Рішення

від 30.09.2020 по справі 400/4146/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2020 р. № 400/4146/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельника О.М., за участю секретаря судового засідання Шакіної А.В.,

представника позивача Герцун В.С.; Герцун С.Ю.

представника відповідачів Мерзлікіна О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом:Колективного підприємства Хозрахунковий науково-технічний центр "Квант", вул. Кірова, 238, м. Миколаїв, 54031

до відповідача:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 Головне управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

про:визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.08.2019 р. № 00066671407, № 00066681407,

ВСТАНОВИВ:

Колективне підприємство хозрахунковий науково-технічний центр "Квант" (надалі - позивач або КП ХНТЦ Квант ) звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області (надалі - відповідач 1 або ГУ ДФС у Миколаївській області) та Головного управління ДПС у Миколаївській області (надалі - відповідач 2 або ГУ ДПС у Миколаївській області), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати: - податкове повідомлення-рішення форми Р від 16.08.2019 року № 00066671407, винесене ГУ ДПС у Миколаївській області, яким КП ХНТЦ Квант збільшено суму грошового зобов`язання за платежем з податку на додану вартість в сумі 394687,50 грн. в тому числі за основним платежем - 263125,00 грн., штрафна санкція - 131562,50 грн.; - податкове повідомлення-рішення форми В4 від 16.08.2019 року № 00066681407, винесене ГУ ДПС у Миколаївській області, яким встановлено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду з податку на додану вартість.

Позовні вимоги КП ХНТЦ Квант обґрунтовує тим, що обставини та висновки викладені в Акті перевірки, на підставі яких донараховано податкові зобов`язання та застосовано штрафні санкції, не відповідають дійсності, а прийняті податкові повідомлення-

рішення суперечать чинному законодавству та прийняті з порушенням вимог Податкового кодексу України. Позивач зазначає, що висновок контролюючого органу про невизнання перевіркою факту взаємовідносин КП ХНТЦ Квант та ТОВ АГРО-М АЛЬЯНС ГРУП та ТОВ КАССІС АВ ( попередня назва ТОВ СЕРТЕКС ПЛЮС ) не відповідає фактичним обставинам та первинним документам які надавались до перевірки.

Відповідачі позов не визнали, надали до суду спільний письмовий відзив на позов, в якому зазначив,що доводи позивача є безпідставними та необґрунтованими. Відповідач зазначив, що при проведенні перевірки документи позивачем надавалися не в повному обсязі, у зв`язку з чим відповідачем було складено акти про не надання документів для перевірки.

Ухвалою від 02 грудня 2019 року відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Своєю ухвалою суд призначив підготовче засідання на 20 січня 2019 року о 10:40 год.

17 січня 2020 року відповідач 2 подав до суду клопотання, в якому просив суд виключити відповідача 1 з переліку відповідачів по справі.

Ухвалою від 20 січня 2020 року суд у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Миколаївській області про виключення Головного управління ДФС у Миколаївській області, з переліку відповідачів відмовив.

Позивач надав до суду клопотання про витребування доказів у відповідачів. Ухвалою від 20 січня 2020 року суд задовольнив клопотання представника позивача про витребування доказів та ухвалив витребувати у ГУ ДПС у Миколаївській області: належним чином завірену копію податкової інформації від 14.08.2018 року № 40/18-28-12-01-38/41924375, отриманої від ГУ ДФС у Сумській області, щодо ТОВ "АГРО-М АЛЬЯНС ГРУП" за період березень-липень 2018 року; належним чином завірену копію податкової інформації від 18.12.2018 року № 296/05-99-14-15-09/41717940, отриманої від ГУ ДФС у Донецькій області, щодо ТОВ "СЕРТЕКС ПЛЮС" за липень-жовтень 2018 року та відкласти попереднє судове засідання на 28.02.2020 року о 14:00 год.

Ухвалою від 03 червня 2020 року суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті та призначити судове засідання на 01 липня 2020 року о 10:00 год.

Протокольною ухвалою суду від 01.07.2020 року Суд оголосив перерву в судовому засіданні до 10.08.2010 року до 12:00 год.

У зв`язку з неявкою представників сторін у судове засідання 10.8.2020 року, суд відклав розгляд справи до 02.09.2020 року до 09:30 год.

У зв`язку з перебуванням судді на лікарняному в період з 01.09.2010 року по 10.09.2010 року судове засідання по справі було відкладено на 30.09.2020 року на 09:30 год.

У судовому засіданні 30.09.2020 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідачів проти позову заперечив, просив суд відмовити у задоволенні позовної заяви.

30.09.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Колективне підприємство хозрахунковий науково-технічний центр "Квант" зареєстровано як юридична особа 16.09.1991 року за №15221200000007862 та перебуває на обліку в ДПІ у Інгульському районі м Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області з 17.06.2011 року. Юридична адреса позивача: вул. Кірова, буд. 238, м. Миколаїв, 54031. Фактичне місцезнаходження підприємства: вул.. Велика Морська, буд 139, м. Миколаїв, 54003.

Видами діяльності позивача за КВЕД є: 72.19 Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук (основний); 62.03 Діяльність із керування комп`ютерним устаткуванням; 62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп`ютерних систем.

Відповідно до Наказу №1502 від 05.07.2019 року та на підставі направлень № 2060/14-29-01-04-36 та № 2061/14-29-01-04-36 від 05.07.2019 року Головним управлінням ДФС у Миколаївській області період з 08.07.2019 по 12.07.2019 проведена документальна позапланова виїзна перевірка КП ХНТЦ Квант з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками ТОВ СЕРТЕКС ПЛЮС за вересень, жовтень 2018 року, ТОВ АГРО-М АЛЬЯНС ГРУП за червень 2018 року.

За результатами перевірки складено акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки КП ХНТЦ Квант з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками ТОВ КАССІС АВ ( попередня назва ТОВ СЕРТЕКС ПЛЮС ) за вересень, жовтень 2018 року, ТОВ АГРО-М АЛЬЯНС ГРУП за червень 2018 року №1031/14-29-14-07/13847488 від 19.07.2019 року (надалі - Акт), у висновках якого зазначені наступні порушення: п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ (із змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 263125,00 грн., у т.ч.: за червень 2018 року на суму ПДВ 26924,00 грн.; за вересень 2018 року на суму ПДВ 161875,00 грн.; за жовтень 2018 року на суму ПДВ 74326,00 грн.; п.198.1, п. 198.3 ст.198, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення з податку на додану вартість на загальну суму 49324,00 грн., у т.ч.: за червень 2018 року на суму ПДВ 49324,00 грн.

02.08.2019 КП ХНТЦ Квант подало до ГУ ДПС у Миколаївській області заперечення на акт перевірки №1031/14-29-14-07/13847488 від 19.07.2019 року з вимогою скасувати висновки Акта перевірки та об`єктивно дослідити вказані в запереченнях обставини.

15.08.2019 підприємство отримало від ГУ ДПС у Миколаївській області відповідь на заперечення, в яких контролюючий орган відмовився скасовувати висновки Акту.

За результатами перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення: податкове повідомлення-рішення форми Р від 16.08.2019 року № 00066671407, винесене ГУ ДПС у Миколаївській області, яким КП ХНТЦ Квант збільшено суму грошового зобов`язання за платежем з податку на додану вартість в сумі 394687,50 грн. в тому числі за основним платежем - 263125,00 грн., штрафна санкція - 131562,50 грн.; податкове повідомлення-рішення форми В4 від 16.08.2019 року № 00066681407, винесене ГУ ДПС у Миколаївській області, яким встановлено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду з податку на додану вартість у розмірі 49324,00 грн.

Не погоджуючись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач в порядку ст.. 56 Податкового кодексу України оскаржив їх до ДПС України 30.08.2019 року.

Рішенням ДПС України від 01.11.2019 року скарга КП ХНТЦ Квант залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

Не погоджуючись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду за захистом своїх прав із цим позовом.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтями 61, 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За приписами п. 134.1. ст. 134 134.1. ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 1 розділу І ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Також, пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.44.2 ст.44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію. Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документ.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають фактично відбутись, вони повинні підтверджуватись належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, а також такі операції мають спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Дослідивши надані позивачем документи судом встановлено, що основним видом господарської діяльності КП ХНТЦ Квант є дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук.

Придбання комплектуючих для здійснення такої діяльності в більшості випадків здійснюється у виробників або імпортерів продукції. Так, надані до суду документи свідчать, що КП ХНТЦ Квант 15.05.2018 року був підписаний договір з ТОВ АГРО-М АЛЬЯНС ГРУП на постачання комплектуючих напівфабрикатів згідно із специфікацією 1 (блок безшумної кореляції (ББК) у складі перетворювача радіочастот швидкодіючого (ПРЧ-Н-2) у кількості 2; 4-х канальний блок ВЧ комутатора (БВЧК) з розширювачем діапазону до 12 ГГц у кількості 4).

На виконання укладеного договору ТОВ АГРО-М АЛЬЯНС ГРУП поставило КП ХНТЦ Квант комплектуючі напівфабрикати згідно із специфікацією 1. Згідно умов договору КП ХНТЦ Квант вивозило напівфабрикати самовивозом, а саме автомобілем HONDA, держ. номер НОМЕР_1 , зареєстрованим 15.11.2016 року за ОСОБА_1 (чоловіком директора КП ХНТЦ Квант ОСОБА_2 ).

Всі поставки товару оплачені в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів з розрахункових рахунків КП ХНТЦ Квант на розрахунковий рахунок ТОВ АГРО-М АЛЬЯНС ГРУП , що підтверджується наданою копією платіжного доручення.

Податкова накладна ТОВ АГРО-М АЛЬЯНС ГРУП №183 від 27.06.2018 року зареєстрована в податковому реєстрі податкових накладних, перевірена ДФС та 16.07.2018 року автоматично надійшла в реєстр отриманих податкових накладних КП ХНТЦ Квант , на підставі якого і сформована податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2018 року.

КП ХНТЦ Квант надав до перевірки та суду копії документів (договір, видаткові та податкові накладні, рахунки, платіжні доручення, товарно-транспортні накладні). Досліджені судом документи, надавались позивачем відповідачу під час проведення перевірки, що знайшло своє відображення в Акті перевірки. Оскільки підприємство вивозило комплектуючі самовивозом, то твердження контролюючого органу про ненадання господарських договорів, укладених з автоперевізником, заявки на перевезення матеріалів є безпідставними. Також встановлення відповідачем при перевірці факту, що надана ТТН оформлена з порушенням встановленого порядку є неправомірною. ТТН потрібна у випадку, коли вантаж перевозять із залученням сторонніх осіб (перевізників) на підставі договору перевезення. Крім того відповідно до Наказу Мінінфраструктури № 26 від 27.01.2016 року суб`єктам господарювання разом з типовою формою №1-ТН дозволяється застосовувати ТТН довільної форми.

Щодо відсутності паспорта на комплектуючі, то суд зазначає, що обов`язкова наявність паспорта до комплектуючих не передбачена вимогами чинного законодавства, оскільки це не є цілісні вироби, а лише його складові. Для простої продукції, якою є комплектуючі, наявність паспорта не є обов`язковим.

Щодо сертифікатів якості суд зазначає наступне, сторони договору мають право самостійно визначатися щодо якісних характеристик товару. Тобто, якщо позивача влаштовує загальна характеристика товару без наявності сертифікатів якості, то це не повинно бути підставою для заперечень з боку податкового органу. Закуплені у ТОВ АГРО-М АЛЬЯНС ГРУП позивачем комплектуючі у виробничому процесі КП ХНТЦ Квант включаються до виробів, які є розробкою самого КП ХНТЦ Квант .

Щодо твердження відповідача в Акті перевірки про невідоме походження товару, суд зазначає наступне, факт поставки позивачем товарів, отримання за них оплати підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності позивача.

Таким чином, твердження контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами у період, що перевірявся, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Щодо правовідносин позивача з ТОВ КАССІС АВ (попередня назва ТОВ СЕРТЕКС ПЛЮС ) за вересень-жовтень 2018 року, суд зазначає таке.

З метою виконання Державного контракту позивачем було укладено договір з ТОВ СЕРТЕКС ПЛЮС №4/18 від 12.06.2018 року на придбання радіоелектронних комплектуючих за специфікаціями №1 (блок безшумної кореляції (ББК) у складі перетворювача радіочастот швидкодіючого (ПРЧ-Н-21) у кількості 2; Блок цифрової обробки сигналу (БЦОС) у кількості 6); №2 (широкосмугова антена 5А-1 для виявлення сигналів в діапазоні частот от 1до 3000 МГц у кількості 12; вимірювальна антена для вимірювання електричної складової поля в діапазоні частот від 9 кГц до 2000 МГц у кількості 3; ; вимірювальна антена для вимірювання магнітної складової поля діапазоні частот від 9 кГц до 30 МГц у кількості 2); №3 (блок автоматичної локалізації центроїдним методом БАЛЦ у кількості 6; вимірювальна антена для вимірювання магнітної складової поля діапазоні частот від 9 кГц до 30 МГц в кількості 4).

Комплектуючі були отримані директором КП ХНТЦ Квант , за довіреністю який був відряджений на власному автомобілі. Згідно умов договору КП ХНТЦ Квант вивозило напівфабрикати самовивозом, а саме автомобілем HONDA, держ. номер НОМЕР_1 , зареєстрованим 15.11.2016 року за ОСОБА_1 (чоловіком директора КП ХНТЦ Квант ОСОБА_2 ).

Всі поставки товару оплачені в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів з розрахункових рахунків КП ХНТЦ Квант на розрахунковий рахунок ТОВ КАССІС АВ , що підтверджується наданими копіями платіжних доручень.

Даний факт відповідачем не заперечується в Акті перевірки.

КП ХНТЦ Квант надав до перевірки та суду копії документів (договір, видаткові та податкові накладні, рахунки, платіжні доручення, товарно-транспортні накладні).

Досліджені судом документи, надавались позивачем відповідачу під час проведення перевірки, що знайшло своє відображення в Акті перевірки. Оскільки підприємство вивозило комплектуючі самовивозом, то твердження контролюючого органу про ненадання господарських договорів, укладених з автоперевізником, заявки на перевезення матеріалів є безпідставними. Також встановлення відповідачем при перевірці факту, що надана ТТН оформлена з порушенням встановленого порядку є неправомірною. ТТН потрібна у випадку, коли вантаж перевозять із залученням сторонніх осіб (перевізників) на підставі договору перевезення. Крім того відповідно до Наказу Мінінфраструктури № 26 від 27.01.2016 року суб`єктам господарювання разом з типовою формою №1-ТН дозволяється застосовувати ТТН довільної форми.

Щодо твердження відповідача про відсутність в Єдиному реєстрі податкових накладних інформації про реєстрацію накладних з номенклатурою товарів, в подальшому проданих ТОВ СЕРТЕКС ПЛЮС позивачу у вересні, жовтні 2018 року, суд зазначає таке.

В Акті перевірки відсутня інформація про проведення зустрічної звірки ТОВ СЕРТЕКС ПЛЮС з питань дослідження реалізації-придбання товарів за номенклатурою, що в подальшому була реалізована адресу позивача, а тому твердження відповідачів про відсутність джерела походження даної продукції є безпідставними.

Щодо відсутності паспорта на комплектуючі, то суд зазначає, що обов`язкова наявність паспорта до комплектуючих не передбачена вимогами чинного законодавства, оскільки це не є цілісні вироби, а лише його складові. Для простої продукції, якою є комплектуючі, наявність паспорта не є обов`язковим.

Щодо сертифікатів якості суд зазначає наступне, сторони договору мають право самостійно визначатися щодо якісних характеристик товару. Тобто, якщо позивача влаштовує загальна характеристика товару без наявності сертифікатів якості, то це не повинно бути підставою для заперечень з боку податкового органу.

Суд критично ставиться до посилання відповідачів на наявність кримінальних справ в яких досліджуються дії контрагентів позивача, оскільки відповідачем не надає жодного належного доказу існування таких кримінальних справ, доказів наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином чи рішення суду про визнання правочину недійсним, тощо.

Що стосується посилання контролюючого органу на звернення до правоохоронних органів та відкриття з цього приводу кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №120180000000376 від 06.09.2018 року, то суд зазначає таке, відповідно до ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Суд зазначає, що преюдиційне значення при розгляді справи для суду має саме вирок у кримінальній справі, проте, до матеріалів справи не надано належних доказів на підтвердження існування вироків судів стосовно посадових осіб позивача або його контрагента.

Тому платник податків - постачальник товарів (послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді зміни податкових зобов`язань за можливу неправомірної діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Тобто, у разі підтвердження факту постачання товарів/послуг, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальниками, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цих осіб.

Згідно зі ст.1 Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 року, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов`язковим для правозастосування органами правосуддя.

Так, в контексті спірних правовідносин належить відмітити рішення Європейського Суду з прав людини у справах "Інтерсплав" проти України (2007 рік, заява №803/02),"Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і "Бізнес Супорт Центр" проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), у яких, перевіряючи відповідність позбавлення права на податковий кредит/бюджетне відшкодування вимогам статті 1 Протоколу №1, Європейський суд з прав людини застосовував принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає додержання "справедливого балансу" між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави.

Провівши відповідну оцінку, Європейський Суд з прав людини визнав, що "справедливий баланс" не додержується, коли платника податку на додану вартість позбавляють права на податковий кредит/бюджетне відшкодування за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо/повинно було відомо про таку діяльність його постачальників.

Крім того, згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постановах від 19.03.2019 у справі №826/9534/17 та від 26.02.2019 у справі №826/1536/18, Верховний Суд відзначив те, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Головне управління ДФС у Миколаївській області та Головне управління ДПС у Миколаївській області, як суб`єкт владних повноважень, не довело правомірності спірних податкових повідомлень-рішень, а тому суд вважає за необхідне визнати їх протиправними та скасувати.

Згідно з ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином стягненню на користь Позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Миколаївській області підлягає сплачена платіжним дорученням від 21.11.2019 року №252 сума 6660,17 грн.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Колективного підприємства Хозрахунковий науково-технічний центр "Квант" (вул. Кірова,238, м. Миколаїв, 54031, ідентифікаційний код 13847488) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) та Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 43144729) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 16.08.2019р. № 00066671407 ( форма Р ), яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 394687,50 грн. , в т.ч. за основним платежем - 263125 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 131562,50 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 16.08.2019р. № 00066681407 ( форма В4 ), яким встановлено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду з податку на додану вартість в розмірі 49324 грн.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 43144729) на користь Колективного підприємства Хозрахунковий науково-технічний центр "Квант" (вул. Кірова, 238, м. Миколаїв, 54031, ідентифікаційний код 13847488) судові витрати в розмірі 6660,17 грн.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суддя О.М. Мельник

повний текст складено 04.11.2020