Ухвала

від 02.12.2020 по справі 562/2863/20

ЗДОЛБУНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 562/2863/20

провадження №2-з/562/17/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

"02" грудня 2020 р.

Здолбунівський районний суд Рівненської області

у складі головуючого судді Кушніра О.Г.,

з участю секретаря судового засідання Парфенюк Т.А.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за його позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

У поданій 30 листопада 2020 року в суд заяві позивач ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь заборгованість у сумі 20 000 доларів США, що еквівалентно 567482 грн., та судові витрати.

Одночасно з позовною заявою позивачем подана заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідача ОСОБА_2 , а саме, на земельні ділянки та житловий будинок по АДРЕСА_1 , мотивуючи тим, що відповідач з метою ухилення від виконання рішення суду може вчинити дії щодо приховування майна, його продажу, знищення або знецінення, що ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду.

Заява про забезпечення позову відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до таких висновків.

Згідно положень частин 1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Згідно з п.10 ці заходи мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

З аналізу вказаних правових норм слідує, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Зважаючи на наявність між сторонами спору, характер спірних правовідносин, суть заявлених позовних вимог та беручи до уваги, що вартість наведеного у позивачем у заяві майна відповідача не визначена, забезпечення позову є тимчасовим заходом, суд приходить до висновку про те, що є всі підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може суттєво порушити права та охоронювані інтереси позивача, утруднити чи зробити неможливим виконання у майбутньому рішення суду у випадку його винесення на її користь, а тому клопотання підлягає частковому задоволенню.

З огляду на викладене та керуючись 149-153, 351-355 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволити частково.

Накласти арешт на майно та грошові кошти, що належать ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , в межах суми ціни позову, а саме: 20 000 (двадцять тисяч) доларів США, що еквівалентно 567482 (п"ятсот шістдесят сім тисяч чотириста вісімдесят дві) грн.

Ухвала суду може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності новою редакцією Кодексу.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.

Суддя: