Постанова

від 09.12.2020 по справі 200/1138/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2020 р. справа №200/1138/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Ястребової Л.В., Гаврищук Т.Г., Компанієць І.Д., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю МЕХЕНЕРГО про стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу при розгляді апеляційної скарги Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року (складене в повному обсязі 07 липня 2020 року в м. Слов`янську Донецької області) у справі № 200/1138/20-а (головуючий І інстанції Дмитрієв В.С.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мехенерго до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01 листопада 2019 року № 000125514 на суму 470125,00 грн., яке винесене Головним управлінням ДПС у Донецькій області за результатами Акту перевірки від 16 жовтня 2019 року № 89/05-99-05-14/39089196.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Донецькій області №000125514 від 01 листопада 2019 року на суму 470125 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мехенерго" судові витрати в сумі 14051,88 грн.

Головне управління ДПС у Донецькій області із такими судовими рішеннями не погодилось, звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в які, посилаючись на ненадання судом першої інстанції вірної оцінки обставинам справи, що мають значення для справи, прийняття рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити у повному обсязі.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року апеляційну скаргу залишено без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року по справі № 200/1138/20-а залишено без змін.

26 жовтня 2020 року до Першого апеляційного адміністративного суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю МЕХЕНЕРГО про стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 10 000,00 грн.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2020 року витребувано дану справу у Донецького окружного адміністративного суду.

11 листопада 2020 року справа № 200/1138/20-а надійшла до Першого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року призначено розгляд вищевказаної заяви на 09 грудня 2020 року в порядку письмового провадження.

Сторони в судове засідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи вважає за необхідне часково задовольнити заяву позивача та прийняти додаткове судове рішення щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, фактично понесені стороною, на користь якої ухвалено судове рішення в адміністративній справі, витрати на правову допомогу у такій справі підлягають компенсації за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на підставі рішення суду.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

З заяви представника позивача слідує, що він вважає за потрібне стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 10 000,00 грн.

На підтвердження всіх здійснених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: договір про надання правничої допомоги № 10/19 від 20 жовтня 2019 року (а.с. 170-171 т. 1), акт надання послуг № 45 від 15 вересня 2020 року щодо витрат у суді апеляційної інстанції на суму 10 000,00 грн (а.с. 178 т.2) та платіжне доручення № 137 від 27 серпня 2020 року на суму 10 000,00 грн. (а.с. 177 т. 2).

Зі змісту договору, а саме п. 5.2 слідує, що підготовка процесуальних документів у другій судовій інстанції та представлення клієнта у Першому апеляційному адміністративному становить 10 000,00 грн.

Щодо відшкодування вищевказаних витрат товариства, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як вже зазначалось, відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Дійсно, в матеріалах справи наявний відзив на апеляційну скаргу відповідача, при цьому, ці апеляційні скарги не були задоволені.

Окрім того, представник позивача не був присутнім у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції.

Апеляційний суд зазначає, що він не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг та умовами договору.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема ,заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відтак, витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 10 000,00 грн. підлягають частковому задоволенню з огляду на їх співмірність та реальність у розмірі 5000,00 грн., а заява позивача є такою, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Керуючись статтями 134,139, 252, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю МЕХЕНЕРГО про стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу - задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МЕХЕНЕРГО (код ЄДРПОУ 39089196) судові витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 коп.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 09 грудня 2020 року.

Судді Л.В. Ястребова

Т.Г. Гаврищук

І.Д. Компанієць