ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
03 грудня 2020 року м. Дніпросправа № 280/6111/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Панченко О.М.,
за участю секретаря судового засідання: Чорнова Є.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про призначення судово-економічної експертизи у справі за апеляційною скаргою на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року у справі №280/6111/19 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання незаконними та скасування рішення, вимоги та податкових повідомлень-рішень,-
встановиВ:
В провадженні Третього апеляційного адміністративного суду перебуває справа за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року у справі №280/6111/19 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання незаконними та скасування рішення, вимоги та податкових повідомлень-рішень.
14 серпня 2020 року до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання скаржника в якому він просить призначити у справі №280/6111/19 судово-економічну експертизу, проведення якої доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.
На вирішення експертизи просить поставити питання чи підтверджено документально висновки акта документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства №620/08-01-13-05/ НОМЕР_1 від 01.08.2019 року щодо порушення позивачем:
- п. 177.2, 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено чистий оподатковуваний доход в сумі 5256955,06 грн., в т.ч. за 2017 р. - 4308821,70 грн., за 2018 р. - 946133,36 грн., що призвело до заниження суми податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 945891,91 грн., у тому числі за 2017 р. - 775587,90 грн., за 2018 р.-170304,01 грн.;
- пп. 1.2, 1.3, 1.4. п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX, п. 177.2, 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено чистий оподатковуваний доход в сумі 5254955,06 грн., в т.ч. за 2017 р. - 4308821,70 грн., за 2018 р. - 946133,36 грн., що призвело до заниження суми військового збору від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 78824,33 грн., в т.ч. за 2017 р. - 64632,33 грн., за 2018 р. - 14192,00 грн.;
- ч.1 ст.7, ч.2 ст. 9 Закону України № 2464-VI, внаслідок не вірного визначення суми доходу, на яку нараховується єдиний внесок з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску в результаті чого занижено належного до сплати в бюджет єдиного внеску з сум доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 22%, у розмірі - 136772,27 грн., у т.ч. по періодах: за 2017 р. на суму - 36389,27 грн., за 2018 р. на суму - 100383,00 грн.;
- п.198.1, 198.2, 198.3, 198.5, 198.6 ст.198, п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями, що призвело до заниження суми податку на додану вартість на загальну суму 1500 грн., в т.ч. по періодах: за травень 2017 р. на 1500 грн., а також завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 2381 грн., в т.ч. за травень 2018 р. на суму 2381 грн.;
- п. 49.1, п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, п. 3 Порядку №1233, не надано звіт про суми податкових пільг за І півріччя 2017 р. по строку 09.08.2017, три квартали 2017 р. по строку 09.11.2017, 2017 рік по строку 09.02.2018, 1 квартал 2018 р. по строку 10.05.2018, І півріччя 2018 р. по строку 09.08.2018, 9 місяців 2018 р. по строку 11.11.2018, 2018 р. по строку 09.02.2019.
Розглянувши заявлене позивачем клопотання, суд зробив висновок про відсутність підстав для його задоволення, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються в т.ч. висновками експертів.
Згідно з ч.2 ст.101 КАС України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Відповідно до ч.1 ст.102 КАС України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" від 25.02.1994 р. №4038-XII визначено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Із аналізу вказаної норми, судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Предметом спору у цій справі є законність та обґрунтованість рішення, вимоги та податкових повідомлень-рішень сформованих на підставі акта №620/08-01-13-05/ НОМЕР_1 від 01.08.2019 року.
Обов`язковою передумовою призначення судової експертизи є необхідність з`ясування судом тих обставин, які потребують спеціальних знань та в силу їх специфічного характеру не можуть бути з`ясовані судом самостійно, що може вплинути на правильне вирішення адміністративного спору.
При цьому, у відповідності до положень частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Одним із різновидів експертизи є судово-економічна експертиза.
Згідно з пп.1.1 п.1 розділу III "Економічна експертиза" Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/4, основними завданнями експертизи документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності є визначення: документальної обґрунтованості розміру нестачі або надлишків товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів, періоду і місця їх утворення; документальної обґрунтованості оформлення операцій з одержання, зберігання, виготовлення, реалізації товарно-матеріальних цінностей, у тому числі грошових, основних засобів, надання послуг; документальної обґрунтованості відображення в обліку грошових коштів, цінних паперів; документальної обґрунтованості відображення в обліку операцій з нарахування та виплати заробітної плати, інших виплат; відповідності нормативно-правовим актам відображення в податковому обліку доходів та витрат за фінансово-господарськими операціями, що підлягають оподаткуванню податком на прибуток; відповідності нормативно-правовим актам відображення в податковому обліку податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.
Наведене у своїй сукупності не дає підстав вважати, що для дослідження обставин, які входять до предмета доказування є потреба у спеціальних знаннях якими володіє експерт, при цьому позивач наділений правом подавати докази на обґрунтування своєї правової позиції та обрання способу захисту порушеного права, а питання поставлені позивачем на вирішення експерту свідчать про намагання ним вирішити питання у сфері права, що суперечить ч.2 ст.101 КАС України.
Також слід зазначити, що судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування, в той час як питання які позивач просить порушити під час проведення експертизи не потребують спеціальних знань у сфері іншій, ніж право.
Слід зазначити й те, що статтею 104 КАС України передбачено право учасника справи подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Частина перша статті 108 КАС України вказує, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу.
Таким чином, клопотання позивача задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 241-243, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ :
У задоволенні клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про призначення судово-економічної експертизи у справі №280/6111/19 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено та підписано суддями 03 грудня 2020 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов
суддя О.М. Панченко
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.12.2020 |
Оприлюднено | 08.12.2020 |
Номер документу | 93334931 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Чередниченко В.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні