Ухвала

від 03.12.2020 по справі 2-782/10

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-782/10

Провадження №6/155/5/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2020 року місто Горохів

Горохівський районний суд Волинської області

в складі:

головуючого судді - Адамчук Г.М.,

за участю секретаря судового засідання - Ревуцької М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Горохів подання державного виконавця Горохівського РВ ДВС ЗМУ МЮ (м.Львів) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспорта, -

ВСТАНОВИВ:

Державний виконавець Горохівського РВ ДВС ЗМУ МЮ (м.Львів) Зубко О.О. звернулася до суду з поданням, в якому просить тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспорта.

В обгрунтування своїх вимог державний виконавець вказує, що на виконанні у Горохівському районному відділі державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) знаходиться виконавче провадження АСВП №57366765 з виконання виконавчого листа №2-782/2010 від 03 лютого 2011 року, виданого Горохівським районним судом про стягнення з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 в користь Моторного (транспортного) страхового бюро України матеріальної шкоди в розмірі 21128 гривень.

05 жовтня 2018 року державним виконавцем прийнято до виконання виконавче провадження та винесено постанови про відкриття виконавчого провадження.

Рішення суду на сьогоднішній день боржником не виконано, будь-яких дій, спрямованих на його виконання не здійснено.

Державний виконавець Зубко О.О. в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи у його відсутності не подав, хоча був вчасно і належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що в матеріалах справи наявна розписка про виклик до суду.

Боржник ОСОБА_1 в письмовій заяві просив розгляд подання проводити у його відсутність. Разом з тим, в даній заяві боржник просив в задоволенні подання відмовити, оскільки на даний час він періодично виїжджає за кордон, це безпосередньо пов`язано з виконанням ним трудових обов`язків, є його єдиним джерелом доходу та утримання сім`ї. Крім того, має на утримані неповнолітню дитину, яка хворіє.

Відповідно до ч.4 ст.441 ЦПК України, суд негайно розглядає подання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

З огляду на викладене, у відповідності до положень ч.2 ст.247 ЦПК України , фіксування судового засідання технічним засобами не здійснювалося.

Суд, оцінивши докази в їх сукупності, вважає, що в задоволенні даного подання слід відмовити.

Згідно з постановою про відкриття виконавчого провадження ВП №57366765 від 05 жовтня 2018 року, державним виконавцем Горохівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Зубком О.О. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-782/2010, від 03 лютого 2011 року, виданого Горохівським районним судом про стягнення з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 в користь Моторного (транспортного) страхового бюро України матеріальної шкоди в розмірі 21128 гривень.

З інформації ІС ДП НАІС вбачається, що ОСОБА_1 від 29 травня 2019 року неодноразово перетинав державний кордон України.

Відповідно до інформації Пенсійного фонду України від 11 жовтня 2020 року, ОСОБА_1 пенсії не отримує, відомості про те, чи працює ОСОБА_1 за трудовим чи цивільно-правовим договором, його останнє місце роботи відсутні.

Відповідно до інформації Державної фіскальної служби України про номери рахунків, відкритих юридичними особами та/або фізичними особами - підприємцями, ОСОБА_1 в органах ДПС не перебуває.

Згідно з ст.441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

За змістом п.19 ч.3 ст.18 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Згідно з п.5 ч.1 ст.6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

З аналізу вказаного вище законодавства вбачається, що особа, що має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежного.

Правильне застосування судом процесуального законодавства при ухваленні судових рішень з цього питання є визначальним з огляду на дотримання законних прав людини і громадянина та має на меті сприяти ефективному, своєчасному і законному примусовому виконанню рішень судів та інших органів (посадових осіб).

Задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання . При цьому поняття ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника судовим рішенням варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Оскільки відповідно до ч. 4 ст.441 ЦПК України подання розглядається судом негайно без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування. Боржник ОСОБА_1 фактично позбавлений можливості довести суду, що ним було вжито усіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим, з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, суду необхідно з`ясувати, чи дійсно боржник свідомо не виконував належні до виконання зобов`язання.

На момент звернення до суду з поданням, факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

У зв`язку із цим, про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків у виконавчому провадженні, може свідчити невиконання ним своїх обов`язків, передбачених ч.5 ст.19 Закону України Про виконавче провадження , зокрема: утримання від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускання в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подання виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомлення виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; надання пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Звертаючись до суду з поданням про тимчасове обмеження в праві виїзду за межі України, державний виконавець посилався на те, що боржник, ОСОБА_1 ухиляється від виконання постанови, однак доказів, які б свідчили про те, що боржник свідомо та умисно ухиляється від виконання постанови, при цьому маючи змогу виконати зобов`язання, але не робить цього з неповажних причин, суду не надав.

Саме по собі посилання державного виконавця на заборгованість за вказаним виконавчим документом, за відсутності відповідних доказів, в тому числі про те, що ОСОБА_1 належним чином повідомлений про наявність на примусовому виконанні вказаного вище виконавчого провадження, що він отримував постанову про відкриття виконавчого провадження, постанову про накладення арешту, що був повідомлений про необхідність явки до державного виконавця не свідчить про цілеспрямоване ухилення боржника від виконання зобов`язання.

З поданого подання вбачається, що ОСОБА_1 на сьогоднішній день рішення суду не виконав, будь-яких дій, спрямованих на його виконання не здійснено.

Суд також звертає увагу державного виконавця на те, що відповідно до чинного Цивільно-процесуального кодексу України стаття 377-1 ЦПК України, на яку вона посилається як на підтвердження своєї правової позиції, взагалі у кодексі відсутня.

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що факт ухилення боржника ОСОБА_1 від виконання зобов`язання не підтверджується матеріалами, доданими до подання державним виконавцем.

Отже подання державного виконавця Горохівського РВ ДВС ЗМУ МЮ (м.Львів) Зубка О.О. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспорта задоволенню не підлягає, оскільки наведені у поданні обставини і додані до нього документи не можуть бути в даному випадку визнані такими, що свідчать про умисне ухилення боржника від виконання судового рішення в контексті положень ст. 441 ЦПК України, ст.6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України та Закону України Про виконавче провадження , а тому правові підстави для встановлення щодо боржника тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України відсутні.

Керуючись ст. 260-261, 353, 441 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні подання державного виконавця Горохівського РВ ДВС ЗМУ МЮ (м.Львів) Зубка О.О. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспорта відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Волинського апеляційного суду через Горохівський районний суд Волинської області.

У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.

Головуючий