Рішення

від 24.11.2020 по справі 182/9876/18

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/9876/18

Провадження № 2/0182/29/2020

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

24.11.2020 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого-судді Кобеляцької-Шаховал І.О.

секретар Іванова Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірного підприємства Агрофірма Победа Відкритого акціонерного товариства Томаківський Райагрохім , третя особа - Томаківська районна державна адміністрація, про визнання договору оренди та акту прийому-передачі землі недійсним,-

В С Т А Н О В И В:

В провадження Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ДП Агрофірма Победа Відкритого акціонерного товариства Томаківський Райагрохім , третя особа - Томаківська районна державна адміністрація, про визнання договору оренди та акту прийому-передачі землі недійсним.

В обґрунтування своїх вимог, з урахуванням поданої уточненої позовної заяви, позивач посилався на те, що 01 грудня 2016 року між його матір`ю ОСОБА_2 та Дочірнім підприємством "Агрофірма "Победа" Відкритого Акціонерного Товариства "Томаківський "Райагрохім", укладено договір оренди землі строком на 7 років. За умовами вказаного договору, ОСОБА_2 передала в оренду ДП Агрофірма Победа ВАТ Томаківський Райагрохім належну їй на підставі державного акта про право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП № 114611 земельну ділянку, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,490 га, кадастровим номером 1222981900:01:007:0371, розташовану на території Шевченківської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області. 19 січня 2017 року державним реєстратором Томаківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області Микитюк Ю.М. здійснено реєстрацію права оренди зазначеної земельної ділянки, номер запису про інше речове право 18767902, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 30 січня 2017 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Після її смерті позивач, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 25 жовтня 2018 року, успадкував земельну ділянку, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 8,490 га, кадастровий номер 1222981900:01:007:0371, розташовану на території Шевченківської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області, та зареєстрував право власності на вказане майно, номер запису про право власності 28550476. Враховуючи те, що до складу спадщини входять всі права й обов`язки спадкодавця, а зміна власника земельної ділянки не є підставою для припинення зобов`язань за договором оренди землі, разом з правом власності на спадкове майно до позивача в порядку правонаступництва перейшли всі права та обов`язки орендодавця за договором оренди землі, укладеним між ОСОБА_2 та Дочірнім підприємством "Агрофірма "Победа" Відкритого Акціонерного Товариства "Томаківський "Райагрохім". Ознайомившись зі спірним договором оренди землі від 01 грудня 2016 року, позивач впевнений, що його мати ОСОБА_2 особисто не підписувала договір оренди земельної ділянки від 01 грудня 2016 року та акт приймання - передачі земельної ділянки до договору оренди від 23 грудня 2016 року. Зазначена впевненість обґрунтована наступним:

-Договір заповнено однією людиною, одним почерком і у п.14 реквізити сторін , як в графі Орендодавець так і Орендар також всі дані заповнені однією людиною, одним почерком і в графі підпис сторін в розділі Прізвище зазначено ОСОБА_3 , а в розділі підпис - підпис орендодавця відсутній;

-в акті приймання - передачі земельної ділянки до договору оренди від 23 грудня 2016 року також заповнено однією людиною і в графі земельну ділянку передав Орендодавець зазначено прізвище та ініціали орендодавця ОСОБА_2 , а сам підпис орендодавця на вказаному документі відсутній. Крім того, як зазначено в акті приймання - передачі, земельна ділянка передається за договором оренди земельної ділянки від 23 грудня 2016 року, але договір датовано 01 грудня 2016 року;

-на час укладання спірного договору, а саме - ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_2 виповнилось 87 років і, у зв`язку з зазначеним віком, вона майже не виходила зі свого житлового будинку без сторонньої допомоги.

Вважає, що волевиявлення учасника правочину має бути: вільним (формуватися за відсутності тиску на психіку або особистість фізичної особи тощо, в умовах, за яких особа може належним чином оцінити ситуацію, визначити для себе мету правочину, отримати уявлення про його характеристику тощо); таким, що відповідає внутрішній волі (намірам) суб`єктів правочину. Тому, у разі, коли воля суб`єкта правочину формувалася не вільно і (або) не відповідала його волевиявленню, правочин визнається недійсним. Крім того, відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Тобто обов`язковою ознакою письмової форми є те, що сторони власноручно вчиняють підпис на відповідному документі при укладенні правочину. Згідно п.44 Договору, цей договір набирає чинності після його підписання сторонами та його державної реєстрації. Пунктом 20 Договору передбачено, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 7-ми денний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання передачі. Як вбачається з матеріалів справи, підпис ОСОБА_2 в договорі та акті приймання-передачі земельної ділянки - відсутній. В якості підпису зазначено ОСОБА_2 , однак, даний напис виконано тим самим почерком, що й заповнено реквізити сторін та акт приймання-передачі земельної ділянки. При цьому, в матеріалах справи є заповіт від 15.03.2016 року, в якому стоїть підпис ОСОБА_3 і який дуже відрізняється від підпису на Договорі та акті приймання передачі. Крім того, в акті приймання передачі земельної ділянки зазначено передача в оренду земельної ділянки за договором від 23 грудня 2016 року, а Договір оренди землі датовано 01 грудня 2016 року. Більш того, у відомості на видачу силоса за квітень 2018 року однаковим почерком на місці підпису ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зазначено ОСОБА_3 (а.с.67), хоча в інших графах стоять саме підписи орендодавців. При ознайомленні з наданою Відділом реєстрації речових прав на нерухоме майно та реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Томаківської районної державної адміністрації реєстраційною справою № 1158828112229, йому стало відомо, що: в графі підпис навпроти прізвища ОСОБА_3 в договорі оренди землі та акті прийому передачі земельної ділянки вже стоїть підпис невідомої особи (а.с.41), так як ОСОБА_2 завжди підписувалась, зазначаючи своє прізвище ОСОБА_3 (що підтверджується копією її заповіту та паспорту); в реєстраційній справі знаходиться картка прийому заяви № 78403130 про отриману заяву про державну реєстрацію права власності поданої ОСОБА_2 , яка зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 19 січня 2017 09:23:27 за реєстраційним номером 20601881. Перелік документів, поданих до заяви відсутній і сама заява в справі відсутня. Тобто пройшла реєстрація віртуальної заяви. Крім того, в цей же день з різницею в 12 хвилин представником орендаря за довіреністю ОСОБА_5 подається для реєстрації Договір оренди земельної ділянки з ОСОБА_2 , де підроблено підпис ОСОБА_2 .В той час, коли довіреність від орендаря на ОСОБА_5 в реєстраційній справі відсутня. В наданому для реєстрації договорі оренди площа земельної ділянки зазначена 8,4900 гектарів, державний реєстратор реєструє іншу площу 8,4946 гектарів і у наданому відповідачем екземплярі договорі оренди землі самостійно виправлена площа з 8,4900 гектарів на 8,4946 га., що є грубим порушенням як з боку державного реєстратора, так і орендаря, які самостійно змінили предмет договору. Вважає, що встановлені факти, а саме: підробка підпису ОСОБА_2 в договорі оренди, реєстрація віртуальної заяви про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 , незаконна зміна відомостей про площу земельної ділянки державним реєстратором і відповідна зміна Орендарем інформації про площу земельної ділянки за Договором в односторонньому порядку - все це свідчить про грубе порушення чинного законодавства України і тягне за собою недійсність Договору оренди земельної ділянки. Таким чином, на підставі вищевикладеного, просить суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, площею 8,4946 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий № 1222981900:01:007:0371, що розташована на території Шевченківської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області, укладений 01 грудня 2016 року між ОСОБА_2 (орендодавець) та Дочірнім підприємством "Агрофірма "Победа" Відкритого Акціонерного Товариства "Томаківський "Райагрохім" (орендар) та акт приймання - передачі земельної ділянки по договору оренди від 23 грудня 2016 року, на підставі яких за Дочірнім підприємством "Агрофірма "Победа" Відкритого Акціонерного Товариства "Томаківський "Райагрохім" (ЄДРПОУ 30878490, юридична адреса: 53571, Дніпропетровська область, Томаківський район, село Топила, вул.Зарічна, будинок 38) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 19 січня 2017 року зареєстровано право оренди вказаної земельної ділянки за номером запису про інше речове право № 18767902, скасувавши його державну реєстрацію. А також просить стягнути з Дочірнього підприємства "Агрофірма "Победа" Відкритого Акціонерного Товариства "Томаківський "Райагрохім" (ЄДРПОУ 30878490, юридична адреса: 53571, Дніпропетровська область, Томаківський район, с.Топила, вул.Зарічна, будинок 38) на його користь судові витрати по справі: судовий збір в сумі 704 грн. 80 коп. та витрати на правову допомогу.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2018 року по даній справі було відкрито провадження за правилами загального позовного провадження (а.с.26).

Відповідач, через свого представника ОСОБА_6 , у відповідності до ч.1 ст.193 ЦПК України, скористався своїм правом та 12 лютого 2019 року подав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого вказує, що з позовними вимогами не згоден, оскільки вважає їх безпідставними, виходячи з наступного. У позовній заяві вказано, що ОСОБА_2 не підписувала договір оренди землі від 01 грудня 2016 року та акт приймання-передачі земельної ділянки до цього договору від 23 грудня 2016 року. Доводи обґрунтовані тим, що всі рукописні пункти договору та акту приймання-передачі земельної ділянки заповнені однією людиною, а в примірнику договору ОСОБА_2 відсутній її підпис. Ці доводи спростовує сам позивач, оскільки у заяві він зазначає, що на момент укладання договору ОСОБА_2 було 87 років. Тому, вона майже не виходила з будинку і їй було елементарно важко власноруч заповнювати відповідні пункти договору. Договір оренди землі заповнював представник Дочірного підприємства "Агрофірма "Победа" Відкрите Акціонерного Товариство "Томаківський "Райагрохім" в присутності матері позивача. У позовній заяві не йде мова про те, що орендодавець не розуміла значення своїх дій. До того ж, представник відповідача вважає за необхідне зазначити та звернути увагу суду на ту обставину, що на екземплярі договору та акті прийому-передачі відповідача наявний підпис ОСОБА_2 . На екземплярі спірного договору, який наданий матері позивача, присутні печатка ДП"Агрофірма "ПОБЕДА" ВАТ "Томаківський" Райагрохім" та підпис директора ОСОБА_7 . Тому, ОСОБА_2 могла не підписувати власний екземпляр договору оренди належної їй земельної ділянки. Щодо доводів позивача про те, що спірний договір оренди земельної ділянки на містить істотних умов, передбачених ст.15 Закону України Про оренду землі , представник відповідача зазначає наступне. Позивач вказує, що у п.8 спірного договору оренди землі зазначено: договір укладено на 7 (сім) років, починаючи з дати його реєстрації . Але у відповідному пункті спірного договору не зазначено, що договір укладено з урахуванням ротації культур, згідно з проектом землеустрою, як того вимагає типовий договір оренди землі, затверджений постановою КМУ № 220 від 03 березня 2004 року. Тому позивач вважає це порушенням порядку укладання договору оренди землі, що тягне за собою його неправомірність. Із цим відповідач також не може погодитися з огляду на те, що спірний договір оренди землі було укладено 01 грудня 2016 року, а зареєстрований він був 19 січня 2017 року державним реєстратором Томаківської ВДА Дніпропетровської області Микитюк Ю.М. Тобто, законної сили цей договір набрав, починаючи з дня його державної реєстрації - з 19 січня 2017 року. Але 02 грудня 2016 року до постанови КМУ № 220 від 03 березня 2004 року, якою був затверджений типовий договір оренди земельної ділянки, були внесені зміни. В результаті цих змін, п.8 типового договору оренди земельної ділянки викладався у наступній редакції: Договір укладено на __ років (у разі оренди земельної ділянки (земельних ділянок) сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства строк оренди не може бути меншим, як сім років; у разі створення індустріального парку на землях державної чи комунальної власності земельна ділянка (земельні ділянки) надається (надаються) в оренду на строк не менше, як 30 років; у разі передачі в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які є земельними ділянками меліорованих земель і на яких проводиться гідротехнічна меліорація, строк дії договору оренди землі не може бути меншим, як 10 років) . Директору ДП "Агрофірма "ПОБЕДА" ВАТ "Томаківський" Райагрохім" ОСОБА_8 було відомо, що 02 грудня 2018 року набувають чинності зміни до постанови КМУ № 220 від 03.03.2004 року і що державна реєстрація договору оренди буде проведена вже після внесення змін до Типового договору. Тому, між ним та ОСОБА_2 був укладений варіант договору, який би відповідав типовому договору оренди земельної ділянки, чинного на момент державної реєстрації спірного договору. Це було роз`яснено матері позивача і вона з таким варіантом договору погодилася. Також позивач вказує, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, без визначення якісних показників продукції, місце, умови, строки поставки, відробіткової - види обсяги, строки і місце надання послуги, види, обсяги, строки і місце виконання робіт. Це також не відповідає дійсності з наступних підстав. У п.9 спірного договору зазначено, що орендна плата вноситься щорічно у розмірі 5,6 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки 12 000,00 грн. в грошовому еквіваленті або в натуральному виразі. У п.11 спірного договору зазначено, що орендна плата вноситься у строки не пізніше 01 грудня поточного року. Таким чином, вказані вище пункти договору оренди землі від 01 грудня 2016 року визначають розмір грошової орендної плати, перелік продукції, яка надається у вигляді натуральної оплати за оренду земельної ділянки та відробіткову плату. Також вказані строки внесення орендної плати. Тобто, спірний договір містить усі істотні передбачені законодавством умови. Також вважає за необхідно зазначити, що ОСОБА_2 була отримана у повному обсязі орендна плата за договором за 2017 рік. Вона не вважала, що договір укладений з порушенням норм законодавства чи що цей договір якимось чином порушує її права. Крім того, сам позивач у позові не зазначає, що ним отримана повна оплата за оренду земельної ділянки за 2018 рік, що підтверджується відповідними накладними та відомостями. Тобто, при отриманні орендної плати у нього не виникало сумнівів щодо підпису його матері і він вважав цей договір цілком дійсним та таким, що відповідає вимогам законодавства. Тому, на підставі викладеного, просить суд у задоволені позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі (а.с.33-36).

В судове засідання позивач не з`явився, від його представника ОСОБА_9 надійшла заява, в якій вона просить суд розгляд справи проводити за її відсутності, на задоволенні позову наполягає (а.с.175).

Відповідач в судове засідання не з`явився, від його представника ОСОБА_6 надійшла заява, в якій він просить суд розгляд справи проводити за його відсутності, проти задоволення позову заперечує (а.с.177).

Представник третьої особи Томаківської районної державної адміністрації в судове засідання не прибув, надіслав заяву, в якій просив суд розгляд справи проводити за їх відсутності та вирішити питання у відповідності до вимог чинного законодавства (а.с.28).

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод» , кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі Цихановський проти України національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Як встановлено судом, позивач по справі ОСОБА_1 доводиться сином ОСОБА_2 , про що свідчить актовий запис № 25 (а.с.13). ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 померла, про що свідчить актовий запис № 17, складений 19.12.2017 року виконкомом Лошкарівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області (а.с.14). ОСОБА_2 , на підставі державного акту на право приватної власності на землю, належала земельна ділянка, яка розташована на території Шевченківської сільської ради Нікопольського району, площею 8,490 га, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.17). Згідно наданих відповідачем документів, 01.12.2016 року ОСОБА_2 уклала договір оренди землі з ДП "Агрофірма "Победа" ВАТ "Томаківський" Райагрохім" строком на 7 років (а.с.7-9) і, відповідно до акту приймання - передачі земельної ділянки по договору оренди ОСОБА_2 , на підставі вищевказаного договору оренди передала у користування ДП "Агрофірма "Победа" ВАТ "Томаківський" Райагрохім" земельну ділянку в тимчасове користування на умовах оренди (а.с.10). Вищевказані факти укладання договору та складання акту приймання - передачі підтверджуються витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 79158102 від 30.01.2017 року (а.с.11). Однак, вказані обставини заперечуються позивачем - сином ОСОБА_2 , на користь якого ОСОБА_2 за час свого життя 15.03.2016 року склала заповіт, яким все майно заповіла синові ОСОБА_1 (а.с.15). Після смерті матері ОСОБА_1 успадкував належне їй майно та 25.10.2018 року отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом (а.с.12).

Частиною 1 статті 182 ЦК України визначено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Стаття 210 ЦК України встановлює, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно зі ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Стаття 6 Закону України "Про оренду землі" визначає, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Частина 2 вказаної статті встановлює, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Крім того, згідно зі ст.13 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 638 ЦК України , договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

У постанові від 21.09.2016 № 6-1512цс16 Верховний Суд України зробив висновок, що відсутність у договорі однієї з істотних умов не унеможливила виконання договору, зокрема в частині проведення розрахунків, і сторони протягом певного часу виконували договір погодженим способом, то незгода позивачів з умовою виконання договору не може бути підставою для визнання їх прав порушеними в момент укладення договору та визнання його недійсним з цих підстав.

Відповідно до ч.1 ст.32 ЗУ Про оренду землі , на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст. 24 та 25 цього закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими

Згідно із п. д ч.1 ст.141 ЗК України , підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року у справі № 6-146цс12, разове невнесення плати за договором оренди земельної ділянки не є підставою для його розірвання.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, підпис ОСОБА_2 в договорі та акті приймання-передачі земельної ділянки, наданої до суду позивачем, - відсутній. В якості підпису зазначено ОСОБА_2 , однак, даний напис виконано тим самим почерком, що й заповнено реквізити сторін та акт приймання-передачі земельної ділянки (а.с.7-10). Хоча, в примірниках, наданих до суду стороною відповідача, поруч з написом ОСОБА_2 стоїть підпис, начебто, виконаний ОСОБА_2 (а.с.37-42). При цьому, в матеріалах справи є заповіт від 15.03.2016 року (а.с.164), в якому підпис ОСОБА_2 відрізняється від підпису на Договорі та акті приймання передачі, наданому до суду стороною відповідача. Крім того, в акті приймання передачі земельної ділянки зазначено передачу в оренду земельної ділянки за договором від 23.12.2016 року, а Договір оренди землі датовано 01.12.2016 року (а.с.10). Крім того, у відомості на видачу борошна пайщикам ДП АФ Победа за 2017 рік навпроти прізвища ОСОБА_2 стоїть підпис, не схожий на підпис у заповіті (а.с.47). У відомості на видачу соломи пайщикам ДП АФ Победа за 2017 рік навпроти прізвища ОСОБА_2 стоїть підпис, не схожий ні на підпис в заповіті, ні на підпис у відомості на видачу борошна пайщикам ДП АФ Победа за 2017 рік (а.с.49). У відомості на видачу пшениці пайщикам ДП АФ Победа за 2017 рік навпроти прізвища ОСОБА_2 стоїть підпис, не схожий ні на підпис в заповіті, ні на підпис у відомості на видачу борошна пайщикам ДП АФ Победа за 2017 рік, ні на підпис у відомості на видачу соломи пайщикам ДП АФ Победа за 2017 рік (а.с.51). У відомості на видачу соняшнику пайщикам ДП АФ Победа за 2017 рік навпроти прізвища ОСОБА_2 стоїть підпис, не схожий ні на підпис в заповіті, ні на підпис у відомості на видачу борошна пайщикам ДП АФ Победа за 2017 рік, ні на підпис у відомості на видачу соломи пайщикам ДП АФ Победа за 2017 рік, ні на підпис у відомості пшениці за 2017 рік (а.с.54). У відомості на видачу цукру пайщикам ДП АФ Победа за 2017 рік навпроти прізвища ОСОБА_2 стоїть підпис, не схожий ні на підпис в заповіті, ні на підпис у відомості на видачу борошна пайщикам ДП АФ Победа за 2017 рік, ні на підпис у відомості на видачу соломи пайщикам ДП АФ Победа за 2017 рік, ні на підпис у відомості пшениці за 2017 рік, ні на підпис у відомості на видачу соняшнику пайщикам ДП АФ Победа (а.с.56) і так далі.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.2 ст.792 ЦК України , відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст.1 Закону України Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст.ст.13, 14, 19 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі це письмова угода сторін про взаємні зобов`язання, відповідно до яких орендодавець за плату (розмір якої передбачається умовами договору, які не можуть суперечити законам України) передає орендареві у володіння і користування земельну ділянку для господарського використання в обумовлений договором строк.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч.1 ст.638 ЦК України).

Частиною 1 ст.14 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України , правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3 ст.203 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.215 ЦК України , підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, в тому числі, встановлених ч.3 ст.203 ЦК України про те, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

За змістом статті 13 ЦПК України , суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування під час судового розгляду є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Основного Закону України.

Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, суд вважає, що доводи позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні і вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими. А тому суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Оскільки суд задовольняє позовні вимоги, судовий збір, сплачений ОСОБА_1 при поданні позову до суду, також підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.12, 13, 18, 81, 259, 265, 268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства Агрофірма Победа Відкритого акціонерного товариства Томаківський Райагрохім , третя особа - Томаківська районна державна адміністрація, про визнання договору оренди та акту прийому - передачі землі недійсним - задовольнити .

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, площею 8,4946 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим № 1222981900:01:007:037, що розташована на території Шевченківської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області, укладений 01 грудня 2016 року між ОСОБА_2 (орендодавець) та Дочірнім підприємством Агрофірма Победа Відкритого Акціонерного Товариства Томаківський Райагрохім (орендар) та акт приймання - передачі земельної ділянки по договору оренди від 23 грудня 2016 року, на підставі яких за Дочірнім підприємством Агрофірма Победа Відкритого Акціонерного Товариства Томаківський Райагрохім (ЄДРПОУ 30878490, юридична адреса: Дніпропетровська область, Томаківський район, село Топила, вул.Зарічна, буд.38) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19 січня 2017 року зареєстровано право оренди вказаної земельної ділянки за номером запису про інше речове право № 18767902, скасувавши його державну реєстрацію.

Стягнути з ДП Агрофірма Победа відкритого Акціонерного Товариства Томаківський Райагрохім (ЄДРПОУ 30878490, юридична адреса: Дніпропетровська область , Томаківський район, село Топила, вул.Зарічна, буд.38) на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНН НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 судовий збір в сумі 704, 80 грн.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду до або через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного

Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал