Рішення

від 01.12.2020 по справі 203/3545/20

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/3545/20

Провадження № 2/0203/1200/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2020 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська в залі суду в м. Дніпрі у складі:

головуючого судді - Ханієвої Ф.М.,

за участю секретаря судового засідання - Дьоміної А.Д.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Погрібної О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Житловий комплекс Парковий про визнання неправомірною бездіяльності щодо ненадання відповіді на звернення та зобов`язання надати відповідь на звернення,

встановив:

05.10.2020 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернулась ОСОБА_2 з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Житловий комплекс Парковий (далі - ОСББ ЖК Парковий ), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Житловий комплекс Парковий щодо ненадання відповіді на заяву ОСОБА_2 за вих. № 2 від 21.08.2020 року;

- зобов`язати правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Житловий комплекс Парковий надати письмову відповідь по суті на заяву ОСОБА_2 за вих. № 2 від 21.08.2020 року.

І. Стислий виклад позицій учасників справи.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що вона є співвласницею квартири АДРЕСА_1 , яка належить їй на праві власності. Власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку створене Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Житловий комплекс Парковий , виконавчим комітетом якого є правління. За поясненнями позивачки, вона звернулась до відповідача з заявою за вих. № 2 від 21.08.2020 року про надання письмової відповіді щодо розшифровки заявленої у відповіді правління за вих. № 1 від 27.07.2020 року заборгованості станом на 27.07.2020 року в розмірі 94912,57 грн за статтями витрат на утримання будинку і прибудинкової території у взаємозв`язку із періодом виникнення такої заборгованості за відповідними статтями. Вказана заява була вручена нарочно члену правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Житловий комплекс Парковий - 26.08.2020 року. Проте станом на момент звернення до суду з позовом, тобто 35 днів поспіль відповідач порушив вимоги ст. 20 Закону України Про звернення громадян щодо строків надання відповіді ані по суті, ані щодо мотивів неможливості надання відповіді в межах встановленого строку, мотивів встановлення додаткового терміну для відповіді.

З огляду на викладене, позивач звернулась до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненадання відповіді на її заяву за вих. № 2 від 21.08.2020 року та зобов`язання відповідача надати письмову відповідь по суті заяви за вих. № 2 від 21.08.2020 року.

У встановлений строк представник відповідача надала суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що викладені в позовній заяві обставини не відповідають дійсності, бо позивачем не доведено порушення її цивільних прав саме відповідачем. Представник відповідача, посилаючись на положення ст. 5 Закону України Про звернення громадян , зазначила, що письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Проте на адресу ОСББ чи на адресу голови правління ОСББ в серпні 2020 року не надходили листи від ОСОБА_2 . Тим більше, відповідач стверджує, що єдиною особою відповідно до вимог чинного законодавства та статуту об`єднання, яка уповноважена діяти від імені ОСББ (отримувати кореспонденцію, підписувати листи, нести відповідальність тощо) є голова правління. Також відповідач послався на те, що позивачем обрано неефективний спосіб захисту.

Позивач, у свою чергу, заперечуючи проти тверджень відповідача, надав суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що правління ОСББ, а не виключно голова правління ОСББ має функції представництва. За твердженнями позивача, упередженість і необ`єктивність тверджень представника відповідача про неотримання головою правління ОСББ звернення за вих. №2 від 21.08.2020 року спростовуються наданою за підписом голови правління ОСББ ЖК Парковий відповіддю за вих. № 0710/2020 від 07.10.2020 року, виконавцем якої значиться ОСОБА_3 , яка є адвокатом. Відповідь на звернення позивачем була отримана вже після звернення до суду з позовом, проте незважаючи на формальне надання відповіді позивач повністю підтримує свої позовні вимоги, оскільки позивач просив відповідача письмово надати розшифровку задекларованої заборгованості за статтями витрат за кожним календарним місяцем їх нарахування. Натомість позивач пояснив, що у відповіді було надано розшифровку нарахувань, що позбавлена будь-якої об`єктивності і достовірності обліку, змісту операцій, акт із набором продаж , оплата із зазначенням абстрактних сум, без жодної ідентифікації реальності змісту і документів, що слугували підставою для таких операцій. Відповідь відповідача за твердженнями позивача не надає можливості за будь-яким календарним місяцем періоду звірення визначитись, в якому обсязі і за якими статтями витрат обліковується заборгованість, а тому не містить відповіді по суті поставленого у зверненні питання.

Відповідач надав суду свої заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, в яких окрім того, що зазначено у відзиві на позовну заяву, зазначив, що позивач зверталась до нього з численними листами, на один з яких і надана відповідь протягом 15 днів, хоча ОСББ мало підстави не надавати відповідь і на це звернення, бо такі не були направлені на офіційну адресу відповідача. Також, посилаючись на положення ст. 14 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , відповідач вказав, що закон не зобов`язує ОСББ чи голову ОСББ надавати співвласникам якусь конкретну розшифровку нарахувань, тим більше, кожен рахунок, який надається співвласникам для сплати, вже містить в собі конкретну розшифровку нарахувань.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та пояснив обставини звернення до суду з позовом таким чином, як про це зазначено вище.

Представник відповідача зазначила, що заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі та просить суд відмовити у їх задоволенні, мотиви заперечень пояснила суду таким чином, як про це зазначено у відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 12.10.2020 року було відкрито провадження у цивільній справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Під час розгляду справи судом були заслухані пояснення учасників справи, досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

01 грудня 2020 року у судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 ; форма власності - приватна, частка - 1/1 (а.с.5).

Власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 , створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Житловий комплекс Парковий (а.с.32).

Позивач як співвласник звернулась до правління ОСББ ЖК Парковий з заявою Щодо розшифровки заборгованості за статтями витрат і періодам виникнення за вих. № 2 від 21.08.2020 року на № 1 від 27.07.2020 року, в якій просила ОСББ письмово надати розшифровку зазначеної у відповіді правління за вих. №1 від 27.07.2020 року заборгованості станом на 27.07.2020 року в розмірі 94912,57 грн за статтями витрат на утримання будинку і прибудинкової території у взаємозв`язку із періодом виникнення такої заборгованості за відповідними статтями. Вказана заява була отримана членом правління А.В. Яковенком - 26.08.2020 року, що підтверджується відповідною відміткою на вказаній заяві (а.с.4).

Після звернення позивача до суду головою ОСББ ЖК Парковий Колесніковим В.Й. позивачу було надано лист за вих. № 0710/2020 від 07.10.2020 року з відповіддю на її лист щодо розшифровки заборгованості за статтями витрат і періодам виникнення, а також додані акти звірки по всім платежам та внескам, а також повну розшифровку складових витрат, на підставі яких нараховувались суми щомісячних платежів у взаємозв`язку з періодом виникнення заборгованості, які позивач отримує щомісячно разом з рахунками (а.с.56-59).

За відомостями зі статуту ОСББ ЖК Парковий , виконавчим органом об`єднання є правління. Правління здійснює керівництво поточною діяльністю об`єднання та має право приймати рішення з питань діяльності об`єднання, визначених Статутом (п.12). До компетенції правління належать, зокрема, підготовка кошторису, балансу об`єднання та річного звіту, ведення діловодства, бухгалтерського обліку та звітності про діяльність об`єднання (п.14) (а.с.31-42).

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу протиправності бездіяльності відповідача щодо ненадання відповіді на заяву позивача за вих. № 2 від 21.08.2020 року.

ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ч. 1 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), співвласниками багатоквартирного будинку є власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання.

Для керівництва поточною діяльністю об`єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об`єднання, визначених статутом.

Правління є виконавчим органом об`єднання і підзвітне загальним зборам.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 4 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України.

Статтею 15 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку визначені обов`язки співвласника, зокрема, виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; дотримуватися вимог правил утримання житлового будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; виконувати передбачені статутними документами обов`язки перед об`єднанням.

Відповідно до ст. 14 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , співвласник має право ознайомлюватись з протоколами загальних зборів, робити з виписки й одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об`єднання. Вказана норма Закону закріплює й обов`язок об`єднання на вимогу співвласника надати йому для ознайомлення свої фінансові звіти.

Згідно зі ст. 14 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , співвласник має право: брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному цим Закон статутом об`єднання; обирати та бути обраним до складу статутних органів об`єднання; знайомитися з протоколами загальних зборів, робити з них виписки; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об`єднання; вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства; одержувати в установленому статутом порядку інформацію про діяльність асоціації.

Об`єднання на вимогу співвласника зобов`язане надати йому для ознайомлення всі свої фінансові звіти.

Порядок здійснення прав співвласників визначається законом.

Здійснення співвласником своїх прав не може порушувати права інших власників.

Спори щодо здійснення прав співвласників вирішуються за згодою сторін або в судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України Про звернення громадян (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально - економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про звернення громадян , звернення, оформлені належним чином подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення. Якщо питання порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.

Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Частиною 1 ст. 14 Закону України Про звернення громадян передбачено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, посадові особи зобов`язані розглянути пропозиції (зауваження) та громадянина про результати розгляду.

Відповідно до ст. 18 Закону України Про звернення громадян , громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право:

особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;

знайомитися з матеріалами перевірки;

подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;

бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;

користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;

одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;

висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;

вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України Про звернення громадян , звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Суд, проаналізувавши вказані вище норми та встановлені в ході судового розгляду справи обставини, дійшов висновку, що отримання заяви позивачки іншим членом правління ОСББ не звільняло ОСББ від обов`язку з надання відповіді на таку заяву у встановлений законом строк. Тому твердження відповідача з цього приводу суд сприймає критично та не бере до уваги. Натомість суд, враховуючи, що відповідь на заяву позивача від 21.08.2020 року, яка була отримана відповідачем - 26.08.2020 року, була фактично надана по суті звернення під час судового розгляду справи, хоча і з пропущенням строку, доходить висновку, що обраний позивачем спосіб захисту порушених прав вичерпав себе в ході судового розгляду справи, а інших позовних вимог позивачем заявлено не було. Також з цього приводу суд не враховує твердження представника позивача про те, що відповідь підготовлена адвокатом відповідача, бо така відповідь була надана під час судового розгляду справи після залучення відповідачем свого представника для представництва його інтересів в суді.

Суд виходить з того, що визнання протиправною бездіяльності особи, яка її допустила, пов`язане з подальшим ефективним захистом порушеного права, зокрема зобов`язання вчинити певні дії для відновлення порушеного права, проте з огляду на обставини, що склались в цивільній справі, з урахуванням того, що відповідь по суті заяви позивача була фактично надана відповідачем в ході судового розгляду, такий спосіб захист вичерпав себе та не є ефективним.

Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Як зазначено в ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України, право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Відповідно до ст. 15, ч. 2 ст. 16, ч. 1 ст. 20 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Право на захист особа здійснює на свій розсуд. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Так, відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 2 ЦПК України, основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність, яка відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною другою статті 16 ЦК України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 року у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 року у справі № 569/17272/15-ц. Відтак, застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тому суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, вирішуючи питання, чи є належним обраний позивачем спосіб захисту, суд констатує той факт, що обраний ним спосіб захисту, з огляду на обставини справи, що склались в ході судового розгляду, не є належним та ефективним способом захисту його порушеного права. Оскільки фактично після отримання відповіді в ході судового розгляду справи, позивач вже не погоджувався з наданою відповідачем відповіддю, розгляд якої по суті не становило предмету спору та предмета доказування в цивільній справі.

Тобто суд зазначає, що позивач реалізував своє право на звернення до суду за захистом порушеного права, яке полягало у ненаданні відповідачем відповіді на її заяву за вих. №2 від 21.08.2020 року, обраний позивачем спосіб захисту був реалізований фактом надання відповіді по суті звернення в ході судового розгляду справи, а незгода позивача з відповіддю по суті становить інший предмет спору.

Таким чином, з огляду на викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд врахову є:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Так, у відзиві на позовну заяву відповідач заявив вимогу про стягнення з ОСОБА_2 судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1800,00 грн, на підтвердження понесення яких надав: суду договір № 01 про надання професійної правничої допомоги від 06.11.2020 року, за умовами якого визначена вартість послуг за договором, копію платіжного доручення № 1166 від 07.11.2020 року на суму 1800,00 грн, рахунок № 01 від 06.11.2020 року на суму 1800,00 грн; розрахунок судових витрат та опис робіт адвоката, а саме: підготовка та подача відзиву на позовну заяву - 1000,00 грн, підготовка та участь в судовому засіданні - 800,00 грн, на загальну суму 1800,00 грн (а.с.43-49).

Під час судового засідання позивач заперечував проти стягнення на користь відповідача судових витрат на правничу допомогу у розмірі 1800,00 грн, посилаючись на те, що заявлений розмір судових витрат є завищеним та неспівмірним. Проте, суд, дослідивши надані відповідачем докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, з урахуванням положень ст.ст. 137, 141 ЦПК України, дійшов висновку, що розмір судових витрат відповідача на професійну правничу допомогу є обґрунтованим та пропорційним, співмірним, а зворотного відповідачем доведено не було.

V. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви.

Тому суд, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, доходить висновку, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають. Оскільки спірні правовідносини були фактично вирішені в ході судового розгляду справи, натомість незгода позивача з відповіддю ОСББ по суті наданих у ньому розшифровок не становить предмета спору в цивільній справі.

З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає, що з огляду на положення ст.ст. 137, 141 ЦПК України, стягненню з позивача на користь відповідача підлягають судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1800,00 грн. При цьому, з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн (квитанція № 14 від 02.10.2020 року на суму 840,80 грн) позивачу не відшкодовуються.

Керуючись статтями 5, 7, 10-13, 19, 23, 76-81, 89, 133, 141, 209, 210, 213, 228, 229, 258, 259, 263-265, 274, 275, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Житловий комплекс Парковий про визнання неправомірною бездіяльності щодо ненадання відповіді на звернення та зобов`язання надати відповідь на звернення - відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 копійок) у справі не відшкодовуються.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Житловий комплекс Парковий (49000, м. Дніпро, вул. Старокозацька, 54; код ЄДРПОУ 35043430) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1800,00 грн (одна тисяча вісімсот гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду, що відповідає приписам підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складений 09.12.2020 року.

Суддя Ф.М. Ханієва