухвалою суду від 13.08.2020 задоволено клопотання представника ОСОБА_3 та розпочато розгляд справи №905/809/20 спочатку; призначено підготовче засідання на 03.09.2020 о 12:30год.

28.08.2020 від третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_3 , м.Київ, як особи, яка користується правами позивача, надійшла заява про застосування строків позовної давності.

31.08.2020 ОСОБА_2 надані пояснення, в яких останній наполягає, що не був присутнім на загальних зборах 18.07.2017 та не був повідомлений про їх проведення.

Від ОСОБА_1 , м.Маріуполь до канцелярії суду 31.08.2020 надійшов відзив на позовну заяву третьої особи. У відзиві відповідач 1 просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 з тих підстав, що не був присутнім на загальних зборах 18.07.2017, та не був повідомлений про їх проведення.

31.08.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Лема ФСС" надійшов відзив на позовну заяву третьої особи, в якому проти задоволення позову заперечує.

Ухвалою суду від 03.09.2020 відкладено підготовче засідання на 22.09.2020 о 12:00год.

15.09.2020 ОСОБА_1 , м.Маріуполь надані пояснення по суті спору.

Ухвалою суду від 22.09.2020 продовжено строк підготовчого провадження у справі №905/809/20 на 30 (тридцять) днів; задоволено клопотання представника ОСОБА_3 та відкладено підготовче засідання на 15.10.2020 о 11:30 год.

29.09.2020 на адресу суду від третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_3 надійшла відповідь на відзив, в якій наполягає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були присутні на загальних зборах при ухваленні рішення №7 від 18.07.2017 та були обізнані про прийняття загальними зборами товариства рішення №7 від 18.07.2017.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 15.10.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 12.11.2020 о 12:30год.

В судовому засіданні 12.11.2020 представник ОСОБА_3 , м.Київ проти задоволення позову ОСОБА_1 заперечував, наполягав на задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 .

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 12.11.2020 до 03.12.2020.

В судовому засіданні 03.12.2020 ОСОБА_1 наполягав на задоволенні первісних позовних вимог, заперечував стосовно задоволення позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_3 , м.Київ.

В судовому засіданні 03.12.2020 керівник Товариства з обмеженою відповідальністю "Лема ФСС" не заперечував щодо задоволення позову ОСОБА_1 , заперечував стосовно задоволення позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_3 , м.Київ.

В судове засідання 03.12.2020 представники ОСОБА_3 , м.Київ та ОСОБА_2 , м.Маріуполь не з`явились були належним чином повідомлені про судове засідання.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази, господарський суд встановив наступне.

Як вбачається із позовної заяви та матеріалів справи, позов до Господарського суду Донецької області подано позивачем - фізичною особою ОСОБА_1 , який стверджує, що рішення загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю Лема ФСС на підставі рішення №1 від 08.02.2007 порушують його корпоративні права, як учасника ТОВ Лема ФСС , як наслідок, просить визнати його недійсними.

Згідно Статуту ТОВ Лема ФСС , затвердженого зборами засновників ТОВ Лема ФСС від 08.02.2007 протокол №1 засновниками є: ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до п.6.4 Статуту товариства, кожний учасник товариства володіє наступними частинами у статутному капіталі товариства: ОСОБА_5 - 13500,00грн, що складає 33,75% статутного капіталу; ОСОБА_1 - 13250,00грн, що складає 33,125% статутного капіталу; ОСОБА_2 - 13250,00грн, що складає 33,125% статутного капіталу.

ОСОБА_1 наполягає, що після звернення 29.08.2019 ТОВ Лема ФСС до приватного нотаріуса Чекіда О.А. з проханням надати завірені копії документів, що стали підставою укладання договору купівлі-продажу приміщення, 44 на першому поверсі будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та отримання у вересні 2019 року від приватного нотаріуса Чекіда О.А. відповідних документів, позивачу стало відомо про рішення №7 зборів учасників ТОВ Лема ФСС від 18.07.2017.

В матеріалах справи наявна копія рішення №7 від 18.07.2017 зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Лема ФСС , в якому зазначено наступне.

Були присутні: фізична особа ОСОБА_5 ; обрані голова зборів: ОСОБА_5 ; порядок денний про укладання договору продажу нежитлового приміщення 44 на першому поверсі будинку за адресою: АДРЕСА_1 , продаж вчинити за 320000,00грн, слухали: ОСОБА_5 ; ухвалили: продати нежитлове приміщення 44 на першому поверсі будинку за адресою: АДРЕСА_1 , продаж вчинити за 320000,00грн; голосували: за - одностайно.

Рішення підписано головою зборів ТОВ ЛЕМА ФСС - ОСОБА_5 .

У письмових поясненнях ОСОБА_3 ставить під сумнів надану до суду позивачем копію рішення №7 від 18.07.2017, при цьому не заявлено клопотання про витребування оригіналу письмового доказу та зазначено де оригінал оскаржуємого рішення знаходиться.

Відповідно до ч.6 ст.91 Господарського процесуального кодексу України, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Позивач, ОСОБА_1 зазначив, що оригінал рішення №7 від 18.07.2017 у нього відсутній, копія означеного рішення отримана від приватного нотаріуса Чекіди О.А., який посвідчував договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 18.07.2017 в реєстрі за №1658.

У відповідності до частин 1, 4 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Приймаючи до уваги, що у нотаріуса залишаються копії (фотокопії) документів поданих для вчинення нотаріальних дій, враховуючи пояснення позивача та відповідача про відсутність у них оригіналу рішення загальних зборів ТОВ ЛЕМА ФСС №7 від 18.07.2017, а також те, що ОСОБА_3 заявлений позов в рамках цієї справи про визнання повноважними загальні збори учасників ТОВ "ЛЕМА ФСС" від 18.07.2017, на яких було прийнято рішення №7 без надання оригіналу або копії означеного рішення, ненадання учасниками справи будь-яких доказів на підтвердження того, що проводились інші загальні збори ТОВ ЛЕМА ФСС з приводу вирішення питання щодо відчуження нежитлового приміщення №44 на першому поверсі будинку літ.А-10, загальною площею 227,9кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , суд дійшов висновку, що приймає в якості належного доказу по справі копію рішення загальних зборів ТОВ ЛЕМА ФСС №7 від 18.07.2017, що наданий ОСОБА_1 до позовної заяви.

На час проведення зборів ОСОБА_5 був директором товариства, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 17.07.2017 №1002815859.

На підставі зазначеного рішення між ТОВ ЛЕМА ФСС в особі директора ОСОБА_5 (продавець) та суб`єктом підприємницької діяльності - фізичною особою-підприємцем Шиповаловою Юлею В`ячеславівною (покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, який посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Чекідою О.А. зареєстровано в реєстрі 18.07.2017 за №1658.

Відповідно до п.1 договору продавець продав, а покупець купив нежитлове приміщення №44 на першому поверсі будинку літ.А-10, загальною площею 227,9кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з п.3 договору продаж вчинено за 320000,00грн, які покупець сплатив продавцю повністю до підписання цього договору.

Договір підписано від імені товариства - директором ОСОБА_5

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно протоколу загальних зборів учасників № 1 від 14.08.2019 ТОВ Лема ФСС були прийняті зокрема наступні рішення: припинити з 23.06.2019 повноваження директора товариства і підписанта ОСОБА_5 та виключити його з особистого складу працівників товариства у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про смерть від 24.06.2019 серія НОМЕР_1 ), обрати на посаду директора товариства ОСОБА_4

ОСОБА_1 зазначає, що рішенням №7 від 18.07.2017 були порушені його права та законні інтереси як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю Лема ФСС оскільки повідомлення про проведення загальних зборів товариства іншим учасникам товариства (позивачу) не надходило, позивач не був присутнім на загальних зборах 18.07.2017, та вважає, що є порушення вимог статті 61 Закону України Про господарські товариства та установчих документів товариства щодо скликання загальних зборів товариства.

В свою чергу третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_3 просить визнати повноважними загальні збори учасників ТОВ "ЛЕМА ФСС" від 18.07.2017, на яких було прийнято рішення №7.

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. За своєю правовою природою між сторонами склалися корпоративні відносини, які регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про господарські товариства" (тут та надалі Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Закон України "Про господарські товариства" в редакції на час прийняття спірного рішення) та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 1 та 3 ст.167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Частиною 1 ст.92 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

За змістом ст.97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.1 ст.140 Цивільного кодексу України, ч.3 ст.80 Господарського кодексу України, ст.50 Закону України "Про господарські товариства" товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Приписами ч.1 ст.143 Цивільного кодексу України передбачено, що установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут. Статут товариства з обмеженою відповідальністю крім відомостей, передбачених статтею 88 цього Кодексу, має містити відомості про: розмір статутного капіталу, з визначенням частки кожного учасника; склад та компетенцію органів управління і порядок прийняття ними рішень; розмір і порядок формування резервного фонду; порядок передання (переходу) часток у статутному капіталі.

Як вбачається із Статуту ТОВ Лема ФСС , затвердженого зборами засновників ТОВ Лема ФСС від 08.02.2007 протокол №1 засновниками є: ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до п.6.4 Статуту товариства, кожний учасник товариства володіє наступними частинами у статутному капіталі товариства: ОСОБА_5 - 13500,00грн, що складає 33,75% статутного капіталу; ОСОБА_1 - 13250,00грн, що складає 33,125% статутного капіталу; ОСОБА_2 - 13250,00грн, що складає 33,125% статутного капіталу. ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Предметом спору в даній справі за позовом ОСОБА_1 є вимоги про визнання недійсним рішення товариства ЛЕМА ФСС від 18.07.2017 №7.

Підставою позовних вимог є відсутність кворуму та належного повідомлення позивача як учасника товариства про проведення зборів.

Приписами ч. 1 ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Відповідно до п. 11.1. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕМА ФСС" (далі товариства) вищим органом товариства є Загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Учасники мають кількість голосів, пропорційно розміру їх часток у статутному фонді (п.11.2 Статуту).

Згідно з п.11.4 Статуту збори учасників вважаються повноваженими, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності і більш як 60% голосів.

У товаристві рішенням загальних зборів учасників товариства створюється одноособовий виконавчий орган - Директор (п.13.1 Статуту).

Директор не має права приймати рішення по відчуженню майна Товариства (основних засобів) без згоди на це загальних зборів учасників (п.13.5. Статуту).

Отже, рішення по відчуженню нерухомого майна Товариства, повинно здійснюватись за згодою загальних зборів учасників.

Про проведення зборів учасники повідомляються шляхом розсилання викладеного в письмі повідомлення (лист, телеграма, факс) з вказівкою місця проведення, часу і порядку денного зборів. Повідомлення учасників повинно бути зроблено не пізніше як за 30 днів до скликання загальних зборів (п.11.12 Статуту).

Відповідно до положень статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із положеннями статті 98 Цивільного кодексу України рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Відповідно до п.17, 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" вирішуючи питання про те, чи є корпоративним спір, пов`язаний із визнанням недійсними рішень загальних зборів товариства, судам необхідно враховувати суб`єктний склад учасників спору та підстави, якими обґрунтовується відповідна вимога. Справи у спорах про визнання недійсними рішень органів управління господарського товариства за позовом особи, яка не є акціонером або учасником товариства, у тому числі таким, що вибув, не належить до спорів, що виникають з корпоративних відносин.

Судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

У зв`язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

При розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з прямою вказівкою закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону України "Про господарські товариства" в редакції чинній на момент прийняття рішення);

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону України "Про господарські товариства" в редакції чинній на момент прийняття рішення);

- прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону України "Про господарські товариства" в редакції чинній на момент прийняття рішення).

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Відповідно до п.2.14 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" №4 від 25.02.2016 рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 61 Закону України "Про господарські товариства", статтею 35 Закону України "Про акціонерні товариства", статтею 15 Закону України "Про кооперацію".

Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Статтею 58 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції чинній на момент прийняття рішення) встановлено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник вправі в будь-який час замінити свого представника у загальних зборах учасників, сповістивши про це інших учасників. Учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства.

Відповідно до статті 60 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів. Установчими документами товариств, у статутному капіталі яких відсутня державна частка, може бути встановлений інший відсоток голосів учасників (представників учасників), за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними. Брати участь у зборах з правом дорадчого голосу можуть члени виконавчих органів, які не є учасниками товариства. Учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів. Будь-хто з учасників товариства з обмеженою відповідальністю вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. У випадках, передбачених установчими документами або затвердженими товариством правилами процедури, допускається прийняття рішення методом опитування. У цьому разі проект рішення або питання для голосування надсилається учасникам, які повинні у письмовій формі сповістити щодо нього свою думку. Протягом 10 днів з моменту одержання повідомлення від останнього учасника голосування всі вони повинні бути проінформовані головою про прийняте рішення. Голова зборів товариства організує ведення протоколу. Книга протоколів має бути у будь-який час надана учасникам товариства. На їх вимогу повинні видаватися засвідчені витяги з книги протоколів.

Відповідно до ст.61 Закону України "Про господарські товариства", загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. Позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу. Загальні збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу. Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників. Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Визначення правомочності зборів учасників (наявність чи відсутність кворуму) передує розгляду та вирішенню зборами питань порядку денного та процедурі голосування щодо цих питань.

Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

З урахуванням наведеного, право учасників товариства на участь в загальних зборах і голосуванні при прийнятті рішення є порушеним та підлягає захисту у випадку їхньої відсутності на зборах через недотримання органами товариства вимог закону і статуту про порядок скликання і проведення зборів.

Як вбачається з матеріалів справи, будь-яких доказів повідомлення позивача про проведення загальних зборів Товариства матеріали справи не містять. Крім того, відсутні докази того, що позивач як учасник, якому належить 33,125% та третя особа, ОСОБА_2 , якому належить також 33,125% статутного капіталу товариства були присутніми на загальних зборах та підписували відповідне рішення загальних зборів, що свідчить про відсутність кворуму, визначеного статутом товариства та законодавством.

Позивач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, ОСОБА_2 наполягають, що не були повідомлені про загальні збори, що відбулися 18.07.2017, доказів протилежного суду не надано.

Враховуючи вищевикладені норми закону, відсутність на загальних зборах 18.07.2017 учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕМА ФСС" ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - учасників, які володіють частками у статутному капіталі товариства у розмірі 66,25%, свідчить про відсутність кворуму на вказаних зборах, тобто відсутність повноважень у зборів учасників на розгляд будь-яких питань та прийняття будь-яких рішень, що є безумовною підставою для визнання вказаних зборів недійсними.

Крім того, судом враховано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕМА ФСС" визнало позов ОСОБА_1 .

Щодо заяви третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , м.Київ про застосування строків позовної давності, в якій останній просить застосувати до позову позовну давність та у зв`язку з цим у задоволенні позову відмовити повністю суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Нормами статті 257 Цивільного кодексу України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 статті 258 Цивільного кодексу України встановлено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Станом на час прийняття загальними зборами оскаржуваного рішення законом не було встановлено скороченої позовної давності для вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.

Пунктом 8 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України, який набрав чинності 17.06.2018, встановлено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.

Стаття 58 Конституції України закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.

Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Принцип незворотності дії в часі поширюється також на Конституцію, яка є Основним Законом держави (Преамбула Конституції України).

Виняток з цього принципу допускається лише у випадках, коли закони та інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи (частина перша статті 58 Конституції України).

Отже, на думку суду, норма Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю про новий строк позовної давності у рік може застосовуватись лиш до нових спірних правовідносин - оскарження зборів учасників ТОВ, які прийняті після 17.06.2018, а до зборів прийнятих раніше застосовуються положення статті 258 у редакції чинній до 17.06.2018, за якою до таких спірних правовідносин застосовується загальний строк позовної давності у три роки.

Позивач звернувся з позовом до суду 25.04.2020, отже суд вважає, що позивачем не пропущено строк позовної давності у заявленій вимозі про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників 18.07.2017.

Крім того, частина 3статті 267 Цивільного кодексу України передбачає, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Тлумачення ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України, положення якої сформульовано із застосуванням слова "лише" (аналог "тільки", "виключно"), та відсутність будь-якого іншого нормативно-правового акта, який би встановлював інше правило застосування позовної давності, дає підстави для твердження про те, що із цього положення випливає безумовний висновок, відповідно до якого позовна давність застосовується тільки на підставі заяви, зробленої стороною у справі.

Заява про сплив позовної давності, зроблена будь-якою іншою особою (в тому числі й учасником судового процесу, який не є стороною у справі), крім сторони у спорі, не є підставою для застосування судом позовної давності.

Зокрема, ч.5 ст.50 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, користуються процесуальними правами сторони (за певними винятками); при цьому права сторони, визначені у ст.46 Господарського процесуального кодексу України та іншими нормами цього Кодексу, є саме процесуальними, в той час як припис ст.267 Цивільного кодексу України є нормою права матеріального і не може розумітися як можливість застосування господарським судом позовної давності за заявами зазначених третіх осіб.

Отже, з наведеного вбачається, що нормами чинного законодавства не передбачено право третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на звернення до суду із заявою про застосування строку позовної давності у порядку ст.267 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов`язки позивача.

Одночасно суд зазначає, що розгляд в межах цієї справи разом з первісним позовом позов ОСОБА_3 , м.Київ як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору не надає останній право заявляти клопотання про застосування позовної давності в рамках первісного позову, оскільки в даному випадку третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, користуються усіма процесуальними правами позивача виключно в рамках заявленого нею позову.

Отже, заява ОСОБА_3 , м.Київ про застосування строків позовної давності до позовних вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ ЛЕМА ФСС , що оформлені рішенням №7 від 18.07.2017 є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що при проведенні 18.07.2017 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЕМА ФСС порушено вимоги Закону України "Про господарські товариства" (в редакції чинній на момент прийняття рішення) щодо порядку скликання загальних зборів, формування порядку денного, голосування та прийняття рішень загальними зборами, тому вимоги позивача про визнання недійсним рішення загальних зборів оформлені рішенням №7 від 18.07.2017 щодо відчуження нежитлового приміщення 44, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується позовної вимоги третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_3 , м.Київ про визнання повноважними загальні збори учасників ТОВ ЛЕМА ФСС від 18.07.2017, на яких було прийнято рішення №7, суд відмовляє у їх задоволенні з огляду на наступне.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги ОСОБА_3 , зазначає, що 18.07.2017 загальними зборами ТОВ ЛЕМА ФСС прийнято рішення №7 щодо продажу нежитлового приміщення 44 на першому поверсі будинку за адресою: АДРЕСА_1 , на яких, крім ОСОБА_5 , були присутні також ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як учасники товариства. Зазначає, що після прийняття учасниками загальних зборів ТОВ ЛЕМА ФСС рішення №7, протокол загальних зборів передавався ОСОБА_1 на зберігання, як голові зборів. ОСОБА_3 вважає, що ОСОБА_1 є зберігачем протоколів загальних зборів учасників ТОВ ЛЕМА ФСС складених до 2018 року, він мав безпосередню можливість ознайомлюватися з прийнятими товариством рішеннями та мав доступ до протоколів. На підставі викладеного, у зв`язку з обізнаністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про прийняття загальними зборами товариства рішення №7 від 18.07.2017 та їх безпосередньою участю при його прийнятті - вважає загальні збори учасників ТОВ ЛЕМА ФСС від 18.07.2017 повноважними, а оскаржуване рішення прийнятим відповідно до встановлених законодавством вимог.

Оскільки на момент прийняття спірного рішення загальними зборами ТОВ ЛЕМА ФСС третя особа з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_3 була фізичною особою - підприємцем, договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, який посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Чекідою О.А 18.07.2017 за №1658, укладений з фізичною особою - підприємцем Шиповаловою Ю.В., суд дійшов висновку, що позов третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_3 підлягає розгляду в господарському суді.

При цьому, спосіб захисту порушеного права обумовлюється нормою матеріального права, яка регулює ті чи інші правовідносини між сторонами спору. Тому, позивач, формулюючи позовні вимоги, повинен відштовхуватися від тих наданих йому законом прав, які були об`єктивно порушені відповідачем і позов повинен бути направлений на припинення цих правопорушень та на відновлення порушеного права. Таким чином, право вибору способу захисту порушеного права належить позивачу, а суд наділений компетенцією перевірити відповідність обраного способу захисту змісту порушеного права. При цьому, обраний спосіб захисту не лише повинен бути встановлений договором або законом, але і бути ефективним засобом захисту, таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Частиною 2 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під поняттям "охоронюваний законом інтерес", відповідно до рішення Конституційного суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004, необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Суд дійшов висновку, що третьою особою з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_3 невірно обраний спосіб захисту свого права.

Позовні вимоги щодо визнання повноважними загальні збори учасників ТОВ "ЛЕМА ФСС" від 18.07.2017, на яких було прийнято рішення №7 є не належним способом захисту. Про це неодноразово наголошував суд касаційної інстанції, зазначаючи, що закон виходить з презумпції легітимності рішень органів управління юридичної особи, тобто зазначені рішення вважаються такими, що відповідають закону, якщо судом не буде встановлено інше, отже вимоги про визнання повноважними загальні збори учасників ТОВ "ЛЕМА ФСС" від 18.07.2017, на яких було прийнято рішення №7 задоволенню не підлягають.

Суд зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303-А, п.29).

За таких обставин решту аргументів учасників справи суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують висновку суду про задоволення первісного позову та відмови в задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

Судовий збір, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, за первісним позовом підлягає віднесенню на відповідача, за позовом третьої особи яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору на - третю особу.

Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 46, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , м.Маріуполь до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Лема ФСС", м.Маріуполь, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , м.Маріуполь, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 , м.Київ про визнання недійсним рішення загальних зборів, задовольнити.

Визнати недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЕМА ФСС , яке оформлене рішенням №7 від 18.07.2017 щодо відчуження нежитлового приміщення 44, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лема ФСС" (87510, Донецька обл., м.Маріуполь, пр.-т Адмірала Луніна, буд.21, кв.5, код ЄДРПОУ 13516283) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) судовий збір в сумі 2102,00грн.

У задоволені позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_3 , м.Київ до відповідача 1, ОСОБА_1 , м.Маріуполь, до відповідача 2, Товариства з обмеженою відповідальністю "Лема ФСС", м.Маріуполь, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , м.Маріуполь, про визнання повноважними загальні збори учасників ТОВ "ЛЕМА ФСС" від 18.07.2017, на яких було прийнято рішення №7, відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 03.12.2020 підписано вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення складено та підписано 07.12.2020.

Суддя Г.Є. Курило