Ухвала

від 03.12.2020 по справі 370/2712/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м.Києві матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Макарівського районного суду Київської області від 04 листопада 2020 року, відносно

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, має вищу освіту, одружений, фізична особа-підприємець, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України,

за участю: прокурора захисника підозрюваного ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого слідчого відділу Макарівського відділення поліції Ірпінського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором Макарівського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_7 , та застосовано відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 13 грудня 2020 року, з визначенням застави для забезпечення виконання обов`язків у межах 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 210 200 грн.

Відповідно до ухвали, слідчий суддя, врахувавши наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, особу підозрюваного, його вік, сімейний та майновий стан, прийшов до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та реальність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_5 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу та зміни до неї, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити у застосуванні запобіжного заходу або застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Як вказує сторона захисту, ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, підлягає скасуванню через неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Захисник вважає, що слідчим суддею не було проведено аналізу обставин, викладених у повідомленні про підозру, оскільки вони не відповідають дійсності і не підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання. Так, обставини кримінального правопорушення мали місце ще у 2014 році. Більше того, не вбачається за можливе визначення ролі ОСОБА_6 як пособника, тому що стороною обвинувачення не надано будь-яких доказів знайомства підозрюваного з ОСОБА_9 і ОСОБА_10 .

Крім того, апелянт вказує на недоліки змісту повідомлення про підозру, в якому не визначено час та місце вчинення інкримінованих правопорушень, відомості про які вона має містити відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 277 КПК України.

У мотивувальній частині ухвали слідчий суддя послався на положення п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, якими він керувався під час визначення розміру застави, що передбачає заставу від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Натомість, у резолютивній частині ухвали, суд встановлює ОСОБА_6 заставу у розмірі ста прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Сторона захисту стверджує, що слідчий суддя не дослідив наявність всіх ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, з урахуванням особливостей даного кримінального провадження та особи підозрюваного. Зазначає, що ОСОБА_6 було повідомлено про підозру 13 жовтня 2020 року, а клопотання про застосування запобіжного заходу подано до суду лише 03 листопада 2020 року. У цей період, незважаючи на відсутність діючого запобіжного заходу, підозрюваний добросовісно виконував процесуальні обов`язки, прибував до слідчого за викликами, досудовому розслідуванню не перешкоджав. Окрім цього, слідчий суддя не взяв до уваги факт того, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання, раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, має міцні соціальні зв`язки, офіційно працевлаштований, має на утриманні трьох дітей (двоє з яких є інвалідами), потребує періодичного медичного обстеження стану здоров`я.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали подану апеляційну скаргу і просили її задовольнити, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, щоапеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, слідчим відділенням Макарівського ВП Ірпінського ВП ГУНП в Київській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42019111200000318 від 03 травня 2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.191, ч. 5 ст.27, ч. 5 ст.191 КК України.

У ході досудового розслідування кримінального провадження 13 жовтня 2020 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 5 ст.27, ч. 5 ст.191 КК України, а саме в пособництві в заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах.

03 листопада 2020 року слідчий слідчого відділу Макарівського відділення поліції Ірпінського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_8 , за погодженням із прокурором Макарівського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_7 , звернулась до слідчого судді Макарівського районного суду Київської області з клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Ухвалою слідчого судді Макарівського районного суду Київської області від 04 листопада 2020 року зазначене клопотання слідчого задоволено та застосовано відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 13 грудня 2020 року, з визначенням застави у межах 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 210 200 грн.

Відповідно дост. 177 КПК Україниметою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177,178,183,КПК України.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням вищезазначених вимог національного та міжнародного законодавства.

Так, з ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний, вислухана думка прокурора та захисника, з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.

Під час судового розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд з`ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав для застосування запобіжного заходу, передбаченихстаттею 177 КПК України.

Відповідно дост. 178 КПК України, судом також враховано вагомість наявних доказів про причетність підозрюваного до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, а також дані про особу ОСОБА_6 в їх сукупності.

Слідчий суддя в ухвалі зазначив, що підозра у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого кримінального правопорушення є обґрунтованою та підтверджується вагомими доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження.Зокрема, обґрунтованість підозри підтверджена долученими до матеріалів клопотання доказами, а саме: установчими документами ТОВ «Компанія «ВТК Відродження»; договором № 0172/2011 від 07.09.2011, укладеним між ТОВ «Компанія «ВТК Відродження» та Компанією «Гласмашиненбау Фрайталь ГмбХ» щодо постачання лінії для виробництва видувних скловиробів; Генеральною кредитною угодою № 151111N6 від 16.12.2011, укладеною між ТОВ «Компанія «ВТК Відродження» та Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України»; договором застави № 151111Z156 від 19.12.2011, укладеним між ПАТ «Укрексімбанк» та ТОВ «Компанія «ВТК Відродження» за підписом ОСОБА_6 ; актом перевірки заставного майна від 03.11.2014 згідно договору № 0172/2011 від 07.09.2011 щодо постачання лінії для виробництва видувних скловиробів та договору застави № 151111Z156 від 19.12.2011; договором № 28/14-л від 03.11.2014, укладеним між ТОВ «Компанія «ВТК Відродження» і ТОВ «Інвестиційна інжинірингова компанія», щодо поставки промислового обладнання, в тому числі комплектуючих лінії для виробництва видувних скловиробів, актом прийому-передачі до вказаного договору від 28.11.2014, а також додатковими угодами до цього договору; договором поставки промислового обладнання № 12/05-15 від 12.05.2015 та актом прийому - передачі від 28.05.2015, укладеними між ТОВ «Інвестиційна інжинірингова компанія» та ТОВ «Агросфера»; актом державного виконавця від 27.05.2015, згідно з яким на території ТОВ «Компанія «ВТК Відродження» в смт. Кодра Макарівського району Київської області не виявлено майна, придбаного згідно договору № 0172/2011 від 07.09.2011 щодо постачання лінії для виробництва видувних скловиробів; постановою Господарського суду Київської області від 03.02.2016 у справі № 911/4921/15, згідно з якою ТОВ «Компанія «ВТК «Відродження» визнано банкрутом; договором відповідального зберігання майна від 01.02.2016, укладеним між ТОВ «Завод художнього скла «АРТ ГЛАСС» в особі директора ОСОБА_11 та ОСОБА_6 ; показаннями представника потерпілого ОСОБА_12 , свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_10 та інших.

На об`єктивне переконання і колегії суддів апеляційного суду, сукупність всіх фактичних обставин та даних, зазначених в ухвалі слідчого судді, дає достатні підстави вважати обґрунтованою підозру ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, що є підставою для застосування до підозрюваного відповідних заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою здійснення подальшого розслідування кримінального правопорушення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини,вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язуютьпідозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

За таких умов, слідчий суддя, як вважає колегія суддів, дослідивши, матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів лише щодо пред`явленої підозри - з точки зору достатності та взаємозв`язку, прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки об`єктивно зв`язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане правопорушення.

Колегією суддів встановлено, що як у клопотанні, так і в судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які дають підстави для застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та підтверджують недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.

Як правильно вказав в ухвалі слідчий суддя, з чим погоджується і колегія суддів, підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, що обґрунтовується тим, що підозрюваний, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений ним злочин, який за ступенем тяжкості є особливо тяжким злочином, та покарання за яке становить від 7 до 12 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, з високою імовірністю буде намагатися уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду. При цьому, слідчим суддею враховано розмір збитків, які було завдано вищевказаним кримінальним правопорушенням, і які становлять 71 365 800 (сімдесят один мільйон триста шістдесят п`ять тисяч вісімсот) гривень. У разі підтвердження вказаних збитків судом при ухваленні остаточного процесуального рішення в даному провадженні, щодо ОСОБА_6 , в обов`язковому порядку буде визначено покарання у видіконфіскації майна, а тому вказана обставина також з високою імовірністю буде впливати на поведінку підозрюваного та його бажання уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня(Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, зокрема вік, стан здоров`я підозрюваного, його соціальні зв`язки, сімейний стан, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей, наявність у підозрюваного постійного місця проживання, його майновий стан, колегія суддів приходить до висновку про доведеність слідчим та прокурором у клопотанні ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні.

Крім цього, ОСОБА_6 перебуваючи на волі може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даний час не встановлено місце знаходження лінії для виробництва видувних скловиробів та іншого промислового обладнання, яке було незаконно вивезено з території ТОВ «Компанія «ВТК Відродження» з смт. Кодра Макарівського району Київської області.

Враховуючи характер вчиненого злочину, застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить належної поведінки підозрюваного та може потягнути за собою настання негативних наслідків.

Отже, вимоги апеляційної скарги захисника в цій частині не заслуговують на увагу.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки специфіка вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення та суворість можливого покарання за вчинений злочин не дає підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Застосувавши до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд на законних підставах визначив йому заставу у у межах 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 210 200 грн.

Такий розмір є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Згідно ухвали, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного, наявність ризиків у даному кримінальному провадженні, а тому правильно визначив саме такий розмір застави, що відповідає вимогам ч. 5 ст. 182 КПК України. Підстав вважати його завідомо непомірними, у колегії судді немає.

Крім того, станом на день розгляду апеляційної скарги, підозрюваний ОСОБА_6 сплатив визначену ухвалою слідчого судді заставу, та вважається такими, щодо якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Доводи захисника, за змістом апеляційної скарги, про те, що підозрюваний ОСОБА_6 має постійне місце проживання, раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, має міцні соціальні зв`язки, офіційно працевлаштований, має на утриманні трьох дітей (двоє з яких є інвалідами), потребує періодичного медичного обстеження, не є безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді та відмовити у застосуванні запобіжного заходу або застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, як про це просить сторона захисту.

Слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з`ясованих обставин, з якими закон пов`язує можливість застосування виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.

Таким чином, посилання захисника на те, що до підозрюваного ОСОБА_6 можливо застосувати інший запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, а саме особисте зобов`язання, є безпідставними, оскільки слідчий суддя правильно, з урахуванням вимог закону, а також практики Європейського суду з прав людини, застосував даний запобіжний захід, взявши до уваги тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, в тому числі майновий стан підозрюваного, а також доведені прокурором ризики неправомірної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 .

Доводи захисника про наявність позитивних характеристик підозрюваного ОСОБА_6 та наявність у нього дітей також не є достатніми підставами для скасування ухвали слідчого судді, оскільки у даному випадку інтереси суспільства вимагають застосування саме такого запобіжного заходу на даній стадії досудового розслідування.

За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування та застосування підозрюваному іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, колегія суддів не знаходить.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів не виявлено. Невідповідність між розмірами застави, вказаними в мотивувальній та резолютивній частинах ухвали є опискою, яка може бути виправлена слідчим суддею в порядку ст. 379 КПК України, а посилання на необхідність внесення застави в строк, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу, є помилковим і підлягає виключенню з резолютивної частини ухвали.

Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим і вмотивованим, оскільки постановлене згідно норм матеріального права з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, та ухвалене на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об`єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, натомість доводи та твердження захисника, про які йдеться в поданій апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційної інстанції вважає безпідставними, в зв`язку з чим приходить до остаточного висновку про залишення поданої апеляційної скарги без задоволення.

Керуючись ст.ст.177,178,183,194,309,376,404,405,407,422 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Макарівського районного суду Київської області від 04 листопада 2020 року, якою задоволено клопотання слідчого слідчого відділу Макарівського відділення поліції Ірпінського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором Макарівського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_7 , та застосовано відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 13 грудня 2020 року, з визначенням застави для забезпечення виконання обов`язків у межах 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 210 200 грн. залишити без змін, а апеляційну скаргузахисника ОСОБА_5 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , залишити без задоволення.

Виключити з резолютивної частини ухвали слідчого судді посилання на необхідність внесення застави в строк, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа №11-сс/824/6132/2020

Єдиний унікальний номер 370/2712/19

Категорія: ст.183 КПК України

Слідчий суддя у суді першої інстанції ОСОБА_16

Доповідач в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1