Постанова

від 03.06.2021 по справі 607/19487/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/19487/19Головуючий у 1-й інстанції Вийванко О.М. Провадження № 22-ц/817/289/21 Доповідач - Бершадська Г.В. Категорія - 304050000

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2021 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Бершадська Г.В.

суддів - Гірський Б. О., Ходоровський М. В.,

з участю секретаря - Панькевич Т.І.

апелянта та представників сторін

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 грудня 2020 року (ухвалене суддею Вийванком О.М., повний текст якого складено 09 грудня 2020) у цивільній справі № 607/19487/19 за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Альп-Промбуд" про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2019 року ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів в розмірі 728 311,00 грн.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що в кінці липня 2017 року ФОП ОСОБА_1 запропонував йому взяти участь у будівництві групи житлових будинків на земельних ділянках розташованих на території Тернопільської міської ради (автодорога Львів-Умань-Краковець). Відповідач вказав, що між ними буде підписана інвестиційна угода на будівництво житлового будинку. Під приводом укладення між ними інвестиційної угоди в найближчі дні та терміновою необхідністю коштів для завершення виготовлення дозвільних документів та початку будівництва ФОП ОСОБА_1 вмовив надати йому готівкові кошти в сумі 728 311,00 грн. Разом з цим будь-яка інвестиційна угода на будівництво житлового будинку між сторонами укладена не була, а також не були узгоджені істотні умови договору. Повертати отримані кошти відповідач у добровільному порядку відмовляється.

Посилаючись на те, що відповідач заволодів його коштами без належної правової підстави, вважає що вони підлягають поверненню на підставі статті 1212 ЦК України.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду (протокольною) від 15.01.2020 року заяву представника ФОП ОСОБА_1 про залучення третьої особи яка не заявляє самостійних вимог задоволено та залучено до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «Альп-Промбуд» (далі - ТОВ «Альп-Промбуд» .

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 8 грудня 2020 року позов задоволено.

Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 728 311,00 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 7 283,11 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду ФОП ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою в якій просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апелянт зазначив, що між сторонами спору було досягнуто домовленості щодо укладення договору підряду, згідно якого сторони погодили, що відповідач, третя особа за кошти позивача зобов`язується виконати певні будівельні роботи з будівництва групи котеджів, що підтверджується поясненнями позивача в судовому засіданні, прибутковими касовими ордерами, накладними на будівельні роботи, видатковими накладними. За таких обставин вважає безпідставними висновки суду про те, що сторони не реалізували наміру передбаченого у квитанціях до прибуткового касового ордеру та не уклали угоду, а передані кошти є авансовим платежем позивача, який підлягає поверненню. Вважає, що правовідносини сторін регулюються нормами зобов`язального права, які застосовуються до окремих видів угод, а не статтею 1212 ЦК України на яку посилається позивач як на підставу позовних вимог.

Доводи позивача про те, що відповідачем надавався письмовий договір, але умови викладені в ньому були не вигідні позивачу, через що він відмовлявся його підписувати, а відтак спірні кошти відповідач, третя особа набули поза договірними зобов`язаннями, тобто останні є безпідставно набутим майном - є безпідставними, оскільки сам по собі факт оплати коштів за виконану роботу без укладення договору, не надає таким коштам ознаки безпідставності.

Звертає увагу суду на те, що 31.07.2017 року між ним (відповідачем) та третьою особою було укладено агентський договір, відповідно до умов якого відповідач здійснював пошук інвесторів (покупців) та залучав кошти на будівництво житлових будинків на земельних ділянках розміщених на землях Тернопільської міської ради. Кошти, отримані ним на виконання даного договору, вносились на рахунок ТОВ «Альп-Промбуд» і були спрямовані товариством на придбання будівельних матеріалів, здійснення будівельних робіт з будівництва котеджів.

Оскільки кошти одержані від позивача за існування достатніх правових підстав, у спосіб, що не суперечить цивільному законодавству, безпідставним є висновок, що оспорювана сума є безпідставно отриманою в розумінні статті 1212 ЦК України.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення суду залишити без змін посилаючись на те, що відповідно до пп. 3 ч.1 ст. 208 ЦК України правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян повинні укладатись у письмовій формі.

Відповідно до статтей 875, ч. 2 ст. 877 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається зокрема на проведення нового будівництва. За договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов`язана надати відповідну документацію.

Вважає, що договір будівельного підряду повинен укладатись в письмовій формі, в якому мають бути визначені відповідні істотні умови. Відповідач на підтвердження того, що договір будівельного підряду сторонами укладено, не надав зокрема, проектно-кошторисної документації та інших документів, що вказували б, які істотні умови договору сторонами досягнуто, зокрема місце будівництва, вартість та обсяг робіт які зобов`язується виконати підрядник.

Позивачем ОСОБА_2 при наданні пояснень не визнано факту укладення договору підряду та відповідних умов укладеного договору. При цьому відповідачем та третьою особою при запереченні доводів вказаних у позові та на підтвердження доводів укладення договору із позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував вказані обставини. Надана позивачем інвестиційна угода, укладена із ОСОБА_3 та технічний паспорт на об`єкт незавершеного будівництва підтверджують факт існування та виконання договірних зобов`язань між іншими особами, а не укладення договору підряду між позивачем та відповідачем. Вказане спростовує і те, що отримані ФОП ОСОБА_1 кошти використовувались для будівництва житлового будинку для ОСОБА_2 .

Відтак суд першої інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку про відсутність договірних зобов`язань між сторонами та задоволив позов про стягнення безпідставно набутих відповідачем коштів.

В судовому засіданні ФОП ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав та пояснив, що вартість будівництва житлового будинку (котеджу) обумовлювалась за ціною 45000 дол. США. Проектно-кошторисної документації та дозвільних документів на будівництво не має. Будівництво було розпочате і на даний час зупинене у зв`язку з COVID та відсутністю коштів, Збудованого незавершеного будівництва він не розбирав і будівельних матеріалів не вивозив. На даний час троє осіб, які передали товариству належні їм земельні ділянки (цільове призначення яких для садівництва) за інвестиційною угодою, відчужили їх іншим особам. Товариство залучило лише одну особу позивача як інвестора який бере участь у будівництві котеджів коштами. Він один є засновником товариства і прийняв рішення про припинення діяльності товариства у зв`язку із станом здоров`я.

Представник апелянта доводи, зазначені в апеляційній скарзі підтримав та додатково пояснив, що товариство «Альп-Промбуд» уклало інвестиційну угоду з п`ятьма власниками земельних ділянок про будівництво групи житлових будинків на їх земельних ділянках площею кожна по 0,06 га (загальною площею 0,30 га) розташованих на території Тернопільської міської ради (автодорога Львів-Умань-Краковець). Згідно вказаної угоди товариство проводить фінансування 100% витрат на будівництво та по закінченні стає власником 58/100 результату виконаних робіт. Згідно інвестиційної угоди товариство зобов`язалось залучати кошти фізичних та юридичних осіб для ведення будівництва через укладення відповідних угод згідно чинного законодавства. Планувалось здійснити будівництво 12 котеджів, з яких 7 належало б товариству. Між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Альп-Промбуд» укладались агентські договори, згідно з якими ФОП ОСОБА_1 повинен був підшукувати інвесторів (покупців) та залучення коштів для будівництва цих житлових будинків, а також отримувати кошти на будівництво. Отримані у ОСОБА_2 кошти ФОП ОСОБА_1 вніс в касу товариства. Вважає, що мають місце правовідносини між ОСОБА_2 та ТОВ «Альп-Промбуд» з приводу виконання договору про здійснення будівництва будинку, що підтверджується квитанціями про отримання коштів на будівництво і тому позивач вправі заявляти вимоги до товариства.

ОСОБА_2 апеляційної скарги не визнав та пояснив, що ФОП ОСОБА_1 запропонував йому укласти інвестиційний договір на будівництво котеджу площею більше 150 кв.м.: перший поверх якого мав бути з піноблоків, а другий- з дерева і вартість такого котеджу становитиме 40000 дол. США. Протягом двох місяців він сплатив 728 311,00 грн та наполягав на письмовому укладенні договору, однак договір не було укладено. Надалі він відмовився вносити кошти і тоді відповідач надав йому договір згідно якого вартість котеджу становила 68000 дол.США та пояснив що другий поверх також буде з піноблоків, з чим він не погодився, оскільки не розраховував на таку вартість. Стороною в договорі був зазначений ФОП ОСОБА_1 . Про те, що будівництво буде здійснювати ТОВ «Альп-Промбуд» та що ФОП ОСОБА_1 діяв в інтересах товариства він дізнався в суді, коли за заявою представника відповідача суд залучив товариство до участі в справі в якості третьої особи. Він знав, що ОСОБА_1 як фізична особа-підприємець займається будівництвом будинків та він видавав йому квитанції про отримання коштів від свого імені. Під час розгляду справи в суді також з`ясувалось, що товариство вирішило припинити свою діяльність і він виявив, що зведене незавершене будівництво розібране та будівельні матеріали вивезені.

Представник ОСОБА_2 підтримала доводи, зазначені у відзиві на апеляційну скаргу та пояснила, що позивач сплатив значну суму коштів (на той час 28000 дол. США) ФОП ОСОБА_1 , який займався будівництвом, однак інвестиційна угода не була укладена. Сторонами не було досягнуто згоди з усіх істотних умов даного виду договору, зокрема конкретне місце будівництва, обсяг робіт та матеріали будови, ціни, тому відсутні підстави стверджувати про те, що між сторонами було укладено договір капітального будівництва житлового будинку. Квитанції про отримання коштів видавав ФОП ОСОБА_1 , а тому він повинен їх повернути як безпідставно набуті .

Представник ТОВ «Альп-Промбуд» вважає що апеляційна скарга підлягає до задоволення, оскільки ФОП ОСОБА_1 у правовідносинах з позивачем діяв на підставі агентського договору і отримані ним кошти були внесені в касу товариства та використані на будівництво будинків. ОСОБА_1 є засновником товариства.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, заслухавши пояснення учасників справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Судом встановлено, що позивачем ОСОБА_2 було передано кошти відповідачу ФОП ОСОБА_1 на загальну суму 728 311,00 грн. наступними платежами: 04 серпня 2017 року - в сумі 283 000,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 1 від 04 серпня 2017 року; 17 серпня 2017 року - 125 311,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 2 від 17 серпня 2017 року; 20 вересня 2017 року - 78 600,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №3 від 20 вересня 2017року; 18 жовтня 2017 року - 80 000,00

грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 8 від 18 жовтня 2017 року; 08 листопада 2017 року - 53 600,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 6 від 08 листопада 2017 року; 24 листопада 2017 року - 53 800,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 9 від 24 листопада 2017 року; 30 листопада 2017 року - 54 000,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 10 від 30 листопада 2017 року.

Підставою прийняття коштів у квитанціях до прибуткових касових ордерів зазначено : «Договір: Кошти на будівництво» .

Судом також встановлено, що 28 липня 2017 року між ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та ТОВ «Альп-Промбуд» (далі - товариство) було укладено інвестиційну угоду, згідно якої фізичні особи кожен передали товариству належні їм земельні ділянки площею по 0,06 га кожна, які знаходяться на території Тернопільської міської ради (автодорога Львів-Умань-Краковець), а товариство погодилось провести фінансування 100% всіх витрат на будівництво та введення в експлуатацію об`єкта, виконати будівельно-монтажні роботи згідно проектно-кошторисної документації та стає власником 58/100 результату виконаних робіт після підписання акту введення об`єкта в експлуатацію (п.1.1-1.2). Термін завершення будівництва не вказаний, однак пов`язаний з днем отримання дозволу на проведення будівельних робіт на об`єкті. Фізичні особи зобов`язались передати товариству всю документацію для виконання функцій забудівника на строк дії угоди (п. 3.1), а товариство на власний ризик провести фінансування всього комплексу будівельних робіт, зазначених в проектній документації із будівництва об`єкту (п. 4.1), залучати кошти юридичних та фізичних осіб для ведення будівництва через укладення відповідних угод згідно чинного законодавства (п. 4.4).

31 липня 2017 року та 31 липня 2018 року між ТОВ «Альп-Промбуд» та ФОП ОСОБА_1 (агент) укладались агентські договори, згідно яких ФОП ОСОБА_1 за агентську винагороду здійснював діяльність, направлену на пошук потенційних інвесторів (покупців) та залучення коштів для будівництва житлових будинків на земельних ділянках розташованих на території Тернопільської міської ради (автодорога Львів-Умань-Краковець) та сприяє в укладенні основних договорів (п.1.1). Агент має право від імені товариства проводити з потенційними інвесторами (покупцями) зустрічі, переговори, отримувати кошти на будівництво, здійснювати інші необхідні дії (п.2.1), а також укладати, при необхідності, Основні договори з інвесторами (покупцями) п.1.2.5). Згідно пункту 3.1 товариство має право самостійно, без узгодження з агентом, змінювати (встановлювати нові) ціни на об`єкти будівництва.

Договору між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 чи з ТОВ «Альп-Промбуд» укладено не було.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що сторони не реалізували наміру, передбаченого у квитанціях до прибуткових касових ордерів та не уклали договору, тому грошові кошти, передані на виконання не укладеного правочину підлягають поверненню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду виходячи з наступного.

Позивач стверджує, що він мав намір укласти інвестиційну угоду на будівництво котеджу про що домовлявся з ФОП ОСОБА_1 та вніс йому кошти в сумі 728311,00 грн, що підтверджується квитанціями.

Відповідач ФОП ОСОБА_1 заперечуючи позовні вимоги вказав що існують договірні відносини, між позивачем та ТОВ «Альп-Промбуд» було укладено договір підряду, а він отримував кошти на підставі агентського договору, які в подальшому вніс у касу товариства.

Відповідно до вимог статті 205 ЦК України правочин може вчинятись усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 208 цього Кодексу правочини між фізичною та юридичною особою та правочини фізичних осіб між собою на суму що не перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу (які повністю виконуються сторонами в момент їх вчинення) належить вчиняти у письмовій формі.

Відповідно до частини другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Згідно статтей 626 та 628 цього Кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статтей 875, чч. 1, 2 ст. 877 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається зокрема на проведення нового будівництва. Підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов`язана надати відповідну документацію.

Аналізуючи вищезазначені норма матеріального права колегія суддів приходить до висновку, що договір будівельного підряду повинен укладатись у письмовій формі, в якому мають бути визначені відповідні істотні умови. Проектна документація (проектно-кошторисна документація) свідчить про зміст та обсяг робіт і вимоги які ставляться до будівництва та визначає ціну роботи.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

На підставі статті 77, 78, 79, 80 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 мав намір набути у власність житловий будинок (котедж) на земельній ділянці розташованій на території Тернопільської міської ради, а саме біля автодороги Львів-Умань-Краковець у зв`язку з чим сплатив ФОП ОСОБА_1 728311,00 грн та наполягав на письмовому укладенні договору про будівництво житлового будинку. Між сторонами була домовленість, що відповідач будує двоповерховий котедж за кошти позивача, точне місце будівництва (на площі 0,30 га), план будівлі, матеріали та обсяг робіт сторонами не були обумовлені.

Позивач стверджує, що йому було відомо про те, що будівництвом будинків займається ОСОБА_1 як фізична особа - підприємець і квитанції про отримання коштів видані ним як фізичною особою - підприємцем; про існування ТОВ «Альп-Промбуд» та здійснення ним будівництва йому не було відомо.

Представник відповідача стверджує, що ФОП ОСОБА_1 діяв на підставі агентського договору укладеного ним з ТОВ «Альп-Промбуд» .

Згідно агентського договору, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Альп-Промбуд» , ФОП ОСОБА_1 як агент вправі від імені товариства отримувати кошти на будівництво (п.2.1) та при необхідності укладати основні договори з інвесторами (покупцями) п. 1.2.5).

Письмовий договір підряду між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 чи ТОВ «Альп-Промбуд» укладений не був. Проектно-кошторисна документація на будівництво не виготовлялась.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 27.12.2006 року зареєстрований як фізична особа - підприємець і видом його діяльності є інші будівельно-монтажні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи (код КВЕД 43.29, 43.99 а.с.34).

В суді апеляційної інстанції встановлено, що засновником ТОВ «Альп-Промбуд» є ОСОБА_1 і під час розгляду справи товариство подало заяву про припинення діяльності та з 16.02.2021 року перебуває в стадії припинення. Представник відповідача стверджує що мають місце договірні відносини між ОСОБА_2 та ТОВ «Альп-Промбуд» і лише після визнання їх недійсними або припинення (розірвання договору) позивач може вимагати від товариства повернення сплачених ним коштів.

Враховуючи вищевказані норми права які регулюють спірні правовідносини та встановлені обставини справи суд першої інстанції прийшов до вірного висновку що між сторонами договір будівельного підряду не був укладений, а тому сплачені позивачем кошти підлягають поверненню.

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Згідно із ч.1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За змістом цієї статті безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуте за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, в разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, договірний характер правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов`язання повернути майно потерпілому.

Відповідач та третя особа на заперечення доводів позивача та на підтвердження своїх доводів про укладення з позивачем договору підряду та існування договірних відносин не надали жодного належного та допустимого доказу, який підтверджував би укладення договору будівельного підряду та його істотні умови.

Як слідує з матеріалів справи та пояснень сторін інвестиційні угоди укладалися саме між ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та ТОВ «Альп-Промбуд» і за такими угодами вказані особи передавали товариству земельні ділянки, а натомість мали отримати у власність збудовані товариством котеджі.

В той же час позивач не мав у власності земельної ділянки, яку міг передати товариству з метою будівництва котеджу, інвестиційного договору чи інших договорів між позивачем та товариством укладено не було та доказів про намір укласти будь-які договори між позивачем та товариством матеріали справи не містять.

Таким чином відсутній взаємозв`язок між коштами наданими ОСОБА_2 для ФОП ОСОБА_1 та здійсненням ТОВ «Альп-Промбуд» своєї господарської діяльності.

Слід також зауважити і те, що матеріали справи не містять доказів про те, що отримані ФОП ОСОБА_1 кошти будь-яким чином були використані у будівництві, що в свою чергу підтверджує те, що сторони не приступили до виконання будь-яких зобов`язань досягнутих між ними.

Квитанції до прибуткового касового ордеру, в яких зазначено: »договір: кошти на будівництво» підтверджують лише факт отримання ФОП ОСОБА_1 коштів від ОСОБА_2 , однак не є допустимими та достатніми доказами укладення між сторонами та третьою особою договору будівельного підряду.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин вимог статті 1212 ЦК України є необґрунтованими, оскільки матеріали справи не містять доказів про наявність чинного договору або іншого правочину, який є достатньою та належною правовою підставою набуття коштів.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що грошові кошти, які було сплачено ФОП ОСОБА_1 , підлягають поверненню на підставі статті 1212 ЦК України, оскільки порушене право позивача не може бути відновлено в інший спосіб (шляхом розірвання договору чи визнання його недійсним) тому що договір будівельного підряду не був укладеним, земельна ділянка не належить позивачу (сторонам) та проектно-кошторисна документація відсутня.

Системний аналіз положень частини 1, пункту 1 частини 2 статті 11, частини 1 статті 177, частини 1 статті 202, частин 1 та 2 статті 205, частини 1 статті 207, частини 1 статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Апелянт зазначає, що між сторонами та ТОВ «Альп-Промбуд» було укладено договір підряду та посилається на викладений у постанові Верховного Суду України від 02.10.2013 року у справі № 6-88 цс 13 висновок про те, що договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень частини 1 статті 1212 ЦК України.

У вказаній справі встановлено, що особа передала відповідачу 1600000 дол. США для зберігання, як гарантовану суму для придбання 134 земельних ділянок і відповідач написав розписку про повернення цих коштів до оформлення довіреностей на купівлю-продаж цих земельних ділянок. Позивач був партнером особи, яка передавала кошти і зазначений в розписці, однак коштів не передавав. Відповідач свої зобов`язання за договором виконав, договори купівлі-продажу земельних ділянок були укладені та нотаріально посвідчені. Верховний Суд зазначив, що між сторонами існує укладений правочин, а тому договірний характер правовідносин виключає можливість застосування положень частини 1 статті 1212 ЦК України.

У даній справі встановлено що договір будівельного підряду не був укладений тому відповідач повинен повернути отримані ним кошти позивачу. Та обставина, що відповідач вніс кошти в касу товариства не звільняє відповідача від обов`язку повернути кошти та не створює обов`язків для товариства.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, про що зазначає у апеляційній скарзі заявник.

Викладене дає підстави для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати слід покласти на сторони в межах ними понесених.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 390, 141 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 грудня 2020 року залишити без змін.

Судові витрати покласти на сторони в межах ними понесених.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 10 червня 2021 року.

Головуючий Бершадська Г.В.

Судді: Гірський Б.О.

Ходоровський М.В.