Ухвала

від 10.12.2020 по справі 924/1308/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

"10" грудня 2020 р. Справа № 924/1308/20

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладія С.В., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю „КЛР ЮА» м. Хмельницький про забезпечення позову у справі

за позовом товариство з обмеженою відповідальністю Каса „Люкс - Рейзен» м. Хмельницький

товариство з обмеженою відповідальністю „КЛР- ЮА» м. Хмельницький

до товариство з обмеженою відповідальністю „Люкс - Рейзен Каса» м. Хмельницький

про заборону ТОВ „Люкс - Рейзен Каса» використовувати у будь-який спосіб позначення, тотожне із зареєстрованою торговельною маркою за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг

ВСТАНОВИВ:

08.12.2020 на адресу господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю Каса „Люкс - Рейзен» м. Хмельницький, товариства з обмеженою відповідальністю „КЛР- ЮА» м. Хмельницький до товариство з обмеженою відповідальністю „Люкс - Рейзен Каса» м. Хмельницький про заборону товариству з обмеженою відповідальністю Люкс-Рейзен Каса (29000, Хмельницька обл., м. Хмельницький, пл. Привокзальна, буд. 2, код в ЄДРПОУ 43812993) використовувати у будь-який спосіб (в тому числі, але не виключно: нанесення/розміщення на будь-які об`єкти нерухомого майна, транспортні засоби та інші рухомі речі; застосування під час пропонування та надання будь-яких наведених та/або споріднених у свідоцтві України на знак для товарів і послуг № 254316 товарів і послуг; застосування/розміщення в діловій документації чи в будь-яких видах рекламування та/або в мережі Інтернет) позначення, тотожне із зареєстрованою торговельною маркою за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № 254316, стосовно наведених та/або споріднених у вказаному свідоцтві товарів і послуг, а також позначення, схоже із зареєстрованою торговельною маркою за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № 254316, стосовно наведених та/або споріднених у вказаному свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № 254316.

Крім того, 08.12.2020 позивач - ТОВ „КЛР - ЮА» разом із позовною заявою подав до суду заяву про забезпечення позову від 07.12.2020р., в якій просить вжити заходи до забезпечення позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю Каса Люкс-Рейзен , товариства з обмеженою відповідальністю КЛР ЮА до товариства з обмеженою відповідальністю Люкс-Рейзен Каса , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Державного підприємства Український інститут інтелектуальної власності , про припинення порушення прав інтелектуальної власності на торговельну марку, шляхом зобов`язання Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України й Державного підприємства Український інститут інтелектуальної власності зупинити розгляд заявки товариства з обмеженою відповідальністю Люкс-Рейзен Каса про реєстрацію знака для товарів і послуг в Україні № m202020636 від 05 жовтня 2020 року до набрання законної сили рішенням у даній господарській справі.

Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову, позивач посилається на те, що згідно відомостей із Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг було встановлено, що 05 жовтня 2020 року товариством з обмеженою відповідальністю Люкс-Рейзен Каса подано заявку до Державного підприємства Український інститут інтелектуальної власності про реєстрацію знака для товарів і послуг в Україні, яка зареєстрована за №m202020636, відповідно до якої відповідач здійснює за собою реєстрацію права власності на торговельну марку, яка являє собою комбінацію позначень у вигляді слів LUX-REISEN KASA , графічного зображення півмісяця, направленого вліво навколо слів reisen та КАSА з правої сторони та трьох п`ятикутних зірок різного розміру, які розміщенні біля верхньої частини півмісяця над словом reisen .

Дане позначення торговельної марки виконано у червоному, синьому та сірому кольорах й заявку відносно якої зареєстровано відносно таких послуг класу 39 МКТП: автобусне перевезення; автомобільне перевезення; влаштовування пасажирських перевезень для інших через онлайнові додатки: влаштовування транспортних перевезень для туристичних турів; допомога в отримуванні туристичних віз та проїзних документів для осіб, що виїжджають за кордон; забезпечування інформацією щодо напрямків руху на потреби подорожуючих; забезпечування інформацією щодо перевезень; забезпечування інформацією щодо руху транспорту; логістика транспортна; обгортання товарів; перевезення вантажними автомобілями; перевезення подорожуючих; попереднє замовляння подорожей; попереднє замовляння транспортних засобів; посередницькі послуги у перевезенні; послуги з перевезення під час переїзду; послуги з пошуку попутників; послуги таксі; прокат автобусів далекого прямування; прокат автомобілів.

З урахуванням зазначеного, на переконання позивача, позначення торговельної марки LUX-REISEN KASA, відносно якого відповідачем подано заявку про реєстрацію знака для товарів і послуг в Україні №m202020636 від 05 жовтня 2020 року, є схожим зі торговельною маркою КАСА Lux-reisen, який захищено свідоцтвом України № 254316 від 25 лютого 2019 року, настільки, що таке позначення можна сплутати, і є таким, що може ввести в оману щодо особи, яка надає відповідні послуги, в тому числі з перевезення пасажирів й допоміжного обслуговування наземного транспорту.

Тому, з метою забезпечення у названій справі об`єктивної можливості виконання судового рішення, у разі задоволення господарським судом Хмельницької області вказаної позовної заяви, вважаємо за належне спрямувати увагу суду на необхідність забезпечення вказаного позову шляхом зобов`язання Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та Державного підприємства „Український інститут інтелектуальної власності» зупинити розгляд заявки товариства з обмеженою відповідальністю „Люкс-Рейзен Каса» про реєстрацію знака для товарів і послуг в Україні № m202020636 від 05 жовтня 2020 року.

Невжиття заходів до забезпечення позову надасть правомочність товариству з обмеженою відповідальністю „Люкс-Рейзен Каса» здійснити за собою реєстрацію права власності на торговельну марку „LUX-REISEN KASA» й, як наслідок, призведе до неможливості виконання рішення у даній справі в силу правової захищеності торговельної марки „LUX-REISEN KASA» .

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.12.2020 року вказану заяву передано для розгляду судді Гладію С.В.

Розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю „КЛР ЮА» про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Положеннями ст. 136 ГПК України встановлено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов, зокрема, забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини (ч.1 ст. 137 ГПК України).

Відповідно до пункту 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Пунктом 88 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із захистом прав інтелектуальної власності № 17 від 17.10.2012 передбачено, що у справах, пов`язаних з визнанням охоронних документів недійсними, можливе застосування заходів до забезпечення позову у вигляді заборони відповідачеві - володільцеві спірного документа передавати будь-якій особі (особам) право власності на об`єкт інтелектуальної власності та/або надавати будь-якій особі (особам) дозвіл (видавати ліцензію) на використання об`єкта інтелектуальної власності; заборони Державній службі інтелектуальної власності України приймати рішення про внесення будь-яких змін до Державного реєстру патентів/свідоцтв України стосовно даного об`єкта інтелектуальної власності, вносити відповідні зміни до даного Реєстру та здійснювати пов`язані з цим публікації в офіційному бюлетені "Промислова власність". У разі оспорювання міжнародної реєстрації торговельної марки суд з урахуванням конкретних обставин справи може заборонити власникові відповідної торговельної марки здійснювати будь-які дії з передачі відповідних прав іншим особам до розгляду справи по суті.

Судом взято до уваги, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Як вбачається із позовної заяви, предметом спору у справі №924/1308/20 є вимога позивача про заборону товариства з обмеженою відповідальністю Люкс-Рейзен Каса використовувати у будь-який спосіб позначення, тотожне із зареєстрованою торговельною маркою за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № 254316, стосовно наведених та/або споріднених у вказаному свідоцтві товарів і послуг, а також позначення, схоже із зареєстрованою торговельною маркою за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № 254316, стосовно наведених та/або споріднених у вказаному свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № 254316. Як на підставу заявленого позову позивач вказує, що відповідач використовує тотожні види економічної діяльності, а саме без відповідного дозволу використовує торговельну марку товариства з обмеженою відповідальністю КАСА „Люкс Рейзен» , яка захищена свідоцтвом України №254316 від 25 лютого 2019 року.

Разом із тим, в заяві про забезпечення позову позивач просить вжити заходи шляхом зобов`язання Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України й Державного підприємства Український інститут інтелектуальної власності зупинити розгляд заявки товариства з обмеженою відповідальністю Люкс-Рейзен Каса про реєстрацію знака для товарів і послуг в Україні № m202020636 від 05 жовтня 2020 року.

Здійснюючи оцінку доводів заявника щодо необхідності зупинення розгляду заявки товариства з обмеженою відповідальністю Люкс-Рейзен Каса про реєстрацію знака для товарів і послуг в Україні № m202020636 від 05 жовтня 2020 року, суд зауважує, що посилання позивачами на факт схожості (тотожності) позначення торгівельної марки відповідачем не є достатньою підставою для задоволення поданої заяви про забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Одночасно, всупереч ст. 74 ГПК України, заявник не надав будь-яких належних та допустимих доказів щодо схожості та використання відповідачем без відповідного дозволу торгівельної марки товариства з обмеженою відповідальністю Каса „Люкс-Рейзен» , яка захищена свідоцтвом України №254316 від 25.02.2019р.. А тому доводи заявника про те, що здійснення реєстрації за відповідачем права власності на торговельну марку „LUX-REISEN KASA» , утруднить виконання рішення у справі, є необґрунтованими.

Крім того, судом враховується що відповідно до п.1 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Як вбачається з позовної заяви та заяви про забезпечення позову, позивач просить вжити заходи забезпечення позову, які співвідносяться з вимогами заявленими позивачем у позові. Відповідно вжиття таких заходів до забезпечення позову є фактично вирішенням по суті позовних вимог, що в даному випадку не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Положеннями ч. 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, суд дійшов висновку, що заява товариства з обмеженою відповідальністю „КЛР ЮА» м. Хмельницький про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів і посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності вжиття таких заходів. Наведені заявником твердження не свідчать та не підтверджують наявність обставин, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У зв`язку із викладеним, заява товариства з обмеженою відповідальністю „КЛР ЮА» м. Хмельницький про забезпечення позову є необґрунтованою, а тому залишається без задоволення.

Приписами ч. 6 ст. 140 ГПК України визначено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 138-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю „КЛР ЮА» м. Хмельницький про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 10.12.2020р. та може бути оскаржена до Північно-Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені ст.ст. 254-259 ГПК України.

Ухвалу підписано 10.12.2020р.

Суддя С.В. Гладій

Віддрук. 6 прим.:

1 - до матеріалів

2 - позивачу 1 (м. Хмельницький, вул. Шевченка,64, оф. 9) (реком. з повід.)

3 - позивачу 2 (м. Хмельницький, вул. Шевченка,64, оф. 2) (реком. з повід.)

4 - відповідачу (м. Хмельницький, пл. Привокзальна,2) (реком. з повід.)

5 - Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (01008, м. Київ, вул.. Михайла Грушевського,12/2) (реком. з повід.)

6 - ДП „Український інститут інтелектуальної власності (01601, м. Київ, вул. Глазунова,1) (реком. з повід.)