Постанова

від 01.12.2020 по справі 923/398/14 (923/274/20)

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2020 року м. ОдесаСправа № 923/398/14 (923/274/20)

Південно-західного апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богатиря К.В.

суддів: Бєляновського В.В., Філінюка І.Г.

секретар судового засідання Арустамян К.А.

Представники учасників у справі:

Від ПрАТ "Зовнішньоторгівельна фірма "Краз" - адвокат Долгополов О.В., довіреність № 1005386, дата видачі : 17.09.20;

Від ПрАТ "Автокраз" - адвокат Гонтар П.А. , № 1004440, дата видачі : 28.07.20;

- адвокат Колесник Ю.В., довіреність № 69, дата видачі : 27.12.19;

Від ТОВ "Автоград Херсон" - адвокат Гапіна Н.В., ордер ВТ № 1006301, дата видачі : 01.12.20; посвідчення ХС№000264 від 19.03.20;

Від ТОВ "Автоград Херсон" - адвокат Казанцева С.А., посвідчення № 537, дата видачі : 25.04.12;

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Зовнішньоторгівельна фірма Краз

на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 08.09.2020 (суддя суду першої інстанції - Пінтеліна Т.Г., час і місце оголошення ухвали: 08.09.2020 (повний текст складено - 09.09.2020), м. Херсон, вул. Театральна, 18, Господарський суд Херсонської області)

у справі №923/398/14 (923/274/20)

за позовом: Приватне акціонерне товариство "Зовнішньоторгівельна фірма "КРАЗ"

до Відповідача-1: Українська універсальна біржа "Капітал"

Відповідача - 2: Приватного акціонерного товариства Херсонський завод карданних валів Відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю Автоград Херсон

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Шулік Альона Олександрівна, нотаріус Голопристанської державної нотаріальної контори Негра Олег Анатолійович, нотаріус Скадовської державної нотаріальної контори Сисак Дмитро Петрович

про визнання недійсним результатів другого повторного аукціону з продажу майна, проведеного 20.11.2019 та про визнання недійсним договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 27.11.2019

в межах справи про банкрутство № 923/398/14

за заявою Кредитора : Товариства з обмеженою відповідальністю Новий день

до Боржника: Приватного акціонерного товариства Херсонський завод карданних валів

ВСТАНОВИВ:

07.09.2020 ПрАТ ЗТФ Краз звернулося до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, що входило до складу цілісного майнового комплексу ПрАТ Херсонський завод карданних валів та було придбано з аукціону ТОВ Автоград Херсон .

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 08.09.2020 відмовлено Приватному акціонерному товариству "Зовнішньоторгівельна фірма "КРАЗ" у задоволенні заяви про забезпечення позову (вх.1872/20 від 07.09.2020).

Суд першої інстанції обгрунтував оскаржувану ухвалу тим, що на нерухоме майно та транспортні засоби, що входили до складу ЦМК ПрАТ Херсонський завод карданних валів та були придбані з аукціону ТОВ Автоград Херсон вже накладено арешти ухвалою від 10.01.2020 про забезпечення позову ПрАТ АвтоКраз у справі №923/398/14, а тому в застосуванні подвійного забезпечення відсутня необхідність.

Суд першої інстанції також зазначив, що відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що решта майна, на яке позивач просить накласти арешт, належить на праві власності ПрАТ Херсонський завод карданних валів .

Господарський суд Херсонської області також посилався на те, що стаття 40 Кодексу України з процедур банкрутства не передбачає застосування судом заходів забезпечення вимог кредиторів після введення ліквідаційної процедури.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що заява про забезпечення позову належним чином не обгрунтована, в той час як саме лише посилання на потенційну можливість ухилення відповідачів від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

06.10.2020 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства Зовнішньоторгівельна фірма Краз на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 08.09.2020 по справі № 923/398/14 (923/274/20). Апелянт просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою задовольнити заяви Приватного акціонерного товариства Зовнішньоторгівельна фірма Краз про забезпечення позову.

Апелянт зазначив, що суд першої інстанції залишив поза увагою доводи ПрАТ ЗТФ Краз про потенційні ризики подальшого відчуження цілісного майнового комплексу ПрАТ Херсонський завод карданних валів , реалізованого з аукціону 20.11.2019, про які свідчать зокрема:

- Відомості, викладені на загальновідомому ресурсі OLX, згідно яких майновий комплекс, розташований за адресою: м. Херсон, вул. Олександрівська (Червонопрапорна), 26, а також пансіонат Примор`є , що знаходиться за адресою: Херсонська область. Голопристанський р-н, с. Залізний Порт, вул. Шкільна, буд. 6 виставлено на продаж.

- Копія письмової заяви свідка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який довгий час працював директором ПрАТ "Херсонський завод карданних валів" та підтвердив, що в період з грудня 2019 року по січень 2020 року на територію заводу неодноразово приходили потенційні покупці, які оглядали територію заводу та обладнання. Крім того, базу відпочинку Примор`є пропонували придбати директору бази ОСОБА_2 , а піонерський табір Ювілейний - підприємству, в оренді якого знаходиться вказане нерухоме майно.

- Скарги ТОВ Машинобудівна комплектація на ім`я Президента України, органи влади, слідчі та правовохоронні органи від 18.06.2020 за №000/47 та ПрАТ АвтоКраз на імя Генерального прокурора України, зі змісту яких вбачається, що в період з 01 по 15 травня 2020 року, з території підприємства ПрАТ Херсонський завод карданних валів , який знаходиться під охороною органами національної поліції України було вивезено у невідомому напрямку арештоване ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області у справі №766/24489/19 від 03 лютого 2020 року, майно.

Апелянт також зазначив, що відносно дій ліквідатора ПрАТ Херсонський завод карданних валів Мегері А.В. та службових осіб Української універсальної біржі Капітал ведеться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019230000000374 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.365-2 КК України.

Апелянт вважає необґрунтованим посилання суду як на підставу у відмові в задоволенні заяви про забезпечення позову на те, що ст.40 Кодексу України з процедур банкрутства не передбачено застосування судом заходів забезпечення судом вимог кредиторів після введення ліквідаційної процедури. Оскільки, в даному випадку позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення поданого ним позову про визнання недійсним аукціону з продажу майна боржника ПрАТ Херсонський завод карданних валів , вказаний спір є окремою процедурою у справі про банкрутство та розглядаються в її межах за правилами позовного провадження.

Також апелянт посилався на те, що необґрунтованими є висновки суду про відсутність підстав для накладення арешту на нерухоме майно та транспортні засоби, що входили до складу ЦМК ПрАТ Херсонський завод карданних валів з посиланням на те, що у іншій справі винесено ухвалу про застосування заходів забезпечення позову у спосіб, який просить застосувати позивач під час розгляду даної справи.

Окрім того, апелянт вказав, що не відповідають дійсним обставинам справи висновки суду першої інстанції про відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження того, що решта майна, на яке позивач просить накласти арешт, належить на праві власності ПрАТ Херсонський завод карданних валів .

Керуючись викладеним вище, апелянт просив ухвалу Господарського суду Херсонської області від 08.09.2020 про відмову в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства Зовнішньоторгівельна фірма Краз про забезпечення позову скасувати та постановити нову, якою заяву Приватного акціонерного товариства Зовнішньоторгівельна фірма Краз про забезпечення позову задовольнити.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 923/398/14 (923/274/20) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Богатир К.В., судді Бєляновський В.В., Філінюк І.Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2020.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.10.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Зовнішньоторгівельна фірма Краз на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 08.09.2020 по справі № 923/398/14 (923/274/20); встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 30.10.2020; роз`яснено учасникам справи про їх право до 30.10.2020 подати до суду заяви чи клопотання стосовно призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення у справі спеціаліста, перекладача, вжиття заходів забезпечення позову, відводів, затвердження мирових угод тощо, а також надати заперечення на заяви та клопотання інших осіб із доказами направлення копій таких заяв або заперечень іншим учасникам справи; призначено справу № 923/398/14 (923/274/20) до розгляду на 10 листопада 2020 о 10:00; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов`язковою; роз`яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.10.2020 клопотання представника ПАТ АвтоКраз адвоката Гонтар П.А. про проведення судового засідання по справі №923/398/14 (923/274/20), призначеного до розгляду на 10 листопада 2020 о 10:00 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задоволено; надано можливість представнику ПАТ АвтоКраз адвокату Гонтар П.А. взяти участь у судовому засіданні за зареєстрованою на офіційному веб-порталі судової влади України електронною адресою - ІНФОРМАЦІЯ_2.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.10.2020 доручено Господарському суду Херсонської області невідкладно надіслати матеріали справи № 923/398/14 (923/274/20) на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

28.10.2020 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Приватного акціонерного товариства АвтоКраз надійшов відзив на апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Зовнішньоторгівельна фірма Краз на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 08.09.2020 по справі № 923/398/14 (923/274/20).

ПрАТ АвтоКраз вказує, що заява ПрАТ Зовнішньоторговельна фірма Краз про застосування заходів забезпечення позову є належним чином обґрунтована, а заходи забезпечення позову, які просить вжити заявник, є співмірним з предметом позову та обсягом заявлених вимог.

Кредитор просить апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Зовнішньоторгівельна фірма Краз задовольнити, ухвалу Господарського суду Херсонської області від 08.09.2020 про відмову в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства Зовнішньоторгівельна фірма Краз про забезпечення позову скасувати та постановити нову, про забезпечення позову Приватного акціонерного товариства Зовнішньоторгівельна фірма Краз у справі №923/398/14(923/274/20).

30.10.2020 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Автоград Херсон надійшов відзив на апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Зовнішньоторгівельна фірма Краз на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 08.09.2020 по справі № 923/398/14 (923/274/20).

ТОВ Автоград Херсон з доводами апеляційної скарги не погоджується, вважає їх необґрунтованими, а ухвалу господарського суду Херсонської області від 08.09.2020 такою, що прийнята у повній відповідності нормам матеріального та процесуального права.

ТОВ Автоград Херсон зазначає, що надані ПрАТ АвтоКраз докази, а саме інформація із сайту OLX не може бути розцінена як підтвердження наміру здійснити реалізацію майна, оскільки не містять відомостей, що оголошення розміщено саме ТОВ Автоград-Херсон , а тому не є можливим в межах розгляду заяви про забезпечення позову встановити, ким саме розміщені оголошення про продаж майна, та встановити достовірність зазначеної інформації.

Відповідач також зазначив, що не може вважатись належним, допустимим та достатнім доказом, в розумінні ст.ст. 76-78 ПІК України, письмова заява свідка ОСОБА_1 , який довгий час працював директором ПрАТ Херсонський завод карданних валів .

Окрім того, як слідує із заяви ПАТ ЗТФ КРАЗ , заявник не обгрунтував належним чином того, що заходи забезпечення позову, які він просить вжити є співмірними із заявленими ним вимогами та вжиття цих заходів не порушить інтереси інших осіб, в тому числі ТОВ АВТОГРАД ХЕРСОН .

Керуючись викладеним вище, апелянт просить апеляційну скаргу ПАТ ЗТФ КРАЗ на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 08.09.2020 про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову по справі № 923/398/14 (923/274/20) - залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Херсонської області від 08.09.2020 про відмову ПАТ ЗТФ КРАЗ у задоволенні заяви про забезпечення позову по справі № 923/398/14 (923/274/20) - залишити без змін.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 відкладено розгляд справи № 923/398/14 (923/274/20) за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Зовнішньоторгівельна фірма Краз на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 08.09.2020 на 01.12.2020 о 16.00; встановлено, що судове засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, в залі судових засідань № 7, 3-й поверх; клопотання представника ПАТ АвтоКраз адвоката Гонтар П.А. про проведення судового засідання по справі №923/398/14 (923/274/20), призначеного до розгляду на 01.12.2020 о 16.00, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задоволено; надано можливість представнику ПАТ АвтоКраз адвокату Гонтар П.А. взяти участь у судовому засіданні за зареєстрованою на офіційному веб-порталі судової влади України електронною адресою - ІНФОРМАЦІЯ_2.

01.12.2020 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Автоград Херсон надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії ухвали Господарського суду Херсонської області від 09.10.2020 по справі №923/398/14 (923/274/20).

01.12.2020 в судовому засіданні прийняли участь представники ПрАТ "Зовнішньоторгівельна фірма "Краз" - адвокат Долгополов О.В., ПрАТ "Автокраз" - адвокат Гонтар П.А. та адвокат Колесник Ю. В., ТОВ "Автоград Херсон" - адвокат Гапіна Н.В. та адвокат Казанцева С.А., представники інших сторін у справі у судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, як вбачається з поштових повідомлень копія ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 про відкладення розгляду справи № 923/398/14 (923/274/20) на 01.12.2020 о 16:00 год., була отримана арбітражним керуючим Мегерею А.В. - 19.11.2020, Українською універсальною біржою Капітал - 19.11.2020, приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Шулік Альоною Олександрівною - 18.11.2020, нотаріусом Голопристанської державної нотаріальної контори Негра Олегом Анатолійовичем - 18.11.2020, нотаріусом Скадовської державної нотаріальної контори Сисак Дмитром Петровичем - 18.11.2020.

Статтею 120 частиною 3, 6, 7 Господарського процесуального кодексу України передбачено наступне:

Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Також необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 про відкладення розгляду справи № 923/398/14 (923/274/20) на 01.12.2020 о 16:00, була оприлюднена на офіційному веб-порталі судової влади України 16.11.2020. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України .)

Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 01.12.2020, не визнавалась апеляційним господарським судом обов`язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Зовнішньоторгівельна фірма Краз на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 08.09.2020, до суду не повідомлялося.

Таким чином, на думку колегії суддів в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства Зовнішньоторгівельна фірма Краз на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 08.09.2020 по суті, не дивлячись на відсутність окремих представників учасників провадження у справі про банкрутство, яких слід вважати повідомленим про судове засідання належним чином. Відсутність представників учасників у справі у даному випадку не перешкоджає вирішенню спору та не повинно заважати здійсненню правосуддя у встановлений законом строк.

Фактичні обставини, встановлені судом.

19.03.2020 до Господарського суду Херсонської області надійшла позовна заява від кредитора Приватного акціонерного товариства Зовнішньоторгівельна фірма Краз до Відповідача-1 - Української універсальної біржі Капітал , Відповідача-2 - Приватного акціонерного товариства Херсонський завод карданних валів ; Відповідача-3 - Товариства з обмеженою відповідальністю Автоград Херсон , про визнання недійсним результатів другого повторного аукціону з продажу майна, проведеного 20.11.2019 та про визнання недійсним договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 27.11.2019.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 25.03.2020 встановлено, що позовна заява та додані до неї документи не відповідають вимогам положень статей 162, 163, 164 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву залишено без руху.

15.04.2020 до Господарського суду Херсонської області від голови ліквідаційної комісії ПрАТ "Зовнішньоторгівельна фірма "КРАЗ" надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви у справі № 923/398/14 (923/274/20). Надано до суду нову редакцію позовної заяви, за якою позивач просить суд визнати недійсними:

- результати другого повторного аукціону з продажу цілісного майнового комплексу Приватного акціонерного товариства "Херсонський завод карданних валів", проведеного Українською універсальною біржею "Капітал", оформлені протоколом від 20.11.2019;

- договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, укладеного між Приватним акціонерним товариством "Херсонський завод карданних валів" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТОГРАД ХЕРСОН" від 27.11.2019 року, зареєстрований в реєстрі № 1442, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Шулік А.О.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує порушенням, на його переконання, встановленого порядку продажу майна банкрута, а саме - організатором аукціону обрано неконкурентну процедуру організації проведення аукціону, ліквідатор свідомо не повідомляв комітет кредиторів та заставного кредитора про підготовку та проведення торгів, ліквідатором було неправомірно знято кримінальний арешт на майно боржника, накладений на підставі ухвали Печерського районного суду м.Києва №757/7126/17-к від 07.02.2017, продаж майна було неправомірно продано цілісним майновим комплексом, порушено умови договору на організацію та проведення аукціону, порушено порядок оголошення про проведення аукціонів, не виконано вимоги щодо повідомлення боржників при продажу прав вимоги, не повідомлено про проведення аукціону власників майна - акціонерів підприємства-боржника, порушено строки проведення аукціону з продажу майна, майно продано за заниженою вартістю. Також, на переконання позивача, вбачається заінтересованість та пов`язаність замовника аукціону та покупця.

07.09.2020 на адресу Господарського суду Херсонської області (без номеру і без дати) від Позивача у справі Приватного акціонерного товариства "Зовнішньоторгівельна фірма "КРАЗ" надійшла заява про забезпечення позову (вх.1872/20 від 07.09.2020).

Позивач у заяві про забезпечення вказав, що необхідність вжиття заходів забезпечення позову обумовлена можливістю подальшого відчуження ТОВ Автоград Херсон придбаного з аукціону нерухомого та рухомого майна, що входить до складу цілісного майнового комплексу ПрАТ Херсонський завод карданних валів .

Потенційні ризики подальшого відчуження цілісного майнового комплексу ПрАТ Херсонський завод карданних валів , реалізованого з аукціону 20.11.2019, наведені апелянтом, співпадають з доводами апеляційної скарги.

Крім того, заявник зазначав, що ухвалою Господарського суду Херсонської області від 10.01.2020 по справі №923/398/14, за заявою про забезпечення позову поданою ПрАТ АвтоКраз з аналогічних підстав заборонено суб`єктам державної реєстрації речових прав, в тому числі державним реєстраторам, державним та приватним нотаріусам, та іншим особам, що мають право вчиняти реєстраційні та нотаріальні дії, вчиняти будь-які реєстраційні, нотаріальні та інших дії щодо зміни власника та обтяження нерухомого та рухомого майна, а саме: комплексу, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1973966565101, що розташований за адресою: м. Херсон, вул. Олександрівська (Червонопрапорна), 26; пансіонату "Примор`є", загальною площею 5480,65 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №83114565223, що знаходиться за адресою: Херсонська область, Голопристанський р-н, с. Залізний Порт, вул. Шкільна, буд. 61; дитячого оздоровчого табору "Ювілейний", реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №1984235165247, що розташований за адресою: Херсонська область, Скадовський р-н., с. Красне, вул. Приморська, буд. б/н; транспортних засобів згідно з переліком та накладено арешт на вказане рухоме та нерухоме майно.

Апелянт вважає, що зазначені заходи забезпечення позову гарантуватимуть виконання рішення суду у даній справі у випадку задоволення позовних вимог, а також унеможливлять порушення майнових прав та охоронюваних законом інтересів позивача, який є одним із найбільших кредиторів в межах процедури банкрутства ПрАТ Херсонський завод карданних валів .

Окрім того, на думку апелянта, оскільки арешт рухомого та нерухомого майна лише унеможливить подальше його відчуження, однак не позбавляє відповідача ТОВ Автоград Херсон права володіння, а тому підстави для зустрічного забезпечення у даній справі відсутні.

Колегія суддів зазначає, що забезпечення позову є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду. З метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову. Інститут забезпечення позову передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (Рішення Конституційного Суду України від 31.05.2011р. №4-рп/2011). Окрім того, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого ст.55 Конституції України (Рішення Конституційного Суду України від 16.06.2011р. №5-рп/2011).

Відповідно до приписів ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Положеннями ст. 137 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік заходів забезпечення позову, а також регламентовано, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Частиною 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як передбачено в п. 1 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Суд зазначає, що заява про забезпечення позову не може ґрунтуватися на припущеннях заявника. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися із предметом та підставами позову, а особа, яка заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового акта.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ч. 2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, у розумінні зазначених положень обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 14.06.2018 по справі № 910/361/18.

Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановить наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

У поданій до суду заяві про забезпечення позову позивачем не зазначено та не доведено належними та допустимими доказами яким чином невжиття заходів забезпечення позову у цій справі може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду з огляду на наступне.

1) Посилання апелянта на відомості, нібито викладені на загальновідомому ресурсі OLX, згідно яких майновий комплекс, розташований за адресою: м. Херсон, вул. Олександрівська (Червонопрапорна), 26, а також пансіонат Примор`є , що знаходиться за адресою: Херсонська область. Голопристанський р-н, с. Залізний Порт, вул. Шкільна, буд. 6, нібито виставлено на продаж, не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки при переході на вказані апелянтом інтернет посилання колегія суддів встановила фактичну відсутність оголошень про продаж вищевказаного майна, яке було предметом продажу на спірному аукціоні.

Загальновідомою є обставина, що будь-яка особа може розмістити в мережі Інтернет будь-яке повідомлення щодо продажу будь-якого майна, навіть якщо вона і не є його власником, оскільки існує вільний доступ до мережі Інтернет. При цьому, сайт OLX не є офіційною платформою купівлі-продажу нерухомості, де перевіряється право власності продавця на майно, будь-якого роду обтяження щодо цього майна, можливості відчуження тощо.

На офіційному сайті https://www.olx.ua/uk/ є текст угоди користувачів сайту , відповідно до умов якої компанія не може контролювати достовірність інформації, яка розмішується користувачами в оголошеннях, компанія не несе відповідальності за будь-які збитки, завдані в результаті вчинення правочину, або неналежної поведінки будь-якої зі сторін угоди; якість, безпека, законність і відповідність товару або послуги їх опису, а також можливість користувача продати або придбати товар/послугу знаходяться поза контролем компанії. У відповідності до пункту 2.1. Угоди користувачів сайту OLX - користувач отримує право розміщувати оголошення на Веб-сайтах після проходження SMS-верифікації. Тобто будь-яка особа мага можливість опублікувати вказане оголошення.

Посилання апелянта на інші інтернет-ресурси, теж не приймається до уваги апеляційним господарським судом, оскільки за вказаними скаржником посиланнями знаходяться публікації про те, що Херсонський завод карданних валів продають за копійки . Невідомий автор статті посилається на джерело в правоохоронних органах без уточнення джерел інформації. Із вказаної публікації не вбачається, що саме Товариство з обмеженою відповідальністю Автоград Херсон як покупець майна на аукціоні та теперішній його власник, виставляє вказане майно на продаж. Посилання на інших осіб, які нібито мають намір продати спірне майно, не приймаються до уваги колегією суддів у зв`язку із недоведеністю законних прав таких осіб щодо володіння, користування та розпорядження вказаним майном.

З огляду на це, колегія суддів вважає, що такі посилання на інтернет-ресурси не можуть бути належними та допустимими доказами виставлення предмету забезпечення на продаж.

2) До письмової заяви свідка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що в період з грудня 2019 року по січень 2020 року на територію заводу неодноразово приходили потенційні покупці, які оглядали територію заводу та обладнання, колегія суддів ставиться критично.

ОСОБА_1 є заінтересованою особою стосовно боржника в розумінні ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки виконував повноваження Генерального директора ПАТ Херсонський завод карданних валів до процедури банкрутства.

Стаття 1 Кодексу України з процедур банкрутства містить наступні терміни:

Заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює контроль над боржником, юридична або фізична особа, контроль над якою здійснює боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, які входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство, а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими; для цілей цього Кодексу заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого чи кредиторів визнаються особи в такому самому переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника.

Постановою Господарського суду Херсонської області від 10.05.2019 року у справі №923/398/14 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Мегерю A.B.

Згідно ч. 2 ст., 38 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (в редакції чинній станом на дату ухвалення постанови): з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриті ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв`язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута.

Тому з 10.05.2019 ОСОБА_1 не є керівником ПрАТ Херсонський завод карданних валів .

Окрім того, що ОСОБА_1 є заінтересованою особою щодо боржника, він також має реальний конфлікт інтересів з боржником в особі його ліквідатора та з кредиторами.

Термін "конфлікт інтересів" згідно ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про запобігання корупції".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про запобігання корупції", потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

На виконання вимог ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ліквідатором подано до Господарського суду Херсонської області заяву про покладення субсидіарної відповідальності на Генерального директора ПрАТ ХЗКВ ОСОБА_1 , у зв`язку з доведенням товариства до банкрутства. На день розгляду даної апеляційної скарги суд першої інстанції не розглянув по суті дану заяву.

Таким чином у даній справі про банкрутство у колишнього керівника боржника ОСОБА_1 є приватний інтерес, який полягає в уникненні субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями банкрута.

Вказані обставини на думку колегії суддів достатньою мірою свідчать про наявність реального конфлікту інтересів між боржником в особі ліквідатора арбітражного керуючого Мегеря А.В. та колишнім керівником боржника Генеральним директором ПрАТ ХЗКВ ОСОБА_1 В даному випадку арбітражний керуючий на виконання повноважень ліквідатора банкрута в порядку ст. 61 ч. 2 КУзПБ реалізував право на звернення до господарського суду із заявою про покладення субсидіарної відповідальності на керівника боржника, при цьому кошти з колишнього керівника мають бути стягнені на користь боржника з подальшим розподілом виключно між кредиторами в порядку встановленої черговості задоволення вимог кредиторів. В отриманні вказаних коштів найбільш заінтересованими є кредитори у даній справі, тому дії ліквідатора в цій частині не суперечать інтересам кредиторів.

На підставі викладеного колегія суддів вбачає реальний конфлікт інтересів не тільки між боржником та ОСОБА_1 , а також між кредиторами та колишнім керівником боржника Генеральним директором ПрАТ ХЗКВ ОСОБА_1

3) Скарги ТОВ Машинобудівна комплектація на ім`я Президента України, органів влади, слідчих та правовохоронних органів від 18.06.2020 за №000/47 та ПрАТ АвтоКраз на ім`я Генерального прокурора України не є належними та допустимими доказами в розумінні ГПК України. Інформація, викладена в даних скаргах, не може свідчити про наявність фактів незаконного відчуження предмету забезпечення новим власником спірного майна.

Окрім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанцїі, що станом на 08.09.2020 в частині заявлених вимог в заяві про забезпечення позову, а саме пункти про накладення арешту на: 1) комплекс, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1973966565101; 2) пансіонат "Примор`є", загальною площею 5480,65 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №83114565223, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; 3) дитячий оздоровчий табір "Ювілейний", реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №1984235165247, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 ; 4) транспортні засоби (за переліком), суд не вбачає підстав для їх задоволення, оскільки іншою ухвалою господарського суду від 10.01.2020 у справі №923/398/14 вже заборонено суб`єктам державної реєстрації речових прав, в тому числі державним реєстраторам, державним та приватним нотаріусам, та іншим особам, що мають право вчиняти реєстраційні та нотаріальні дії, вчиняти будь-які реєстраційні, нотаріальні та інші дії щодо зміни власника та обтяження вищевказаного нерухомого та рухомого майна, було накладено арешти на це майно, а застосовувати подвійне забезпечення не має необхідності та не має підстав.

Окрім цього, позивач, всупереч положенням статей 76-78 Господарського процесуального кодексу України щодо належності, допустимості, достовірності доказів, не надав суду доказів, що невжиття заходу, про який просив позивач, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Доводи позивача про те, що не накладення арешту на майно, яке було реалізоване на аукціоні 20.11.2019, може призвести до подальшого його відчуження третім особам, не є безумовною підставою для забезпечення позову у даній справі, оскільки вказані доводи засновані виключно на припущеннях, які не є обґрунтованими.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, ціні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідачів від виконання судового рішення, без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Відповідно до п. 4 постанови Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду.

Колегія суддів також зазначає, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд бере до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів також не наведені, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та не вбачає підстав для задоволення даної заяви про забезпечення позову.

Посилання апелянта на те, що відносно дій ліквідатора ПрАТ Херсонський завод карданних валів Мегері А.В. та службових осіб Української універсальної біржі Капітал ведеться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019230000000374 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.365-2 КК України, не приймається колегією суддів до уваги.

Відповідно до ч. 6 ст. 75 ГПК України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, сам факт проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019230000000374 не є належним та допустимим доказом по справі №923/398/14 (923/274/20).

Колегія суддів вважає обґрунтованим посилання апелянта на те, що не відповідають дійсним обставинам справи висновки суду першої інстанції про відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження того, що решта майна, на яке позивач просить накласти арешт, належить на праві власності ПрАТ Херсонський завод карданних валів .

Оскільки в матеріалах справи міститься копії актів №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7, №8, №9 приймання-передавання майна (лоту №1) до договору купівлі-продажу ЦМК лоту №1 від 27.11.2019. При цьому, перелік майна, який передавався ТОВ Автоград Херсон на підставі вказаних актів, є ідентичним переліку майна, викладеному в прохальній частині заяви про забезпечення позову ПрАТ ЗТФ КРАЗ .

Колегія суддів також вважає хибним посилання суду як на підставу у відмові в задоволенні заяви про забезпечення позову на те, що ст. 40 Кодексу України з процедур банкрутства не передбачено застосування судом заходів забезпечення судом вимог кредиторів після введення ліквідаційної процедури.

В даному випадку позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення поданого ним позову про визнання недійсним аукціону з продажу майна боржника ПрАТ Херсонський завод карданних валів , вказаний спір є окремою процедурою у справі про банкрутство та розглядається в її межах за правилами позовного провадження, передбаченими ГПК України, що надає господарському суду можливість вживати заходів забезпечення позову в порядку статей 136, 137, 140 ГПК України шляхом винесення ухвали.

Однак на думку колегії суддів, такі помилкові висновки суду першої інстанції жодним чином не вплинули на правильність прийнятого ним рішення та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Висновки апеляційного господарського суду:

Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Будь-яких підстав для скасування ухвали господарського суду за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.

За вказаних обставин оскаржувана ухвала господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на апелянта.

Керуючись статтями 269-271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Зовнішньоторгівельна фірма Краз залишити без задоволення.

2.Ухвалу Господарського суду Херсонської області від 08.09.2020 про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову по справі № 923/398/14 (923/274/20) залишити без змін

3.Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

4.Порядок касаційного оскарження постанови передбачено ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 08.12.2020 у зв`язку з перебуванням головуючого судді Богатиря К.В. у відпустці 04.12.2020 та 07.12.2020.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: В.В. Бєляновський

І.Г. Філінюк