Ухвала

від 07.12.2020 по справі 914/2208/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА

"07" грудня 2020 р. Справа № 914/2208/20

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді Кордюк Г.Т.

суддів Кравчук Н.М.

Плотніцького Б.Д.

одержавши апеляційну скаргу Заступника керівника Львівської обласної прокуратури, вих. №15/1-332вих.20 від 30.11.2020 (вх. №01-05/3524/20 від 01.12.2020),

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 19.11.2020 (повний текст ухвали складено 24.11.2020, суддя Король М.Р.)

про повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні

у справі №914/2208/20

за позовом: Прокурора Львівської області

в інтересах держави в особі: Львівської міської ради

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дари Львівщини»

про : скасування державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 19.11.2020 у справі №914/2208/20 суд ухвалив клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Дари Львівщини» про повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні задоволити, повернутися до розгляду справи №914/2207/20 у підготовчому провадженні в цьому судовому засіданні.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, Заступник керівника Львівської обласної прокуратури звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Львівської області від 19.11.2020 у справі №914/2208/20 скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Автоматизованою системою документообігу суду справу №914/2208/20 розподілено до розгляду судді - доповідачу Кордюк Г.Т. Введено до складу судової колегії суддів Кравчук Н.М. та Плотніцького Б.Д.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне:

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини другої статті 254 ГПК України ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення не допускається.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, предметом апеляційного оскарження є ухвала місцевого господарського суду про повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні.

Однак, така ухвала не входить до переліку ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду, які визначені ст. 255 ГПК України.

Відповідно до п.4 ч.5 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Посилання апелянта на можливість оскарження ухвали Господарського суду Львівської області від 19.11.2020 у справі №914/2208/20 в апеляційному порядку колегія суддів вважає безпідставним оскільки перелік ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, наведений у статті 255 ГПК України, є вичерпним.

Зазначені процесуально-процедурні обмеження права на апеляційне оскарження деяких ухвал місцевого господарського суду окремо від остаточного рішення суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду апеляційної інстанції та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються права на апеляційне оскарження таких ухвал місцевого господарського суду взагалі, їх право лише відтерміновується до винесення остаточного рішення зі справи.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.10.2018 у справі №912/1398/18.

При цьому, колегія суддів вважає безпідставним посилання апелянта на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справ №18/1544-10 , оскільки у такій постанові викладено правову позицію щодо можливості оскарження ухвали про відмову в зміні способу виконання рішення, яка обумовлена існуванням конфлікту приписів статей 255 і 331 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, слід зазначити, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності. Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії. Так, у справі "Sunday Times v. United Kingdom" ЄСПЛ суд вказав, що прописаний у Конвенції термін "передбачено законом" передбачає дотримання такого принципу права, як принцип визначеності. Суд стверджує, що термін "передбачено законом" передбачає не лише писане право, як-то норми писаних законів, а й неписане, тобто усталені у суспільстві правила та засади моральності суспільства.

До цих правил, які визначають сталість правозастосування, відноситься і судова практика. Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, з належною порадою передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія. Вислови "законний" та "згідно з процедурою, встановленою законом" зумовлюють не лише повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права, а й те, що будь-яке рішення суду відповідає меті і не є свавільним (справа "Steel and others v. The United Kingdom"). Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні (наведена правова позиція викладена в ухвалі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2018 по справі № 910/4647/18).

Беручи до уваги те, що ч. 1 ст. 255 ГПК України передбачено вичерпний перелік ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку і вказаний перелік не містить ухвали, яку скаржник оскаржує, колегія суддів на підставі п. 4 ч. 5 ст. 260 ГПК не приймає до розгляду і повертає апеляційну скаргу.

Керуючись ст. 234, 254, 255, 260 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В :

1. Апеляційну скаргу Заступника керівника Львівської обласної прокуратури, вих. №15/1-332вих.20 від 30.11.2020 (вх. №01-05/3524/20 від 01.12.2020), на ухвалу Господарського суду Львівської області від 19.11.2020 у справі №914/2208/20 з доданими до неї матеріалами повернути скаржнику.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки та порядку, визначені статтями 286-291 ГПК України.

Головуючий суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Кравчук Н.М.

Суддя Плотніцький Б.Д.