Ухвала

від 19.11.2020 по справі 522/22694/17

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/22694/17

Провадження №2-а/522/37/20

УХВАЛА

19 листопада 2020 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання - Лисенко А.О.,

розглянувши у судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) до Одеської міської ради, треті особи: ОСОБА_3 , Департамент комунальної власності Одеської міської ради, Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради, Юридичний департамент Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) 04 грудня 2017 року звернулась з адміністративним позовом до Одеської міської ради, треті особи: ОСОБА_3 , Департамент комунальної власності Одеської міської ради, Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради, Юридичний департамент Одеської міської ради, у якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської міської ради від 04.10.2017 року № 2464-VII Про надання дозволів громадянам на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в частині відмови ОСОБА_2 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Одеську міську раду на найближчому пленарному засіданні Одеської міської ради розглянути та прийняти рішення по суті вимог клопотання ОСОБА_2 від 07.08.2017 року № 31-Ко-669/3 про надання згоди на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється, а саме, земельної ділянки площею 143 кв.м. (кадастровий номер 5110137500:14:002:0006), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 07 лютого 2019 року провадження у справі було закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України .

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2019 року ухвалу суду 1ї інстанції від 07.02.2019 року скасовано та справу направлено до суду 1ї інстанції для продовження розгляду справи належним судом.

Справа надійшла до провадження судді Домусчі Л.В. та ухвалою суду від 06.05.2019 року була прийнята до провадження та призначена до розгляду у підготовчому судовому засіданні.

15.04.2019 року до суду надійшла заява про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого, в обґрунтування заяви зазначено, що 14.12.2017 року ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з адміністративним позовом (до набрання чинності нової редакції КАС України). На думку представника позивача - Ігоніна В.К. відповідно до п. 1. ч. 1. ст. 19, ч. 2. ст. 20, ч. 1. ст. 22 КАС України належним судом є Одеській окружний адміністративний суд.

До суду 06.06.2019 року надійшла заява про часткову відмову від позову , відповідно якого представник позивача зазначив про відмову ОСОБА_1 від позовних вимог у частині про зобов`язання Одеської міської ради на найближчому пленарному засіданні Одеської міської ради розглянути та прийняти рішення по суті вимог клопотання ОСОБА_2 від 07.08.2017 року № 31-Ко-669/3 про надання згоди на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється, а саме, земельної ділянки площею 143 кв.м. (кадастровий номер 5110137500:14:002:0006), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Зобов`язання Одеської міської ради подати до суду у місячний строк з моменту набрання судовим рішенням законної сили звіт про його виконання.

Ухвалою суду від 18.06.2019 року відмовлено у передачі справи на розгляд до Одеського окружного адміністративного суду та прийнято судом часткова відмова від позову.

У підготовче засідання 08.07.2019 року з`явились представники ОМР та ДКВ ОМР, які позов не визнавали та не підтримували. Інші учасники справи до судового засідання не з`явились. Представник позивача, який також є третьою особою по справі надав заяву про відкладення розгляду справи, однак судом відмовлено у відкладенні, згідно протокольної ухвали суду від 08.07.2019 року.

Ухвалою суду від 08.07.2019 року підготовче у справі було закінчено та призначено до розгляду на 22.10.2019 року.

22.10.2019 року розгляд справи відкладено на 15.01.2020 року у зв`язку з першою неявкою позивача та інших учасників процесу, окрім представника відповідача та третьої особи - Вінюкова В.М. та представника третьої особи - Романенко Р.С..

У судовому засіданні 15.01.2020 року були присутні представник позивача - Ігонін В.К., який також є третьою особу у справі, представник відповідача та третьої особи - Вінюков В.М. та представник третьої особи - Романенко Р.С.. Не з`явився представник третьої особи - Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради.

Суд протокольною ухвалою задовольнив клопотання представника позивача та замінив назву третьої особи із Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради на Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради.

Ігонін В.К. у судовому засіданні 15.01.2020 року заявив до суду клопотання про призначення по справі судової експертизи, проведення якої просив доручити ДП Спеціалізована державна експерта організація - центральна служба української державної будівельної експертизи та на вирішення поставити наступне питання: чи є житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , багатоквартирним житловим будинком у відповідності до ДБН 2.2-15-205 (Зміна 1), які діяли на час виникнення спірних правовідносин.

Представник міської ради, який також представляє інтереси юридичного департаменту Одеської міської ради, заперечував проти задоволення клопотання ОСОБА_3 , посилаючись на те, що стороною позивача пропущено процесуальний строк подання такого клопотання та щодо поновлення строків не просили. Дане питання мало вирішуватись на підготовчій стадії розгляду справи згідно ст. 180 КАС України. Окрім того, вважає недоцільним призначати такий вид експертизи.

Представник Департаменту комунальної власності Одеської міської ради також заперечувала проти призначення експертизи.

Ухвалою суду від 15.01.2020 року вищевказане клопотання представника позивача - Ігоніна В.К. про призначення експертизи було залишено без розгляду на підставі ч.2 ст. 204 КАС України.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду 1ї інстанції, представник позивачки - Ігонін В.К. 22.01.2020 року подав апеляційну скаргу.

Постановою Пятого апеляційного адміністративного суду від 04 травня 2020 року апеляційну скаргу представника позивача було задоволено частково: ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 15.01.2020 року скасовано та справу передано до суду 1ї інстанції для продовження її розгляду та вирішення клопотання представника позивача від 13.01.2020 року про призначення судової експертизи по суті.

Матеріали адміністративної справи після їх повернення до суду 1ї інстанції суддя отримала 27.05.2020 року та справу було призначено до розгляду на 23.07.2020 року.

Через неявку сторін, за поданими ними клопотаннями, розгляд справи 23.07.2020 року був відкладений на 19.11.2020 року.

У судове засідання 19.11.2020 року з`явились представник відповідача - Вінюков В.М. та представник Департаменту комунальної власності Одеської міської ради - Каюда М.А..

Від представника позивача - Ігоніна В.К, який також є третьою особою по справі, 19.11.2020 року надійшла заява про відкладення. У заяві представник посилався на те, що не може з`явитися у призначене судове засідання у зв`язку з тим, що в країні запроваджено карантинний режим та з погіршенням епідемічної ситуації (зокрема в м. Одесі встановлено помаранчевий рівень ), вважає за необхідне утриматись від відвідування даного судового засідання.

Вирішуючи питання про відкладення розгляду справи, суд звертає увагу на те, що справа перебуває в провадженні суду з грудня місяця 2017 року, як вбачається з матеріалів справи з клопотанням про відкладення розгляду справи саме у зв`язку з запровадженням карантину представника позивача звертається вже вдруге !!! , наразі будь-яких інших заяв і доказів наявності поважних причин неявки до суду як в попередні так і в теперішнє засідання представника позивача не надав, а посилання на спалах захворювання не може бути обставиною для відкладення розгляду справи, з огляду на наступне.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" у чинній редакції, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12.03.2020 по 31.07.2020 (в редакції останніх змін) на всій території України встановлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 №343 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та відповідно до підпункту 8 пункту 2 постанови дозволена діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією (у тому числі у м. Києві). Зокрема, дозволено: з 22.05.2020 регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні; з 25.05.2020 перевезення пасажирів метрополітенами.

Наведене свідчить про усунення перешкод у реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав.

Разом із цим суд звертає увагу на те, що саме по собі оголошення карантину не зупиняє роботи судів, а позивач та/або його представник не позбавлений можливості взяти участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщенням суду відповідно до ст. 195 КАС України, проте не скористались своїм правом, у клопотанні про відкладення розгляду справи не зазначив причин, які безпосередньо перешкоджають йому взяти участь у судовому засіданні.

За викладених обставин, із урахуванням думки присутніх у судовому засіданні осіб, які заперечували із приводу відкладення розгляду справи, суд прийшов до висновку про необґрунтованість заяви представника позивача, визнав причину неявки позивача/його представника неповажною та в клопотання про відкладення розгляду справи протокольно відмовив.

У відповідності до ч.1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У судовому засіданні представник Одеської міської ради та Юридичного департаменту Одеської міської ради, представник Департаменту комунальної власності Одеської міської ради заперечували проти задоволення клопотання про призначення судової експертизи, вважали його необґрунтованим.

Розглянувши клопотання про призначення по справі судової експертизи, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про судову експертизу судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 102 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

Згідно з ч. 4 ст. 102 КАС України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Відповідно до ч. 5 ст. 102 КАС України учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта.

Згідно з ч. 1 ст. 101 КАС України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 КАС України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Частиною 2 статті 73 КАС України визначено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Верховний Суд у постанові від 27 липня 2020 року у справі № 807/1321/17 робить висновок, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Суд враховує, що питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Неприпустимо призначати експертизу у випадках, коли з`ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду.

У даній справі оскаржується рішення Одеської міської ради від 04.10.2017 року № 2464-VII Про надання дозволів громадянам на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в частині відмови ОСОБА_2 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у АДРЕСА_1 .

Судом встановлено, що 07 серпня 2017 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 звернулися до Одеської міської ради із клопотанням вх. № 31-Ко-669/3 від 07 серпня 2017 року про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) є співвласниками домоволодіння, що розташоване в АДРЕСА_1 , яке в цілому складається з одного житлового будинку, загальною площею 454,1 кв.м, жилою площею 206,2 кв.м, відображеного у технічному паспорті від 27.09.2004 року, на підставі свідоцтва про право власності від 11.10.2004 року № НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради.

Оскаржуваним рішенням міської ради позивачу відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у АДРЕСА_1 з підстав невідповідності містобудівної документації з посиланням на лист управління архітектури та містобудування Одеської міської ради у листі від 30.08.2017 року № 01-11/3747-122пз-П, згідно з яким розташування земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва планувальними рішеннями даної зони не передбачено та не відповідає затвердженій містобудівній документації.

Згідно із ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України підставою відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, з огляду на зміст позовних вимог та їх підстав, до предмету доказування у справі входять обставини наявності чи відсутності у міської ради підстав відмовляти позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з урахуванням документів, на підставі яких прийняте це рішення.

Натомість, зміст питання, яке позивач просить поставити на розгляд експертизи, стосується визначення типу та назви існуючого об`єкта нерухомого майна, відомості про що згідно з законодавством мають міститися у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно і правовстановлюючих документах відповідно, та їх з`ясування не потребує наявності спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Крім того, клопотання не містить належних та достатніх обґрунтувань необхідності призначення експертизи у справі, не визначаючи вид (підвид) експертизи.

При цьому, суд також враховує, що до справи долучено Експертний висновок № АС1 № 1904603, складений експертом А.В. Гірник та затверджений в.о. директора державного підприємства Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві С.В. Басько 15 лютого 2019 року, щодо вірності здійсненої фізичною особою ОСОБА_3 класифікації об`єктів нерухомого майна, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , за державним класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженим наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507, оцінка якому у сукупності з іншими доказами по справі буде надана судом під час вирішення справи по суті.

Отже, з огляду на вищевикладене, з урахування предмету та підстав позову, за яким ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) звернулась до суду, з матеріалів справи, а також заявленого представником позивача питання, з вирішення якого останній просить призначити експертизу, суд вважає, що підстав для призначення такої експертизи немає, а тому у задоволенні клопотання про призначення експертизи слід відмовити.

На вимогу зазначених норм процесуального права, а також зважаючи на те, що суддя з 23.11.2020 року по 04.12.2020р.перебувала на лікарняному, датою складення цього судового рішення у вигляді ухвали є 07.12.2020 року.

Керуючись ст.2, ч.ч.1, 4, 5 ст.102, ст.193 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 - Ігоніна В.К. про призначення експертизи - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили із моменту підписання та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються в апеляційну скаргу на рішення суду.

Повний текст ухвали суду складено 07 грудня 2020р.

Суддя Л.В. Домусчі