Ухвала

від 09.12.2020 по справі 927/1098/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про відкриття провадження у справі

09 грудня 2020 року м. Чернігів справа № 927/1098/20

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом Комунального некомерційного підприємства Пологовий будинок Чернігівської міської ради 14034, м. Чернігів, вул. 1 Травня, 172 (pb@chernigiv-rada.gov.ua) До Товариства з обмеженою відповідальністю Гусина ферма 68612, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Комерційна, 25-б про стягнення 49 626 грн. 87 коп. та розірвання договору

ВСТАНОВИВ:

20 листопада 2020 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Комунального некомерційного підприємства Пологовий будинок Чернігівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Гусина ферма про стягнення 49 626,87 грн. та розірвання договору, згідно якої позивач просить:

стягнути з відповідача на користь позивача 48 831,76 грн. заборгованості, у т.ч. 29 384,73 грн. заборгованості по сплаті орендної плати згідно договору оренди комунального майна, що належить територіальній громаді міста Чернігова № 21 від 20.10.2017р., 2 435,70 грн. заборгованості по оплаті комунальних послуг та 17 011,33 грн. заборгованості по сплаті податку на землю, а також 795,11 грн. пені за несвоєчасне внесення грошових коштів за відповідними платежами;

розірвати договір оренди нерухомого майна, що належить територіальній громаді міста Чернігова № 21 від 20.10.2017р., укладений між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю НоваМед ;

з метою забезпечення позову накласти арешт на майно та рахунки відповідача в межах позовних вимог.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної сплати орендної плати та податку на землю, а також оплати комунальних послуг.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 25.11.2020р.:

позовну заяву КНП Пологовий будинок ЧМР про стягнення 49 626 грн. 87 коп. та розірвання договору залишено без руху;

зобов`язано КНП Пологовий будинок ЧМР протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху подати до господарського суду разом із заявою про усунення недоліків:

позовну заяву, оформлену з додержанням вимог, передбачених ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України (із зазначенням: повного найменування сторін; правових підстав позову в частині позовних вимог про розірвання договору; попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав; наведенням обґрунтованого розрахунку заявлених до стягнення сум;

докази сплати судового збору в сумі 2 102,00 грн.

докази направлення копії позовної заяви і доданих до неї документів на адресу відповідача згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань листом з описом вкладення;

докази відправлення відповідачу копії заяви про усунення недоліків та копії належно оформленої позовної заяви;

роз`яснено КНП Пологовий будинок ЧМР, що в разі неусунення всіх недоліків заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Вказана вище ухвала суду від 25.11.2020р. отримана позивачем 30.11.2020р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 1400050144609.

04 грудня 2020 року на виконання вказаних вище вимог суду, позивачем до Господарського суду Чернігівської області подані запитувані докази.

Згідно п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частиною 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до п. 1 ч. 5, ч. 7 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020р. встановлений в розмірі 2 102,00 грн.

Оскільки ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, дана справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

У відповідності з ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь - якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність відповідного клопотання позивача, суд вважає за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Згідно ч. 1 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість відкриття провадження у даній справі.

Повторно суд звертає увагу позивача на те, що вказана в п. 4 прохальної частини позовної заяви вимога підприємства щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та рахунки відповідача в межах позовних вимог судом не розглядається, оскільки остання не є заявою про забезпечення позову в розумінні ст. 139 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно наявної в Єдиному державному реєстрі судових рішень інформації, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 30.09.2020р. передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 911/2390/18 з підстави, передбаченої частиною 3 статті 302 ГПК України.

Зазначену ухвалу мотивовано тим, що згідно з положеннями частин 1, 2 статті 27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, предметом спору у справі № 911/2390/18 є вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів за оренду нерухомого майна, яке знаходиться у місті Києві, тоді як юридичною адресою відповідача є Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Капітанівка, вул. Соборна, 21.

Відповідно до частини 3 статті 30 ГПК України, якою врегульовано виключну підсудність справ, спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Колегія суддів в ухвалі про передачу справи № 911/2390/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду зазначила, що до спорів, що виникають з приводу нерухомого майна, відносяться спори, вимоги за якими безпосередньо стосуються об`єкта нерухомого майна, і не відносяться спори, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, незалежно від того, що такий договір укладений щодо нерухомого майна. До таких позовів застосовуються загальні правила підсудності.

Однак, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в постанові від 16 травня 2018 року у справі № 640/16548/16-ц виклав протилежний висновок. Зокрема, зазначено таке. До позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про: право власності на таке майно; право володіння і користування ним (стаття 358 Цивільного кодексу України); поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 цього Кодексу); поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 цього Кодексу); право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; визнання правочину з нерухомістю недійсним; звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Оскільки Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів іншого касаційного суду, Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованими мотиви для передачі на її розгляд справи № № 911/2390/18.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2020р.:

прийнято до розгляду справу № 911/2390/18 за касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю Медичний центр імені академіка Юрія Прокоповича Спіженка , Амбулаторно-поліклінічного закладу Київський міський дитячий діагностичний центр та заступника прокурора міста Києва на рішення Господарського суду Київської області від 11 березня 2019 року, додаткове рішення цього ж суду від 25 березня 2019 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року;

призначено справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників на 03 листопада 2020 року.

Станом на 09.12.2020р. в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня інформація щодо результатів перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у справі № 911/2390/18) Великою Палатою Верховного Суду.

За змістом ст. 36 Закону України Про судоустрій і статус суддів , Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також, суд враховує, що згідно п. 1 ч. 3 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Зважаючи на те, що за результатами перегляду в касаційному порядку судового рішення у подібних правовідносинах у справі № 911/2390/18, Великою Палатою Верховного Суду буде зроблено висновок щодо визначення підсудності даної категорії справ, суд вважає за необхідне за власною ініціативою зупинити провадження у справі № 927/1098/20 до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах Великою Палатою Верховного Суду у справі № 911/2390/18.

Керуючись ст. 12, 121, 176, 228, 229, 234, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

2. Здійснювати розгляд позовної заяви за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

3. Провадження у справі № 927/1098/20 зупинити до закінчення перегляду в касаційному порядку судового рішення у подібних правовідносинах Великою Палатою Верховного Суду у справі № 911/2390/18.

4. Копії цієї ухвали надіслати сторонам.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в частині зупинення провадження у справі до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги через місцевий господарський суд.

Дата набрання ухвалою законної сили - 09.12.2020р.

Суддя А.С. Сидоренко