Ухвала

від 03.12.2020 по справі 635/2581/18

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 635/2581/18

Провадження по справі № 4-с/635/25/2020

ДОДАТКОВА УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2020 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бобко Т.В.

секретар судового засідання Кондратенко Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова Вадима Вячеславовича про ухвалення додаткового рішення по справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Родіна Геннадія Вікторовича, стягувач - приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Корольов Вадим Вячеславович, боржник - ОСОБА_1 , виконавець - приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Родін Геннадій Вікторович,-

У С Т А Н О В И В

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 28 серпня 2020 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Родіна Геннадія Вікторовича, стягувач - приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Корольов Вадим Вячеславович, боржник - ОСОБА_1 , виконавець - приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Родін Геннадій Вікторович відмовлено. Судове засідання для вирішення питання про витрати на професійну правничу допомогу призначено на 04 вересня 2020 року, приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Корольову Вадиму Вячеславовичу встановлений строк для подання доказів щодо розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу - п`ять днів після ухвалення рішення суду.

У порядку, передбаченому ч. 8 ст. 141 ЦПК України, стягувач - приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Корольов Вадим Вячеславович, звернувся до суду із заявою про постановлення додаткової ухвали, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 гривень згідно Додатку №1 до договору про надання правової допомоги б/н від 17 червня 2020 року та акту виконаних робіт від 31 серпня 2020 року.

Стягувач - приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Корольов Вадим Вячеславович та його представник ОСОБА_2 у судове засідання не з`явились, надали суду заяви про розгляд заяви про постановлення додаткової ухвали за їх відсутності.

Представник боржника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилась, надала суду заяву про розгляд питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу за її відсутності та відсутності ОСОБА_1 12 жовтня 2020 року надала до суду клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, в якій просила відмовити приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Корольову В.В. у задоволенні його заяви про стягнення з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 гривень або зменшити заявлений розмір таких витрат до розміру не більше 1000 гривень, посилаючись на те, що скарга ОСОБА_1 на дії та рішення приватного виконавця Родіна Г.В. є справою незначної складності, понесені приватним виконавцем Корольовим В.В. витрати на правничу допомогу є неспівмірними зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), оскільки обсяг письмових доказів, зібраних адвокатом для подачі відзиву на позовну заяву є незначним; з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (47 хвилин); обсягом, наданих адвокатом послуг та значенням справи для сторони, в тому числі впливом рішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Крім того, у своєму клопотанні звернула увагу на те, що надані адвокатом Іванченко А.В. копії документів на підтвердження понесених приватним виконавцем Корольовим В.В. витрат на правничу допомогу, не засвідчені у встановленому законом порядку, що унеможливлює їх використання на підтвердження обставин, що входять до предмету доказування.

Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Родін Г.В. у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу за його відсутності.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Під час розгляду скарги представник стягувача зробила заяву про надання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну (правничу) допомогу, які поніс стягувач у зв`язку з розглядом скарги, у порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

У передбачений законом строк стягувач - приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Корольов Вадим Вячеславович звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення по справі щодо стягнення на його користь з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 гривень. В обґрунтування зазначених витрат надав суду: Договір про надання правничої допомоги від 17 червня 2020 року, Додаткову угоду №1 до договору про надання правової допомоги №б/н від 17 червня 2020 року, акт виконаних робіт від 31 серпня 2020 року та платіжне доручення №722 щодо сплати ним адвокату Іванченко А.В. 5000 гривень в рахунок оплати за договором про надання правової допомоги №б/н від 17 червня 2020 року.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи №635/2581/18 (провадження по справі 4-с/635/25/2020), вважає заяву приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова Вадима Вячеславовича такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

За змістом ч. 1 ст. 58 ЦПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

Відповідно до статті 19 Закону, видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, і суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Отже, виходячи з наведених правових положень, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такі висновки суду повністю узгоджуються з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року по справі №755/9215/15-ц.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ЦПК України, основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

За змістом статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (ч. 1 ст. 182 ЦПК України).

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Представник боржника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, в якій, як на підставу для зменшення розміру таких витрат, посилалась на незначну складність справи, а також на ту обставину, що понесені приватним виконавцем Корольовим В.В. витрати на правничу допомогу є неспівмірними зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, а також з обсягом, наданих адвокатом послуг та значенням справи для сторони, в тому числі впливом рішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В обґрунтування своєї заяви щодо постановлення додаткової ухвали, стягувачем зокрема надана Додаткова угода до Договору про надання правової допомоги б/н від 17 червня 2020 року та акт виконаних робіт від 31 серпня 2020 року з детальним описом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг). Як вбачається із зазначених документів, в період з 17 червня 2020 року по 28 серпня 2020 року, адвокат Іванченко А.В. виконала наступні послуги:

-склала заперечення на скаргу ОСОБА_1 на рішення та дії приватного виконавця на трьох сторінках,

-прийняла участь в одному судовому засіданні з розгляду вказаної скарги 28 серпня 2020 року.

При цьому, сторони в Додатковій угоді №1 встановили вартість таких послуг.

Так, складання процесуальних документів, в даному випадку заперечень на скаргу, прямо не передбачено ЦПК України, однак виходячи із конкретних обставин справи, адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту.

Із матеріалів справи та наданих стягувачем документів на підтвердження несення ним витрат по сплаті правничої допомоги адвоката вбачається, що такі дії його представника відповідають умовам договору про надання правової допомоги, а час, витрачений на складання та подання ним заперечень на скаргу, є обґрунтованим.

Доводи представника боржника ОСОБА_3 про те, що понесені приватним виконавцем Корольовим В.В. витрати на правничу допомогу є неспівмірними зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, а також з обсягом, наданих адвокатом послуг та значенням справи для сторони, в тому числі впливом рішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи не можуть бути враховані при визначенні розміру витрат на правничу допомогу, оскільки такі доводи не підтверджені жодними доказами, є суб`єктивною оцінкою представника боржника та спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що представник стягувача по суті надала всі передбачені Додатковою угодою №1 до договору про надання правничої допомоги №б/н від 17 червня 2020 року послуги, реальність надання таких послуг доведено представником стягувача в ході судового розгляду.

Щодо посилання ОСОБА_3 на те, що представник стягувача ОСОБА_2 брала участь в судовому засіданні лише 47 хвилин, у зв`язку з чим вона вважає неспівмірними витрати на правничу допомогу з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, такі доводи не відповідають дійсності, оскільки судове засідання по справі за скаргою ОСОБА_1 28 серпня 2020 року було призначено 09 годину 50 хвилин, а закінчено - об 11 годині 41 хвилин, тобто майже дві години було витрачено адвокатом Іванченко А.В. на участь у судовому розгляду скарги.

За таких обставин витрати приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова В.В. на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з ОСОБА_1 у повному обсязі на суму 5000 гривень, оскільки зазначена сума повністю підтверджується доказами надання адвокатом правничих послуг у справі №635/2581/18 (провадження №4-с/635/25/2020), є співмірною зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру. Боржник ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 , які заявили клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката на виконання вимог ч. 6 ст. 137 ЦПК України жодним чином не довели не співмірність таких витрат.

Керуючись ст..ст. 2, 10, 11, 12, 13, 58, 81, 133, 137, 141, 182, 247, 258-260 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Постановити додаткову ухвалу по справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Родіна Геннадія Вікторовича, стягувач - приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Корольов Вадим Вячеславович, боржник - ОСОБА_1 , виконавець - приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Родін Геннадій Вікторович.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова Вадима Вячеславовича витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Додаткова ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Повний текст ухвали складений 07 грудня 2020 рокую

Суддя Бобко Т.В.