Рішення

від 03.12.2020 по справі 910/11061/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.12.2020Справа № 910/11061/20 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О. , за участю секретаря судового засідання Юрковської В.О. розглянувши

матеріали справи за первісним позовом Акціонерного товариства Укртрансгаз (Кловський узвіз, буд. 9/1, м. Київ, 01021) до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Промвітех (вул. Миколи Василенка, буд. 7А, м. Київ, 03124) про стягнення 42435,00 грн, та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Промвітех (вул. Миколи Василенка, буд. 7А, м. Київ, 03124) до Акціонерного товариства Укртрансгаз (Кловський узвіз, буд. 9/1, м. Київ, 01021) про стягнення 35585,48 грн,

Представники сторін:

від позивача (за первісним позовом) : Мотлях О.О., , ;

від відповідача (за первісним позовом): Письменна О.В.

В С Т А Н О В И В:

29.07.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства Укртрансгаз до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Промвітех про стягнення 42435,00 грн та передана судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Відповідно до заявлених позовних вимог Акціонерне товариство Укртрансгаз просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Промвітех на свою користь 42435,00 грн пені за договором № т-68/1908000058 від 07.08.2019 за порушення господарського зобов`язання в частині своєчасної поставки товару; стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн.

В період часу з 03.08.2020 до 05.08.2020 включно суддя Демидов В.О. перебував у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу запропоновано у строк не пізніше п`ятнадцяти днів; з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати до суду відзив на позовну заяву, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, позивачу запропоновано у строк не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати відповідь на відзив в порядку статті 166 Господарського процесуального кодексу України, визначено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі отримано позивачем 19.08.2020, відповідачем - 14.08.2020, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

21.08.2020 до суду від позивача за первісним позовом надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

28.08.2020 до суду від відповідача за первісним позовом надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив зменшити розмір пені на 50%, оскільки позовна заява та матеріали справи свідчать про відсутність будь-якої шкоди та прямих збитків у позивача внаслідок несвоєчасної поставки товарів відповідачу, та зустрічна позовна заява.

Зі змісту заявлених зустрічних позовних вимог вбачається, що позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з Акціонерного товариства Укртрансгаз на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Промвітех пеню у розмірі 12458,55 грн за порушення господарського зобов`язання за договором від 07.08.2019 № 68/1908000058, інфляційні нарахування за весь час прострочення у розмірі 12915,00 грн, 3% річних від простроченої суми у розмірі 10211,93 грн за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором від 07.08.2019 № т-68/1908000058, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн.

В обґрунтування заявлених зустрічних позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Промвітех зазначає про порушення Акціонерним товариством Укртрансгаз зобов`язань за договором № т-68/1908000058 від 07.08.2019 в частині своєчасної оплати отриманого товару.

В період часу з 17.08.2020 до 04.09.2020 включно суддя Демидов В.О. перебував у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2020 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Промвітех до Акціонерного товариства Укртрансгаз про стягнення 35585,48 грн, подану в межах справи № 910/11061/20, залишено без руху. Встановлено позивачу за зустрічним позовом строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

11.09.2020 до суду від позивача за первісним позовом надійшла відповідь на відзив, в якому він зазначав про безпідставність тверджень відповідача про те, що прострочення строку поставки згідно з договором викликане дефіцитом обігових коштів на підприємстві відповідача через систематичне невиконання позивачем своїх зобов`язань в частині дотримання строків оплати за поставлену продукцію та призвело до того, що відповідач був змушений звернутися по фінансову допомогу до третьої особи.

24.09.2020 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Промвітех надійшла заява про усунення недоліків зустрічної позовної заяви із доданими до неї документами.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Демидова В.О. вказана заява передана судді 05.10.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2020 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Промвітех (вул. Миколи Василенка, буд. 7А, м. Київ, 03124) до Акціонерного товариства Укртрансгаз (Кловський узвіз, буд. 9/1, м. Київ, 01021) про стягнення 35585,48 грн, прийнято до спільного розгляду з первісним позовом Акціонерного товариства Укртрансгаз до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Промвітех про стягнення 42435,00 грн. Зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Промвітех до Акціонерного товариства Укртрансгаз про стягнення 35585,48 грн об`єднано в одне провадження з первісним позовом у справі № 910/11061/20. Постановлено здійснювати розгляд справи № 910/11061/20 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 29.10.20 о 10:45 год.

20.10.2020 позивач за первісним позовом подав відзив на зустрічний позов, в якому просив відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог, зменшити розмір пені на 90%, посилаючись на те, що 19, 20 та 23.03.2020 ним здійснено платежі на загальну суму 1 845 000,00 грн, про що повідомлено відповідача за первісним позовом, проте позивач за зустрічним позовом не врахував обставин, що стали підставою для затримки оплати товару. Також вважав про необхідність зменшення розміру пені на 90%.

27.10.2020 позивач за зустрічним позовом подав відповідь на відзив, в якому вказував, що відповідач за зустрічним позовом не заперечує факту порушення умов договору в частині оплати товару частинами, а його важкий майновий стан спростовується опублікованими фінансовими звітами АТ Укртрансгаз .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.11.2020.

12.11.2020 відповідач за зустрічним позовом подав до суду заперечення на відзив на зустрічний позов, в якому вказував про відсутність підстав для зменшення розміру пені, нарахованої АТ Укртрансгаз .

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Демидова В.О. розгляд справи з 12.11.2020 перенесено на 26.11.2020.

У судовому засіданні 26.11.2020 оголошено перерву до 03.12.2020.

У судове засідання 03.12.2020 з`явились представники позивача та відповідача, надали пояснення по справі.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

В судовому засіданні 03.12.2020 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

07.08.2019 між Акціонерним товариством Укртрансгаз (покупець, позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Промвітех (постачальник, відповідач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) укладено договір про закупівлю товарів №т-68/ 1908000058 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується у визначений цим договором строк передати у власність покупця Детектори та аналізатори (Система вимірювання вібрації до ГПА ГТК-251) код ЄЗС ДК 021:2015 38430000-8 (далі - Товари), зазначені в специфікації, яка наведена в додатку 1 до цього договору та є його невід`ємною частиною (надалі - Специфікація), а покупець зобов`язується прийняти і оплатити такі товари (п. 1.1. договору).

Найменування (номенклатура, асортимент), кількість товарів, одиниця виміру, ціна за одиницю, строк поставки, місце поставки, інші умови зазначаються у Специфікації (п. 1.2. договору).

У відповідності до Специфікації, строк поставки становить 90 календарних днів з дати укладення договору, тобто до 05.11.2019.

Відповідно до п. 3.1. договору загальна сума цього договору становить 1 845 000,00 грн, у тому числі податок на додану вартість - 307 500,00 грн.

Розрахунки здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування покупцем на зазначений у розділі 14 цього договору поточний рахунок постачальника грошових коштів на умовах, визначених цим договором (п. 4.1. договору).

За змістом п. 4.2. договору покупець зобов`язаний оплатити вартість переданих товарів не раніше 35-ти та не пізніше 45-ти календарних днів з дати поставки, визначеної за правилами п. 5.8 цього договору.

В пункті 5.3. договору сторони погодили, що поставка товарів здійснюється на умовах DDP Поставка зі сплатою мита (місце поставки згідно специфікації). IНКОТЕРМС (Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної Торгової Палати (редакція 2010 року).

Згідно із п. 5.8. договору датою поставки товарів за цим договором є прийняття покупцем товарів за кількістю та якістю відповідно до п. 5.13. цього договору та передача постачальником покупцю в повному обсязі наведених нижче наступні документів: видаткової накладної, оригіналу паспорту якості або сертифікату якості виробника товарів на кожну одиницю (або партію) товару, документу про підтвердження гарантійних зобов`язань виробника на товар, інструкції з експлуатації (або інший аналогічний документ), рахунок-фактури, товарно-транспортної накладної.

У разі порушення покупцем строків оплати за цим договором покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,01% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу (п. 7.2. договору).

Відповідно до п. 7.4. договору за порушення строків поставки товарів або недопоставку товарів постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, поставку яких построчено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки товару понад тридцяти днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків вартості товарів, поставку яких прострочено.

У пункті 12.1. договору сторони погодили, що цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє в частині поставки товарів по 31 грудня 2019 року, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.

На виконання умов договору, ТОВ Науково-виробнича фірма Промвітех поставило АТ Укртрансгаз систему вимірювання вібрації до ГПА ГТК-251 на суму 1 845 000,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №58 від 28.11.2019, копія якої наявна в матеріалах справи.

Проте, відповідно до видаткової накладної №58, відповідач за первісним позовом поставив позивачу за первісним позовом товар - 28.11.2019, тобто з простроченням на 23 календарних дні, визначеного сторонами у Специфікації, яка є додатком до договору.

В обґрунтування первісного позову, АТ Укртрансгаз посилається на те, що оскільки ТОВ Науково-виробнича фірма Промвітех порушило встановлений термін поставки, а тому у останнього виникло зобов`язання на підставі п. 7.4. договору сплатити пеню в розмірі 0,1% вартості товарів, поставку яких прострочено, а саме у розмірі 42 435,00 грн.

Заявляючи зустрічний позов, ТОВ Науково-виробнича фірма Промвітех посилається на те, що останнім 28.11.2020 було здійснено поставку товару АТ Укртрансгаз , що підтверджено видатковою накладною № 58 від 28.11.2019. Однак, відповідач за зустрічним позовом здійснював оплату за отриманий товар частинами та з простроченням строків оплати, а саме: 19.03.2020 у розмірі 184 500,00 грн, 20.03.2020 у розмірі 660 500,00 грн, 23.03.2020 у розмірі 1 000 000,00 грн, у зв`язку з чим прострочив виконання грошового зобов`язання за договором.

В обґрунтування зустрічного позову ТОВ Науково-виробнича фірма Промвітех стверджує, що у зв`язку з несвоєчасною оплатою поставленого товару АТ Укртрансгаз зобов`язаний сплатити пеню у розмірі 12 458,55 грн, інфляційні втрати у розмірі 12 915,00 грн та 3% річних у розмірі 10 211,93 грн.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення первісного та зустрічного позовів з таких підстав .

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Судом встановлено, що сторонами у п. 5.1. договору погоджено, що постачальник зобов`язується передати покупцю товари в кількості, строки та в місці поставки відповідно до Специфікації.

Відповідно до Специфікації, строк поставки становить 90 календарних днів з дати укладення договору, тобто до 05.11.2019.

В свою чергу, відповідач за первісним позовом неналежно виконав свої зобов`язання за договором та з порушенням визначених сторонами строків поставив позивачу за первісним позовом товар загальною вартістю 1 845 000,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 58 від 28.11.2019.

Позивач за первісним позовом направив відповідачу за первісним позовом претензію за вих№ 1001ВИХ-20-3414 від 15.07.2020 щодо сплати пені за несвоєчасну поставку товару.

Відповідачем претензію не задоволено та не сплачено нараховану АТ Укртрансгаз пеню у розмірі 42 435,00 грн.

Як вбачається із відзиву, відповідач за первісним позовом факт прострочення поставки товару за договором не заперечує, проте звертає увагу на те, що між позивачем та відповідачем за первісним позовом було укладено ряд договорів про закупівлю товарів, за якими позивач за первісним позовом здійснював оплату частинами та з порушенням строків, що зумовило брак обігових коштів у відповідача за зустрічним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтями 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України , порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, відповідач за первісним позовом виконав свої зобов`язання щодо поставки товару у повному обсязі, проте з порушенням встановленого договором строку.

Приписами частини 1 статі 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

За змістом п. 7.4. договору сторони погодили, що за порушення строків поставки товарів або недопоставку товарів постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, поставку яких построчено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки товару понад тридцяти днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків вартості товарів, поставку яких прострочено.

Оскільки факт порушення відповідачем за первісним позовом договірних зобов`язань підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем за первісним позовом належними доказами, суд дійшов висновку, що позивачем за первісним позовом обґрунтовано здійснено нарахування пені на підставі п. 7.4. договору.

Обставини наведені позивачем за первісним позовом відповідач не спростував, доказів оплати пені за прострочення виконання зобов`язання не надав.

Враховуючи викладене, судом перевірено розрахунок пені позивача за первісним позовом у розмірі 46 815,35 грн, який за висновком суду є арифметично вірним, у зв`язку із чим, суд задовольняє позовні вимоги за первісним позовом у повному обсязі.

Щодо вимог відповідача за первісним позовом про зменшення пені на 50% на підставі статті 233 Господарського кодексу України, то суд зазначає наступне.

В обґрунтування клопотання відповідач за первісним позовом вказав, що матеріали справи свідчать про відсутності збитків та негативних наслідків для позивача, відповідач просить зменшити розмір заявленої до стягнення суми пені на 50%.

Частиною 1 статті 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи тощо.

Відповідно до п.42 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/211 від 07.04.2008, якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Зазначені норми ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків. При цьому слід враховувати, що правила частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником.

Визначені наведеними нормами положення з урахуванням приписів Господарського процесуального кодексу України щодо загальних засад господарського судочинства та щодо обов`язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації їхніх прав дає право суду зменшити розмір штрафних санкцій за умови, що він значно перевищує розмір завданих допущеним порушенням збитків.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 03.09.2014 №6-100цс14.

Таким чином, наявність обставин, які мають істотне значення при вирішенні питання про зменшення розміру санкцій, вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації.

Суд звертає увагу, що для застосування вищевказаних правових норм щодо зменшення розміру неустойки, відповідач за первісним позовом повинен довести наявність тих обстави, з якими законодавець пов`язує можливість такого зменшення.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази та доводи відповідача за первісним позовом, суд зазначає, що штрафні санкції підлягають стягненню за самий факт допущення порушень щодо несвоєчасної поставки товару, незалежно від того, чи завдано у зв`язку з цим збитки. Разом з тим, відповідачем за первісним позовом не надано суду жодних належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження наявності скрутного майнового становища, поважності причин неналежного виконання зобов`язань та причинних наслідків, винятковості даного випадку, а тому заявлене у відзиві клопотання відповідача за первісним позовом про зменшення розміру пені суд залишає без задоволення.

Щодо зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Промвітех до АТ Укртрансгаз про стягнення 35 585,48 грн, суд зазначає наступне.

Зустрічна позовна заява мотивована несвоєчасним виконанням позивачем зобов`язань з оплати поставленого товару за договором № т-68/1908000058 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 07.08.2019, тому ТОВ Науково-виробнича фірма Промвітех просить стягнути з АТ Укртрансгаз пеню у розмірі 12 458,55 грн, інфляційні втрати у розмірі 12 915,00 грн та 3% річних у розмірі 10 211,93 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору ТОВ Науково-виробнича фірма Промвітех поставило товар, а АТ Укртрансгаз прийняло товар, що підтверджується видатковою накладною № 58 від 28.11.2019 на суму 1 845 000,00 грн, яка оформлена належним чином та підписана уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до п. 4.2. договору, покупець зобов`язаний оплатити вартість переданих товарів не раніше 35-ти та не пізніше 45-ти календарних днів з дати поставки, визначеної за правилами п. 5.8 цього договору.

Судом встановлено, що відповідачем за зустрічним позовом була здійснена оплата за отриманий товар з порушенням строків, що підтверджується виписками з рахунку позивача за зустрічним позовом, а саме 19.03.2020 у розмірі 184 500,00 грн, 20.03.2020 у розмірі 660 500,00 грн, 23.03.2020 у розмірі 1 000 000,00 грн.

При цьому, відповідач за зустрічним позовом не заперечує щодо прострочення оплати товару за договором. Поряд з тим, вказує, що у затримці здійсненні оплати поставленого товару сприяло саме неправомірні дії позивача за зустрічним позовом щодо порушення строків поставки.

Однак, суд зазначає, що в п. 4.2. договору визначений обов`язок відповідача за зустрічним позовом сплати вартість товарів саме з дати поставки. Отже, враховуючи, що дата поставки відбувалась 28.11.2019 + 45 календарних днів (п. 4.2. договору), а тому відповідач був зобов`язаний оплатити поставлений товар до 13.01.2020.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У разі порушення покупцем строків оплати за цим договором покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,01% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу (п. 7.2. договору).

В пункті 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань визначено, що з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Оскільки, матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення АТ Укртрансгаз виконання грошового зобов`язання, то позивачем за зустрічним позовом правомірно здійснено нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань ).

Перевіривши розрахунки пені у сумі 12 458,55 грн та 3% річних у сумі 10 211,93 грн, судом встановлено, що розрахунки позивача за зустрічним позовом є арифметично вірними, у зв`язку із чим, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Крім того, позивач за зустрічним позовом просив стягнути з АТ Укртрансгаз на його користь інфляційні втрати за період січень - березень 2020 року.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). (п.п. 3.1, 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань №14 від 17.12.2013).

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат за період січень-березень 2020 року, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача за зустрічним позовом інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню у розмірі 9225,00 грн, оскільки при здійсненні розрахунків інфляційних втрат позивачем невірно визначено період нарахування та не враховано, що розрахунок інфляційних втрат здійснюється починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж.

Таким чином, з огляду на встановлені обставини, суд прийшов до висновку про часткове задоволення зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Промвітех до Акціонерного товариства Укртрансгаз .

Щодо клопотання відповідача за зустрічним позовом про зменшення розміру пені на 90%, суд зазначає наступне.

Положенням ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Обґрунтовуючи заяву про зменшення розміру пені відповідач за зустрічним позовом посилається на незадовільний фінансовий стан відповідача; відсутність заборгованості перед позивачем за зустрічним позовом; відсутність збитків позивача за зустрічним позовом внаслідок порушення зобов`язання за договором.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази та доводи відповідача за зустрічним позовом, суд зазначає, що пеня підлягає стягненню за самий факт невиконання відповідачем зобов`язань визначених п. 4.2. договору щодо оплатити вартості переданих товарів, незалежно від того, чи завдано у зв`язку з цим збитки.

Посилання відповідача за зустрічним позовом на незадовільний фінансовий стан відповідача, відсутність заборгованості перед позивачем не є винятковим випадком для зменшення пені.

Підсумовуючи наведене, враховуючи, що відповідачем за зустрічним позовом не обґрунтовано та не доведено належними та допустимими доказами, у розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України, поважності причин неналежного виконання зобов`язань та причинних наслідків, винятковості випадку, невідповідності розміру штрафних санкцій наслідкам порушення, суд не вбачає підстав для зменшення розміру пені, а тому клопотання про зменшення пені на 90% не підлягає задоволенню.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про задоволення первісних позовних вимог у повному обсязі та часткове задоволення зустрічних позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за первісним позовом покладаються на відповідача, а за зустрічним позовом - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Промвітех (03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, 7-А, ідентифікаційний код 23515824) на користь Акціонерного товариства Укртрансгаз (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, ідентифікаційний код 30019801) пеню у сумі 42 435,00 грн та судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Зустрічний позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства Укртрансгаз (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, ідентифікаційний код 30019801) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Промвітех (03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, 7-А, ідентифікаційний код 23515824) пеню у сумі 12 458,55 грн, індекс інфляції у розмірі 9 225,00 грн, 3% річних у сумі 10 211,93 грн та судовий збір у розмірі 1 884,04 грн.

В іншій частині зустрічних позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 08.12.2020

Суддя В.О. Демидов