Ухвала

від 24.03.2021 по справі 927/1098/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

24 березня 2021 року м. Чернігів справа № 927/1098/20

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка , розглянувши матеріали позовної заяви за позовом Комунального некомерційного підприємства Пологовий будинок Чернігівської міської ради 14034, м. Чернігів, вул. 1 Травня, 172 ( pb@chernigiv-rada.gov.ua ) До Товариства з обмеженою відповідальністю Гусина ферма 68612, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Комерційна, 25-б про стягнення 49 626 грн. 87 коп. та розірвання договору

ВСТАНОВИВ:

20 листопада 2020 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Комунального некомерційного підприємства Пологовий будинок Чернігівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Гусина ферма про стягнення 49 626,87 грн. та розірвання договору, згідно якої позивач просить:

стягнути з відповідача на користь позивача 48 831,76 грн. заборгованості, у т.ч. 29 384,73 грн. заборгованості по сплаті орендної плати згідно договору оренди комунального майна, що належить територіальній громаді міста Чернігова № 21 від 20.10.2017, 2 435,70 грн. заборгованості по оплаті комунальних послуг та 17 011,33 грн. заборгованості по сплаті податку на землю, а також 795,11 грн. пені за несвоєчасне внесення грошових коштів за відповідними платежами;

розірвати договір оренди нерухомого майна, що належить територіальній громаді міста Чернігова № 21 від 20.10.2017, укладений між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю НоваМед ;

з метою забезпечення позову накласти арешт на майно та рахунки відповідача в межах позовних вимог.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної сплати орендної плати та податку на землю, а також оплати комунальних послуг.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 25.11.2020:

позовну заяву КНП Пологовий будинок ЧМР про стягнення 49 626 грн. 87 коп. та розірвання договору залишено без руху;

зобов`язано КНП Пологовий будинок ЧМР протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху подати до господарського суду разом із заявою про усунення недоліків:

позовну заяву, оформлену з додержанням вимог, передбачених ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України (із зазначенням: повного найменування сторін; правових підстав позову в частині позовних вимог про розірвання договору; попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав; наведенням обґрунтованого розрахунку заявлених до стягнення сум;

докази сплати судового збору в сумі 2 102,00 грн.

докази направлення копії позовної заяви і доданих до неї документів на адресу відповідача згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань листом з описом вкладення;

докази відправлення відповідачу копії заяви про усунення недоліків та копії належно оформленої позовної заяви;

роз`яснено КНП Пологовий будинок ЧМР, що в разі неусунення всіх недоліків заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Вказана вище ухвала суду від 25.11.2020 отримана позивачем 30.11.2020, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 1400050144609.

04 грудня 2020 року на виконання вказаних вище вимог суду, позивачем до Господарського суду Чернігівської області подані запитувані докази.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 09.12.2020:

прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі;

постановлено здійснювати розгляд позовної заяви за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами;

провадження у справі № 927/1098/20 зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку судового рішення у подібних правовідносинах Великою Палатою Верховного Суду у справі № 911/2390/18.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18:

касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Медичний центр імені академіка Юрія Прокоповича Спіженка , Амбулаторно-поліклінічного закладу Київський міський дитячий діагностичний центр та заступника прокурора міста Києва задоволено частково;

рішення Господарського суду Київської області від 11 березня 2019 року, додаткове рішення цього ж суду від 25 березня 2019 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 3 жовтня 2019 року у справі № 911/2390/18 скасовано та направлено справу на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалюючи вказану вище постанову Велика Палата Верховного Суду зазначила, зокрема наступне:

У параграфі 3 глави 2 розділу І ГПК України сформульовані правила територіальної юрисдикції (підсудності). У вказаному параграфі ГПК України встановлені вимоги щодо визначення загальної підсудності (стаття 27), особливості визначення підсудності справи, у якій однією зі сторін є суд або суддя (стаття 28), правила альтернативної підсудності (стаття 29) та правила виключної підсудності (стаття 30).

Відповідно до частин першої, другої статті 27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Правила ж виключної територіальної підсудності передбачені у статті 30 ГПК України, перелік категорій справ у якій розширеному тлумаченню не підлягає.

Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред`явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у статтях 27 - 29 ГПК України.

Відповідно до частини першої статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

У чинній редакції ГПК України частина третя статті 30 цього Кодексу вказує на виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, господарським судам за місцезнаходженням майна або основної його частини, що відповідає змісту частини першої статті 30 ЦПК України.

За визначенням, що дає Академічний тлумачний словник української мови, словосполука з приводу означає у зв`язку з чим-небудь , тому словосполучення з приводу нерухомого майна треба розуміти як будь-який спір у зв`язку з нерухомим майно або певними діями, пов`язаними з цим майном.

Аналізуючи логічну послідовність зміни формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю, убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.

Отже, слід дійти висновку, що за правилами чинного ГПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Відповідна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 910/6644/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі № 910/10647/18.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що словосполучення з приводу нерухомого майна у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини третьої статті 30 ГПК України.

За змістом ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вбачається з матеріалів даної справи, предметом спору є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, розташованим за адресою: м. Чернігів, вул. 1 Травня, 172.

При цьому, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 23.11.2020, місцезнаходженням юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю Гусина ферма є: Україна, 68612, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Комерційна, будинок 25б.

Враховуючи наведені вище обставини, а також відповідні висновки Верховного Суду, дана справа підлягає розгляду Господарським судом Чернігівської області.

Вищевказана постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18 була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 18.03.2021р.

Згідно зі ст. 230 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.

З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується.

Провадження у справі продовжується із стадії, на якій його було зупинено.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне поновити провадження у справі.

Керуючись ст. 230, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Поновити провадження у справі.

Встановити процесуальний строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали. У разі подання відзиву на позов його зміст та порядок подання повинні відповідати ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Встановити процесуальні строки: для подання позивачем відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву; для подання відповідачем заперечення - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив. У разі подання відповіді на відзив та заперечення їх зміст та порядок подання повинні відповідати ст. 166, 167 Господарського процесуального кодексу України.

Роз`яснити сторонам , що подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення є правом учасників справи.

Роз`яснити сторонам , що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Копії цієї ухвали надіслати сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Дата набрання ухвалою законної сили - 24.03.2021.

Суддя А.С.Сидоренко