Постанова

від 01.12.2020 по справі 567/1472/19

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2020 року

м. Рівне

Справа № 567/1472/19

Провадження № 22-ц/4815/1295/20

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Ковальчук Н. М.,

суддів: Хилевича С. В., Боймиструка С. В.,

секретар судового засідання - Ковальчук Л. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідач - ОСОБА_2 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради, Острозька районна державна адміністрація,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Острозького районного суду Рівненської області від 22 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради, Острозька районна державна адміністрація, про встановлення факту проживання дитини з матір`ю, відновлення стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулась у суд з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання дитини з матір`ю, відновлення стягнення аліментів. На обґрунтування позовних вимог зазначала, що з відповідачем перебувала у шлюбі з 30.09.2001 року, який розірвано 08.07.2008 року. Вона та відповідач є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим відділом реєстрації актів громадянського стану м. Рівне 27.09.2002 року. Рішенням Рівненського міського суду від 23.11.2005 року відповідача зобов`язано сплачувати на її користь аліменти на утримання їх спільної доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частки від його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01.06.2005 та до повноліття дитини. Заочним рішенням Рівненського міського суду від 02.02.2012 року у справі №2-4036/11 припинено її право на отримання аліментів та змінено місце проживання дитини на проживання з батьком. Дочка лише тимчасово з червня 2011 року по червень 2014 року проживала з відповідачем, а з червня 2014 року проживає разом з нею і вона несе всі витрати на її утримання. Просила встановити факт проживання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матірю ОСОБА_1 з червня 2014 року та змінити місце проживання дитини, визначене рішенням Рівненського міського суду від 02.02.2012 року у справі №2-4036/11, визначивши місце проживання дитини з матір"ю ОСОБА_1 . Відновити стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які стягнуто відповідно до рішення Рівненського міського суду від 23 листопада 2005 року у справі № 2-6016/05.

Рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 22 вересня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01 червня 2014 р. по ІНФОРМАЦІЯ_2 та в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19 листопада 2015 р. по ІНФОРМАЦІЯ_3 включно. Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп. на користь держави. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням в частині задоволення позовних вимог про стягнення з нього аліментів на утримання дочки, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що суд першої інстанції прийшов до неправильного висновку про задоволення позову, зазначивши що рішення в цій частині не відповідає вимогам ст.191 СК України. За ч.1 ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Положення ч.2 ст. 191 СК України передбачають можливість стягнення аліментів за минулий час, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів, але не зміг одержати у зв`язку з ухиленням від сплати платником. Тобто, можна допустити, що таке стягнення може бути тільки з часу пред`явлення позову - з грудня 2019 року. ОСОБА_1 просила відновити стягнення аліментів, а тому вимоги ст. 191 СК України не можуть поширюватись на дані правовідносини. Суд не з`ясував, чому виконавчий лист по сплаті аліментів з 2005 року по 2020 рік не виконувався. Не з`ясувавши ці обставини не можна вважати, що ОСОБА_2 ухилявся від сплати аліментів. Позивачка не приймала заходів для звернення виконавчого листа до виконання тому, що після розірвання шлюбу вона забрала все майно в рахунок того, що не буде подавати позов про стягнення аліментів. Судом не досліджено обставини, встановлені в ухвалі Рівненського міського суду від 10 вересня 2019 року у справі № 2-4036/11 і які спростовують факт проживання матері з дочкою. Так в даній ухвалі зазначено, що дочка з квітня 2011 року по вересень 2014 року навчалась у м.Рівне в гімназії Гармонія . Не може бути підставою для встановлення факту проживання дитини з матір`ю факт реєстрації в с.Оженін Острозького району. Суд має витребувати та дослідити документи про те, що позивачка з 2014 року до кінця 2015 року перебувала за кордоном в Китаї. Просить скасувати рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачка вказує, що рішення є законним та обґрунтованим.

Рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог сторонами, третіми особами не оскаржено, а тому, в силу вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України, в апеляційному порядку не перевіряється.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційних скарг стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційну скаргу підлягає до задоволення.

Судом встановлено: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 перебували у шлюбі з 30.09.2001 року по 08.07.2008 року. Від шлюбу мають дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим відділом реєстрації актів громадянського стану м. Рівне 27.09.2002 року.

Рішенням Рівненського міського суду від 23 листопада 2005 року у справі № 2-6016/05 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_6 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частки від його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01.06.2005 року до досягнення дитиною повноліття. Рішення набрало чинності, є законним.

14.06.2007 року державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконачого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-6016 від 15.05.2007 року, виданого на підставі рішенням Рівненського міського суду від 23.11.2005 року у справі № 2-6016/05 про стягнення з ОСОБА_2 аліментів.

Заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 02 лютого 2012 року у справі № 2-4036/11 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну місця проживання малолітньої дитини та припинення права на отримання аліментів позов задоволено: визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_3 разом зі своїм батьком ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Припинено стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які стягувались відповідно до рішення Рівненського міського суду №2-6016/05р. від 23.11.2005р.

ОСОБА_1 на заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 02 лютого 2012 року у справі № 2-4036/11 подала апеляційну скаргу, за якою Рівненським апеляційним судом відкрито апеляційне провадження, справа до слухання призначена на 28 січня 2021 року. Тобто, рішення Рівненського міського суду від 02 лютого 2012 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну місця проживання малолітньої дитини та припинення права на отримання аліментів не вступило в законну силу.

Звертаюсись до суду з вимогами про відновлення стягнення з ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3 аліментів, ОСОБА_1 у позовній заяві не вказувала підставу позову.

Ухвалюючи рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дочки, суд першої інстанції, як на підставу задоволення позову, послався на норми ст..ст. 180, 182, ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів( ст.181 СК України ).

Згідно ст.182 СК України, суд, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, враховує стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Вказані норми сімейного законодавства регулюють виконання зобов`язань батьками по утриманню неповнолітніх дітей, визначення розміру аліментів, необхідних для утримання дитини.

Судом достовірно встановлено, що за рішенням суду, яке набрало законної сили, з відповідача стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , а рішення суду, яким стягнення аліментів припинено, законної сили не набрало і справа перебуває на апеляційному розгляді за апеляційною скаргою ОСОБА_1 .

За таких обставин, обраний позивачкою спосіб захисту порушених прав, а саме: відноновлення стягнутих з ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , які стягнуті рішення Рівненського міського суду від 23 листопада 2005 року, не можна визнати належним, а рішення суду в оскаржуваній частині законним.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Острозького районного суду Рівненської області від 22 вересня 2020 року в оскаржуваній частині скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради, Острозька районна державна адміністрація, про відновлення стягнення аліментів відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги по 1152,60 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 4 грудня 2020 року.

Головуючий Ковальчук Н. М.

Судді: Хилевич С. В.,

Боймиструк С. В.