Постанова

від 01.12.2020 по справі 520/1276/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2020 р.Справа № 520/1276/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,

за участю секретаря судового засідання Губарєвої В.А.,

представника позивача - Фадєєва О.П.,

представника відповідача - Лиски К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.06.2020 року, (головуючий суддя І інстанції: Шевченко О.В., повний текст складено 25.06.2020 року) по справі № 520/1276/2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАМСАМ"

до Головного управління Держпраці у Харківській області

про визнання протиправними та скасування припису та постанови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Камсам" (далі - ТОВ "Камсам", позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області , в якому просило визнати протиправними та скасувати:

- припис про усунення виявлених порушень № ХК7603/299/4НД/АП/П від 27.12.2019;

- постанову про накладення штрафу № ХК7603/299/4НД/АВ/П/ТД-ФС від 31.01.2020.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.06.2020 задоволено позов.

Визнано протиправними та скасовано припис Головного управління Держпраці у Харківській області про усунення виявлених порушень № ХК7603/299/4НД/АП/П від 27.12.2019; постанову про накладення штрафу №ХК7603/299/4НД/АВ/П/ТД-ФС від 31.01.2020.

Головне управління Держпраці у Харківській області (далі - відповідач), не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, не відповідність висновків суду обставинам справи, просило його скасувати та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позову

Вказує про безпідставне не врахування судом першої інстанції доказів, наданих відповідачем, в підтвердження допуску до роботи позивачем працівника, без укладання трудового договору, а саме: письмових пояснень цієї особи на ім`я начальника Люботинського ВП Харківського ВП ГУНП в Харківській області, особистого визнання ним факту трудових відносин у телефонній розмові із інспектором.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Зазначив, що особа, зазначена в оскаржуваних приписі та постанові, ніколи не перебувала в будь-яких правовідносинах із позивачем. Надані відповідачем докази в підтвердження факту допуску до роботи працівника без оформлення трудового договору є не належними, оскільки особа, зазначена в приписі та постанові, під час перевірки інспекторами не опитувалася, письмові пояснення безпосередньо відповідачу не надавала, а телефонна розмова інспектора із особою, яка представилася " ОСОБА_1 " правомірно не врахована судом, а тому судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.

Представник позивача заперечував проти вимог апеляційної скарги, вважав рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що до 15.11.2019 директор ТОВ КФ Ігна ЛТД звернувся до народного депутата України ОСОБА_2 в якому зазначив, що працівники ТОВ Камсам звертаються до мешканців житлових багатоквартирних будників, із якими ТОВ КФ Ігна ЛТД укладені договори про надання послуг по технічному обслуговуванню та ремонту домофонів, та розповсюджують листівки про те, щоб мешканці будинків сплачували саме за надання послуг з обслуговування домофонів на реквізити ТОВ Камсам . Хоча по відповідним будинкам у м. Харкові у ТОВ Камсам не має укладених договорів . Просив направити депутатське звернення до Держпраці у Харківській області , ДФС України в Харківській області, АМКУ стосовно причин затягування притягнення до відповідальності ТОВ " Камсам" (а.с. 44 - 46).

До Головного управління Держпраці у Харківській області надійшло звернення народного депутата України ОСОБА_2 від 18.11.2019 (№ 110/19), з проханням розглянути звернення директора ТОВ КФ Ігна ЛТД щодо проблемних питань, що виникли, зі слів заявника, внаслідок протиправних дій ТОВ "Камсам", до якого надано звернення ТОВ КФ "Ігна ЛТД" та додані до нього документи (а.с. 43).

Головним управлінням Держпраці у Харківській області видано наказ від 29.11.2019 № 2192 "Про проведення інспекційного відвідування на предмет додержання законодавства про працю ТОВ Камсам .

Підставою видачі наказу зазначено: за запитом народного депутата, депутатське звернення народного депутата України ОСОБА_2 від 18.11.2018 № 110/19.(а.с. 47).

29.11.2019 ГУ Держпраці інспекторам праці видано направлення № 02.03-03/3573 на проведення інспекційного відвідування ТОВ Камсам , копію якого отримано позивачем 05.12.2019, про що свідчить поштове повідомлення (а.с.48-50).

Актами про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування №ХК7603/299/НД від 02.12.2019 року, №ХК7603/299/2НД від 10.12.2019 року, №ХК7603/299/ЗНД від 13.12.2019 року, №ХК7603/299/4НД від 20.12.2019 року підтверджено здійснення спроби проведення інспекційного відвідування та не проведення його у зв`язку з ненаданням інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування. Інспекційне відвідування зупинено до 27.12.2019 (а.с. 51, 55, 59, 63).

02.12.2019,10.12.2019, 13.12.2019 та 20.12.2019 відповідачем на адресу позивача направлено вимоги про надання документів, необхідних для проведення інспекційного відвідування та надано строк для їх виконання. (а.с. 53, 57, 61, 65)

За наслідками проведення інспекційного відвідування, відповідачем складено акт від 27.12.2019 № ХК7603/299/4НД/АВ , в якому зазначено про порушення позивачем ч.3 ст.24 КЗпП України, а саме ОСОБА_3 допущено до роботи без укладання трудового договору (а.с. 10-14).

В акті зазначено, що на підставі наданих документів до звернення народного депутата України, згідно пояснення наданого ОСОБА_3 на ім`я начальника Люботинського ВП Харківського ВП ГУНП України в Харківській області, яке прийняв ІП СРПП лейтенант поліції Швецов В.В. 15.08.2019, встановлено, що ОСОБА_3 15.08.2019 за вказівкою керівництва ТОВ " КАМСАМ" знаходився за адресою АДРЕСА_1 з метою переукладання договорів на технічне обслуговування домофонних систем. Також відповідно до наданої інформації згідно посвідчення ТОВ " Камсам" № 1 ОСОБА_3 перебуває на посаді менеджера ТОВ "Камсам", посвідчення видане 01.08.2019 строком дії до 31.12.2019.

Під час інспекційного відвідування здійснено телефонний дзвінок ОСОБА_3 за номером телефону, зазначеному у поясненні ОСОБА_3 , в ході якого останнього запрошено до Держпраці для надання пояснень щодо його перебування у трудових відносинах з ТОВ "Камсам" у серпні 2019 року. ОСОБА_3 відмовився від надання письмових пояснень, але усно зазначив, що працював у ТОВ "Камсам" у серпні 2019 року, а саме два тижні виконував роботу з переукладання договорів на технічне обслуговування домофонних систем в інтересах ТОВ "Камсам", після чого звільнився, не отримавши заробітної плати. В ході інспекційного відвідування адміністрацією ТОВ " Камсам" не надано жодних документів, що підтверджують факт трудових відносин з ОСОБА_3 . Процес інспекційного відвідування не фіксувався засобами аудіо-, фото-, відеотехніки, про що свідчать відмітки в акті ( а.с.13).

27.12.2019 Управлінням Держпраці у Сумській області складено припис №ХК7603/299/4НД/АВ/П, яким зобов`язано керівника ТОВ "Камсам" усунути порушення ч.3 ст. 24 КЗпП України, виявлені під час інспекційного відвідування до 31.01.2020 (а.с. 15).

Примірники акту інспекційного відвідування та припису отримано позивачем 03.10.2020 (а.с. 73 - 74).

31.01.2020 постановою Головного управління Держпраці у Харківській області № ХК7603/299/4НД/АВ/П/ТД-ФС ТОВ "Камсам" за порушення ч. 3 ст. 24 КЗпП України притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 125 190, 00 грн (а.с. 120 - 122).

Згідно постанови, ТОВ "Камсам" фактично допущено до роботи ОСОБА_3 без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника, та повідомлення центрального органу виконавчої влади, з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Не погоджуючись з приписом та постановою відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність прийнятих рішень та факт порушення позивачем вимог трудового законодавства, зокрема, фактичного допуску ТОВ "Камсам" працівника до роботи без укладення трудового договору.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V), дія якого поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно з ч. 4 ст. 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у ч. 4 цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому Законом № 877-V порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Зокрема, згідно ч. 5 ст. 2 Закону № 877-V органи Держпраці при проведення заходів державного нагляду (контролю), додержуються принципів державного нагляду (контролю); місця здійснення державного нагляду (контролю); вимог щодо врегулювання окремих питань виключно законами; обмеження у проведеннях заходів нагляду контролю в разі наявності конфлікту інтересів; трактування норм на корить суб`єкта господарювання у разі їх неоднозначного трактування; заборона на вилучення оригіналів документів та техніки; обов`язку збереження комерційної та конфіденційної таємниці; умов проведення планових заходів, розробки методики для визначення критерії ризику; право суб`єкта господарювання на ознайомлення з підставами заходу та отримання посвідчення (направлення) на проведення заходу; вимог до складення наказу, посвідчення (направлення) на проведення заходу та акту за результатами заходу; відповідальність посадових осіб органу державного нагляду (контролю); права суб`єктів господарювання; право на консультативні підтримку суб`єктів господарювання; громадський захист; оскарження рішень органів державного нагляду (контролю); та умови віднесення суб`єктів господарювання до незначного ступеня ризиків у разі не затвердження відповідних критеріїв розподілу.

Відповідно до п. 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 (далі - Порядок № 823) заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Підстави проведення інспекційного відвідування встановлені п. 5 Порядку № 823, відповідно до приписів якого інспекційні відвідування проводяться, зокрема за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань виключно з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Пунктом 19 Порядку № 823 визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) (далі - акт), і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення.

Відповідно до п. 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 509 (даліПорядок № 509) штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками(далі - уповноважені посадові особи).

Відповідно до п. 3 Порядку № 509 справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.

Згідно з п. 4 Порядку № 509 під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Відповідно до п. 10 Порядку № 509 постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 265 КЗпП України посадові особи підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Згідно з ч. 4 ст. 265 КЗпП України штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, необхідною умовою для накладення штрафу на юридичних осіб , які використовують найману працю, є, зокрема,фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір - угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно ч. 1 ст. 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

За змістом ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

З аналізу чинного законодавства вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.

Укладення трудового договору передбачено у ст. 24 КЗпП України.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Судовим розглядом встановлено, що в підтвердження факту порушення позивачем ч. 3 ст. 24 КЗпП України, допуску до роботи ОСОБА_3 без укладання трудового договору, відповідачем надано копію письмових пояснень ОСОБА_3 на ім`я начальника Люботинського ВП Харківського ВП ГУНП України в Харківській області від 15.08.2019; акт інспекційного відвідування, в якому містить інформація про посвідчення ОСОБА_3 (посада менеджера у ТОВ Камсам , строк дії 01.08.2019 - 31.12.2019), та проведену телефону розмову із ним інспектором за номером телефону НОМЕР_1 , який вказано у його поясненнях.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що зазначені докази не є належними та допустими.

Так, в матеріалах справи наявна ксеропкопія письмових пояснень ОСОБА_3 , наданих начальнику Люботинського ВП Харківського ВП ГУНП України в Харківській області від 15.08.2019 в якій останні зазначає, що за вказівкою керівництва ТОВ "Камсам" він знаходився за адресою: м. Харків, провулок Квартальний, 7, з метою переукладання договорів на технічне обслуговування домофонних систем (а.с. 42).

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що надана до суду копія пояснень ОСОБА_3 не засвідчена належним чином, оригінал не надано.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Відповідно до ч.1 ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, одержані з порушення порядку , встановленого законом.

Відповідачем не надано доказів, в якій спосіб отримані зазначені пояснення, в межах якої справи вони надавалися особою працівникам поліції.

Згідно ч. 1 ст. 79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанцій відповідачем не заявлялося клопотання про допит ОСОБА_3 в якості свідка. Проте, судом першої інстанції вживалися дії щодо виклику ОСОБА_3 в судове засідання в якості свідка, однак останній в судове засідання ОСОБА_3 не з`явився, причин не повідомив, жодних пояснень до суду не надав.

Судом встановлено та визнано відповідачем, що під час інспекційного відвідування ОСОБА_3 не був присутнім, особистих пояснень не надавав, відповідачем здійснено висновок про факт порушення позивачем не на на підставі особисто виявлених фактів порушень чи зібраних ними матеріалів, а на підставі аналізу копій документів, які надійшли до відповідача разом із звернення народного депутата України ОСОБА_2 , до якої такі документи також надійшли у копіях від ТОВ КФ "Ігна ЛТД". Відповідачем не перевірено належність цих доказів, та не з`ясовно підстави знаходження у заявника ТОВ "Ігна ЛТД" копії пояснень особи, які надавалися правоохоронним органам.

Посилання відповідача на положення ст.222 КК України є помилковими, оскільки судом не встановлено , а відповідачем не надано доказів, отримання пояснень особи в межах кримінального провадження.

Доводи апеляційної скарги щодо не врахування судом пояснень інспектора Штепа П. О., який проводив інспекційне відвідування позивача, та безпосередньо в телефонному режимі спілкувався із ОСОБА_3 за номером телефону, який вказано у поясненнях цієї особи, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки згідно пояснень свідка наданих суду, свідок не зміг пояснити яким чином було ідентифіковано особу, з якою спілкувався інспектор по телефону. Лише зазначення абонентом свого прізвища та анкетних даних, не свідчить про належне встановлення особи.

Жодних належних доказів здійснення такої телефонної розмови відповідачем не надано.

Крім того, безпідставним є посилання відповідача в акті інспекційного відвідування та в судовому засіданні на посвідчення ОСОБА_3 на підтвердження перебування його на посаді менеджера ТОВ "Камсам" у серпні 2019 року, оскільки копія такого посвідчення не надавалася під час розгляду даної справи в судах першої та апеляційної інстанцій, а в акті інспекційного відвідування не зазначено за яких обстав отримана така інформація, враховуючи відсутність ОСОБА_3 та не надання позивачем документів .

Разом з тим, позивач зазначає, що ОСОБА_3 ніколи не перебував у трудових відносинах з ТОВ Камсам , посвідчень на ім`я ОСОБА_3 підприємство не видавало, у зв`язку з чим товариство не має можливості надати документи на підтвердження трудових відносин з зазначеною особою.

Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції зазначені відповідачем в постанові та приписі порушення не підтверджені документально, та фактично ґрунтуються на припущеннях.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено факт перебування ОСОБА_3 у трудових відносинах з ТОВ Камсам , оскільки ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції не надано доказів фактичного допуску ОСОБА_3 до роботи ТОВ "Камсам" та доказів, які б давали достатні підстави однозначно стверджувати про укладення сторонами угоди, зокрема, в усній формі, за якою ОСОБА_3 взяв на себе обов`язок виконувати роботу, визначену угодою, з дотриманням внутрішньому трудовому розпорядку, а позивач, як роботодавець, взяв на себе зобов`язання виплачувати йому заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін, тобто про фактичне існування між сторонами трудових відносин.

Отже, Головним управлінням Держпраці у Харківській області під час розгляду справи не доведено факту вчинення ТОВ "Камсам" порушення вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України , а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про скасування припису та постанови.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновку суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.06.2020 року по справі № 520/1276/2020 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій Повний текст постанови складено 07.12.2020