Постанова

від 30.11.2020 по справі 909/128/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2020 р. Справа №909/128/18

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді Кордюк Г.Т.

суддів Кравчук Н.М.

Плотніцького Б.Д.

секретар судового засідання Матіїшин Х.В.

розглянувши апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Локомотив ІФ", б/н б/д (вх. ЗАГС 01-05/1295/20 від 02.04.2020),

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.02.2020 (повне рішення складено 13.03.2020)

у справі № 909/128/18 ( суддя Неверовська Л.М.)

за позовом: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Локомотив ІФ", м. Івано-Франківськ

до відповідача: Івано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськ

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1. Департамент комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськ

2. ОСОБА_1 , Івано-Франківська область, Тлумацький рвйон, с. Соколівка

про визнання протиправним та скасування рішення Івано-Франківської міської ради "Про оренду та безоплатне користування (позичку) об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська" №31-3 від 28.01.2016 року в частині доповнення переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська нежитловими приміщеннями в будинку по АДРЕСА_1 .

за участю представників від:

позивача: Трофімова В.М. - голова ОСББ; Міськів О.Т. - адвокат;

відповідача: Медицька С.В. - представник;

третьої особи-1: Тріщ Р.З. - представник;

третьої особи-2: Леник Л.П. - адвокат;

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2018 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Локомотив ІФ" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Івано-Франківської міської ради про визнання протиправним та скасувати рішення Івано-Франківської міської ради №31-3 від 28.01.2016 Про оренду та безоплатне користування (позичку) об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська в частині доповнення переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська нежитловим приміщенням в будівлі за адресою АДРЕСА_1

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваним рішенням порушено права та законні інтереси учасників ОСББ "Локомотив ІФ", оскільки нежитлове приміщення, віднесене оскаржуваним рішенням до об`єктів комунальної власності, позначене на поверховому плані будівлі як сміттєсховище, а відтак є допоміжним приміщенням, яке перебуває у спільній власності співвласників житлового будинку по АДРЕСА_1. Визнання права власності на вищевказане приміщення унеможливлює належне технічне обслуговування та утримання багатоквартирного будинку ОСББ, порушує право спільної сумісної власності співвласників багатоквартирного будинку, їх законні інтереси та є незаконним.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 27.02.2020 у справі №909/128/18 у задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи вказане рішення у справі, місцевий господарський суд виходив з того, що наявними в матеріалах справи доказами, в тому числі висновком будівельно-технічної експертизи № 054/11-2019 від 11.11.2019, підтверджено, що: спірне нежитлове приміщення не є допоміжним; в ньому відсутнє технічне обладнання будинку (інженерні комунікації та технічні пристрої, які необхідні для забезпечення санітарно-гігієнічних умов і безпечної експлуатації квартир тощо), без доступу до якого експлуатація житлового будинку є неможливою; зазначене приміщення чи якась його частина не призначені для обслуговування будинку; за своїм функціональним призначенням спірне приміщення є основним нежитловим приміщенням для потреб непромислового характеру та може використовуватись окремо від приміщень, розташованих над ним на другому та наступних поверхах. Право власності на спірне приміщення у позивача не виникало. Не передавалось це приміщення і на баланс ОСББ "Локомотив ІФ", оскільки 16.02.2016 право власності на це приміщення було зареєстроване за територіальною громадою міста Івано-Франківська.

З огляду на наведене суд першої інстанції дійшов до висновку, що оскаржуване рішення Івано-Франківської міської ради не суперечить актам цивільного законодавства і жодним чином не порушує цивільні права або інтереси позивача.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.02.2020 у справі №909/128/18 скасувати та прийняти нове, яким позов задоволити у повному обсязі.

Обґрунтовуючи подану апеляційну скаргу, позивач зазначає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи. Так, відмовляючи у задоволенні позову, суд взяв за основу висновок експерта №054/11-2019 від 11.11.2019, який грунтується, зокрема, на дослідженні копії технічного паспорта на будинок, виготовленого ОКП Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації станом на 10.08.2015, тобто технічного паспорта, виготовленого відповідачем з метою віднесення спірного приміщення до категорії нежитлових та подальшого його відчуження. Натомість, судом першої інстанції було відмовлено у задоволенні клопотання про витребування документів від ОКП Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації , яке було подане на стадії підготовчого провадження з обгрунтуванням неможливості самостійного отримання вказаного доказу та зазначенням обставин, що унеможливлювали подання такого клопотання разом з поданням позовної заяви.

Апелянт зазначає, що відповідно до технічної документації на будинок, спірне приміщення відповідно до його призначення є допоміжним приміщенням ( сміттєкамерою). На момент прийняття оскаржуваного рішення квартири багатоквартирного будинку вже були приватизованими, а отже допоміжні приміщення також належали на праві власності власникам квартир. Визнання права комунальної власності на сміттєкамеру унеможливлює належне технічне обслуговування та утримання багатоквартирного будинку ОСББ, порушує право спільної сумісної власності співвласників багатоквартирного будинку, їх законні інтереси та є незаконним.

17.04.2020 до суду від Івано-Франківської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.02.2020 у справі №909/128/18 залишити без змін з підстав його законності та обгрунтованості, а апеляційну скаргу - без задоволення.

30.04.2020 до суду від Департаменту комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому третя особа просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.02.2020 у справі №909/128/18 залишити без змін з підстав його законності та обгрунтованості, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Зокрема, відповідач та третя особа-1 зазначають, що спірне приміщення не призначене для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців та є таким, що не входить до житлового комплексу і є самостійним об`єктом нерухомого майна. Приналежність спірного приміщення саме до нежитлового підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, технічним паспортом на громадський будинок, виготовленим ОКП Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації 10.08.2015, листом Департаменту комунальних ресурсів від 30.03.2018 №96/34.3-02, висновком про вартість нерухомого майна та висновком експерта.

04.05.2020 до суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому третя особа просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.02.2020 у справі №909/128/18 залишити без змін з підстав його законності та обгрунтованості, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Зокрема, третя особа-2 зазначає, що наявними в матеріалах справи доказами та поясненнями учасників справи підтверджено, що спірне приміщення не передавалось на баланс ОСББ, у ОСББ Локомотив ІФ не виникало право власності на спірне приміщення. Таким чином, позивач не є ані користувачем, ані балансоутримувачем, ані власником спірного приміщення і йому не може належати охоронюваний законом інтерес, який би міг бути відновлений в спосіб судового захисту.

Автоматизованою системою документообігу суду справу №909/128/18 розподілено до розгляду судді - доповідачу Кордюк Г.Т. Введено до складу судової колегії суддів Кравчук Н.М. та Плотніцького Б.Д., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2020.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Локомотив ІФ" на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.02.2020 у справі № 909/128/18.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 06.05.2020 розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 25.05.2020.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25.05.2020 розгляд апеляційної скарги відкладено на 15.06.2020 в режимі відеоконференції з Господарським судом Івано -Франківської області.

15.06.2020 року судове засідання у даній справі не відбулось у зв`язку з перебуванням у відпустці судді - члена колегії Кравчук Н.М. з 15.06.2020 по 19.06.2020 року.

Вищезазначена інформація була розміщена на офіційній веб-адресі сторінки суду https://wag.court.gov.ua в мережі Інтернет.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.06.2020 розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 20.07.2020 в режимі відеоконференції з Господарським судом Івано -Франківської області.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 20.07.2020 розгляд апеляційної скарги відкладено на 10.08.2020, витребувано у ОКП "Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації" викопіровку з плану 1 поверху будинку АДРЕСА_1 з експлікацією всіх приміщень із зазначенням функціонального призначення всіх приміщень станом на 1991 рік.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді - члена колегії Плотніцького Б.Д., 10.08.2020 згідно розпорядження керівника апарату Західного апеляційного господарського суду №182 здійснено автоматизовану зміну судді - члена колегії Плотніцького Б.Д.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.08.2020 до складу колегії замість судді Плотніцького Б.Д. введено суддю - члена колегії Данко Л.С.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 10.08.2020 розгляд апеляційної скарги відкладено на 14.09.2020, витребувано у ОКП "Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації" копію плану 1 поверху будинку АДРЕСА_1 та експлікації приміщень до плану будинку станом на 1991 рік.

У зв`язку зі звільненням у відставку судді-члена колегії Данко Л.С., 14.09.2020 згідно розпорядження в.о. керівника апарату Західного апеляційного господарського суду №349 здійснено автоматизовану зміну судді - члена колегії Данко Л.С.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.09.2020 до складу колегії замість судді Данко Л.С. введено суддю - члена колегії Плотніцького Б.Д.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 14.09.2020 розгляд апеляційної скарги відкладено на 12.10.2020 в режимі відеоконференції з Господарським судом Івано-Франківської області, витребувано від ОКП "Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації" копію плану 1 поверху будинку АДРЕСА_1 та експлікації приміщень до плану будинку станом на 1991 рік.

12.10.2020 судове засідання у даній справі не відбулось у зв`язку перебуванням у відпустці судді - члена колегії Плотніцького Б.Д. з 12.10.2020 по 16.10.2020.

Вищезазначена інформація була розміщена на офіційній веб-адресі сторінки суду https://wag.court.gov.ua в мережі Інтернет.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 19.10.2020 розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 02.11.2020 в режимі відеоконференції з Господарським судом Івано-Франківської області.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 02.11.2020 розгляд апеляційної скарги відкладено на 30.11.2020 в режимі відеоконференції з Господарським судом Івано-Франківської області, витребувано від ОКП "Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації" належним чином завірені копії плану 1 поверху будинку АДРЕСА_1 та експлікації приміщень до плану будинку станом на 1991 рік.

19.11.2020 до суду від ОКП "Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації" надійшов лист, №541/01-21 від 16.11.2020, яким останній на виконання вимог ухвали суду надав належним чином завірені копію плану 1 поверху будинку АДРЕСА_1 та експлікації приміщень до плану будинку.

В судовому засіданні 30.11.2020 представники сторін та третіх осіб підтримали свої доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі та у відзивах на апеляційну скаргу, висловили свої міркування з питань, що винили в процесі розгляду апеляційної скарги.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін та третіх осіб, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права зазначає наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 08.08.2016 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Локомотив ІФ" зареєстроване як юридична особа, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Локомотив ІФ" таке створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 відповідно до ЗУ Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку . Метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку.

Відповідно до довідки КП "Муніципальна інвестиційна управляюча компанія" № 01-02/637 від 26.03.2018 30 вересня 2016 року житловий будинок АДРЕСА_1 знятий з управління Комунального підприємства Івано-Франківської міської ради "Муніципальна інвестиційна управляюча компанія", вся документація передана ОСББ "Локомотив ІФ".

Відповідно до протоколу №7 від 04.05.2017 загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Локомотив ІФ" вирішено передати у розпорядженння ОСББ приміщення, які збудовані під сміттєсховища для використання в потребах об`єднання.

28 січня 2016 року Івано-Франківською міською радою прийнято рішення "Про оренду та безоплатне користування (позичку) об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська" №31-3, яким доповнено перелік об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська, затверджений ухвалою Івано-Франківської міської ради народних депутатів від 15.09.1993 "Про затвердження державного майна, що належить до комунальної власності Івано-Франківської Ради народних депутатів", зокрема нежитловим приміщенням в будівлі за адресою АДРЕСА_1.

На підставі вказаного рішення 16 лютого 2016 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстроване право власності на нежитлові приміщення (вбудовані) А загальною площею 38,6 м2 за адресою АДРЕСА_1 за територіальною громадою міста Івано-Франківська в особі Івано-Франківської міської ради, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 852263426101, номер запису про право власності 13311038.

22 листопада 2016 року між Департаментом комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради ( продавець) та ОСОБА_1 ( покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень площею 38,6 м2 в будинку по АДРЕСА_1.

На підставі вказаного договору 24 листопада 2016 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстроване право власності на нежитлові приміщення (вбудовані) А загальною площею 38,6 м2 за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 852263426101, номер запису про право власності 17629174

У лютому 2018 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Локомотив ІФ" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Івано-Франківської міської ради про визнання протиправним та скасувати рішення Івано-Франківської міської ради №31-3 від 28.01.2016 Про оренду та безоплатне користування (позичку) об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська в частині доповнення переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська нежитловим приміщенням в будівлі за адресою АДРЕСА_1

Позов обгрунтовано тим, що приміщення загальною площею 38,6 кв.м., яке розміщено на першому поверсі будинку по АДРЕСА_1 є власністю мешканців будинку, останнє є допоміжним і визнання права власності на спірне приміщення унеможливлює належне технічне обслуговування та утримання багатоквартирного будинку.

Оцінивши матеріали справи та докази, що містяться у ній, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне:

Згідно з частиною першою статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб`єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом (частини перша та друга статті 368 ЦК України).

Частиною першою статті 369 названого Кодексу передбачено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

У частині 2 статті 382 ЦК України встановлено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Згідно з частиною 2 статті 382 ЦК України визначено правовий режим допоміжних приміщень і приміщень загального користування житлового будинку у дво- або багатоквартирному будинку. Зокрема, за власниками квартир у таких будинках на праві спільної сумісної власності закріплюються приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше ніж одну квартиру. Ця норма спрямована на порядок користування мешканцями квартир зазначеними приміщеннями та обладнанням.

Статтею 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" багатоквартирний будинок визначено як житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна; співвласник багатоквартирного будинку - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Згідно абзацу 6 статті 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" під допоміжними приміщеннями багатоквартирного будинку розуміють приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення), в той час як нежитлове приміщення - це ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна.

Згідно з основними положеннями Державних будівельних норм України, житлові будинки, будинки і споруди (ДБН В.2.2-15-2005) підсобні приміщення багатоквартирного житлового будинку - це приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (сходові клітки, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, комори, сміттєзбірні камери, горища, підвали, шахти тощо).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" приватизація державного житлового фонду полягає у відчуженні на користь громадян України як квартир, будинків, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, так і належних до них господарських споруд і допоміжних приміщень (підвалів, сараїв тощо) цього фонду.

У процесі приватизації громадяни набувають право власності на квартири та допоміжні приміщення багатоквартирного будинку, які призначені для забезпечення його експлуатації та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).

Перелік таких приміщень не є вичерпним.

Відповідно до пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 вказаного Закону наведено у рішенні Конституційного Суду від 02.03.2004 №4-рп/2004 зі змінами згідно з рішенням Конституційного Суду від 09.11.2011 №N14-рп/2011.

Так, в рішенні Конституційного Суду України від 02.03.2004 №4-рп/2004 визначено: "1.1. Допоміжні приміщення (підвали сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.".

В рішенні Конституційного Суду України від 09.11.2011 №14-рп/2011 додатково роз`яснено: "1. В аспекті конституційного звернення положення пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" від 19 червня 1992 року N 2482-ХІ1 зі змінами необхідно розуміти так, що власники квартир дво- або багатоквартирних житлових будинків та житлових приміщень у гуртожитку, незалежно від підстав набуття права власності на такі квартири, житлові приміщення, є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою."

Разом із тим у багатоквартирних жилих будинках розташовуються і нежилі приміщення, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, до житлового фонду не належить і в результаті приватизації квартир такого будинку їх мешканцями право власності на ці приміщення у цих осіб не виникає.

Відтак, при вирішенні цього спору ключовим є визначення правового статусу нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку, а саме встановлення того, чи належить спірне приміщення до числа допоміжних чи є нежитловим приміщенням у структурі житлового будинку.

Як свідчать матеріали справи, вирішуючи питання, до якого типу належить спірне приміщення, суд першої інстанцій врахував висновок судової будівельно-технічної експертизи № 054/11-2019 від 11.11.2019 про те, що:

- приміщення за адресою АДРЕСА_1 , площею 38, 6 кв.м., яке знаходиться на першому поверсі не є допоміжним; в ньому відсутнє технічне обладнання будинку (інженерні комунікації та технічні пристрої, які необхідні для забезпечення санітарно-гігієнічих умов і безпечної експлуатації квартир тощо), без доступу до якого експлуатація житлового будинку є неможливою; зазначене приміщення чи якась його частина не призначені для обслуговування будинку;

- приміщення загальною площею 38,6 кв.м., що розміщено на першому поверсі багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 за своїм функціональним призначенням є основним нежитловим приміщенням для потреб непромислового характеру та може використовуватись окремо від приміщень, розташованих над ним на другому та наступних поверхах.

З висновку судової будівельно-технічної експертизи № 054/11-2019 від 11.11.2019 вбачається, що такий наданий експертом за результатами візуального огляду спірного нежитлового приміщення на місці його розташування та дослідження наявних в матеріалах справи документів, зокрема: технічного паспорту на будинок, виготовленого ОКП "Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації" станом на 10.08.2015; інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.02.2016 та від 28.03.2018; висновку про вартість нерухомого майна від 22.08.2016.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що допоміжними приміщеннями є всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, комунікацій, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов`язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, на які не поширюється правовий режим допоміжних приміщень.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 справі №906/1169/17, від 18.07.2018 у справі №916/2069/17, від 22.11.2018 у справі № 904/1040/18.

Відповідно до ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Стаття 73 ГПК України визначає, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ч.ч. 1, 3,4 ст. 74 ГПК України).

Відповідно до ч.1 ст.81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

З матеріалів справи вбачається, що на стадії підготовчого провадження позивач заявляв суду першої інстанції клопотання про витребування у ОКП "Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації" викопіровки з плану 1 поверху будинку по АДРЕСА_1 з експлікацією всіх приміщень із зазначенням функціонального призначення всіх приміщень станом на 1991 рік з обгрунтуванням неможливості самостійного отримання вказаного доказу та зазначенням обставин, що унеможливлювали подання такого клопотання разом з поданням позовної заяви.

Однак, ухвалою суду від 03.01.2020 було відмовлено у задоволенні вказаного клопотання.

В процесі розгляду апеляційної скарги в судовому засіданні представник позивача зазначала, що в матеріалах справи наявна така викопіровка та експлікація внутрішніх площадок до плану будинку, надана листом ОКП "Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації" №306/01-21 від 15.05.2019 на запит представника ОСОБА_1 - адвоката Леник Л.П. Однак така експлікація надана не в повному обсязі та не містить відомостей саме щодо спірного приміщення.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

З огляду на наведене, з метою повного, всестороннього і всебічного дослідження всіх обставин справи, суд апеляційної інстанції витребував від ОКП "Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації" копію плану 1 поверху будинку АДРЕСА_1 та експлікації приміщень до плану будинку станом на 1991 рік.

19.11.2020 до суду від ОКП "Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації" надійшов лист, №541/01-21 від 16.11.2020, яким останній на виконання вимог ухвали суду надав належним чином завірені копію плану 1 поверху будинку АДРЕСА_1 та експлікації приміщень до плану будинку.

З наданих суду копії плану 1 поверху будинку АДРЕСА_1 та експлікації приміщень до плану будинку вбачається, що спірне приміщення площею 38,6 м2 на даний момент значиться як нежитлове приміщення. Однак, до 10.08.2015, тобто до моменту виготовлення ОКП "Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації" технічного паспорту на вказане приміщення як на нежитлове, таке значилось як сміттєпровід.

Тобто відповідно до проектного рішення за своїм функціональним призначенням спірне приміщення належить до числа допоміжних приміщень житлового будинку, передбачене для експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців, що виключає можливість його віднесення до числа нежитлових.

При цьому, у матеріалах справи немає доказів, що це приміщення було запроектовано як самостійний об`єкт нерухомого майна.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції погоджується із доводами апелянта про визначення статусу спірного приміщення як допоміжного, що призначене для забезпечення експлуатації будинку та становить його невід`ємну частину.

Окрім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що оскаржуваним рішенням Івано-Франківської міської ради №31-3 від 28.01.2016 віднесено спірне нежитлове приміщення до об`єктів комунальної власності територіальної громади, шляхом доповнення переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська, затвердженого ухвалою Івано-Франківської міської ради народних депутатів від 15.09.1993 "Про затвердження державного майна, що належить до комунальної власності Івано-Франківської Ради народних депутатів", в той час як матеріалами справи підтверджено, що станом на 1993 рік і до 10.08.2015 спірне нежитлове приміщення значилось як сміттєкамера, тобто допоміжне приміщення.

В силу статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Частиною першою статті 74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з пунктом 10 частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина десята статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Частиною першою статті 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси

Отже, з огляду на встановлені у справі обставини щодо належності спірного приміщення до спільної сумісної власності спільного майна власників квартир у багатоквартирному будинку, суд дійшов до висновку, що рішення Івано-Франківської міської ради №31-3 від 28.01.2016 Про оренду та безоплатне користування (позичку) об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська в частині доповнення переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська нежитловим приміщенням в будівлі за адресою АДРЕСА_1 підлягає визнанню незаконним та скасуванню, як таке, що порушує права позивача.

Щодо аргументів третьої особи-2 про відсутність на час прийняття спірного рішення в оспорюваній частині порушених прав та інтересів позивача, то слід зазначити, що як вказувалось вище, пункт 2 статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначає допоміжні приміщення багатоквартирного будинку як приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення).

Стаття 5 цього ж Закону унормовує, що спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

Разом з тим, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна (абз.3 ст.1 ЗУ "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Конституцій Суд України у рішенні від 02.03.2004 №4-рп/2004 вказав, що підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.

Отже вчинення позивачем процесуальних дій для сприяння використанню власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку власного майна та управління, утримання і використання спільного майна, не позбавляє позивача права звернутися у суд із даним позовом після створення цього об`єднання.

При вирішенні даного спору визначальним є визначення правового статусу нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, а саме встановлення того, чи відносяться спірні приміщення до допоміжних чи є нежитловими приміщеннями в структурі житлового будинку.

Допоміжними приміщеннями мають вважатися всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов`язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень.

Відтак відповідне рішення Ради, яке посвідчує право власності на спірне приміщення, не змінює його правового статусу за умови встановлення у справі належності спірних приміщень до допоміжних приміщень багатоквартирного будинку, а отже позивачу не потрібно доводити право власності на ці приміщення, оскільки за наявності у них статусу допоміжних приміщень, вони перебувають у спільній власності всіх співвласників багатоквартирного будинку.

Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 18.07.2018 у справі №916/2069/17, від 22.11.2018 у справі 3904/1040/18.

З огляду на все викладене вище в сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Локомотив ІФ" слід задоволити, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.02.2020 у справі №909/128/18 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Судовий збір за розгляд справи в судах першої та апеляційної інстанції покласти на відповідача в порядку ст.ст.129, 282 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, -

Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Локомотив ІФ" задоволити.

2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.02.2020 у справі №909/128/18 скасувати та ухвалити нове рішення.

3. Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Локомотив ІФ" задоволити.

4. Визнати незаконним та скасувати рішення Івано-Франківської міської ради №31-3 від 28.01.2016 Про оренду та безоплатне користування (позичку) об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська в частині доповнення переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська нежитловим приміщенням в будівлі за адресою АДРЕСА_1.

5. Стягнути з Івано-Франківської міської ради (76004, м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського,21, код ЄДРПОУ 33644700) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Локомотив ІФ" (76009, м. Івано-Франківськ, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 40726095) 1762 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання позову та 2 643 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної сарги.

6. Доручити місцевому господарському суду видати наказ.

7. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.

8. Порядок та строк оскарження встановлені ст. ст.288, 289 ГПК України.

Головуючий суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Кравчук Н.М.

Суддя Плотніцький Б.Д.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 07.12.2020