Рішення

від 02.12.2020 по справі 908/2155/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/133/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2020 Справа № 908/2155/20

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засіданні Шолоховій С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Керівника Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області (72319 Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Байбулатова, буд. 22) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Веселівської селищної ради Веселівського району Запорізької області (72202 Запорізька область Веселівський район, смт. Веселе, вул. Центральна, 162, ідентифікаційний код юридичної особи 25677264)

до відповідача-1: Комунального закладу «Веселівська районна різнопрофільна гімназія» Веселівської селищної ради (72202 Запорізька область, Веселівський район, смт. Веселе, вул. Макаренка, буд. 4, ідентифікаційний код юридичної особи 33552924)

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «СВК Фрунзе» (72202Запорізька область, Веселівський район, смт. Веселе, вул. Козацька (Калініна), буд. 39, ідентифікаційний код юридичної особи 36648954)

про визнання недійсним договору про спільне вирощування сільськогосподарських культур, повернення земельної ділянки площею 27 га

за участю

за участю

представника прокуратури: Маруєва Т.В., наказ № 1797-к від 11.09.2020 р.

представника позивача: не з`явився

представник відповідача-1: не з`явився

представник відповідача-2: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Керівник Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Веселівської селищної ради Веселівського району Запорізької області до відповідача 1 - Комунального закладу «Веселівська районна різнопрофільна гімназія» Веселівської селищної ради та відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «СВК Фрунзе» про:

- визнання недійсним договір про спільне вирощування сільськогосподарських культур від 05.03.2020, який укладений між Комунальним закладом «Веселівська районна різнопрофільна гімназія» Веселівської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «СВК Фрунзе» ;

- зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю «СВК Фрунзе» (код ЄДРПОУ 36648954, вул. Козацька (Калініна), буд. 39, смт Веселе, Веселівський район, Запорізька область, 72202) повернути Комунальному закладу «Веселівська районна різнопрофільна гімназія» Веселівської селищної ради займану земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної форми власності, загальною площею 27 га за кадастровим номером 2321255100:08:013:0017, розташовану на території Веселівської селищної ради Веселівського району Запорізької області, шляхом підписання акту прийому - передачі із Комунальним закладом «Веселівська районна різнопрофільна гімназія» Веселівської селищної ради.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2020 позовні матеріали № 908/2155/20 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 26.08.2020, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2155/20, присвоєно справі номер провадження 27/133/20 та призначено підготовче судове засідання на 21.09.2020.

Справа № 908/2155/20 розглядається за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 21.09.2020, відповідно до ст. 177 ГПК України, строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів, до 26.11.2020, на підставі ст. 183 ГПК України підготовче засідання відкладено на 04.11.2020.

Ухвалою суду від 04.11.2020, на підставі ст. 183 ГПК України, підготовче засідання відкладено на 23.11.2020.

Ухвалою суду від 23.11.2020, на підставі ст. 185 ГПК України, підготовче провадження у справі № 908/2155/20 закрито. Справу призначено до розгляду по суті на 02.12.2020.

У судовому засіданні 02.12.2020 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, за наявності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу проти здійснення повного фіксування судового засідання за допомогою відеозаписувального технічного засобу - таке фіксування здійснюється лише за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Акорд» .

Суддею оголошено, яка справа розглядається, склад суду, та роз`яснено представнику прокуратури, який прибув в судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

02.12.2020 представник прокуратури підтримав позовні вимоги в частині визнання недійсним договору про спільне вирощування сільськогосподарських культур від 05.03.2020, який укладений між Комунальним закладом «Веселівська районна різнопрофільна гімназія» Веселівської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «СВК Фрунзе» . В частині вимог про зобов`язання повернути земельну ділянку, прокурор просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, оскільки на час вирішення спору відповідач 2 повернув земельну ділянку позивачу та просив повернути Запорізькій обласній прокуратурі з Державного бюджету судовий збір, сплачений при поданні зазначеного позову у сумі 2 102 грн. 00 коп.

В судове засідання 02.12.2020 представник позивача не заявився, надіслав на електронну адресу суду клопотання № 02-01-17/4304 від 01.12.2020 про розгляд справи без участі його представника.

02.12.2020 представник відповідача 1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. В матеріалах справи міститься клопотання (вх. № 22926/08-08/20 від 23.11.2020) про розгляд справи за відсутністю представника відповідача 1, за наявними матеріалами справи та заява (вх. № 22925/09-08/20 від 23.11.2020) про часткове задовольнити клопотання у порядку ст. 169 ГПУ України подане 09.11.2020 за № 24-2420-20 прокурором відділу захисту інтересі дітей та протидії насильству Запорізької обласної прокуратури по справі № 908/2155/20, а саме: закрити за п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у частині зобов`язання ТОВ «СВК ФРУНЗЕ» повернення земельної ділянки КЗ «Веселівська районна різнопрофільна гімназія» Веселівської селищної ради шляхом підписання акту прийому-передачі, в іншій частині позовних вимог відмовити.

Представником прокуратури надано суду відповідь на відзив № 36/1-9362вих-20 від 30.10.2020 (вх. № 21763/08-08/20 від 05.11.2020), відповідно до якої обґрунтував наявність підстав представництва прокуратури у даній справі.

Представник відповідача 2 в засідання суду не з`явився, про час та місце розгляду справи був попереджені належним чином. В матеріалах справи міститься клопотання (вх. № 20939/08-08/20 від 26.10.2020) про розгляд справи за відсутністю представника, а також клопотання (вх. № 20937/08-08/20 від 26.10.2020) про долучення в якості доказів по справі № 908/2155/20 додаткову угоду до договору про спільне вирощування сільськогосподарських культур від 19.10.2020, акт прийому-передачі земельної ділянки від 19.10.2020 та докази на підтвердження направлення сторонам вказаного клопотання з додатками.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Заслухавши представника прокуратури, дослідивши докази, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представника прокуратури, суд

УСТАНОВИВ:

На підставі розпорядження голови Веселівської районної державної адміністрації № 170 від 17.01.2008 Про надання дозволу на підготовку проектів передачі земельних ділянок, надання земель в оренду та відмову виділенні землі , між Веселівською районною державною адміністрацією Запорізької області та Веселівською районною різнопрофільною гімназією, укладено договір оренди землі № 2, який зареєстровано у Веселівському РВ ЗРФ ДП Центр ДЗК , про що 19.02.2008 у Державному реєстрі земель вчинено запис під № 040826800013.

За вказаним договором Веселівська районна державна адміністрація передає, а Веселівська районна різнопрофільна гімназія приймає земельну ділянку площею 27 га з кадастровим номером 2321255100:08:013:0017 для ведення товарного сільськогосподарського використання розташовану на території Веселівської селищної ради Веселівського району Запорізької області у строкове платне користування строком на 5 років, тобто до 01.09.2012.

03.04.2012 сторонами укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки № 2 від 17.01.2008, яка 05.09.2012 зареєстрована у Відділі Держкомземі у Веселівському районі Запорізької області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 232120004000317, відповідно до якої в оренду передається земельна ділянка площею 27 га з кадастровим номером 2321255100:08:013:0017 для дослідних і навчальних цілей пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства, строком до 03.04.2022.

На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 № 60-р Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області було прийнято наказ № 8-1748/15-18-СГ від 26.09.2018 Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальні власність , яким вирішено передати Веселівській селищній об`єднаній територіальній громаді у комунальну власність за актом прийому-передачі земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 2583,4114 га, які розташовані на території Веселівської селищної об`єднаної територіальної громади Веселівського району Запорізької області за межами населеного пункту, згідно з додатком, у тому числі земельну ділянку за кадастровим номером 2321255100:08:013:0017 площею 27 га.

Рішенням Веселівської селищної ради Веселівського району Запорізької області Про прийняття земельних ділянок державної власності у комунальну власність № 4 від 12.10.2018 прийнято земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 2583,4114 га, які розташовані за межами населених пунктів Веселівської селищної ради Веселівського району Запорізької області у комунальну власність Веселівської громади в особі Веселівської селищної ради Веселівського району Запорізької області, згідно з додатком, у тому числі земельну ділянку за кадастровим номером 2321255100:08:013:0017 площею 27 га.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 2205 15385 від 17.08.2020 право комунальної власності на земельну ділянку за кадастровим номером 2321255100:08:013:0017, площею 27 га 22.01.2019 зареєстровано за Веселівською селищною об`єднаною територіальною громадою в особі Веселівської селищної ради.

Таким чином, земельна ділянка площею 27 га за кадастровим номером 2321255100:08:013:0017, яка розташована на території Веселівської селищної ради є комунальною власністю.

05.03.2020 між Комунальним закладом Веселівська районна різнопрофільна гімназія та Товариством з обмеженою відповідальністю СВК Фрунзе укладено договір про спільне вирощування сільськогосподарських культур.

Мелітопольською місцевою прокуратурою Запорізької області за результатами вивчення наявного інформаційного забезпечення у сфері охорони дитинства з питань додержання вимог законодавства при використанні земель комунальної власності загальноосвітніми навчальними закладами, встановлено факт незаконного користування Товариством з обмеженою відповідальністю СВК Фрунзе земельною ділянкою комунальної форми власності, площею 27 га з кадастровим номером 2321255100:08:013:0017, розташованою на території Веселівської селищної ради Веселіівського району Запорізької області, яка належить об`єднаній територіальній громаді та право розпоряджатися якою закріплено за Веселівською селищною радою Веселівського району Запорізькій області, що послугувало зверненню з даним позовом до суду.

Керівник Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області вважає, що договір про спільне вирощування сільськогосподарських культур від 05.03.2020, який укладений між Комунальним закладом «Веселівська районна різнопрофільна гімназія» Веселівської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «СВК Фрунзе» підлягає визнанню недійсним.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Із змісту положень ст.ст. 15, 16 ЦК України ст. 20 ГПК України слідує, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб та в порядку, що встановлені договором або законом. Господарський суд розглядає спори.

Статтею 1 Закону України Про прокуратуру від 14.10.2014 № 1697-VII визначено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з приписами частин 3, 4 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Рішенням Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до ч. 4 статті 23 Закону України «Про Прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Згідно частити 3 даної статті прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

Порушення встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження землями, що перебувають у державній та комунальній власності, спричиняють шкоду державі і є підставою для втручання органів прокуратури, у тому числі для звернення з позовами до суду в інтересах держави щодо повернення земельної ділянки.

Враховуючи викладене, прокурор може представляти інтереси держави в суді у двох випадках: (а) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; (б) у разі відсутності такого органу. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство - на підставі якого подасться позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством та знаходиться під особливою охорони держави.

Порушення встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження землями, що перебувають у державній та комунальній власності, спричиняють шкоду «інтересам держави» і є підставою для втручання органів прокуратури, у тому числі для звернення з позовами до суду щодо визнання недійсними договорів.

Отже, правовідносини, пов`язані з незаконним вибуттям земель із державної чи комунальної власності, а рівно із передачею у користування із порушенням встановленим законом порядком становлять «суспільний» , «публічний» інтерес.

За таких обставин у позові «суспільним» , «публічним» інтересом звернення Мелітопольської місцевої прокуратури до суду з вимогою про зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю «СВК Фрунзе» повернути Комунальному закладу «Веселівська районна різнопрофільна гімназія» Веселівської селищної ради займану земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної форми власності, загальною площею 27 га за кадастровим номером 2321255100:08:013:0017, розташовану на території Веселівської селищної ради Веселівського району Запорізької області, шляхом підписання акту прийому - передачі із Комунальним закладом «Веселівська районна різнопрофільна гімназія» Веселівської селищної ради є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання - законності використання земельної ділянки комунальної власності, а також захист суспільних інтересів загалом, права власності на землю Українського народу. «Суспільний» , «публічний» інтерес полягає у відновленні правового порядку, відновленні становища, яке існувало до порушення права Українського народу на землю, захист такого права можливий лише шляхом повернення у володіння земельної ділянки, що незаконно утримується та використовується відповідачем 2.

Крім того, при встановленні наявності або відсутності порушень або загрози порушень інтересів держави необхідно виходити з того, що ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» зазначає про порушення або загрозу порушення «Інтересів держави» , якщо захист цихінтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади (1), орган місцевого самоврядування (2) чи інший суб`єкт владних повноважень (3), до компетенції якого віднесеш відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (4).

Аналіз вказаної статті Закону дає підстави дійти до висновку що інтереси держави (як загальне поняття) являють собою комплекс прав та законних інтересів як в цілому держави України (або народу України), так і інтереси окремої територіальної громади певної місцевості (жителі певного населеного пункту або декількох населених пунктів).

Інтереси держави Україна та інтереси певної територіальної громади є частинами одного цілого - інтересів держави , про які зазначено в ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру .

Надання земельної ділянки комунальної власності за відсутності реєстрації договору суборенди, призводить до не облікованого використання земель. Наведене, у свою чергу сприяє тінізації аграрного сектору економіки та втраті з боку об`єднаної територіальної громади загалом контролю над процесами оренди земельних угідь і. виробництва сільськогосподарської продукції, може негативно позначитись на родючості землі.

Внаслідок передачі земельної ділянки відбулась фактична зміна цільового призначення земельної ділянки з для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства на ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що суперечить положенням ст. 20 ЗК України та змісту державної політики у земельній сфері.

Згідно зі ст.ст. 140, 142 Конституції України та ст. 2 Закону України Про місцеве самоврядування право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення гарантується Державою. Держава бере участь у формуванні доходів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування.

Рішенням Всселівської селищної ради Про прийняття земельних ділянок державної власності у комунальну власність № 4 від 12.1 0.2018 у комунальну власність Веселівської громади в особі Веселівської селищної ради Веселівського району Запорізької області, згідно з додатком, у тому числі земельну ділянку з кадастровим номером 2321255100:08:01 3:0017 площею 27 га.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від № 220515385 від 17.08.2020, право комунальної власності на земельну ділянку за кадастровим номером 2321255100:08:013:0017 площею 27 га 22.01.2019 зареєстровано за Веселівською селищною радою.

Тобто, з 22.01.2019 власником та розпорядником спірної земельної ділянки стала Веселівська селищна рада.

Веселівська селищна рада Запорізької області має право звернутись до суду за захистом порушеного права як власник та розпорядник земель сільськогосподарського призначення, власник закладу освіти.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 сформований правовий висновок, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Разом із цим Веселівською селищною радою, не зважаючи на тривалий термін порушень використання землі, жодних дій щодо припинення незаконного використання спірної земельної ділянки комунальної власності не вжито, заходів щодо розірвання оскаржуваного договору в судовому порядку не вживала, відповідний позов не пред`являла, зазначивши, що майнової шкоди Веселівській селищній раді не спричинено, що підтверджується листом № 02-05-11/1787 від 15.06.2020.

Крім того, керівник Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області попередньо повідомив Веселівську селищу раду про звернення до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про в інтересах держави в особі органу, який уповноважений від імені держави здійснювати відповідні функції у спірних відносинах Веселівської селищної ради Вееелівського району Запорізької області до комунального закладу Веселівська районна різнопрофільна гімназія Веселівської селищної ради, Товариства з обмеженою відповідальністю СВК Фрунзе про визнання недійсним договору про спільне вирощування сільськогосподарських культур, повернення земельної ділянки площею 27 га, що підтверджується листом № 36/1-7488вих-20 від 18.08.2020.

Веселівською селищною радою у період з 11.06.2020 (запит Мелітопольської місцевої прокуратури № 36/1-5088вих-20 від 12.06.2020) по день звернення керівника Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області з позовом до суду, враховуючи, що Веселівська селищна рада додатково ще була повідомлена про порушене право та про скерування вказаної позовної заяви до суду (лист Мелітопольської місцевої прокуратури № 36/1-7488вих-20 від 18.08.2020) жодних заходів спрямованих на відновлення порушеного права протягом розумного строку самостійно не вжила, до суду з позовом не звернулась.

Викладене указує на пасивну поведінку органу державної влади, що свідчить про не здійснення ним захисту інтересів держави та є підставою для пред`явлення цього позову прокурором в інтересах держави із особі Веселівської селищної ради Веселівського району Запорізькій області.

У зв`язку із викладеним є достатні підстави для подання відповідного позову Мелітопольською місцевою прокуратурою Запорізької області.

05.03.2020 між Комунальним закладом Веселівська районна різнопрофільна гімназія та Товариством з обмеженою відповідальністю СВК Фрунзе укладено договір про спільне вирощування сільськогосподарських культур.

Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 договору про спільне вирощування сільськогосподарських культур, Комунальний заклад Веселівська різнопрофільна гімназія зобов`язана надати земельну ділянку площею 27 га ріллі для вирощування сільськогосподарських культур та надати оплачувані послуги по пропольці просапних культур, збиранні овочів та фруктів в господарстві.

У свою чергу, згідно з пунктом 2.2 розділу 2 договору про спільне вирощування сільськогосподарських культур, Товариство з обмеженою відповідальністю СВК Фрунзе зобов`язане вирощувати сільськогосподарські культури погоджені з гімназією, нести всі витрати по їх вирощуванню.

Однак, відповідно до інформації Комунального закладу Веселівська різнопрофільна гімназія № 95 від 12.06.2020, жодним внутрішнім документом не передбачається право навчального закладу надавати оплачувані послуги по прополці просапних культур, збиранні овочів та фруктів в господарстві та навчальний заклад наголосив на тому, що оплачувані послуги по прополці просапних культур, збиранні овочів та фруктів в господарстві, у тому числі ТОВ СВК Фрунзе не проводились. Грошові кошти ТОВ СВК Фрунзе на надання гімназією оплачуваних послуг не платив.

Крім того, відповідно до інформації гімназії, навчальний заклад не несе жодних витрат у 2020 році по вирощуванню сільськогосподарських культур. Усі витрати по вирощуванню несе ТОВ СВК Фрунзе .

Відповідно до п. а ч. 1 ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

Обов`язок землекористувачів використовувати землю за цільовим призначенням, визначений ст. 96 ЗК України, означає як обов`язок використання землі в межах основного цільового призначення (землі сільськогосподарського призначення), так і в межах цільового призначення (для ведення практичних занять).

Згідно з приписами ч. 3 ст. 22 ЗК України, землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, сільськогосподарським навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства.

На час укладення спірного договору порядок організації діяльності функціонування навчально-дослідної земельної ділянки визначено Положенням про учнівські навчально-дослідні земельні ділянки загальноосвітніх шкіл та позашкільних навчально-виховних закладів, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 68 від 30.01.2015, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.03.2015№ 337/26782 (далі - Положення).

Пункт 1 розділу І Положення визначає порядок організації діяльності учнівських навчально-дослідних земельних ділянок (далі - ділянка), що створюються у загальноосвітньому та позашкільному навчальному закладі з метою проведення лабораторних і практичних занять з природознавства, біології, трудового навчання, навчальних практик, науково-дослідницької та природоохоронної діяльності учнів (вихованців) загальноосвітніх навчальних закладів, учнів, вихованців (учнів, слухачів) позашкільних навчальних закладів (далі - учні).

Пунктом 3 розділу І Положення забороняється використання ділянки не за цільовим призначенням.

Розділом 3 Положення визначено зміст і організація діяльності учнів на ділянці, відповідно до яких основними напрямами діяльності учнів на ділянці є вирощування рослин і тварин, спостереження за їхнім ростом і розвитком, проведення практичних занять, дослідів згідно з відповідними навчальними програмами. Дослідна та практична робота учнів на ділянці проводиться на основі знань, яких вони набули в процесі вивчення основ наук, з використанням досягнень сучасної науки, досвіду вирощування якісної сільськогосподарської продукції. Для ефективної роботи на ділянці учні організовуються в гуртки, клуби, ланки, групи тощо. Робота учнів на ділянці організовується відповідно до плану, який є складовою річного плану роботи навчального закладу, в якому діє ділянка.

Враховуючи викладене, використання спірної земельної ділянки повинно бути організовано відповідно до вимог Положенням про учнівські навчально-дослідні земельні ділянки загальноосвітніх шкіл та позашкільних навчально-виховних закладів.

Проте, використання зазначеної земельної ділянки ТОВ СВК Фрунзе та отримання прибутку за результатами використання земельної ділянки відповідно до спірного договору суперечить вимогам вказаного Положення.

Таким чином, вказане свідчить, що Комунальний заклад Веселівська районна різнопрофільна гімназія уклавши договір про спільне вирощування від 05.03.2020, самоусунулась від використання вказаної земельної ділянки, яка надавалася їй для дослідницьких і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства та надала ТОВ СВК Фрунзе земельну ділянку для її обробітку, вирощування та збирання урожаю. При цьому всі агротехнічні роботи відповідно до п. 2.2 договору про спільне вирощування повинні проводитись силами, засобами та за рахунок суб`єкта господарювання.

Відповідно до положень статті 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (стаття 638 ЦК України).

Відповідно до статті 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів.

Частиною другою статті 1131 ЦК України визначено, що умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Частиною першою статті 1133 ЦК України визначено, що вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність, в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв`язки.

Зі змісту статей 1130-1133 ЦК України вбачається, що за своєю суттю спільна діяльність на основі договору є договірною формою об`єднання осіб, які завдяки своїм вкладам досягають спільної мети.

Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

При цьому, суд зазначає, що зміст спірного договору та його правова природа не залежать від його назви.

Аналіз положень спірного договору та фактичні відносини, що склалися на його підставі, не відповідають умовам спільної діяльності (співпраці), передбаченим ст.ст. 1130-1134 ЦК України.

Відповідно до ст. 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників.

Стаття 1131 ЦК України обумовлює, що умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Отже із змісту вказаних законодавчих приписів вбачається, що за своєю суттю спільна діяльність на основі договору є договірною формою об`єднання майна осіб для досягнення спільної мети. При цьому, зміст спірного договору та його правова природа не залежить від його назви.

Істотними умови для договорів про спільну діяльність, згідно ЦК України, зокрема є:

- досягнута домовленість сторін діяти спільно з метою отримання прибутку або досягнення іншої мети;

- дотримана письмова форма договору;

- визначено вклади сторін;

- визначена грошова оцінка вкладів учасників за домовленістю сторін;

- визначено, що ведення бухгалтерського обліку покладено на одну із сторін;

- передбачено умови ведення спільних справ;

- передбачено право учасника на інформацію;

- визначено порядок відшкодування збитків та шкоди;

- визначено порядок розподілу прибутку, що відповідає вимогам чинного

законодавства

Спірний договір не є договором про спільну діяльність, так як всупереч положенням статей 1130-1139 ЦК України, його умовами не підтверджується наявність спільної мети сторін у сфері спільного обробітку земельної ділянки, об`єднання зусиль та внесків сторін для досягнення певних цілей, наведених в предметі договору, кінцевої мети та діяльності сторін в досягненні результату спільної діяльності. Основними елементами договору про спільну діяльність є об`єднання вкладів учасників (майна, майнових прав тощо) для здійснення спільне її діяльності, і такі частки мають бути визначеними, обов`язки сторін у таких правовідносинах не мають зустрічного характеру, а кожен учасник діє не для досягнення власних цілей, а у загальному інтересі. Сторони отримують блага в результаті спільної діяльності, а не від іншої сторони за договором, спільна діяльність учасників чітко скоординована.

У спірному договорі не визначено обов`язки закладу освіти, суб`єкта господарювання виконання, яких призведе до досягнення спільної мети; не визначено грошова оцінка вкладів учасників за домовленістю сторін; не покладено на одну із сторін ведення бухгалтерського обліку; невизначено обов`язки учасників щодо утримання спільного майна, обов`язку солідарного відшкодування збитків за результатами спільних зобов`язань.

Сторонами договору не здійснюється належним чином облік ресурсів сторін, задіяних у спільній діяльності, тому результат спільної діяльності та отриманий прибуток не залежить від фактичної участі сторони у виконанні умов договору

Таким чином, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить закону (ст. 1130 ЦК України). Основними елементами договору про спільну діяльність є об`єднання вкладів учасників (майна, майнових прав тощо) для здійснення спільної діяльності і такі частки мають бути визначеними, обов`язки сторін у таких правовідносинах не мають зустріч) гого характеру, а кожен учасник діє не для досягнення власних цілей, а у загальному інтересі. Сторони отримують блага в результаті спільної діяльності, а не від іншої сторони за договором, спільна діяльність учасників чітко скоординована.

Особливістю є те, що сторони договору про спільну діяльність визначають орган управління спільними справами, а частки, які передають учасники можуть мати лише приватноправовий характер, тобто для передачі якоїсь частки у спільну діяльність особа повинна мати право розпоряджатися такою часткою. Специфіка договору про спільну діяльність полягає і в тому, що сторони отримують блага в результаті спільної діяльності, а не від іншої сторони за договором.

Проте, утворення органу управління спільними справами спірним договором не передбачено. Комунальний заклад Веселівська різнопрофільна гімназія не вправі розпоряджатися земельною ділянкою.

Згідно умов спірного договору, після збору урожаю, на суму понесених витрат, ТОВ СВК Фрунзе залишає в себе відповідну частину врожаю, інша передається гімназії, але не менше 3% вартості оцінки землі (всього 33 912 грн.).

Таким чином, спірний договір суперечить ст. ст. 1130, 1131, 1133, 1134, 1135, 1136, 1137, 1139 ЦК України, якими визначено умови спільної діяльності.

Згідно з інформацією Комунального закладу Веселівська різнопрофільна гімназія № 95 від 12.06.2020, навчальний заклад не є прибутковою організацією.

Відповідно до п. 8.5 Статуту Комунального закладу Веселівська різнопрофільна гімназія , затвердженого рішенням сесії Веселівської селищної ради № 4 від 20.01.2016 та погоджений виконуючим обов`язки начальника відділу освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Веселівської селищної ради, (нова редакція) 2016 рік (далі - Статут) гімназії, джерелами фінансування гімназії є в тому числі, доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, навчально-дослідних ділянок, підсобних господарств, орендованої землі, від передачі в оренду приміщення, споруд, обладнання та кошти від суборенди за земельні ділянки користувача (орендаря) в законному порядку. Станом на 12.06.2020 ТОВ СВК Фрунзе плату за оренду земельної ділянки площею 27 га з кадастровим номером 2321255100:08:013:00017 за 2020 рік ще не проводила.

Однак, відповідно до інформації гімназії, з практики співробітництва з ТОВ СВК Фрунзе , сума коштів, що перераховує господарство Комунальному закладу Веселівська різнопрофільна гімназія , більша зазначеної в договорі. Так, в 2019 році, навчальному закладу перераховано 150 000 грн., з передбачених за договором за дві земельні ділянки (27 га та 20,1411га) 59 209 грн.

Крім того, відповідно п. 64.6 ст. 64 Податкового кодексу України на обліку в органах державної податкової служби повинні перебувати договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами (угодами), визначені цим Кодексом.

Однак, згідно з інформацією Головного управління ДПС у Запорізькій області № 38194/10/08-01-56-02 від 25.06.2020, на обліку договір про спільне вирощування сільськогосподарських культур від 05.03.2020, який укладений між Комунальним закладом Веселівська районна різнопрофільна гімназія та Товариством з обмеженою відповідальністю СВК Фрунзе не перебуває.

Отже, за спірним договором, Комунальний заклад Веселівська районна різнопрофільна гімназія фактично передано у платне строкове користування ТОВ СВК Фрунзе земельну ділянку площею 27 га комунальної форми власності для здійснення підприємницької діяльності, при цьому не уклавши договору оренди земельної ділянки у відповідності до вимог Земельного кодексу України та Закону України Про оренду землі .

Таким чином, аналізом умов спірного договору про спільне вирощування, встановлено, що основною його ознакою є платне володіння та користування на певний строк земельною ділянкою ТОВ СВК Фрунзе .

Між сторонами фактично склалися правовідносини з суборенди землі, оскільки з умов зазначеного договору вбачається, що Комунальний заклад Веселівська районна різнопрофільна гімназія передала Товариству з обмеженою відповідальністю СВК Фрунзе на платній основі земельну ділянку, що перебуває в оренді навчального закладу, тому положення договору повинні відповідати законодавству, що регулює правовідносини у сфері оренди землі.

Зокрема, якщо основною ознакою договору є передача земельної ділянки орендарем у користування іншій особі на певний строк, то відповідно до ст. 8 Закону України Про оренду землі та ст. 93 Земельного кодексу України цей договір є договором суборенди земельної ділянки.

Приписами ст. 8 Закону України Про оренду землі встановлено, що орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови. У разі якщо договором оренди землі передбачено здійснення заходів, спрямованих на охорону та поліпшення об`єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.

Згідно ч. 6 ст. 93 Земельного кодексу України, орендована земельна ділянка або її частини може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Традиційно право володіння розуміється як належність об`єкта певному суб`єкту, фактичне панування суб`єкта над об`єктом; право користування - як процес виробничого застосування і споживання корисних властивостей об`єкта, а також створених за його допомогою благ.

Право оренди є одним з двох можливих титулів, що надає право користування землею: глава 1 5 Земельного кодексу України Право користування землею передбачає користування землею на праві постійного користування та на праві оренди землі.

Права землекористувачів визначені ст. 95 Земельного кодексу України. Відповідно до ч. 1 цього Кодексу землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Порівняльний аналіз положень спірного договору з положеннями як глави 77 Цивільного кодексу України, так і ст.ст. 5, 13, 15 Закону України "Про оренду землі", в частині визначення його умов, дає підстави стверджувати, що між відповідачами в даній справі фактично був укладений договір суборенди земельної ділянки.

Тобто, Товариство з обмеженою відповідальністю СВК Фрунзе у будь-якому випадку набуває право власності на весь урожай, оскільки в обов`язковому порядку сплачує грошові кошти Комунальному закладу Веселівська районна різнопрофільна гімназія Веселівської селищної ради, що фактично являється сумою орендної плати за користування землею та в цілому нівелює поняття спільної діяльності, адже за таких умов відповідач-1 фактично отримує грошові кошти від іншої сторони за договором (згідно умов спірного договору, після збору урожаю, на суму понесених витрат, ТОВ СВК Фрунзе залишає в себе відповідну частину врожаю, інша передається гімназії, але не менше 3% вартості оцінки землі (всього 33 912 грн.), що не відповідає принципам спільної діяльності.

Визначення у договорі фіксованої суми, яку отримує комунальний заклад за результатами спільної діяльності, як фактичний користувач спірної земельної ділянки, свідчить про те, що сторонами при укладенні договору не враховані розмір вкладу кожного учасника у спільній діяльності, господарський результат та комерційний ризик. За таких обставин, вказаний платіж за своєю правовою природою фактично є платою ТОВ СВК Фрунзе за користування землею, тобто орендною платою.

Так, у договорі про спільне вирощування сільськогосподарських культур від 05.03.2020 не визначено обов`язки відповідача-1, виконання яких призведе до досягнення спільної мети; договором не визначені вклади сторін (їх частки), які вони об`єднують для здійснення спільної діяльності, що в силу приписів статей 1137, 1138, 1139 ЦК України є визначальним при розподілі прибутку, спільних витрат, збитків та відповідальності за спільними зобов`язаннями.

Відповідачами не надано жодних доказів, які б свідчили про здійснення сторонами саме сумісного вирощування сільськогосподарських культур.

Проаналізувавши умови оспорюваного договору та враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що договір про спільне вирощування сільськогосподарських культур від 05.03.2020, укладений між відповідачами, не містить ознак ані договору про спільну діяльність, ані договору підряду, ані договору про надання послуг, а також не є змішаним договором.

Отже, між сторонами існують фактичні відносини з передання в користування земельної ділянки, метою яких є отримання прибутку від врожаю сільськогосподарських культур, які там вирощуються.

Відтак, суд приходить до висновку, що умови укладеного між відповідачами правочину свідчать про те, що останні фактично уклали договір суборенди земельної ділянки.

За удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. За таким правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають з його змісту.

У такій ситуації існують два правочини: один - удаваний, а інший - той, який сторони дійсно мали на увазі. Таким чином, удаваний правочин своєю формою прикриває реальний правочин.

Правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам, суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків.

Відтак, встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинений з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК України має визнати, що сторонами вчинений саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинений, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

Така позиція неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема Касаційним господарським судом у постанові від 04.07.2018 у справі № 916/935/17 та Верховним Судом у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.06.2018 у справі № 916/933/17.

Отже, встановивши, що спільного вирощування сільськогосподарських культур за спірним договором не велося, а відбувалось платне користування відповідачем-2 земельною ділянкою, наданою відповідачем-1 у користування для отримання прибутку, до спірного правочину слід застосовувати правила, передбачені для договору суборенди земельної ділянки.

Враховуючи зміст умов оспорюваного правочину та досліджуючи правову природу договору, вважаємо, що договір про спільне вирощування сільськогосподарських культур від 05.03.2020 є удаваним правочином, оскільки фактично між КЗ Веселівська районна різнопрофільна гімназія та ТОВ СВК Фрунзе укладено договір суборенди земельної ділянки з кадастровим номером 2321255100:08:013:0017. Оспорюваний договір по спільне вирощування сільського опдарських культур від 05.02.2020 укладено з метою приховування справжнього правочину - договору суборенди землі.

Зокрема, якщо основною ознакою договору є передача за плату земельної ділянки у користування на певний строк, то відповідно до ст.ст. 8, 13 Закону України Про оренду землі та ст. 93 ЗК України цей договір є договором оренди або суборенди землі.

Таким чином, оспорюваний договір не відповідає вимогам глави 61 ЦК України, ст.ст. 93, 95 Земельного кодексу України, ст. 8 Закону України Про оренду землі .

Згідно із частинами першою, восьмою статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.

Відповідно до статті 95 ЗК України землекористувачі мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

З огляду на зазначене, державний акт на право постійного користування землею не є тим документом, який надає право користувачу земельної ділянки надавати третім особам земельну ділянку у користування, тобто, розпоряджатися нею, у тому числі шляхом надання в оренду чи в спільну діяльність, оскільки цим правом наділений відповідний орган, уповноважений державою на здійснення даних функцій.

Аналогічний висновок наведений у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 915/166/17, від 17.01.2019 у справі № 923/241/18, від 21.05.2019 у справі № 925/550/18, від 06.11.2019 у справі № 916/1424/18, від 23.10.2019 у справі № 904/8549/17, від 19.06.2019 у справі № 920/22/18.

Статтею 124 Земельного кодексу України (частини 1, 2) визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Приписами ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які. встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зі ч.ч. 1-5 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно із ст. 80 Закону України Про освіту до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо.

Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах визначених законодавством.

Відповідно до ч. 4 ст. 80 Закону України Про освіту об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення органом управління можливості користування державним нерухомим майном відповідно до законодавства.

Згідно із ч. 6 ст. 81 Закону України Про освіту передача в управління приватним партнерам в оренду, в концесію, в оперативне управління тощо рухомого та/або нерухомого державного та/або комунального майна, у тому числі земельних ділянок, забороняється.

Окрім цього, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду .15.06.2018 у справі № 906/164/17 дійшла висновку, що об`єкт освіти - це не тільки навчальний заклад, а й будівлі, споруди, землі, комунікації, обладнання та інші цінності підприємств системи освіти.

Таким чином, земельна ділянка площею 27 га, передана навчальному закладу у користування, належать до об`єктів освіти та відповідно до ст. ст. 80, 81 Закону України Про освіту не може використовуватись не за призначенням та передаватись для діяльності, не пов`язаної з навчально-виховним процесом.

З огляду на вказане, договір про спільне вирощування сільськогосподарських культур від 05.03.2020, укладений Комунальним закладом Веселівська районна різнопрофільна гімназія з Товариством з обмеженою відповідальністю СВК Фрунзе суперечить вимогам Закону України Про освіту .

Крім того, зміст умов, погоджених сторонами в договорі про спільне вирощування сільськогосподарських культур (п. 21, п. 2.2) , свідчить про те, що передавши право користування земельною ділянкою для вирощування сільськогосподарської продукції КЗ Веселівська районна різнопрофільна гімназія фактично усунувся від права самостійного господарювання на земельній ділянці та надав таке право іншій особі, а саме ТОВ СВК Фрунзе .

Фактично за умовами оспорюваного договору ТОВ СВК Фрунзе надається право виконання на земельній ділянці циклу агротехнічних робіт по вирощуванню сільськогосподарської продукції.

Отже, право користування, яке надано землекористувачеві на підставі ст. 92 Земельного кодексу України, відповідно до умов договору про спільне вирощування, всупереч ч. 1 ст. 95 Земельного кодексу України реалізується не самим землекористувачем -КЗ Веселівська районна різнопрофільна гімназія , а іншою юридичною особою (ТОВ СВК Фрунзе ), шляхом строкового, платного користування земельною ділянкою.

Таким чином, ТОВ СВК Фрунзе самостійно господарює на земельній ділянці у той час як КЗ Веселівська районна різнопрофільна гімназія надає право користування цією ділянкою вказаному товариству для здійснення підприємницької діяльності, а саме виконання всіх видів сільськогосподарських робіт своїми силами, та технікою.

Саме на використанні вказаної земельної ділянки (споживання її корисних властивостей) ґрунтується спірний договір. Без використання земельної ділянки договір не має юридичного сенсу, не становить комерційного, економічного інтересу для сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України Про повну загальну середню освіту фінансування здобуття повної загальної середньої освіти здійснюється за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.

Згідно зі ч. 3 ст. 37 Закону України Про повну загальну середню освіту засновник закладу загальної середньої освіти зобов`язаний забезпечити утримання та розвиток заснованого ним закладу освіти, його матеріально-технічної бази на рівні, достатньому для виконання вимог державних стандартів, ліцензійних умов провадження освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти, вимог трудового законодавства, оплати праці педагогічних та інших і працівників, охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки тощо.

У статті 61 закону України Про повну загальну середню освіту зазначено, що правові засади володіння, користування і розпорядження майном закладів загальної середньої освіти визначаються Законом України Про освіту , цим Законом та іншими актами законодавства.

У ст. 1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що представницьким органом місцевого самоврядування є виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення. Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Статтею 17 Закону передбачено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Відповідно до Розділу VI (п.8.1) Статуту, що діяв на час укладання договору, матеріально-технічна база школи включає будівлі, споруди та землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло, інші матеріальні цінності, вартість яких відображена у балансі. Крім того, майно, закріплене за комунальним закладом, належить школі на правах оперативного управління та не може бути вилучено у нього, якщо інше не передбачено законодавством.

Згідно п. 1.5 Статуту, засновником закладу освіти з 18.02.2016 року у зв`язку з переходом зі спільної комунальної власності територіальної громади Веселівського району Запорізької області до комунальної власності Веселівської селищної територіальної громади згідно рішень прийнятих Веселівською селищною радою від 20.01.2016 року № 4 Про затвердження Статутів загальноосвітніх шкіл та позашкільних навчальних закладів є Веселівська селищна рада.

Крім того, згідно з пунктом 30 договору оренди землі № 2 від 17.01.2008 та пункту 30 додаткової угоди від 03.04.2012до договору оренди земельної ділянки № 2 від 17.01.2008, орендар повинен за згодою орендодавця передавати у користування орендовану земельну ділянку або її частину без зміни цільового призначення іншій особі (суборенду).

Разом з цим питання щодо укладення договору про спільну діяльність з суб`єктом господарювання не узгоджувалось із власником земельної ділянки та закладу освіти.

Так, згідно з інформацією Веселівської селищної ради № 02-05-11/1787 від 15.06.2020, остання не надавала згоду КЗ Веселівська районна різнопрофільна гімназія на укладення 05.03.2020 договору про спільне вирощування сільськогосподарських культур з ТОВ СВК Фрунзе .

Отже, Комунального закладу Веселівська районна різнопрофільна гімназія уклавши оспорюваний договір про спільне вирощування сільськогосподарських культур фактично передала у користування ТОВ СВК Фрунзе земельну ділянку площею 27 га, якою не мала права розпоряджатися, за відсутності рішення відповідного органу місцевого самоврядування, а саме Веселівської селищної ради Запорізької області.

Враховуючи викладене, спірний договір не є договором про спільне вирощування, а є прихованим договором суборенди землі, його зміст суперечить вимогам Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України Про оренду землі , укладений не уповноваженою стороною та не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а тому підлягає визнанню недійсним відповідно до ст. 203, 215 ЦК України.

Аналогічних висновків суд прийшов і при розгляді справ №№ 908/2007/18, 908/1697718,924/625/17.

3 огляду на вищевикладене, позовна вимога про визнання недійсним договору про спільне вирощування сільськогосподарських культур від 05.03.2020, який укладений між Комунальним закладом «Веселівська районна різнопрофільна гімназія» Веселівської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «СВК Фрунзе» є правомірною та задовольняється судом.

29.10.2020 року від Комунального закладу Веселівська різнопрофільна гімназія Веселівської селищної ради до Мелітопольської місцевої прокуратури надійшло клопотання до суду про долучення до справи в якості доказів додаткову угоду від 19.10.2020 до договору про спільне вирощування сільськогосподарських культур від 05.03.2020 та акту прийому-передачі земельної ділянки від 19.10.2020. Вказані докази долучені до справи № 908/2155/20.

Відповідно до додаткової угоди від 19.10.2020 до договору про спільне вирощування сільськогосподарських культур від 05.03.2020 КЗ Веселівська районна різнопрофільна гімназія Веселівської селищної ради та ТОВ СВК Фрунзе вирішено припинити договір про спільне вирощування сільськогосподарських культур від 05.03.2020.

З оглядку на викладене зазначаю, що згідно зі ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 236 Цивільного кодексу України визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Отже, законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення. Відповідно до статті 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Крім того, аналізуючи позицію Верховного Суду викладену у постанові Великої палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17 можна дійти висновку, що оскільки предметом спору у справі є недійсність договору і такий договір визнається недійсним з моменту вчинення, укладення сторонами додаткової угоди про припинення такого договору та повернення майна не може розцінюватися як підстава для припинення провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору. Розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення до суду з позовом про визнання такого договору недійсним. Так само не перешкоджає поданню відповідного позову закінчення строку (терміну) дії оспорюваного правочину до моменту подання позову.

Разом із цим, згідно з підписаним відповідачами у даній справі актом прийому-передачі земельної ділянки від 19.10.2020 ТОВ СВК Фрунзе передало 19.10.2020 КЗ Веселівська районна різнопрофільна гімназія Веселівської селищної ради земельну ділянку комунальної форми власності, загальною площею 27 га з кадастровим номером 2321255100:08:013:0017, розташовану на території Веселівської селищної ради Веселівського району Запорізької області.

Таким чином, після відкриття провадження у справі № 908/2155/20 ТОВ СВК Фрунзе у добровільному порядку виконано позовні вимоги прокурора щодо повернення КЗ Веселівська районна різнопрофільна гімназія Веселівської селищної ради займану земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної форми власності, загальною площею 27 га з кадастровим номером 2321255100:08:013:0017, розташовану на території Веселівської селищної ради Веселівського району Запорізької області, шляхом підписання акту прийому - передачі з КЗ Веселівська районна різнопрофільна гімназія Веселівської селищної ради, у зв`язку з чим, на теперішній час, відсутній предмет спору щодо повернення суб`єктом господарювання закладу освіти земельної ділянки, шляхом підписання акту-приймання.

Одже, в частині позовних вимог про зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю «СВК Фрунзе» (код ЄДРПОУ 36648954, вул. Козацька (Калініна), буд. 39, смт Веселе, Веселівський район, Запорізька область, 72202) повернути Комунальному закладу «Веселівська районна різнопрофільна гімназія» Веселівської селищної ради займану земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної форми власності, загальною площею 27 га за кадастровим номером 2321255100:08:013:0017, розташовану на території Веселівської селищної ради Веселівського району Запорізької області, шляхом підписання акту прийому - передачі із Комунальним закладом «Веселівська районна різнопрофільна гімназія» Веселівської селищної ради, предмет спору в даній справі відсутній, оскільки земельна ділянка повернута добровільно.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Суд роз`яснює сторонам, що згідно з ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

Враховуючи клопотання прокурора № 24-2420-20 від 09.11.2020 (вх. № 22198/08-08/20 від 12.11.2020) про повернення Запорізькій обласній прокуратурі з Державного бюджету судовий збір, сплачений при поданні зазначеного позову у сумі 2 102 грн. 00 коп. та закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України в частині зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю «СВК Фрунзе» повернути Комунальному закладу «Веселівська районна різнопрофільна гімназія» Веселівської селищної ради займану земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної форми власності, загальною площею 27 га за кадастровим номером 2321255100:08:013:0017, розташовану на території Веселівської селищної ради Веселівського району Запорізької області, шляхом підписання акту прийому - передачі із Комунальним закладом «Веселівська районна різнопрофільна гімназія» Веселівської селищної ради, судовий збір в сумі 2 102 грн. 00 коп., який сплачений прокуратурою Запорізької області за викладеною вимогою підлягає поверненню з Державного бюджету України, про що судом буде постановлено відповідну ухвалу.

Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь вмотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Заперечення відповідача-2 спростовуються матеріалами справи та вищевикладеним.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейского суду з прав людини від 19.03.1997 р. (п. 40) по справі «Горнсбі поти Греції» зазначено: «…Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні Гарантії, що надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним - і не передбачив при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію.

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

За вказаних обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають частковому задоволенню.

В порядку ст. 129 ГПК України, судовий збір 1 051 грн. 00 коп. покладається на відповідача 1.

В порядку ст. 129 ГПК України, судовий збір 1 051 грн. 00 коп. покладається на відповідача 2.

Керуючись ст.ст. 129, ч. 1 п. 2 ст. 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Керівника Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Веселівської селищної ради Веселівського району Запорізької області, смт. Веселе, Веселівський район, Запорізька область до Комунального закладу «Веселівська районна різнопрофільна гімназія» Веселівської селищної ради, смт. Веселе, Веселівський район, Запорізька область, Товариства з обмеженою відповідальністю «СВК Фрунзе» , смт. Веселе, Веселівський район, Запорізька область задовольнити частково.

Визнати недійсним договір про спільне вирощування сільськогосподарських культур від 05.03.2020, який укладений між Комунальним закладом «Веселівська районна різнопрофільна гімназія» Веселівської селищної ради (72202 Запорізька область, Веселівський район, смт. Веселе, вул. Макаренка, буд. 4, ідентифікаційний код юридичної особи 33552924) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СВК Фрунзе» (72202Запорізька область, Веселівський район, смт. Веселе, вул. Козацька (Калініна), буд. 39, ідентифікаційний код юридичної особи 36648954).

Закрити провадження у справі в частині вимог про зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю «СВК Фрунзе» (код ЄДРПОУ 36648954, вул. Козацька (Калініна), буд. 39, смт Веселе, Веселівський район, Запорізька область, 72202) повернути Комунальному закладу «Веселівська районна різнопрофільна гімназія» Веселівської селищної ради займану земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної форми власності, загальною площею 27 га за кадастровим номером 2321255100:08:013:0017, розташовану на території Веселівської селищної ради Веселівського району Запорізької області, шляхом підписання акту прийому - передачі із Комунальним закладом «Веселівська районна різнопрофільна гімназія» Веселівської селищної ради.

Повернути прокуратурі Запорізької області (69005 м. Запоріжжя, вул. Матросова, буд. 29-а, ідентифікаційний код 02909973, р/р UA438201720343180001000000271, банк отримувача - Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, КЕКВ 2800) з Державного бюджету України 2 102 (дві тисяч сто дві) грн. 00 коп. судового збору сплаченого відповідно до платіжного доручення № 2077 від 07.08.2020 на суму 2 193 (дві тисячі сто дев`яносто три) грн. 00 коп.

Стягнути з Комунального закладу «Веселівська районна різнопрофільна гімназія» Веселівської селищної ради (72202 Запорізька область, Веселівський район, смт. Веселе, вул. Макаренка, буд. 4, ідентифікаційний код юридичної особи 33552924) на користь прокуратури Запорізької області в особі Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області (72319 Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Байбулатова, буд. 22, розрахунковий рахунок UA 438201720343180001000000271, код класифікації видатків бюджету - 2800, відкритий в Державній казначейській службі України м. Київ, МФО 820172, отримувач: прокуратура Запорізької області, код ЄДРПОУ 02909973) кошти витрачені у 2020 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави в сумі 1 051 (одна тисяча п`ятдесят одна) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СВК Фрунзе» (72202Запорізька область, Веселівський район, смт. Веселе, вул. Козацька (Калініна), буд. 39, ідентифікаційний код юридичної особи 36648954) на користь прокуратури Запорізької області в особі Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області (72319 Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Байбулатова, буд. 22, розрахунковий рахунок UA 438201720343180001000000271, код класифікації видатків бюджету - 2800, відкритий в Державній казначейській службі України м. Київ, МФО 820172, отримувач: прокуратура Запорізької області, код ЄДРПОУ 02909973) кошти витрачені у 2020 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави в сумі 1 051 (одна тисяча п`ятдесят одна) грн. 00 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено та підписано 10.12.2020.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.