Рішення

від 07.12.2020 по справі 340/881/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2020 року м. Кропивницький справа № 340/881/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Агроукррезерв" (вул. Преображенська, 3 "а", офіс 17, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ - 43201734 ) доГоловного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (вул.В.Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ - 43142606 ) провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

І. Зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроукррезерв" звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 11.03.2020 року №00000130506 та №00000120506.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що господарські операції між ТОВ "Агроукррезерв" та його контрагентом, зазначеним в акті перевірки підтверджені належними та допустимими первинними документами податкового та бухгалтерського обліку.

Також представник позивача зазначає, що ТОВ "Агроукррезерв" дотримано всіх обов`язкових вимог закону, безпосередньо пов`язаних з формуванням податкового кредиту та виникнення податкового зобов`язання, не погоджується з висновками акту перевірки, на підставі яких винесено оскаржувані податкові повідомлення - рішення, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

16.04.2020 року представником відповідача подано відзив на адміністративний позов, вимоги не визнаються в повному обсязі та зазначається, що за результатами перевірки ТОВ "Агроукррезерв" встановлено, що господарські операції між ТОВ "Агроукррезерв" та ТОВ "СГ "Самоцвіт Агро" оформлялись первинними документами лише з метою створення зовнішніх ознак фактичного здійснення операцій та правомірності формування податкового зобов`язання та сум податкового кредиту, що призвело до завищення суми податкового кредиту з ПДВ.

Отже, зазначене вище свідчить, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення є правомірними та не підлягають скасуванню.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.

Ухвалою суду від 24.03.2020 року відкрито провадження, а справу призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні (т.1, а.с.45).

16.04.2020 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву (т.1, а.с.56-59).

Ухвалою суду від 12.05.2020 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті (т.8, а.с.33).

Відповідно до ухвали суду від 26.05.2020 року подальший розгляд справи здійснено у порядку письмового провадження (т.8, а.с.40).

Також, ухвалою суду від 26.05.2020 року у позивача та відповідача витребувано додаткові докази (т.8, а.с.41-43).

12.06.2020 року від представника відповідача надійшли витребувані судом додаткові докази (т.8, а.с.46).

15.06.2020 року від представника позивача надійшли витребувані судом додаткові докази (т.8, а.с.56-59).

Ухвалою від 19.06.2020 року у контролюючих органів та перевізників судом витребувано додаткові докази (т.8, а.с.219-2020).

В зв`язку із невиконанням ухвали суду від 19.06.2020 року у Головно управління ДПС у Львівській області відповідно до ухвали від 28 вересня 2020 року повторно витребувано додаткові докази (т.9, а.с.62-63).

Ухвалою суду від 15.10.2020 року у зв`язку із невиконанням ухвал Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.06.2020 року та від 28 вересня 2020 року до керівника Головного управління ДПС у Львівській області ОСОБА_1 застосовано заходи процесуального примусу у вигляді стягнення штрафу та встановлено новий строк подання суду належних доказів роздруківки форми 1 ДФ (Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку) за 2018 - 2019 роки по ТОВ "СГ "САМОЦВІТ АГРО" (код ЄДРПОУ - 34513561) (т.9, а.с.68-69).

27.10.2020 року від Головного управління ДПС у Львівській області надійшли витребувані судом документи (т.9, а.с.75-79).

03.11.2020 року від керівника Головного управління ДПС у Львівській області Комендата Ігоря Юлійовича надійшло клопотання про скасування ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 року про застосування заходів процесуального примусу у вигляді штрафу (т.9, а.с.80).

Клопотання вмотивовано тим, що Головним управлінням ДПС у Львівській області на момент подання цього клопотання виправлено допущені порушення та надано до суду витребувані ухвалою від 28.09.2020 року документи.

В даному випадку суд зазначає наступне.

Ухвалою суду від 19.06.2020 року Головне управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) зобов`язано протягом п`яти днів з дня отримання ухвали надати суду роздруківки форми 1 ДФ (Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку) за 2018 - 2019 роки по ТОВ "СГ"САМОЦВІТ АГРО" (код ЄДРПОУ - 34513561).

Ухвалу про витребування доказів отримано уповноваженою особою ГУ ДПС у Львівській області 10.08.2020 року.

Станом на 28.09.2020 року витребувану інформацію від ГУ ДПС у Львівській області суду не надано.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року Судом повторно зобов`язано ГУ ДПС у Львівській області до 02.10.2020 року надати суду роздруківки форми 1 ДФ (Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку) за 2018 - 2019 роки по ТОВ "СГ"САМОЦВІТ АГРО" (код ЄДРПОУ - 34513561).

Персональну відповідальність за виконання вимог резолютивної частини ухвали покласти на керівника Головного управління ДПС у Львівській області та попереджено про застосування заходів процесуального примусу шляхом постановлення ухвали про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу, у разі невиконання рішення суду.

Ухвала суду направлена засобами електронного зв`язку на офіційну електронну адресу Головного управління ДПС у Львівській області та отримана 28.09.2020 року.

Однак, станом на 15 жовтня 2020 року судом встановлено, що витребувані докази до суду не надано, вимоги ухвали суду Головного управління ДПС у Львівській області не виконані про наявність поважних причин не повідомлено, що в свою чергу свідчить про неповагу до суду.

Враховуючи наведені обставини, суд доходить висновку про відсутність підстав для скасування ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 року про застосування заходів процесуального примусу у вигляді штрафу.

Враховуючи перебування головуючого судді по справі на лікарняному, з урахуванням положень ч.ч.1, 6 ст.120, ст.193 КАС України, дана адміністративна справа вирішується судом у межах строку, визначеного ст.193, 263 КАС України.

V. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроукррезерв" зареєстроване як юридична особа з 02.09.2019 року та у перевіряємий період було платником податку на додану вартість (т.1, а.с.9).

На підставі наказу Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 06.02.2020 року №204 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Агроукррезерв" та направлень №237 та №238 від 07.02.2020 року, проведена документальна позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Агроукррезерв" (код ЄДРПОУ - 43201734) з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ "СГ "Самоцвіт Агро" (код ЄДРПОУ - 34513561) за жовтень-грудень 2019 року - показників декларацій з податку на додану вартість за жовтень-грудень 2019 року (т.8, а.с.53-55).

За результатами проведеної перевірки складено акт від 20.02.2020 року №13/11-28-05-06/43201734 (т.1, а.с.8-31), згідно якого встановлено порушення позивачем п.198.1., п.198.3 ст.198 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 19 293 164,00 грн., втому числі:

- за листопад 2019 року на суму 9577527,00 грн.;

- за грудень 2019 року на суму 9715637,00 грн.

Згідно висновків акту перевірки від 20.02.2020 року №13/11-28-05-06/43201734 позивачем завищено суму від`ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) на суму 3275,00 грн. за грудень 2019 року.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 11.03.2020 року:

- №00000130506, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в загальній сумі 24 116 455,00 гривень, в тому числі: за податковим зобов`язанням в сумі 19293164,00 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 4823291,00 гривень (т.1, а.с.32);

- №00000120506, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 3275,00 гривень (т.1, а.с.33).

Судом встановлено, що видами економічної діяльності ТОВ "Агроукррезерв" є:

- 01.11 вирощування зернових культур (крім рису) бобових культур і насіння олійних культур (основний);

- 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур;

- 01.24 Вирощування зерняткових і кісточкових фруктів;

- 01.25 Вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників;

- 01.26 Впрошування опійних плодів;

- 01.27 Вирощування культур для виробництва напоїв;

- 01.28 Вирощування пряних, ароматичних і лікарських культур;

- 01.29 Вирощування інших багаторічних культур;

- 01.30 Відтворення рослин;

- 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві;

- 01.63 Післяурожайна діяльність.

- 01.64 Оброблення насіння для відтворення;

- 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів;

- 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості;

- 20.15 Виробництво добрив і азотних сполук;

- 20.20 Виробництво пестицидів та іншої агрохімічної продукції;

- 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами;

- 46.17 Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами;

- 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту;

- 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, несінням і кормами для тварин;

- 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами;

- 46.34 Оптова торгівля напоями;

- 46.35 Оптова торгівля тютюновими виробами;

- 46.36 Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами;

- 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами;

- 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням;

- 77.31 Надання в оренду сільськогосподарських машин і устаткування;

- 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами;

- 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами;

- 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля;

- 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами;

- 47.25 Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах;

- 47.26 Роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах;

- 47.29 Роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах;

- 47.30 Роздрібна торгівля пальним;

- 47.76 Роздрібна торгівля квітами, рослинами, насінням, добривами, домашніми тваринами та кормами для них у спеціалізованих магазинах;

- 47.81 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами;

- 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами;

- 49.41Вантажний автомобільний транспорт;

- 52.10 Складське господарство;

- 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту;

- 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна;

- 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів.

В акті перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України у зв`язку із встановленням факту відсутності реально здійснених операцій з купівлі (придбання) ТОВ "Агроукррезерв" сої у ТОВ "СГ "Самоцвіт Агро" у період жовтня - грудня 2019 року.

Судом встановлено, що 21.10.2019 року між ТОВ "Агроукррезерв" (Покупець) та ТОВ "СГ "Самоцвіт Агро" (Постачальник) укладено договір поставки №21/10-19 (т.1, а.с.121-125).

Відповідно до умов договору Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцю сільськогосподарську продукцію - сою в кількості та за ціною вказаними в рахунках та/або у видаткових накладних, які є невід`ємною частиною договору, а Покупець зобов`язується прийняти та своєчасно здійснити оплату товару на умовах договору.

На підтвердження проведення господарської операції представником позивача до матеріалів справи надано копії видаткових та податкових накладних (т.2, а.с.49-250; т.3, а.с.1-250; т.4, а.с.1-250; т.5, а.с.1-26; т.6, а.с.157-250; т.7, а.с.1-250; т.8, а.с.1-22).

На підтвердження здійснення перевезення придбаної сої представником позивача до матеріалів справи надано копії договорів перевезення, актів виконаних робіт, товарно - транспортних накладних, заявок до договору транспортного перевезення, платіжних доручень та актів звірки (т.1, а.с.105-112; т.5, а.с.27-250; т.6, а.с.1-156; т.8, а.с.87-97).

На виконання вимог ухвали суду перевізники придбаного позивачам товару ПП "ЛП Транс і К" та ФОП ОСОБА_2 надали до суду докази наявності у них транспортних засобів для виконання взятих на себе зобов`язань (т.8, а.с.237-248).

Інформацією наданою Регіональним сервісним центром ГЦС МВС в Кіровоградській області підтверджено наявність у перевізників ПП "ЛП Транс і К" та ФОП ОСОБА_2 транспортних засобів (т.9, а.с.1-4).

На підтвердження оплати за придбану сою представником позивача надано копії платіжного доручення та банківської виписки (т.1, а.с.101-104).

Вподальшому, придбану сою позивач переробив на соєву олію, фосфатидний концннтрат соєвий та соєвий шрот, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями договору на переробку давальницької сировини, додатків, додаткових угод, видаткових накладних (у переробку), актів послуг з переробки, звітів про продукцію, що вироблена з сировини замовника, накладних на повернення постачальнику сировини та декларацій виробника (посвідчення про якість) (т.1, а.с.113-120, 129-250; т.2, а.с.1-48; т.8, а.с.191-218).

На виконання ухвали суду ТОВ "Транзпостач" (виконавець за договором переробки давальницької сировини) на підтвердження наявності у нього виробничих потужностей, трудових ресурсів та лабораторії надав до суду копії договору оренди №01061809, акту прийому - передачі до договору оренди №01061809, договору оренди №01041916, договору про надання послуг №01061818, наказів №122-К та №85/1-К, штатні розписи (т.9, а.с.12-56).

Також судом встановлено, що на підставі оформлених та зареєстрованих податкових накладних позивач сформував податковий кредит.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно пп.14.1.36 п. 14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг ("а" п.198.1 ст.198 ПК України).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 ПК України).

При цьому, податковий кредит в силу приписів п.198.3 ст.198 ПК України визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Водночас, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Згідно п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно до п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 201.2 ст.201 ПК України).

Виходячи з аналізу наведених норм в їх сукупності суд дійшов висновку, що Податковим кодексом України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв`язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб`єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість.

При цьому, пунктом 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. встановлено: бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документу, дату і місце складання, назву підприємства, зміст та обсяг господарської операції, посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Пунктами 3, 4, 5, 6 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. передбачено, "Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця.

Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Водночас, в силу приписів п. 44.1 ст. 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При цьому, платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 ПК України).

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначено в "Положенні (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. №318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 19.01.2000 за №27/4248 (далі Положення №318).

Згідно п. 4 Положення №318 об`єкт витрат - продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов`язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені (п. 6 Положення №318).

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі Закон №996-XIV) визначено, що господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Поряд з цим, згідно абзацу другого п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

В той же час, суд звертає увагу на думку колегії суддів Судової плати в адміністративних справах Верховного Суду України, викладену у постановах від 03.11.2015 у справі №21-4471а15, від 26.01.2016 у справі №21-4781а15 про те, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку.

Таким чином, у цілях підтвердження обґрунтованості заявлених податкових вигод має бути встановлений їх об`єктивний предметний зв`язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність первинних документів, у тому числі й відносно учасників та умов господарських операцій.

З аналізу наведених правових норм у їх системному зв`язку, суд дійшов висновку, що необхідною умовою для правомірності формування податкового кредиту є фактичне здійснення господарської операції платником податків.

У свою чергу, фактичне здійснення господарської операції платником податків посвідчується, зокрема, належно оформленими податковими накладними та іншими первинними бухгалтерськими документами.

Досліджуючи спірні правовідносини, суд встановив, що висновок відповідача, наведений ним в акті перевірки, ґрунтується на встановлених відповідачем фактах, які в цілому свідчать про відсутність підтвердження фактичного здійснення операцій з реалізації (поставки) товару, а надані до перевірки первинні документи не опосередковувались реальним рухом активів від контрагента.

Також, в акті контролюючого органу зазначено, що надані до перевірки товарно-транспортні накладні не відповідають вимогам Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.97 р. №363 (зі змінами та доповненнями) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.98 р. за №128/2568.

В свою чергу, відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в України, товаротранспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно пунктів 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби і печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов`язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Отже, ТТН призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.

З урахуванням наведеного, слід зазначити, що оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій, витрати на які позивачем віднесено до складу валових витрат, а відтак, і не може бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість.

Таким чином, підставами для формування податкового кредиту є наявність належним чином оформленої податкової накладної, митної декларації, заяви зі скаргою на постачальника, поданої відповідно до пункту 201.10 статті 201 Кодексу, бухгалтерської довідки, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу, або інших документів, передбачених пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

Товарно-транспортна накладна не міститься в переліку документів, що визначають право на формування податкового кредиту, а тільки є основним документом на перевезення вантажів при розрахунках з перевізником.

Тому, за наявності у позивача передбачених Податковим кодексом України та Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" належно оформлених первинних документів, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення, навіть відсутність товарно-транспортних накладних суд не розглядає як доказ безтоварності господарських операції позивача.

Проте, суд вважає за необхідне зазначити, що у долучених до матеріалів справи копій актів виконаних робіт, товарно-транспортних накладних, заявок до договору транспортного перевезення та актів звірки пунктом навантаження сої придбаної у ТОВ "СГ "Самоцвіт Агро" зазначено вул. Армійська, 11, м.Охтирка, Сумська область, тоді як, ТОВ "СГ "Самоцвіт Агро" зареєстроване за адресою вул. Вербова, 15, офіс 14/7, м. Львів, Львівська область.

Згідно долученого до матеріалів справи звіту про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2019 року та листів Держгеокадастру, ТОВ "СГ "Самоцвіт Агро" використовує земельні ділянки у Миколаївській та Херсонській областях (т.8, а.с.81-86).

Доказів того, що ТОВ "СГ "Самоцвіт Агро" використовує складські приміщення за адресою АДРЕСА_1 суду не надано.

В єдиному реєстрі податкових накладних відсутні зареєстровані податкові накладні на адресу ТОВ СГ САМОЦВІТ АГРО ,ТОВ "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ ТОРГОВИЙ АЛЬЯНС" та ТОВ "ЕСТЕЛЬ АГРОТРАНС" щодо придбання послуг зберігання будь-яких товарів за вказаною адресою.

До матеріалів справи долучено звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 01 вересня 2019 року в якому зазначено, що ТОВ "СГ "Самоцвіт Агро" зібрано 22078,32 ц. сої (т.8, а.с.78-79).

Однак, зазначене у звіті спростовується, долученими на виконання ухвали суду Головне управління статистики у Львівській області (місце реєстрації ТОВ "СГ "Самоцвіт Агро") доказами. Так, управління повідомило, що ТОВ "СГ "Самоцвіт Агро" (ідентифікаційний код - 34513561) звітність про кількість вирощеної сої у 2018, 2019 роках не подавало (т.9, а.с.60).

В акті перевірки зазначено, що згідно з даними ЄРПН, постачальниками сої на адресу ТОВ "СГ "Самоцвіт Агро" були:

- у жовтні 2019 року ТОВ "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ ТОРГОВИЙ АЛЬЯНС", код 43163516 - на загальну суму 4860000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 810000,00 грн. в кількості 600,0 т.;

- у листопаді 2019 року ТОВ "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ ТОРГОВИЙ АЛЬЯНС", код 43163516 - на загальну суму 52605162,00 грн., в т.ч. ПДВ 8767527,00 грн. в кількості 6035,212 т.;

- у грудні 2019 року ТОВ "ЕСТЕЛЬ АГРОТРАНС", код 43162863 - на загальну суму 58313472,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9718912,00 грн. в кількості 6408,077 т.

Кількість відвантаженої сої на адресу ТОВ "СГ "Самоцвіт Агро" співпадає з кількістю відвантаженої сої на адресу ТОВ "Агроукррезерв".

Проте, на виконання вимог ухвали суду Головне управління статистики у Донецькій області (місце реєстрації ТОВ "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ ТОРГОВИЙ АЛЬЯНС" та ТОВ "ЕСТЕЛЬ АГРОТРАНС") повідомило, що ТОВ "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ ТОРГОВИЙ АЛЬЯНС" та ТОВ "ЕСТЕЛЬ АГРОТРАНС" у 2018-2019 роках статистичну звітність (у тому числі про щодо виробництва сільськогосподарських культур ) до органів державної статистики не надавали (т.9, а.с.58).

Також, з наданих документів та пояснень позивача судом встановлено, що для транспортування придбаного товару позивачем було укладено з двома різними контрагентами, два ідентичних за своїми умовами договори на перевезення.

Так, ТОВ АГРОУКРРЕЗЕРВ іменований в подальшому "ЗАМОВНИК" та ПП ЛП Транс і К названий у подальшому ПЕРЕВІЗНИК з другої сторони, разом названі у подальшому "Сторони" , уклали 25.10.2019 року Договір перевезення №25/10-19.

Пунктом 1.1 Договору визначено предмет договору, відповідно до умов якого Перевізник зобов`язується надати Замовнику послуги по перевезенню автомобільним транспортом вантажів і інших матеріальних цінностей (надалі - вантаж), які не заборонені до перевезення законодавством країн слідування вантажу, в порядку та на умовах, передбачених даним Договором.

При цьому, позивачем також 25.10.2019 року укладений ідентичний за умовами, змістом та формою договір перевезення №25/10-19 укладений між ТОВ АГРОУКРРЕЗЕРВ іменований в подальшому "ЗАМОВНИК" та ФОП ОСОБА_3 названий у подальшому ПЕРЕВІЗНИК з другої сторони, разом названі у подальшому "Сторони".

ФОП ОСОБА_3 додано повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з податкуванням або через які провадиться діяльність за формою 20-ОПП (далі звіт 20-ОПП), в якому відображено наявність комплексу, 5 вантажних автомобілів та 5 причепів.

Проте на вимогу суду, надано фотокопії лише по двум транспортним засобам.

Більше того, ПП ЛП Транс і К та ФОП ОСОБА_3 на вимогу суду надати пояснення та докази у поданих поясненнях зазначили, що здійснювали перевезення сільськогосподарської продукції (сої), як власним так і орендованим автотранспортом. Однак, суд не бере до уваги зазначені твердження, оскільки ПП ЛП Транс і К та ФОП ОСОБА_3 на підтвердження залучення орендованого транспорту так і не надано суду відповідні докази, а саме: договори оренди, докази оплати по даним договорам та іншу первинну документацію на підтвердження виконання цих договорів.

Між тим, як вбачається з наданих позивачем товарно-транспортних накладних встановлено, що перевезення сої здійснювалося ФОП ОСОБА_3 13 вантажними автомобілями з причепами. У свою чергу, відповідно до звіту 20-ОПП підприємець декларує наявність 5 вантажних автомобілів та 5 причепів, з яких 4 вантажні автомобілі та 5 причепів зазначені у товарно-транспортних накладних.

Інші автомобілі та причепи, якими здійснювалося перевезення сої, ФОП ОСОБА_3 не задекларовано, а саме:

- вантажний автомобіль марки DAF, держномер НОМЕР_1 , причіп держномер НОМЕР_2 ;

- вантажний автомобіль марки МАН держномер НОМЕР_3 причіп держномер НОМЕР_4 ;

- вантажний автомобіль марки DAF держномер НОМЕР_5 причіп держномер НОМЕР_6 ;

- вантажний автомобіль марки МАН держномер НОМЕР_7 причіп держномер НОМЕР_8 ;

- вантажний автомобіль марки МАН держномер НОМЕР_9 причіп держномер НОМЕР_10 ;

- вантажний автомобіль марки МАН держномер НОМЕР_11 , причіп держномер НОМЕР_12 ;

- вантажний автомобіль марки РЕНО держномер НОМЕР_13 , держномер НОМЕР_14 ;

- вантажний автомобіль марки МАН держномер НОМЕР_15 , причіп держномер НОМЕР_16 ;

- вантажний автомобіль марки МАН держномер НОМЕР_17 , причіп держномер НОМЕР_18 .

Крім того, відповідно до наданих до суду позивачем товарно-транспортних накладних встановлено, що перевезення сої також здійснювалося ПП ЛП-ТРАНС І К 13 вантажними автомобілями з причепами, з яких 4 вантажних автомобілі та 5 причепів задекларовано у звіті 20-ОПП ФОП ОСОБА_3 . При цьому, ПП ЛП-ТРАНС І К не декларує наявність вантажних автомобілів та причепів, звітність за формою 20-ОПП не подавалась.

Досліджуючи спірні правовідносини в цій частині, з відповіді Регіонального сервісного центру МВС в Кіровоградській області суду судом встановлено, що транспортні засоби зазначені в ТТН, які здійснювали транспортування придбаного товару за державними номерними знаками:

- МАН НОМЕР_19 , причіп НОМЕР_20 ;

- МАН НОМЕР_21 , причіп НОМЕР_22 ;

- ДАФ НОМЕР_1 , причіп НОМЕР_14 ;

- МАН НОМЕР_3 , причіп НОМЕР_4 ;

- МАН НОМЕР_7 , причіп НОМЕР_23 ;

- МАН НОМЕР_11 , причіп НОМЕР_12 ;

- МАН НОМЕР_24 , причіп НОМЕР_16 ;

- ДАФ НОМЕР_5 , причіп НОМЕР_6 ;

- МАН НОМЕР_9 , причіп НОМЕР_10 ;

- МАН НОМЕР_25 , причіп НОМЕР_18 ;

- МАН НОМЕР_26 , причіп НОМЕР_27 ;

- РЕНО НОМЕР_13 , причіп НОМЕР_28 ;

- КАМАЗ ВА 802 6АТ, причіп НОМЕР_29 належать власнику ОСОБА_4 , проте як вже встановлено та зазначалося судом раніше ФОП ОСОБА_3 та ПП ЛП-ТРАНС І К з єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що зазначеними контерагенами не декларувалося придбання послуг оренди транспортних засобів та не надано суду таких документально підтверджених доказів.

Досліджуючи докази надані позивачем судом встановлено, що контрагенти позивача ФОП ОСОБА_3 та ПП ЛП-ТРАНС І К здійснювали транспортування придбаного товару відповідно до договорів перевезення.

Так, п.1.2. договорів перевезення №25/10-19 25.10.2019 року, які є ідентичний за умовами, змістом та формою визначено, що перевізник надає Замовнику автотранспортні послуги після надання Замовником письмової Заявки (Додаток №1) на перевезення вантажу і досягнення згоди по всіх викладених в ній обов`язкових пунктах, до яких відноситься: точна дата і час надання автотранспортного засобу під завантаження, маршрут перевезення, характеристика вантажу (назва, розмір, вага), адреса місць завантаження і розвантаження, відправник і отримувач вантажу, фрахтова ставка за один автопоїзд, умови оплати, особливі умови перевезення конкретного виду вантажу (температурний режим та ін.), а також інші умови.(а.с.105-112,т.1).

З наданих позивачем ТТН судом встановлено, що навантаження транспортних засобів ФОП ОСОБА_3 та ПП ЛП-ТРАНС І К придбаної у ТОВ "СГ "Самоцвіт Агро" сої здійснювалося за адресою: Сумська область, м.Охтирка, вул. Армійська, 11.

З відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна, за адресою зазначеною у документах пункт навантаження АДРЕСА_1 зареєстрований комплекс нежитлових будівель та споруд, форма власності державна, власник - ДЕРЖАВА В ОСОБІ ДЕРЖАВНОГО АГЕНСТВА РЕЗЕРВУ УКРАЇНИ (код 374723392) .

Листом від 16.11.2020 року Державне агентство резерву України повідомило суд, що протягом 2018-2019 років матеріальні цінності держрезерву ТОВ "СГ "Самоцвіт Агро" (код 34513561), ТОВ "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ ТОРГОВИЙ АЛЬЯНС" (код 43163516) та ТОВ "ЕСТЕЛЬ АГРОТРАНС" (код 43162863) не відпускалися та відповідні договори не укладалися .

Разом з зазначеним, Державне агентство резерву України додатково проінформувало суд про те, що до сфери управління Державного агентства резерву України входять підприємства та організації системи держрезерву, в тому числі ДП Охтирський КХП , яке знаходиться саме за адресою: вул. Армійська, 11, м. Охтирка, Сумська область, 42700 . При цьому, агентство вказало, що ДП Охтирський КХП є самостійним суб`єктом господарювання та відповідно до Статуту діє на принципах повного господарського розрахунку та самофінансування, а також несе відповідальність за наслідками своєї діяльності (а.с.111-112,т.9).

ДП Охтирський КХП листом №606 повідомило суд, що за період 2018-2019 роки ніякі договори з ТОВ "СГ "Самоцвіт Агро" (код 34513561), ТОВ "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ ТОРГОВИЙ АЛЬЯНС" (код 43163516) та ТОВ "ЕСТЕЛЬ АГРОТРАНС" (код 43162863) не укладалися, транспортні засоби з зазначеними у документах та листі суду державними номерними знаками на території ДП Охтирський КХП не завантажувалися (а.с.118, т.9) .

Враховуючи встановлені обставини, суд доходить висновку, що ТОВ "СГ "Самоцвіт Агро" не відвантажував на адресу ТОВ "Агроукррезерв" у відповідній кількості у перевіряємий період товар.

За змістом частин першої та другої ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" підставою для обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Такі документи має бути складено під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

З огляду на приписи положень пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, суд наголошує, що обов`язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб`єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

З аналізу наведених норм вбачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит настають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Досліджуючи фактичність здійснення зазначених господарських операцій між позивачем та контрагентом суд дійшов висновку про те, що первинні бухгалтерські документи є недостатніми для підтвердження фактичної поставки позивачу, зважаючи на встановленні обставини щодо відсутності у контрагента товару, не збирання врожаю сільськогосподарських культур та відсутності факту придбання товару контрагентом у інших підприємств і його транспортування.

При цьому, суд звертає увагу на те, що наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцем податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту у разі недоведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/робіт/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі №813/743/13-а.

ТОВ СГ САМОЦВІТ АГРО ,ТОВ "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ ТОРГОВИЙ АЛЬЯНС" та ТОВ "ЕСТЕЛЬ АГРОТРАНС" відсутнє декларування власних або орендованих складських приміщень, відповідно до наданих ДПС у Донецькій області податкових розрахунків суми, доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку за 2018-2019 роки ТОВ "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ ТОРГОВИЙ АЛЬЯНС" та ТОВ "ЕСТЕЛЬ АГРОТРАНС" працювало по одній особі, за цивільно-правовими договорами жодної (а.с.5-7,т.3). Поряд з тим, основним видом діяльності ТОВ СГ САМОЦВІТ АГРО є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, але при зазначеному виді основної діяльності у підприємства в придбанні відсутнє паливо, міндобрива, гербіциди, послуги зберігання носіння соняшника, кукурудзи, ячменю та сої, транспортні послуги, інші послуги від третіх організацій та закупки необхідні для вирощення зазначеної сільськогосподарської продукції.

У постанові Верховного Суду України від 27.06.2017 №21-3418а16 висловлена правова позиція, згідно із якою первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані контрагентами, які не мали можливості фактично здійснювати господарські операції, у зв`язку з відсутністю майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу або надання послуг, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними.

Стала практика Верховного Суду України (рішення від 22.03.2016 у справі №810/6201/14, від 26.04.2016 №2а-4201/11/2670, від 12.04.2016 №826/17617/13-а) виходить із того, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані контрагентом від імені особи, яка заперечує свою участь у створенні та діяльності контрагента платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

В площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків дійсно відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного (частина 2 статті 77 КАС України). Проте, у разі надання контролюючим органом доказів або самостійного отримання судом, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого частиною 1 статті 77 КАС України обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу), повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку про відсутність підстав для включення позивачем до складу податкового кредиту сум по взаємовідносинах з ТОВ "СГ "Самоцвіт Агро" у перевіряємий період.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши досліджені під час судового розгляду справи докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позивачем не доведено безпідставність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, а тому адміністративний позов задоволенню не підлягає.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, за сукупністю наведених обставин та враховуючи наявність письмових доказів, що підтверджують наведені позивачем доводи у позовній заяві та виходячи з системного аналізу вищезазначених норм чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову шляхом скасування податкових повідомлень - рішень від 11.03.2020 року.

VI. Розподіл судових витрат.

Судові витрати відповідно до ст.139 КАС України відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст.139, 246, 255, 292-297, 325, 382 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроукррезерв" (вул. Преображенська, 3 "а", офіс 17, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ - 43201734 ) до Головного управління ДПС в Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ - 43142606) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 11.03.2020 року №00000130506 та №00000120506 - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук