Ухвала

від 15.01.2021 по справі 635/2581/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

15 січня 2021 року

м. Київ

справа № 635/2581/18

провадження № 61-27ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулейкова І. Ю., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 29 серпня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 21 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Ваш Авто , треті особи: Печерський районний відділ Державної виконавчої служби м. Києва, Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Корольов Вадим Вячеславович, про визнання права власності на рухоме майно та звільнення майна з-під арешту,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 28 грудня 2020 року через засоби поштового зв`язку звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Харківського районного суду Харківської області від 29 серпня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 21 січня 2020 року у вищевказаній справі з пропуском строку на касаційне оскарження, установленого статтею 390 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 390 ЦПК України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною другою статті 390 ЦПК України, учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

У касаційній скарзі заявником порушено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Харківського районного суду Харківської області від 29 серпня 2019 року та постанови Харківського апеляційного суду від 21 січня 2020 року. На обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження ОСОБА_1 зазначає, що під час оголошення оскаржуваної постанови апеляційного суду 21 січня 2020 року особисто не була присутня, повний текст постанови суд апеляційної інстанції їй не направив. Крім того, зазначає, що згодом після ухвалення апеляційним судом рішення у країні були запроваджені карантинні заходи.

Вищезазначені доводи ОСОБА_1 щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження не можна визнати поважними, оскільки відсутні докази того, що суд апеляційної інстанції у порядку статті 272 ЦПК України не надсилав копію повного тексту судового рішення на адресу заявника. Постанову апеляційного суду оприлюднено у Єдиному реєстрі судових рішень 29 січня 2020 року.

Як убачається зі змісту оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, саме ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, крім того вона брала участь у розгляді справи через свого представника, який був присутній у судовому засіданні 21 січня 2020 року.

Статтею 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду бере участь у справі особисто або через свого представника.

Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки (частина перша статті 64 ЦПК України).

Учасник судового процесу зобов`язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні від 03 квітня 2008 року в справі Пономарьов проти України Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що сторони в розумні інтервали мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, суд має виходити з того, що підстави пропуску строків можуть бути визнані поважними лише у тому випадку, якщо таке недотримання строків касаційного оскарження було зумовлене діями (бездіяльністю) суду апеляційної інстанції, а так само наявністю інших об`єктивних перешкод, що безумовно перешкоджали своєчасному зверненню з такою скаргою.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, може бути визнано порушенням права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, в аспекті дотримання принципу правової визначеності, який включає принцип остаточності судового рішення.

ЄСПЛ зазначив, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (§ 35 рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії , № 11681/85).

Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (§ 34 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року у справі Перетяка і Шереметьєв проти України , № 17160/06 та № 35548/06).

З огляду на викладене, наведені заявником посилання про відсутність можливості дізнатися про хід слухання справи не можуть бути визнанні судом поважними причинами пропуску строку. Верховний Суд врахував, що заявник скористалась своїм правом участі у розгляді справи через представника й була об`єктивно обізнана про рух справи.

Додатково Верховний Суд врахував, що запровадження у березні 2020 року карантинних заходів на всій території України не створило для заявника перешкоди особисто ознайомитись зі змістом оскаржуваного судового рішення, оскільки повний текст оскаржуваної постанови складено 27 січня 2020 року, а у Єдиному державному реєстрі судових рішень оприлюднено 29 січня 2020 року.

Причини, за яких заявником та її представником не вчинялися жодні дії для своєчасного отримання копії оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції та подання касаційної скарги в межах строку на касаційне оскарження, заявником не зазначені.

Таким чином, заявнику слід звернутись до суду касаційної інстанції з клопотанням про поновлення строку касаційного оскарження із зазначенням інших підстав, та надати докази, які б підтверджували невиконання апеляційним судом положень статті 272 ЦПК України.

Згідно частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

До касаційної скарги заявником додано квитанцію про сплату судового збору від 24 грудня 2020 року № N 1BWN5010M у розмірі 5 400,00 грн, що є меншим, ніж встановлено Законом України Про судовий збір .

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік встановлено, що з 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1 762,00 грн.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (в редакції на момент звернення з позовом) ставка судового збору за подання до суду фізичною особою або фізичною особою - підприємцем позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (в редакції на момент звернення з позовом) ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позові об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (частина третя статті 6 Закону України Про судовий збір ).

Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

З урахуванням заявлених вимог та ціни позову, судовий збір за подання касаційної скарги становить 7 721,60 грн ((1 762,00 грн х 0,4) + ( 315 600,00 грн ? 1 %) ? 200%).

Отже, з урахуванням вже сплаченої суми судового збору, заявнику необхідно доплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 2 321,60 грн (7 721,60 грн - 5 400,00 грн).

Верховний Суд звертає увагу заявника, що з 01 січня 2021 року діють нові реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) ; символ звітності банку - 207.

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України Про судовий збір . На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Визнати підстави для поновлення строку на касаційне оскарження рішення Харківського районного суду Харківської області від 29 серпня 2018 року та постанови Харківського апеляційного суду від 21 січня 2020 року за клопотанням ОСОБА_1 неповажними.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 29 серпня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 21 січня 2020 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 15 лютого 2021 року, але не більше десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Якщо заяву про поновлення строку касаційного оскарження не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для його поновлення визнані неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в іншій частині касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. Ю. Гулейков