Ухвала

від 07.12.2020 по справі 673/728/16-ц

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 673/728/16-ц

Провадження № 22-з/4820/108/20

УХВАЛА

07 грудня 2020 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Грох Л.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Костенка А.М.,

розглянув заяву представника апелянта ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Хмельницького апеляційного суду від 17 листопада 2020 року та ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства Українська залізниця , Державного територіально-галузевого об`єднання Південно-Західна залізниця , третя особа без самостійних вимог - Правобережне відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві, про визнання незаконним контракту, наказу про звільнення, спонукання до укладення трудового договору, внесення змін до трудової книжки, поновлення на роботі, стягнення компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оплату лікарняних листів та стягнення моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області в складі судді Сагайдак І.М. від 20 січня 2020 року.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в :

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 17 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 20 січня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову.

Зобов`язано Акціонерне товариство Українська залізниця нарахувати та виплатити ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу у період з 02 січня 2014 року по 16 березня 2014 року.

Зобов`язано Акціонерне товариство Українська залізниця оплатити ОСОБА_2 листок непрацездатності №966574 серія АГД від 17.03.2014 року та листок непрацездатності №966987 серія АГД від 21.07.2014 року із застосуванням індексу інфляції.

Стягнуто з Акціонерного товариства Українська залізниця на користь ОСОБА_2 10000 грн. відшкодування завданої моральної шкоди.

В решті позову відмовлено.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

30.11.2020 року до апеляційного суду надійшла заява представника апелянта ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення та роз`яснення окремих положень постанови від 17.11.2020 року. Зазначав, що апеляційний суд не вирішив частину позовних вимог, не вирішив по суті апеляційну вимогу про скасування ухвал суду першої інстанції, не постановив окрему ухвалу щодо начальника підрозділу Укрзалізниці, не застосував негайне виконання рішення суду. Також суд не навів повне і ґрунтовне мотивування розглянутих вимог, мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу апеляційної скарги, не обґрунтував своїх висновків. Вказував, що незрозумілими є висновки суду, тому просив їх роз`яснити.

02.12.2020 року надійшла заява представника апелянта ОСОБА_3 , в якій він просив постановити додаткове рішення та вказати, з якої дати необхідно застосовувати індекс інфляції по кожному з двох листків непрацездатності та вказати кінцеву дату такого нарахування. Крім того, вказав, що в рішенні не зазначено про передачу двох листків непрацездатності, наявних у матеріалах справи, без яких відповідач буде зволікати з їх оплатою.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що заяви не підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка з урахуванням уточнення позовних вимог просила визнати незаконним (недійсним) контракт №417 від 18 липня 2013 року; визнати незаконним (недійсним) наказ №879/ос від 27 вересня 2013 року про звільнення; зобов`язати відповідача укласти з 01 жовтня 2013 року трудовий договір в письмовому вигляді; зобов`язати відповідача внести зміни до трудової книжки; визнати незаконними дії (бездіяльність) відповідача; зобов`язати відповідача поновити її на роботі на попередній посаді з 01 жовтня 2013 року; покласти обов`язок на відповідача здійснити оплату вимушеного прогулу за період з 01 жовтня 2013 року по 03 серпня 2014 року; стягнути з відповідача моральну шкоду за порушення трудового законодавства в розмірі 10000 грн.; зобов`язати відповідача здійснити оплату двох листків непрацездатності в розмірі 23669,80 грн. із застосуванням індексу інфляції за весь період; зобов`язати відповідача сплатити грошові кошти за 5 робочих днів невикористаної відпустки за 2013 рік з розрахунку середньоденного заробітку в розмірі 169,07 грн., визначеного у рішенні Деражнянського районного суду Хмельницької області від 22 січня 2014 року у справі №673/1568/13-ц, з нарахуванням компенсації з врахуванням індексу інфляції за весь період невиплати.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 17 листопада 2020 року вирішено усі заявлені позовні вимоги. Позовна вимога щодо зобов`язання відповідача здійснити оплату двох листків непрацездатності вирішена судом відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства. При цьому в матеріалах справи наявні лише копії цих листків непрацездатності, їх оригінали відсутні.

Позовні вимоги, які задоволено постановою апеляційного суду, не належать до переліку тих, за якими суд допускає негайне виконання відповідно до ст. 430 ЦПК України. Крім того, згідно з ст. 384 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Апеляційний суд дав належну оцінку запереченням апелянта щодо ухвали Деражнянського райсуду від 15.09.2016 року, а також щодо інших вказаних ним ухвал суду першої інстанції (про відмову у визнанні обов`язковою явки третьої особи, відмову в залученні співвідповідачів), та врахував їх при перевірці законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення суду, при цьому вказані ухвали за змістом ст. 353 ЦПК України не можуть бути окремим предметом апеляційного перегляду.

Питання постановлення окремої ухвали не належить до вимог апеляційної скарги по суті спору і є правом суду відповідно до ст. 262 ЦПК України.

Отже, підстави для ухвалення додаткового судового рішення, передбачені ст. 270 ЦПК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

За змістом заяви представник апелянта просить роз`яснити висновки, викладені у постанові Хмельницького апеляційного суду від 17.11.2020 року, проте нормами ЦПК України не передбачено роз`яснення мотивів ухваленого рішення. Постанова суду викладена чітко та зрозуміло, визначені законом підстави для роз`яснення судового рішення відсутні.

З врахуванням наведеного у роз`ясненні постанови Хмельницького апеляційного суду від 17 листопада 2020 року та ухваленні додаткового рішення слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 270, 271, 381, 389 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

У роз`ясненні постанови Хмельницького апеляційного суду від 17 листопада 2020 року та ухваленні додаткового рішення відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07 грудня 2020 року.

Судді Л.М. Грох

Р.С. Гринчук

А.М. Костенко