Постанова

від 01.12.2020 по справі 426/2338/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 426/2338/18

провадження № 61-155 св 19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Селянське (фермарське) господарство Слобожанське ,

особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_2 ,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Луганського апеляційного суду від 16 листопада 2018 року в складі колегії суддів Стахової Н. В., Кострицького В. В., Назарової М. В.,

ВСТАНОВИВ :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до селянського (фермерського) господарства Слобожанське про визнання недійсним договору грошової позики № 1 від 03 січня 2017 року.

В обґрунтування позовних вимог указує, що 03 січня 2017 року між ОСОБА_1 та СФГ Слобожанське укладено договір грошової позики № 1. Пунктом 1.1. вказаного договору встановлено, що СФГ Слобожанське передає у власність позичальнику ( ОСОБА_1 ) грошові кошти в розмірі 1 200 000 грн, а позичальник зобов`язується їх повернути позикодавцеві. Позика надається в готівковій формі за касовим ордером (пункт 2.2. договору).

Вказує, що договір грошової позики № 1 від 03 січня 2017 року вчинено позивачкою та відповідачем без наміру створення реальних правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, грошові кошти як позика позивачкою одержані не були від СФГ Слобожанське , у зв`язку з чим вона просить суд визнати такий договір недійсним.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Сватівського районного суду Луганської області від 13 березня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 до СФГ Слобожанське про визнання договору недійсним задоволено. Визнано недійним договір грошової позики № 1 від 03 січня 2017 року, вчинений між ОСОБА_1 та СФГ Слобожанське . Вирішено питання розподілу судових витрат.

Задовольняючи позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що договір позики вчинено між сторонами без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, грошові кошти як позика позивачкою насправді не були одержані від СФГ Слобожанське , у зв`язку з чим визнав його недійсним.

Рішення суду першої інстанції містить встановлені обставини щодо зняття ОСОБА_2 з банківського рахунку СФГ Слобожанське протягом з 01 січня 2016 року до червня 2017 року грошових коштів у сумі 673 000 грн, з яких до каси господарства внесені тільки 102 026 грн.

Короткий зміст судового рішення апеляційного суду

Постановою Луганського апеляційного суду від 16 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , як особи, яка не брала участі в справі, задоволено частково. Рішення Сватівського районного суду Луганської області від 13 березня 2018 року змінено, виключено з його мотивувальної частини посилання суду на зняття ОСОБА_2 з банківського рахунку СФГ Слобожанське протягом з 01 січня 2016 року по червень 2017 року грошових коштів на загальну суму 673 000 грн та внесення ним до каси підприємства 102 026 грн. В іншій частині рішення Сватівського районного суду Луганської області від 13 березня 2018 року залишено без змін. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції, встановлюючи обставини справи про наявність фактів щодо зняття з банківського рахунку СФГ Слобожанське громадянином ОСОБА_2 у період з 01 січня 2016 року по червень 2017 року грошових коштів у сумі 673 000 грн, з яких до каси господарства внесені тільки 102 026 грн, не звернув увагу, що ці обставини не є предметом розгляду справи, та на них позивач не посилався в обґрунтування своїх вимог, як на підставу позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

20 грудня 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Луганського апеляційного суду від 16 листопада 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову апеляційного суду як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, і залишити в силі законе та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.

Указує, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що рішення суду першої інстанції зачіпає права, обов`язки чи інтереси ОСОБА_2 , оскільки він не є стороною оспорюваного правочину.

Аналіз вимог касаційної скарги дає підстави для висновку, що постанова апеляційного суду оскаржується лише в частині виключення з мотивувальної частини рішення Сватівського районного суду Луганської області від 13 березня 2018 року встановленого судом факту зняття ОСОБА_2 у період з 01 січня 2016 року по червень 2017 року з банківського рахунку СФГ Слобожанське грошових коштів на загальну суму 673 000 грн та внесення ним до каси підприємства 102 026 грн , а в іншій частині постанова апеляційного суду в касаційному порядку не оскаржуються, а тому Верховним Судом не переглядається.

Відзив на касаційну скаргу

15 лютого 2019 року представник ОСОБА_2 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_3 , в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду без змін.

Вказує, що апеляційний суд дійшов вірного висновку про те, що рішенням суду першої інстанції вирішено питання про права, обов`язки та інтереси ОСОБА_2 , оскільки в судовому рішенні встановлені обставини, які не були предметом розгляду справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ОСОБА_4 , батько позивача, був засновником та власником СФГ Слобожанське . Питання фінансово-господарської діяльності, представництво господарства в фінансових установах з правом підпису в банку тощо належало до його виключних повноважень.

Позивач ОСОБА_1 була головою СФГ Слобожанське , займалася організаційно-розпорядчими та кадровими питаннями, права підпису в банку не мала.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.

10 листопада 2016 року СФГ Слобожанське видало ОСОБА_2 нотаріально посвідчену довіреність № 485 з правом представляти інтереси господарства у відповідних органах державної реєстрації суб`єктів підприємництва, органах державної податкової служби, у банківських установах, в тому числі з правом одержувати кошти (надходження) з відкритих банківських рахунків СФГ Слобожанське . Строк дії довіреності до 10 листопада 2017 року.

З липня 2017 року ОСОБА_1 особисто приступила до виконання усіх керівних обов`язків голови СФГ Слобожанське . В результаті документального аналізу фінансово-господарської діяльності СФГ Слобожанське у період з січня 2016 року по червень 2017 року ОСОБА_1 було виявлено нестачу коштів на рахунках СФГ Слобожанське на загальну суму 1 048 397 грн внаслідок безпідставного зняття їх з рахунків СФГ Слобожанське ОСОБА_5 та невстановленими особами, у зв`язку з чим ОСОБА_1 вирішила внести на рахунок СФГ Слобожанське недостатню суму у розмірі 1 000 000 грн з особистих коштів.

На вимогу банку про надання документів на підтвердження підстави проведення операції із внесення вказаної суми на рахунок СФГ Слобожанське , ОСОБА_1 03 січня 2017 року підписала з СФГ Слобожанське договір грошової позики № 1, за умовами якого позивач начебто отримала грошову позику та здійснює її повернення шляхом внесення готівкових коштів на рахунок господарства.

Зазначає, що насправді коштів у розмірі 1 048 397 грн від СФГ Слобожанське вона не отримувала, будь-які платежі та докази про це відсутні.

Укладення сторонами договору позики вчинено без наміру створення реальних правових наслідків, оскільки фактично ОСОБА_1 вказані кошти від селянського господарства не отримувала.

У період з 01 січня 2016 року по червень 2017 року з поточного банківського рахунку СФГ Слобожанське без відома ОСОБА_1 були зняті кошти, зокрема, в сумі 673 000 грн ОСОБА_2 , з яких до каси господарства внесені тільки 102 026 грн.

Ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 22 червня 2018 року відкрито провадження у справі за позовом СФГ Слобожанське до ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутого майна та ухвалою цього ж суду від 03 жовтня 2018 року провадження у справі зупинено до прийняття рішення апеляційним судом Луганської області у справі, що переглядається.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ , тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.

Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Постанова апеляційного суду в оскаржуваній частині відповідає зазначеним вимогам закону.

Предметом спору в даній справі є визнання недійсним договору грошової позики № 1 від 03 січня 2017 року, укладеного між ОСОБА_1 та СФГ Слобожанське . Підставою звернення до суду ОСОБА_1 зазначила, що фактично кошти за цим договором не отримувала, правочин вчинено без правових наслідків для підтвердження наявності підстав для внесення нею особистих коштів на рахунок СФГ Слобожанське нібито на погашення позики, а насправді для покриття виявленої недостачі.

Аналіз змісту рішенняСватівського районного суду Луганської області від 13 березня 2018 року свідчить, що у мотивувальній частині цього рішення суд першої інстанції зробив висновок, що в період часу з 01 січня 2016 року по червень 2017 року з поточного банківського рахунку СФГ Слобожанське без відома позивачки ОСОБА_1 були зняті готівкові грошові кошти на загальну суму 1 048 397 грн, в тому числі 673 000 грн зняті з банківського рахунку СФГ Слобожанське ОСОБА_2 , з яких до каси господарства внесені тільки 102 026 грн. Через вказані обставини грошові кошти в сумі 1 048 397 грн, які фактично зняті з банківського рахунку СФГ Слобожанське та самим господарством не отримані, становлять недостачу, яка або має бути повернена господарству, або мають бути надані документи щодо використання цих коштів як засобу оплати.

Зазначені обставини не мають значення для вирішення спору про недійсність договору позики як укладеного без наміру створення правових наслідків.

Суд першої інстанції задовольнив позов ОСОБА_1 про визнання недійсним договору позики, при цьому встановив обставини зняття ОСОБА_2 коштів з рахунків СФГ Слобожанське без залучення ОСОБА_2 до участі в розгляді справи.

Апеляційний суд вірно встановив, що рішенням Сватівського районного суду Луганської області від 13 березня 2018 року в справі, що переглядається, вирішено питання про права та обов`язки ОСОБА_2 , без залучення його до участі в справі, оскільки наявність фактів щодо зняття з банківського рахунку СФГ Слобожанське ОСОБА_2 протягом з 01 січня 2016 року по червень 2017 року грошових коштів у сумі 673 000 грн, не є предметом доказування у справі про визнання недійсним договору позики, укладеним між ОСОБА_1 та СФГ Слобожанське , з підстав, зазначених позивачем у цій справі.

За таких обставин апеляційний суд дійшов вірного висновку про виключення з мотивувальної частини рішення суду першої інстанції зазначення обставин, які не є предметом спору та предметом доказування у даній справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що на підставі статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції та не дають підстав для висновку про те, що постанова апеляційного суду в оскаржуваній частині ухвалена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду в оскаржуваній частині без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Луганського апеляційного суду від 16 листопада 2018 року в частині виключення з мотивувальної частини рішення Сватівського районного суду Луганської області від 13 березня 2018 року посилання суду на зняття ОСОБА_2 з банківського рахунку СФГ Слобожанське протягом з 01 січня 2016 року по червень 2017 року грошових коштів на загальну суму 673 000 грн та внесення ним до каси підприємства 102 026 грн, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді : Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков