Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08.12.2020 Справа №607/19487/19
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - судді Вийванко О. М.
за участю секретаря с/з Хримко У. А.
учасників справи
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Черніцького І. Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю Альп-Промбуд про стягнення коштів, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ТОВ Альп-Промбуд про стягнення коштів в розмірі 728 311,00 грн.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що в кінці липня 2017 року ФОП ОСОБА_3 запропонував йому взяти участь у будівництві групи житлових будинків на земельних ділянках розташованих на території Тернопільської міської ради (автодорога Львів-Умань-Краковець). Відповідач вказав, що між ними буде підписана інвестиційна угода на будівництво житлового будинку. Під приводом укладення між ними інвестиційної угоди в найближчі дні та терміновою необхідністю коштів для завершення виготовлення дозвільних документів та початку будівництва ФОП ОСОБА_3 вмовив надати йому готівкові кошти в сумі 728 311,00 грн. Разом з цим, станом на сьогоднішній день, будь-яка інвестиційна угода на будівництво житлового будинку між сторонами укладена не була, а також не були узгоджені істотні умови договору. Повертати отримані від позивача кошти відповідач у добровільному порядку відмовляється.
У зв`язку з недосягненням згоди щодо досудового врегулювання спору, з підстав викладених у позові, позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача кошти в розмірі 728 311,00 грн. та судові витрати.
Відповідач подав відзив на позов, в якому вказав, що відповідно до долучених позивачем копій квитанцій до прибуткових касових ордерів, вбачається, що від позивача прийнято певні грошові кошти. Позивачем кошти внесені добровільно. Підставою прийняття коштів, як зазначено у квитанціях до прибуткових касових ордерів, є : договір. Кошти на будівництво . Отже, між сторонами присутній договірний характер відносин. Відповідач, правомірно, відповідно до умов укладеного з ТОВ Альп-Промбуд , здійснював пошук потенційних покупців (інвесторів) та залучав кошти на будівництво житлових будинків на земельних ділянках розташованих на території Тернопільської міської ради (автодорога Львів-Умань-Краковець), власником однієї з яких з кадастровим номером 6110100000:17:001:2295 є батько позивача - ОСОБА_4 . Залучені кошти, в тому числі і від позивача, були спрямовані на придбання ТОВ Альп-Промбуд будівельних матеріалів, здійснення будівельних робіт з будівництва житлових будинків на земельних ділянках розташованих на території Тернопільської міської ради (автодорога Львів-Умань-Краковець), на підтвердження даних обставин є видаткові накладні на будівельні матеріали, послуги, виконані роботи з будівництва. Від укладення угоди в письмовій формі позивач відмовився та повідомив, що йому достатньо квитанцій про оплату, оскільки ще не визначився на кого в майбутньому здійснюватиме оформлення житла. Жодні вимоги відповідачу про повернення коштів не надходили. Відповідач неодноразово отримував від позивача спірні грошові кошти, на підтвердження надавав відповідні документи. Отримані кошти спрямовував на будівництво житлових будинків. Сплата коштів проведена позивачем добровільно з розумінням мети їх використання та без недобросовісності з боку відповідача. А тому, вважає, що кошти одержані від позивача за існування достатніх правових підстав, у спосіб, що не суперечить цивільному законодавству, а тому безпідставні посилання позивача на те, що оспорювана сума вважається отриманою безпідставно в розумінні ст. 1212 ЦК України.
Представник позивача подала відповідь на відзив, в якій зазначила, що відповідно до долученого відповідачем агентського договору, вбачається що він укладений 31.07.2018 р. із відповідачем та ТОВ Альп-Промбуд , відповідно до якого вбачається, що відповідач здійснює пошук покупців (інвесторів) та залучення коштів на будівництво житлових будинків на земельних ділянках розміщених на території Тернопільської міської ради. У зв`язку зі наведеним, відповідач вказує на те, що між позивачем та відповідачем на момент видачі квитанцій та відповідно отримання коштів відповідачем, існували договірні відносини на підставі вищевказаного агентського договору, укладеного 31.07.2018 р. Однак, вказані доводи не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки позивачем було передано кошти фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 на загальну суму 728 311,00 грн. ще у 2017 році. З вищенаведеного вбачається, що на момент передачі коштів позивачем відповідачу жодних договірних зобов`язань у них не було. Саме в кінці липня 2017 року ФОП ОСОБА_3 запропонував позивачу взяти участь у будівництві групи житлових будинків на земельних ділянках розташованих на території Тернопільської міської ради (автодорога Львів-Умань-Краковець). Відповідач вказав, що між ними буде підписана інвестиційна угода на будівництво житлового будинку. Під приводом укладення між ними інвестиційної угоди та терміновою необхідністю коштів для завершення виготовлення дозвільних документів та початку будівництва ФОП ОСОБА_3 вмовив надати йому готівкові кошти в сумі 728 311,00 грн. Разом з тим, станом на сьогоднішній день, будь-яка інвестиційна угода на будівництво житлового будинку між ними укладена не була, а також не були узгоджені істотні умови договору. Повертати отримані від позивача кошти відповідач у добровільному порядку відмовляється.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позові та відповіді на відзив, просили позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та заперечив проти його задоволення з підстав, наведених у відзиві на позов.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ТОВ Альп-Промбуд в судове засідання не з`явився, з невідомих суду причин, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки у судове засідання до суду не повідомив та не подав клопотання про розгляд справи у його відсутності.
При розгляді справи судом, учасниками справи подано заяви та клопотання та судом було вчинено інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі.
Ухвалою суду забезпечено позов.
Заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши та дослідивши об`єктивно та оцінивши зібранні у справі докази, суд приходить до висновку.
Судом встановлено фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Частиною 2 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Судом встановлено, що позивачем ОСОБА_2 було передано кошти відповідачу ФОП ОСОБА_3 на загальну суму 728 311,00 грн. наступними платежами: 04 серпня 2017 року було передано кошти в сумі 283 000,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 1 від 04 серпня 2017 року; 17 серпня 2017 року було передано кошти в сумі 125 311,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 2 від 17 серпня 2017 року; 20 вересня 2017 року було передано кошти в сумі 78 600,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №3 від 20 вересня 2017року; 18 жовтня 2017 року було передано кошти в сумі 80 000,00
грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 8 від 18 жовтня
2017 року; 08 листопада 2017 року було передано кошти в сумі 53 600,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 6 від 08 листопада 2017 року; 24 листопада 2017 року було передано кошти в сумі 53 800,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 9 від 24 листопада 2017 року; 30 листопада 2017 року було передано котити в сумі 54 000,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 10 від 30 листопада 2017 року.
Підставою прийняття коштів, як зазначено у квитанціях до прибуткових касових ордерів, є : Договір: Кошти на будівництво .
Згідно п. 3.1 та п. 4.1 інвестиційної угоди на будівництво житлового будинку від 28.07.2017 р., укладеного, зокрема, між ОСОБА_4 та ТОВ Альп-Промбуд , вбачається, що Сторона 1 зобов`язується передати Стороні 2 всю документацію, необхідну для виконання функцій забудовника на строк дії цієї угоди. Сторона 2 зобов`язується на власний ризик провести фінансування всього комплексу будівельних робіт, визначеного в проектній документації із будівництва об`єкту. Залучити для своєчасного проведення необхідних будівельних робіт з матеріалів Сторони 2 субпідрядні організації.
31 липня 2018 року між ТОВ Альп-Промбуд та ФОП ОСОБА_3 було укладено Агентський договір, згідно умов якого агент у порядку та на умовах, визначених цим Агентським договором за агентську винагороду здійснює діяльність, направлену на пошук потенційних інвесторів (покупців) та залучення коштів для будівництва житлових будинків на земельних ділянках розташованих на території Тернопільської міської ради (автодорога Львів-Умань-Краковець) та сприяє в укладенні основних договорів.
Судом з`ясовано, що договору між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 чи з ТОВ Альп-Промбуд укладено не було.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) зазначила, що суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)). Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, якимзаконом слід керуватися при вирішенні спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 761/6144/15 (провадження № 61-18064св18)).
Велика Палата Верховного Суду зазначає, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.
Суд погоджується з аргументами позивача, що відповідач набув грошові кошти без достатніх правових підстав , виходячи з наступних норм права, які підлягають застосуванню та мотиви їх застосування.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно із статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання правочину недійсним.
Відповідно до статті 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд. Нездійснення особою права на захист не є підставою для припинення цивільного права, що порушене, крім випадків, встановлених законом.
Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.
Статтею 1212 ЦК України врегульовані випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.
Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані іншими спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави є: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої та другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини.
Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із частиною першою статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є, зокрема речі, у тому числі гроші.
Під відсутністю правової підстави розуміють такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на безпосередній вимозі закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно із частинами першою та другою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Приписами частини першої статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частин першої та другої статті 205, частини першої статті 207, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).
Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення виникнення в учасників відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків. Зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.
Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах. Отримане однією зі сторін у зобов`язанні майно підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого набуття.
Відповідно до статті 1212 ЦК України зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту.
Отже, сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у разі якщо правова підстава переходу не виникла або відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.
Відповідно до вимог пункту 3 частини третьої статті 1212 ЦК України положення глави 83 цього Кодексу застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.
Отже, зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виникають також у зв`язку з договірними правовідносинами, що існували раніше, як результат їх трансформації.
Зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виникають також у зв`язку з такими договірними відносинами, що мали виникнути у майбутньому і це сторони попередньо погодили на момент передачі речі (грошей).
Враховуючи, що сторони не реалізували наміру, передбаченого у квитанціях до прибуткового касового ордеру та не уклали договору, тому грошові кошти, передані як аванс на виконання такого правочину, підлягають поверненню.
Судом встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_3 відповідно до квитанцій до прибуткового касового ордеру отримала від ОСОБА_2 грошові кошти на загальну суму 728 311 грн. Отже, за своєю природою між сторонами виникли відносини з надання послуг та доручення.
Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з частиною першою статті 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя.
Враховуючи, що фізична особа - підприємець ОСОБА_3 не надав ОСОБА_2 послуги з проведення процедури з отримання житла, діючи добросовісно, зобов`язана була повернути усе отримане від позивача, оскільки через ненадання та невиконання зобов`язання правова підстава набуття відповідачем грошових коштів відпала.
Необачністю у веденні справ в інтересах позивача не може бути виправдана поведінка відповідача. При цьому, фізична особа - підприємець ОСОБА_3 , зазначала, що отримала від ОСОБА_2 грошові кошти, тим самим фактично погодилася з тим, що зобов`язана їх повернути, якщо підстава їх отримання не виникла у майбутньому, тобто, якщо майно, в рахунок придбання якого передано грошові кошти, придбано не було незалежно від вини відповідача.
За таких обставив, слід стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 , кошти в розмірі 728 311,00 грн.
Відповідно до частин 1 і 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно зі статтею 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
За таких обставин, суд вважає, що підлягають стягненню з відповідача в користь позивача судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 273, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
У Х В А Л И В :
Задовольнити позов ОСОБА_2 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю Альп-Промбуд про стягнення коштів.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 , кошти в розмірі 728 311,00 грн. (сімсот двадцять вісім тисяч триста одинадцять гривень 00 копійки), та сплачений судовий збір в розмірі 7 283,11 грн. (сім тисяч двісті вісімдесят три гривні 11 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: Фізична особа - підприємця ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Альп-Промбуд , місцезнаходження: вул. Микулинецька, 3а/506, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 38535018.
Повний текст рішення складено та підписано 09 грудня 2020 року.
Головуючий суддяО. М. Вийванко
Суд | Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 08.12.2020 |
Оприлюднено | 10.12.2020 |
Номер документу | 93426547 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Вийванко О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні