Постанова

від 30.11.2020 по справі 760/15851/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

апеляційне провадження №22-ц/824/14090/2020

справа №760/15851/16-ц

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2020 року м.Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Поліщук Н.В.

суддів Соколової В.В., Шкоріної О.І.

за участю секретаря судового засідання Голопапи Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 16 вересня 2020 року, постановлену під головуванням судді Усатової І.А.

у справі за позовом ОСОБА_3 до Державної служби інтелектуальної власності України, Компанії "СОЛДЕКС ЛІМІТЕД" (SOLDEX LIMITED (VG) (Британські Віргінські острови), Компанії "ДІАНАТУС МЕНЕДЖМЕНТ ЛІМІТЕД" (Dianatus Management Limited (Кіпр), ОСОБА_1 , Міністерства економічного розвитку та торгівлі України про поділ майна подружжя , -

встановив:

У вересні 2016 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом, уточненим в ході розгляду справи та просить ухвалити рішення, яким:

1. Визнати майнові права на знак для товарів і послуг "ІНФОРМАЦІЯ_2" за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 , зареєстрованим 16 жовтня 2006 року, та майнові права на знак для товарів і послуг " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за свідоцтвом на знак для товарів і послуг № НОМЕР_2 , зареєстрованим 16 жовтня 2006 року, спільною сумісною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ;

2. Визнати недійсним Договір б/н від 16 листопада 2007 року про передачу прав власності на знак для товарів і послуг " ІНФОРМАЦІЯ_2 " за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 від 16 жовтня 2006 року та на знак для товарів і послуг " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за свідоцтвом на знак для товарів і послуг НОМЕР_2 від 16 жовтня 2006 року, що був укладений між ОСОБА_1 та компанією "СОЛДЕКС ЛІМІТЕД", зареєстрований у Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відповідно до рішення №6247 від 25 лютого 2008 року;

3. Визнати недійсними відмови компанії "ДІАНАТУС МЕНЕДЖМЕНТ ЛІМІТЕД" від свідоцтва України № НОМЕР_1 на знак для товарів і послуг " ІНФОРМАЦІЯ_2 " та від свідоцтва України № НОМЕР_2 на знак для товарів і послуг " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ;

4. Зобов`язати Державну службу інтелектуальної власності України та Міністерство економічного розвитку і торгівлі України вилучити з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості про припинення дії свідоцтв України №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 від 16 жовтня 2006 року на знаки для товарів і послуг;

5. Визнати недійсним рішення Державної служби інтелектуальної власності України від 25 лютого 2008 року №6247 про передачу прав власності на знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 від 16 жовтня 2006 року;

6. Зобов`язати Державну службу інтелектуальної власності України та Міністерство економічного розвитку і торгівлі України вилучити з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості щодо змін, пов`язаних із зміною особи власника свідоцтв України №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 від 16 жовтня 2006 року на знаки для товарів і послуг, здійснені на підставі рішення Державної служби інтелектуальної власності України №6247 від 25 лютого 2008 року;

7. Зобов`язати Державну службу інтелектуальної власності України та Міністерство економічного розвитку і торгівлі України внести наступні відомості у Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно власників (співвласників) свідоцтв України НОМЕР_1, НОМЕР_2 від 16 жовтня 2006 року на знаки для товарів і послуг:

ОСОБА_3 , АДРЕСА_1

ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність";

8. Зобов`язати Державну службу інтелектуальної власності України та Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (ЄДРПОУ 37508596, 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, 12/2) продовжити строк дії свідоцтв № НОМЕР_1 та НОМЕР_2 від 16 жовтня 2006 року, внести у Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості стосовно продовження строку дії свідоцтв № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 від 16 жовтня 2006 року на знаки для товарів та послуг та здійснити публікацію про це в Офіційному бюлетені "Промислова власність".

Вимоги обґрунтовує тим, що перебувала з ОСОБА_1 у зареєстрованому шлюбі, в період якого ними набуто у спільну сумісну власність права інтелектуальної власності на зазначені знаки для товарів і послуг.

Вказує, що ОСОБА_1 без її згоди 25 лютого 2008 року відчужив майнові права на знаки на користь Компанії "СОЛДЕКС ЛІМІТЕД" (SOLDEX LIMITED (VG) (Британські Віргінські острови).

В подальшому з приводу прав на знаки було укладено ряд угод та остаточним їх власником стала Компанія "ДІАНАТУС МЕНЕДЖМЕНТ ЛІМІТЕД" (Dianatus Management Limited (Кіпр).

В свою чергу Компанія "ДІАНАТУС МЕНЕДЖМЕНТ ЛІМІТЕД" (Dianatus Management Limited (Кіпр) відмовилась від прав на зазначені знаки, формально створивши підстави для припинення дії свідоцтв.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 16 вересня 2020 року задоволено клопотання представника позивача, у справі призначено судову експертизу з питань інтелектуальної власності, виконання якої доручено Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України. На вирішення експертизи поставлено питання:

- чи є знак для товарів і послуг " ІНФОРМАЦІЯ_2 " за свідоцтвом України № НОМЕР_1 схожим настільки, що його можна сплутати зі знаком для товарів і послуг " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за свідоцтвом України № НОМЕР_2 ?

- якою була ринкова вартість майнових прав (права власності) на торговельну марку ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво України № НОМЕР_1 від 16.10.2006 р.) станом на 16.11.2007 р.?

- якою була ринкова вартість майнових прав (права власності) на торговельну марку ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво України № НОМЕР_1 від 16.10.2006 р.) станом на 25.02.2008 р.?

- якою була ринкова вартість майнових прав (права власності) на торговельну марку ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво України № НОМЕР_2 від 16.10.2006 р.) станом на 16.11.2007 р.?

- якою була ринкова вартість майнових прав (права власності) на торговельну марку ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво України № НОМЕР_2 від 16.10.2006 р.) станом на 25.02.2008 р.?

Одночасно ухвалою постановлено витребувати у ОСОБА_1 та\або у ТОВ "Дельта" належним чином засвідчені копії: а) договору №898/07/06 від 29.10.2007р. між ТОВ "Дельта" та гр. ОСОБА_1 на проведення незалежної оцінки; б) повного звіту про проведення оцінки вартості майнових прав на об`єкт інтелектуальної власності - торговельну марку " ІНФОРМАЦІЯ_2 " за свідоцтвом України № НОМЕР_1 (словесне позначення) від 29.10.2007р.; в) повного звіту про проведення оцінки вартості майнових прав на об`єкт інтелектуальної власності - торговельну марку " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за свідоцтвом України № НОМЕР_2 (словесне позначення) від 29.10.2007р.

На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.

Не погодившись з постановленою ухвалою, ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Посилається на те, що при призначенні експертизи суд не врахував думки відповідача щодо експертної установи та переліку питань.

Вказує, що зупинення провадження у зв`язку із призначенням експертизи є правом, а не обов`язком суду.

Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 у відзиві на апеляційну скаргу посилається на безпідставність апеляційної скарги та законність оскаржуваної ухвали.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 доводи апеляційної скарги підтримав, посилаючись на обставини, в ній викладені.

Представники ОСОБА_3 - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заперечували проти апеляційної скарги, посилаючись на її безпідставність та законність ухвали суду.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, суд ухвалив розглянути справу за їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з`явились, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із окремими положеннями статті 103 ЦПК України:

Суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності (частина 1)

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза) (частина 3)

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом (частина 4)

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну (частина 5).

Відповідно до частини 1 статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Згідно із пунктом 5 частини 1 статті 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.

З матеріалів справи убачається, що на 20 січня 2020 року у справі було призначено чергове судове засідання. В судовому засіданні були присутніми представники позивача та представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .

В цьому судовому засіданні представником позивача подано письмове клопотання про призначення у справі експертизи. Клопотання містило перелік питань, які в подальшому відображено в оскаржуваній ухвалі. Проведення експертизи представник просив доручити на розсуд суду або Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності або ОСОБА_7 або ОСОБА_8 .

В додатках до клопотання зазначено про фіскальні чеки, як доказ направлення цього клопотання іншим учасникам справи.

В судовому засіданні 20 січня 2020 року оголошено перерву.

08 квітня 2020 року представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подано письмові заперечення на клопотання про призначення експертизи. Заперечення зводяться до того, що матеріали справи містять необхідні висновки експертиз, відтак призначення ще однієї не є необхідністю. Також вказував на те, що не є предметом спору встановлення вартості майнових прав на торгові марки. У зв`язку із цим просив відмовити у призначенні експертизи.

Відтак відповідачу ОСОБА_1 повністю забезпечена можливість реалізувати свої права відповідно до частин 3 та 5 статті 103 ЦПК України, такі права були реалізовані у спосіб подання заперечень проти призначення експертизи, які були враховані судом першої інстанції під час постановлення ухвали.

Окрім того, суд урахував, що матеріали справи містять декілька висновків експертиз з питань об`єкту вирішення спору, проте вони суперечать один одному, у зв`язку із чим суд обґрунтував необхідність призначення судової експертизи.

З огляду на встановлені обставини суд відхиляє як спростовані доводи апеляційної скарги в тій частині, що стороні відповідача не була надана можливість реалізувати свої права відповідно до частин 3 та 5 статті 103 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги щодо права суду зупинити провадження у справі у разі призначення експертизи, а не обов`язку, не враховують специфіки справи та заявлених вимог. Наслідками проведення експертизи має бути здобуття доказів, які можуть бути враховані для вирішення справи. Вирішивши питання про призначення експертизи, суд обґрунтовано уважав про необхідність зупинення провадження, оскільки здійснення поточного провадження було б недоцільним.

Інших доводів апеляційна скарга не містить, з урахуванням чого суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для її задоволення і ним не установлено інших підстав для скасування ухвали.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення, а ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 16 вересня 2020 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 08 грудня 2020 року.

Суддя-доповідач Н.В. Поліщук

Судді В.В. Соколова

О.І. Шкоріна