Ухвала

від 04.12.2020 по справі 757/2303/20-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

04 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 757/2303/20-ц

провадження № 61-17151ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду містаКиєва від 29 травня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного транспортного університету, треті особи: Національне агентство з питань запобігання корупції, Первинна профспілкова організація Національного транспортного університету Студфорс , про визнання недійсним трудового договору в частині його строковості, поновлення на роботі , стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення грошової компенсації,

встановив:

17 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Печерського районного суду містаКиєва від 29 травня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 жовтня 2020 року , тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

У касаційній скарзі заявник просить поновити строк на касаційне оскарження, посилаючись на те, що копію повного тексту оскаржуваної постанови апеляційного суду ним отримано 23 жовтня 2020 року, наведене підтверджується копією поштового конверта зі штрихкодовим ідентифікатором 0318629879242 .

Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження пропущено із поважних причин, він підлягає поновленню.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (на яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У касаційній скарзі повинно бути зазначено конкретний (конкретні) пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України, на підставі якого (яких) подається касаційна скарга та обґрунтовано (мотивовано) наявність цієї підстави (підстав).

Крім того, ОСОБА_1 в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України не додано до касаційної скарги документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядкуі розмірі.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Однак, законом не передбачено звільнення від сплати судового збору за вимогами про визнання недійсним трудового договору, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягненнягрошової компенсації.

Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у січні 2020 року.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір , ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір , ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік встановлено, що з 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2 102 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 слід сплатити судовий збір за оскарження судових рішень в частині позовної вимоги немайнового характеру (визнання недійсним трудового договору в частині його строковості) у розмірі 1 681, 60 грн (2 102, 00 грн x 0,4 x 200%), в частині позовних вимог майнового характеру (стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення грошової компенсації) у сумі 1 681, 60 грн (2 102, 00 грн x 0,4 x 200%).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007 , ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України Про судовий збір .

Таким чином , особі, яка подала касаційну скаргунеобхідно надати суду нову редакцію касаційної скарги разом із копіями скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, оформлену відповідно до положень статті 392 ЦПК України з урахуванням вимог цієї ухвали , та надати квитанцію про сплату судового збору.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу , застосовуються положеннястатті 185 цього Кодексу , про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185 , 390, 392 , 393 ЦПК України ,

ухвалив:

Поновити ОСОБА_1 устрок накасаційне оскарження рішення Печерського районного суду міста Києва від 29 травня 2020 року та постанови Київського апеляційного суду від 12 жовтня 2020 року .

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду містаКиєва від 29 травня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 жовтня 2020 року залишити без руху.

Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М. Ю. Тітов