Ухвала

від 09.12.2020 по справі 568/723/16-ц

РАДИВИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 568/723/16-ц

Провадження № 2/568/53/20

09 грудня 2020 р. м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області

у складі головуючого судді Троцюк В.О.

секретаря судових засідань Гуменюк Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Радивилів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ПАТ КБ Приватбанк 01.09.2016 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою судді Радивилівського районного суду Бірук В.О. від 05.09.2016 року відкрито провадження у справі.

18 лютого 2019 року суддею Панчук М.В. вказана справа прийнята до свого провадження.

12 червня 2019 року провадження у справі зупинено в зв`язку зі смертю ОСОБА_1 до встановлення кола спадкоємців та залучення їх до участі у справі

Ухвалою суду від 29 жовтня 2020 року суддею Троцюк В.О. винесено ухвалу про прийняття справи до свого провадження, залучено до участі у справі правоноступника померлої ОСОБА_1 її сина ОСОБА_2 та призначено судове засідання. Також було витребувано копрію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_1 .

В судове засідання представник позивача не з`явився.

Відповідач ОСОБА_2 подав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог заперечив, вказавши, що про наявність заборгованості матері він не був обізнаний.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Як встановлено при розгляді справи, позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості 01.09.2016 року.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією актового запису про смерть №2 від 03.02.2014 року.

Згідно повідомлення Радивилівської державної нотаріальної контори після смерті ОСОБА_1 31 липня 2014 року заведено спадкову справу та спадкоємцю ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину.

Ухвалою суду від 29 жовтня 2020 року до участі в розгляді справи залучено правонаступника відповідача ОСОБА_1 - її сина ОСОБА_2 .

Відповідно до вимог п. 7 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою, чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Згідно із ст.25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає в момент її народження. У випадках, установлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини. У випадках, установлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов`язки може пов`язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється в момент її смерті.

У ст.26 ЦК України визначено, що всі фізичні особи є рівними в здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа має всі особисті немайнові права, встановлені Конституцією та цим кодексом. Фізична особа здатна мати всі майнові права, що встановлені цим кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією, цим кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

Згідно із ч.1 ст.42 ЦПК України у справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.

Відповідно до ст. 46 ЦПК України, здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

Частиною першою статті 47 ЦПК України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті (ст.ст.24, 25 ЦК України).

Правоздатність ОСОБА_1 припинена у зв`язку з її смертю.

Відповідно до ч.1 ст. 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

Відповідно до ч.1 ст.48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Аналіз зазначених норм процесуального права, а також положень чч.1, 2, 4 ст.25, ч.1 ст.26 ЦК УКраїни та ч.2 ст.48 ЦПК України дозволяє дійти висновку, що на момент звернення з позовом до суду відповідач у справі повинен мати цивільну процесуальну правосуб`єктність. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (п.1 ч.1 ст.255 чинного ЦПК України).

Норма ст.255 ЦПК України є імперативною. Тобто за наявності підстав, визначених у пп.1-8 ч.1 ст.255 ЦПК, незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі.

Вказаний висновок узгоджується з принципом правової визначеності, на якому неодноразово наголошував у своїй практиці Європейський суд з прав людини.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

ЄСПЛ зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне здійснення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, а й щодо національних судів ( Diya 97 v. Ukraine , №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).

Отже, якщо позов пред`явлено до померлої особи, то відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК суд своєю ухвалою закриває провадження, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Якщо правонаступництво у справі допускається, то правонаступників можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження. При цьому незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі. На такі дії суду не впливає те, що у справі беруть участь відповідачі-спадкоємці, які на час розгляду справи мають цивільну процесуальну правосуб`єктність і не заявляли клопотання про закриття провадження у справі.

Аналогічний висновок викладений і у постанові Об`єднаної палати КЦС від 20.06.2019 у справі №185/998/16.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що провадження у даній справі підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Провадження по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості про стягнення заборгованості за кредитним договором - закрити.

Ухвала набирає законної сили через п`ятнадцять днів з дня проголошення, якщо не була подана апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги, ухвала набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду через Радивилівський районний суд Рівненської області.

Суддя В.О.Троцюк