Постанова

від 10.12.2020 по справі 360/2887/20

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 року справа №360/2887/20

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Казначеєва Е.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об`єднання» на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року (повний текст складено 23 вересня 2020 року в м. Сєвєродонецьк) у справі № 360/2887/20 (суддя І інстанції - Ірметова О.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об`єднання» до Управління Державної казначейської служби України у Станично-Луганському районі Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

30 липня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об`єднання» (далі - позивач, ТОВ «ЛЕО» ) до Управління Державної казначейської служби України у Станично-Луганському районі Луганської області (далі - відповідач, УДКСУ у Станично-Луганському районі Луганської області) в якому просив суд: - визнати дії управління Державної казначейської служби України у Станично-Луганському районі Луганської області, пов`язані з невиконанням та поверненням без виконання наказу Господарського суду Луганської області від 08.10.2019 у справі № 913/353/19 про стягнення з Станично-Луганського районного територіального медичного об`єднання на користь ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» інфляційних нарахувань у сумі 8927 грн 15 коп., 3% річних у сумі 5633 грн 15 коп. та витрат по оплаті судового збору в сумі 1921 грн 00 коп. протиправною; - зобов`язати управління Державної казначейської служби України у Станично- Луганському районі Луганської області виконати наказ Господарського суду Луганської області від 08.10.2019 у справі № 913/353/19 про стягнення з Станично-Луганського районного територіального медичного об`єднання на користь ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» інфляційних нарахувань у сумі 8927 грн 15 коп., 3% річних у сумі 5633 грн 15 коп. та витрат по оплаті судового збору в сумі 1921 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Господарського суду Луганської області від 09.09.2019 у справі № 913/353/19 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об`єднання» до Станично-Луганського районного територіального медичного об`єднання позовні вимоги ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» задоволено в повному обсязі, з відповідача на користь позивача присуджено до стягнення інфляційні нарахування у сумі 8927 грн 15 коп., 3% річних у сумі 5633 грн. 15 коп., витрати по оплаті судового збору в сумі 1921 грн. 00 коп.

На виконання рішення суду видано наказ від 08.10.2019 у справі № 913/353/19 про стягнення з Станично-Луганського районного територіального медичного об`єднання на користь ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» інфляційних нарахувань у сумі 8927 грн 15 коп., 3% річних у сумі 5633 грн 15 коп. та витрат по оплаті судового збору в сумі 1921 грн 00 коп.

11.02.2020 ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» на адресу управління Державної казначейської служби України у Станично-Луганському районі Луганської області разом з оригіналом судового наказу направлено заяву про виконання рішення суду.

27.02.2020 на адресу ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» надійшов лист УДКСУ у Станично-Луганському районі від 21.02.2020 № 02-27-06/214, в якому останній просить надати додаткові відомості для виконання рішення суду по справі № 913/353/19 в частині перерахування інфляційних нарахувань, 3% річних, судового збору, а саме відомості зазначені у п.12 Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей із наданням підтвердних документів.

31.03.2020 листом № 01-54-06/350 УДКСУ у Станично-Луганському районі повернуто без виконання на адресу ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» вищезазначений наказ Господарського суду Луганської області на підставі п.п. 9 п. 9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року N 845.

ТОВ «ЛЕО» вважає дії УДКСУ у Станично-Луганському районі, пов`язані з невиконанням та поверненням без виконання наказу суду протиправними, що стало підставою для звернення до суду.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року у справі № 360/2887/20 у задоволенні позову - відмовлено.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що дія постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 595 не розповсюджується на Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об`єднання» , оскільки останнє не є установою та не здійснює свою господарську діяльність на тимчасово неконтрольованій території Луганської області.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла наступного.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об`єднання» , ідентифікаційний код 31443937, місцезнаходження: 91021, Луганська обл., м. Луганськ, Артемівський район, кв. Гайового, б. 35А, зареєстроване у якості юридичної особи 02.04.2001, 05.08.2004 за № 13821200000000206 (а.с. 20-26).

Рішенням Господарського суду Луганської області від 09.09.2019 у справі № 913/353/19 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об`єднання» задоволено повністю. Стягнуто з Станично-Луганського районного територіального медичного об`єднання на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об`єднання» інфляційні нарахування у сумі 8927,15 грн, 3% річних у сумі 5633,15 грн, витрати по оплаті судового збору в сумі 1921 грн (а.с. 9-14).

08.10.2019 Господарським судом Луганської області у справі № 913/353/19 видано наказ про примусове виконання рішення про стягнення з Станично-Луганського районного територіального медичного об`єднання на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об`єднання» інфляційні нарахування у сумі 8927,15 грн, 3% річних у сумі 5633,15 грн, витрати по оплаті судового збору в сумі 1921 грн (а.с. 14 зв. бік).

Ухвалою Господарського суду Луганського області від 19.12.2019 у справі № 913/353/19 замінено сторону (боржника) Станично-Луганське районне територіальне медичне об`єднання у процедурі виконання Управлінням Державної казначейської служби України у Станично-Луганському районі Луганської області рішення Господарського суду Луганської області від 09.09.2019 у справі № 913/353/19 на правонаступника - Комунальне некомерційне підприємство «Станично-Луганське районне територіальне медичне об`єднання» (а.с. 15-16).

11.02.2020 за № 46 позивач направив до управління Державної казначейської служби України в Станично-Луганському районі Луганської області наказ Господарського суду Луганської області від 08.10.2019 та заяву про виконання рішення суду, в якій просив прийняти до виконання наказ господарського суду Луганської області від 08.10.2019 у справі № 913/353/19, перерахувати інфляційні нарахування у сумі 8927,15 грн, 3% річних у сумі 5633 грн 15 коп. та витрати по оплаті судового збору у сумі 1921 грн (а.с. 18).

Листом від 21.02.2020 № 02-27-06/214 УДКСУ у Станично-Луганському районі Луганської області повідомило, що 21.04.2017 набрали чинності зміни, що вносяться до постанови КМУ від 07.11.2014 № 595, згідно яких Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей доповнено пунктом 12 наступного змісту «платежі з рахунків, відкритих в органах Казначейства, установам, які провадять діяльність на тимчасово неконтрольованій території, крім випадків, установлених законодавством, здійснюються зокрема з метою виконання рішення суду та відшкодування податку на додану вартість, у разі коли: установа зареєстрована на контрольованій території; орган управління установи перебуває на контрольованій території; рахунки установи відкриті в банківських установах (органах Казначейства), розташованих на контрольованій території; установа сплачує податки та збори до державного бюджету та/або місцевих бюджетів» . Зважаючи на викладене, відповідач просив надати додаткові відомості для виконання рішення суду у справі № 913/353/19 (а.с. 19).

Листом від 26.03.2020 № 01-54-06/350 відповідач повернув наказ Господарського суду Луганської області від 08.10.2019 з тих підстав, що протягом місяця з дня звернення до стягувача для отримання додаткових відомостей для виконання рішення про стягнення коштів ним не надано таких відомостей до органу Казначейства (а.с. 17).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства. Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (рішення КСУ від 13.12.2012 №18-рп/2012, від 26.06.2013 №5-рп/2013).

Відповідно до ч.2 ст. 6 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання визначені у Законі України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 № 4901-VI (далі - Закон № 4901-VI).

Відповідно до статті 2 Закону № 4901-VI держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган, державні підприємство, установа, організація, юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Частиною 1 статті 3 Закону № 4901-VI передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону № 4901-VI стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.

Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною 4 статті 3 Закону № 4901-VI перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 5 Закону № 4901-VI у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахував кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в частині четвертій статті 4 цього Закону, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Компенсація за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу нараховується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Згідно з положеннями п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4901-VI заборгованість погашається в такій черговості: у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, а також у зв`язку з втратою годувальника; у другу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду, пов`язаними з трудовими правовідносинами; у третю чергу погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду.

Бюджетні асигнування на погашення заборгованості визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Отже, Україна гарантує виконання будь-яких рішень суду майнового характеру, боржником за яким є державний орган шляхом проведення безумовного списання з рахунків такого органу коштів, в обсязі, достатньому для задоволення вимог стягувача, а у випадку відсутності у державного органа - боржника коштів на рахунках - шляхом списання коштів з Державного бюджету України, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Таким чином, відмова у виконанні рішення суду, боржником за яким є державний орган, з підстав відсутності у такого органу коштів є незаконною.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів визначений у Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок № 845).

У розумінні зазначеного порядку безспірне списання - це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Порядок безспірного списання коштів з рахунків боржника визначено у пунктах 24-34 Порядку № 845.

Відповідно до пункту 24 Порядку № 845 стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

Пунктом 6 цього ж Порядку передбачено, що у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органу Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка (у разі наявності - довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові (повне найменування - для юридичної особи) власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв`язку, що здійснюється за рахунок стягувача (прізвище, ім`я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), реквізити банківського рахунка поштового відділення);оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету).

Згідно з пунктом 25 Порядку № 845 безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.

Відповідно до пункту 28 Порядку № 845 орган Казначейства не пізніше двох робочих днів з наступного робочого дня після надходження виконавчого документа на підставі документів, поданих стягувачем, визначає коди класифікації видатків бюджету і рахунки, з яких проводиться безспірне списання коштів.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» № 4901-VI впроваджено спеціальну процедуру виконання рішень судів про стягнення коштів, боржником за якими є держава, зокрема державний орган, та встановлено державну гарантію щодо їх виконання. Ця гарантія передбачає автоматичне виконання рішень за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою, у разі невиконання зобов`язань відповідною юридичною особою-боржником. Разом з тим, ця гарантія обмежується коштами, передбаченими Законом про бюджет на кожний рік.

Встановлений ч.4 ст. 3 Закону № 4901-VI строк перерахування коштів стягувачу є імперативним, а його недодержання є порушенням гарантій держави щодо виконання судових рішень. Передбачена ст.5 Закону № 4901-VI виплата в розмірі трьох відсотків річних за порушення такого строку має компенсаційний характер та не дає підстав тлумачити наявність такої компенсації як законну можливість недодержання тримісячного строку перерахування коштів стягувачу.

Відповідно до визначеної законодавцем правової процедури безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) за рішеннями судів здійснюється виключно органами Казначейства у порядку черговості та у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань.

При цьому, безспірне списання коштів за рішенням судів здійснюється в першочерговому порядку з рахунків боржника.

У разі неможливості виконання боржником судового рішення протягом двох місяців з моменту надходження відповідних документів від стягувача, зокрема в разі відсутності відповідних бюджетних призначень у боржника, виконавчий документ та інші відомості передаються до Державної казначейської служби України для подальшого виконання за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Процедура безспірного списання коштів з державного бюджету за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів визначена пунктами 47-52 Порядку №845.

Відповідно до Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 №215, Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів (п.1). Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду (пп.3 п.4). Казначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 9 Положення).

Судом встановлено, що ТОВ «ЛЕО» звернулось до відповідача із заявою про виконання рішення суду в якій просило прийняти до виконання наказ Господарського суду Луганської області від 08.10.2019 у справі № 913/353/19, в заяві вказані реквізити для перерахування коштів, а саме розрахунковий рахунок, назва банку його МФО, код ЄДРПОУ. До заяви було додано оригінал наказу Господарського суду Луганського області від 08.10.2019, копія рішення Господарського суду Луганського області від 09.09.2019 у справі № 913/353/19, копія ухвали Господарського суду Луганського області від 19.12.2019 у справі № 913/353/19 (а.с. 18).

Втім, Управління ДКСУ в Станично-Луганському районі Луганської області листом від 21.02.2020 № 02-27-06/214 відклало безспірне списання коштів на підставі п. 11 Порядку № 845 та просило ТОВ «ЛЕО» надати додаткові відомості, зазначені у п. 12 Тимчасового порядку для виконання рішення суду у справі № 913/353/19, а листом від 26.03.2020 № 01-54-06/350 повернуло наказ Господарського суду Луганської області від 08.10.2019 без виконання у зв`язку з ненаданням додаткових відомостей (а.с. 17,19).

Суд зазначає, що згідно із пунктом 12 Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства, затвердженого постановою КМУ від 07.11.2014 № 595 платежі з рахунків, відкритих в органах Казначейства, установам, які провадять діяльність на тимчасово неконтрольованій території, крім випадків, установлених законодавством, здійснюються, зокрема з метою виконання рішення суду та відшкодування податку на додану вартість, у разі, коли:

установа зареєстрована на контрольованій території;

орган управління установи перебуває на контрольованій території;

рахунки установи відкриті в банківських установах (органах Казначейства), розташованих на контрольованій території;

установа сплачує податки та збори до державного бюджету та/або місцевих бюджетів.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місце знаходження юридичної особи ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» - 91021, Луганська обл., м. Луганськ, Артемівський район, кв. Гайового, б. 35А, за організаційно-правовою формою є товариством з обмеженою відповідальністю (а.с. 20-26).

До 01.01.2019 ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» здійснювало господарську діяльність на території Луганської області з постачання електричної енергії, з 01.01.2019, згідно постанови НКРЕКП від 30.11.2018 №1587, ТОВ «ЛЕО» здійснює діяльність з розподілу електричної енергії на території Луганської області.

Суд зауважує, що Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» і наказ Міністерства юстиції України від 05.11.2014 №1849/5 «Про врегулювання відносин, пов`язаних із державною реєстрацією юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, у межах декількох адміністративно-територіальних одиниць» (Наказ №1849/5) не зобов`язують юридичних осіб, місцезнаходженням яких є територія проведення антитерористичної операції, провести реєстраційні дії щодо зміни їхнього місцезнаходження і перереєстрації на підконтрольну державним органам України територію.

Ці нормативні та законодавчі акти встановлюють лише порядок проведення реєстраційних дій і визначають територіальні органи, на які покладено обов`язок перереєстрації таких осіб, у разі їхнього бажання вчинити такі дії.

Також Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» не містить обмежень у здійсненні розрахунків з підприємствами, які мають юридичну адресу на неконтрольованій території. У відповідності до ст. 5 зазначеного Закону ліцензії та документи дозвільного характеру, видані суб`єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, строк дії яких закінчився у період її проведення, вважаються такими, що продовжили свою дію на період проведення антитерористичної операції.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275 було затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого входять і населені пункти Луганської області. Ці населені пункти входять у сферу ліцензованої діяльності ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» .

Будь-яких заборон на здійснення діяльності цієї енергетичної компанії на території населених пунктів, що включені до переліку, законодавством України не встановлювалось.

Суд зазначає, що п. 12 Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №595 (далі Порядок № 595), визначено, що платежі з рахунків, відкритих в органах Казначейства, установам, які провадять діяльність на тимчасово неконтрольованій території, крім випадків, установлених законодавством, здійснюються, зокрема з метою виконання рішення суду та відшкодування податку на додану вартість, у разі, коли:

установа зареєстрована на контрольованій території;

орган управління установи перебуває на контрольованій території;

рахунки установи відкриті в банківських установах (органах Казначейства), розташованих на контрольованій території;

установа сплачує податки та збори до державного бюджету та/або місцевих бюджетів.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що органи Казначейства, здійснює платежі з відкритих в органах Казначейства рахунків, установам, які провадять діяльність на тимчасово неконтрольованій території, крім випадків, установлених законодавством, зокрема з метою виконання рішення суду та відшкодування податку на додану вартість за відповідних умов, визначених цим пунктом, а саме:

установа зареєстрована на контрольованій території;

орган управління установи перебуває на контрольованій території;

рахунки установи відкриті в банківських установах (органах Казначейства), розташованих на контрольованій території;

установа сплачує податки та збори до державного бюджету та/або місцевих бюджетів.

Відмовляючи у задоволені позову суд першої інстанції зазначив, що не погоджується з доводами ТОВ «ЛЕО» про безпідставність посилання відповідача на п. 12 Тимчасового порядку, оскільки матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «ЛЕО» зареєстровано на непідконтрольній Україні території. Суд першої інстанції дійшов висновку, що у зв`язку з державною реєстрацією ТОВ «ЛЕО» на непідконтрольній Україні території, відповідач з метою встановлення відповідності Товариства критеріям, встановлених п. 12 Тимчасового порядку, правомірно просив надати позивача додаткові відомості для виконання рішення суду (лист від 21.02.2020 № 02-27-06/214).

З зазначеним висновком суду не погоджується колегія суддів з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Управління ДКСУ в Станично-Луганському районі Луганської області листом від 21.02.2020 № 02-27-06/214 відклало безспірне списання коштів на підставі п. 11 Порядку № 845 та просило ТОВ «ЛЕО» надати додаткові відомості, зазначені у п. 12 Тимчасового порядку для виконання рішення суду у справі № 913/353/19, а листом від 26.03.2020 № 01-54-06/350 повернуло наказ Господарського суду Луганської області від 08.10.2019 без виконання у зв`язку з ненаданням додаткових відомостей (а.с. 17,19).

Підставою для застосування п.12 Тимчасового порядку відповідач зазначив факт реєстрації позивача на непідконтрольній владі України території (а.с.50).

Колегія суддів зазначає, що підставою застосування п. 12 Тимчасового порядку є проведення установами діяльності на тимчасово неконтрольованій території.

Відповідно до приписів частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано суду жодного доказу проведення позивачем діяльності на тимчасово неконтрольованій території і в матеріалах справи такі докази відсутні.

З огляду на зазначене, беручи до уваги докази, наявні у матеріалах справи у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про протиправність дій Управління Державної казначейської служби України у Станично-Луганському районі Луганської області щодо повернення без виконання наказу Господарського суду Луганської області від 08.10.2019 у справі № 913/353/19 про стягнення з Станично-Луганського районного територіального медичного об`єднання на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об`єднання» інфляційних нарахувань у сумі 8927,15 грн, 3% річних у сумі 5633,15 грн та витрат по оплаті судового збору в сумі 1921,00 грн, та як наслідок обґрунтованості позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги про зобов`язання управління Державної казначейської служби України у Станично- Луганському районі Луганської області виконати наказ Господарського суду Луганської області від 08.10.2019 у справі № 913/353/19 про стягнення з Станично-Луганського районного територіального медичного об`єднання на користь ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» інфляційних нарахувань у сумі 8927 грн 15 коп., 3% річних у сумі 5633 грн. 15 коп. та витрат по оплаті судового збору в сумі 1921 грн. 00 коп. , як похідні, також підлягають задоволенню.

Колегія суддів зазначає, що у п. 65 постанови від 22.04.2020 року у справі № 812/177/16 Верховний Суд зазначив, що відсутність законодавчого врегулювання питань проведення розрахунків за електроенергію з товариством, яке не було перереєстроване на підконтрольній українській владі території, а також наявність в Казначейській службі доручень і листів будь-яких державних органів, які містять заборону на проведення розрахунків із ТОВ ЛЕО , не може бути належною підставою для відмови у проведенні розрахунків із цим товариством за поставлену ним електроенергію.

Відповідно до частини шостої статті 139 КАС якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Частиною першою цієї статті установлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як убачається із наявних у матеріалах справи документів про сплату судового збору, позивачем сплачено судовий збір за подання позову у розмірі 2102.00 грн відповідно до квитанції від 21 липня 2020 року № 240, за подання апеляційної скарги - 3 153.00 грн. відповідно до квитанції від 30 жовтня 2020 року № 335.

Колегія суддів приходить до висновку про неповне з`ясування судом першої інстанції всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 1 частини 1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції при ухваленні судового рішення неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, а тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 23, 33, 139, 292, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об`єднання» на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року у справі № 360/2887/20 - задовольнити.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року у справі № 360/2887/20 - скасувати.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об`єднання» до Управління Державної казначейської служби України у Станично-Луганському районі Луганської області задовольнити.

Визнати дії управління Державної казначейської служби України у Станично-Луганському районі Луганської області, пов`язані з невиконанням та поверненням без виконання наказу Господарського суду Луганської області від 08.10.2019 у справі № 913/353/19 про стягнення з Станично-Луганського районного територіального медичного об`єднання на користь ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» інфляційних нарахувань у сумі 8927 грн 15 коп., 3% річних у сумі 5633 грн 15 коп. та витрат по оплаті судового збору в сумі 1921 грн 00 коп. протиправними.

Зобов`язати управління Державної казначейської служби України у Станично- Луганському районі Луганської області виконати наказ Господарського суду Луганської області від 08.10.2019 у справі № 913/353/19 про стягнення з Станично-Луганського районного територіального медичного об`єднання на користь ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» інфляційних нарахувань у сумі 8927 грн 15 коп., 3% річних у сумі 5633 грн 15 коп. та витрат по оплаті судового збору в сумі 1921 грн. 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Державної казначейської служби України у Станично - Луганському районі Луганської області (93600 Луганська область, смт. Станиця Луганська, Станично-Луганського району, вулиця 5 Лінія, будинок 1, код ЄДРПОУ 37983540) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об`єднання» м. Луганськ, 91021 кв. Гайового, 35-А, код ЄДРПОУ 31443937) судові витрати, з яких сплачений позивачем судовий збір у судах першої та апеляційної інстанцій на суму 5 255 грн.

Повне судове рішення складено 10 грудня 2020 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Судді Т.Г. Гаврищук

Е.Г. Казначеєв