Рішення

від 01.12.2020 по справі 130/1577/20

ЖМЕРИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/130/694/2020

130/1577/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2020 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Шепеля К.А.,

за участю секретаря судового засідання Бондар С.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 3 Жмеринського міськрайонного суду справу за позовом ОСОБА_1 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета на стороні позивача ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання, -

приходить до такого.

Позиція позивача

Позивач 22 липня 2020 року звернулася з цим позовом до суду, в якому просила стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання їх спільного повнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який навчається у м.Вінниці в Донецькому національному університеті на денній формі навчання контрактної форми фінансування, в розмірі 4000 грн щомісячно до закінчення сином навчання.

Позов мотивувала необхідністю сплачувати за навчання за весь період 77650 грн, задовольняти потреби сина у харчуванні, одязі, сплачувати за придбання підручників, учбових засобів, транспортні витрати, утримання необхідної для навчання комп`ютерної техніки тощо. Син проживає з нею у орендованій квартирі, грошових коштів не вистачає. Батько дитини, який працює адвокатом, добровільно матеріальної допомоги не надає, хоча спроможний її надавати.

На підтвердження позову надала заяву сина, який не заперечував, щоб позивач отримувала і розпоряджалась аліментами, свідоцтво про народження сина, свідоцтво про розірвання шлюбу з відповідачем, свідоцтво про шлюб, договір про навчання сина, довідку про навчання, довідки про реєстрацію, рішення про стягнення аліментів з відповідача на неповнолітню дитину, роздруківку з мережи інтернет про зареєстровану АБ Чоловський та партнери , ксерокопію договору-квитанції № 66 про сплату адвокату Павловій В.Є. 850 грн.

Заяву про збільшення позовних вимог до 10000 грн подала до суду 5 серпня 2020 року.

У відповіді на відзив відповідача вказала, що вона у м.Вінниці винаймає житло, за яке сплачує 3800 грн на місяць, так дешевше, ніж їздити кожен день зі Жмеринки в Вінницю і назад. З чоловіком вона не проживає, їх шлюб розірвано. Магазин, про який пише відповідач, належить її матері, а не їй. Свою квартиру в м.Жмеринка вона в оренду не здає. Інших доходів, крім зарплати у Вінницькій міській раді, вона не отримує. Вона має зобов`язання по сплаті кредитів. Грошей не вистачає на оплату навчання, забезпечення сина харчуванням та одягом, кишеньковими коштами. Рівень життя відповідача свідчить про його високу матеріальну забезпеченість - нещодавно побудував будинок, користується автомобілем KIA Sorento . А незадовільний стан його здоров`я не може прийматись судом до уваги.

У судовому засіданні пояснює, що вона раніше подала заяву про збільшення позовних вимог до 10000 грн, яку повністю підтримує. Батько дитини ухиляється від надання їй допомоги. Син знаходиться повністю на утриманні позивачки. Йому треба харчуватись, одягатись, придбавати підручники та інше канцелярське приладдя. Договір оренди квартири у м.Вінниці, де вони з сином проживають, вона надала разом з позовною заявою. Квартиру дешевше знімати, чим кожен день їм двом їздити у Вінницю і назад в Жмеринку. Відповідач має кошти, він будує будинок, їздить на дорогому автомобілі. Він повинен надавати кошти сину не тільки на навчання. Син хоче навчатися на іноземних курсах, у нього проблеми із зором, потрібні кошти на лікування два рази на рік, окуляри, лінзи. Їй здається, що відповідач приховує свої доходи, показуючи їх відсутність. Він має двох дітей, а не трьох, оскільки сина своєї дружини від попереднього шлюбу він не всиновлював. У неї інших доходів, ніж заробітна плата, немає.

Позиція відповідача

Відповідач позов визнав частково. Подав відзив на позов, в якому просив задовольнити позов частково і стягувати з нього на користь позивачки на утримання повнолітнього сина, що продовжує навчання, 1000 грн щомісячно до закінчення ним навчання.

Свою позицію обґрунтував погашенням у червні 2020 року заборгованості по сплаті аліментів на утримання дитини на користь позивачки в сумі 13500 грн; відсутністю роботи по спеціальності; наявністю у позивачки квартири та земельної ділянки, які вона здає в оренду, займанням позивачкою торгівельною діяльністю у м.Погребище; наявністю достойної зарплати по місцю роботи позивача; своїм сімейним станом багатодітної сім`ї та хворобливим станом здоров`я. Звертає увагу суду на недоведеність позивачкою своїх позовних вимог та можливості ним надавати матеріальну допомогу в розмірі, який вона просить. Будинок, в якому він живе, належить його тестю ОСОБА_4 ; автомобіль KIA Sorento перебуває у заставі в банку

На підтвердження своїх заперечень подав копії : свідоцтва про свій шлюб, свідоцтв про народження дітей, посвідчення багатодітної сім`ї, довідки про склад сім`ї, лікарського висновку, постанови про закриття виконавчого провадження, витягу з реєстру фізичних осіб-підприємців, реєстраційного посвідчення будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 , наказів про надання помічникам адвоката відпусток без збереження зарплати та звільнення, витяги з реєстрів про відсутність за ним реєстрації права власності, відомості з реєстру про перебування у власності позивачки 2 га землі та квартири АДРЕСА_2 , виписку з руху грошових коштів по банківському рахунку у банку РайффайзенБанкАваль , декларації позивачки.

Позиція третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача

Третя особа подав відзив на позов, в якому його повністю підтримав.

Процесуальні рішення по справі, заяви та клопотання

Суддя Заярний А.М. 23 липня 2020 року заявив самовідвід (а.с.18).

Винесена ухвала про задоволення заяви про самовідвід 23 липня 2020 року (а.с.19).

Заява позивача про збільшення позовних вимог електронною поштою 3 серпня 2020 року, а також 5 серпня 2020 року звичайною поштою поступила до суду (а.с.25).

Позивач 4 серпня 2020 року подала заяву про довіру складу суду (а.с.26).

Позивач 5 серпня 2020 року подала скаргу на неправильну дату реєстрації її позову (а.с.27).

Позивачкою подане клопотання про витребування доказів 5 серпня 2020 року (а.с.30).

Суддя 5 серпня 2020 року виніс ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, витребування доказів (а.с.34).

Третя особа подав відзив на позов 17 серпня 2020 року (а.с.44).

Відзив на позов, клопотання про витребування доказів та клопотання про розгляд справи у його відсутність від відповідача надійшли до суду 18 серпня 2020 року (а.с.47, 89, 91).

Відповідь позивача на відзив 26 серпня надійшов до суду (а.с.93).

Ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду винесена судом 27 серпня 2020 року (а.с.103).

Заяви відповідача про розгляд справи у його відсутність надходили до суду 8 жовтня 2020 року на 1 грудня 2020 року (а.с.113, 115).

Встановлені судом обставини та зміст спірних правовідносин

ОСОБА_2 народився, згідно зі свідоцтвом про народження, 9 червня 2002 року, батьком його записаний відповідач (а.с.5).

Шлюб між сторонами розірвано 9 листопада 2006 року, що видно з свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с.6).

Відповідач, згідно зі свідоцтвом про шлюб, одружився з ОСОБА_5 12 листопада 2011 року, прізвище дружини після укладення шлюбу ОСОБА_6 (а.с.54).

Відповідач працює адвокатом, що видно з витягу з відповідного реєстру та не оспорюється учасниками справи (а.с.14, 64-65). Він отримує дохід та сплачує податки, що видно з відомостей з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків (а.с.43). Його двоє помічників з 31 березня 2020 року по 19 червня 2020 року перебували у відпустці без збереження заробітної плати, після чого одна з помічників звільнилась за власним бажанням, що видно з відповідних наказів (а.с.67-75).

Позивач, відповідно до довідки про доходи № 06-11-129 від 23 липня 2020 року, працює головним спеціалістом у виконавчому комітеті Вінницької міської ради і отримує заробітну плату від 10882 грн до 13618 грн на місяць (а.с.98).

Зареєстрована вона разом з сином (третьою особою по справі) по АДРЕСА_3 (довідка про реєстрацію місця проживання особи (а.с.10), вони є власниками цієї квартири відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав від 15 липня 2020 року (а.с.81). Проживає позивач з сином у м.Вінниці в наймані квартирі, що не заперечується відповідачем.

Відповідач є батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що видно зі свідоцтв про народження (а.с.55-56).

Дружина відповідача ОСОБА_9 має сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від попереднього шлюбу, який проживає в сім`ї відповідача, що видно з довідок квартального комітету № 279 та № 280 від 15 липня 2020 року (а.с.59-60).

З цих же довідок видно, що відповідач з сім`єю зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 в житловому будинку, який зареєстрований за ОСОБА_4 - тестем відповідача відповідно до реєстраційного посвідчення від 15 липня 2008 року (а.с.66), за відповідачем не зареєстровано право власності на нерухоме майно, що видно з відповідного реєстру від 15 липня 2020 року (а.с.76).

Сім`я відповідача є багатодітною, що видно з посвідчення (а.с.58).

Позивачка 2 грудня 2016 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_11 , про що свідчить свідоцтво про шлюб, і взяла прізвище ОСОБА_12 (а.с.7).

Відповідно до консультативного висновку ортопеда-травматолога від 10 червня 2020 року відповідач хворіє на лівобічний гонартроз 1 ст., пошкодження латерального мениску (а.с.61).

Згідно з рішенням від 12 лютого 2019 року Жмеринського міськрайонного суду, з відповідача на користь позивачки стягувались аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 2500 грн до досягнення дитиною повноліття (а.с.12-13). Виконавче провадження закінчене постановою заступника начальника Жмеринського міськрайонного відділу державної виконавчої служби 12 червня 2020 року (а.с.63). Заборгованості по аліментах немає, що видно з розписки позиваки, яка 10 червня 2020 року отримала у відповідача 13500 грн в якості аліментів (а.с.62).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15 липня 2020 року, позивачка є власником 2 га землі на території Біликовецької сільської ради, яку здає в оренду ТОВ Укрмоноліт (а.с.79-80).

Відповідно до договору № 373/76-10/19 від 1 вересня 2019 року та довідки № 4280/06.8.1-16 від 29 травня 2020 року третя особа по справі ОСОБА_2 навчається у Донецькому національному університеті імені Василя Стуса на денному відділенні контрактної форми фінансування з 1 вересня 2019 року по 30 червня 2023 року. Вартість навчання 77650 грн за чотири роки (за перший рік 17650 грн, за інші по 20000 грн) (а.с.8-9). Інформація про його доходи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків за період з 1 по 2 квартал 2020 року відсутня, що видно з довідки № 5302 від 9 вересня 2020 року (а.с.110).

Згідно з заявою третьої особи від 3 червня 2020 року, він не заперечує, щоб його мати (позивачка по справі) отримувала та розпоряджалась аліментами на його утримання (а.с.4).

Оцінюючи вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Суд не приймає до уваги такі докази, надані позивачем, вважаючи їх неналежними : копію договору-квитанції № 66 від 2 червня 2020 року про сплату адвокату 850 грн за оформлення позовної заяви, як доказ понесених судових витрат, оскільки позивачем не було надано оригіналу цього договору, розрахунку витрат, копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, акту прийому-передачі наданих послуг (а.с.15); довідку про рух коштів по картковому рахунку позивачки у Приватбанку , так як цей доказ свідчить про заборгованість позивачки перед банком по картці Універсальна Голд в сумі 20105,85 грн і не свідчить про витрату цих коштів на утримання сина (а.с.99).

Суд не приймає до уваги такі докази, надані відповідачем, вважаючи їх неналежними : свідоцтво про народження сина його дружини ОСОБА_14 , оскільки він не є його батьком, тому не несе відносно нього по закону фінансових зобов`язань (а.с.57); відомості з реєстру фізичних осіб-підприємців щодо матері позивачки, матеріальний стан якої не стосується можливості позивачки утримувати сина (а.с.77-78); виписку по своєму рахунку у Райффайзен Банк Аваль про рух коштів з січня по липень 2020 року, так як він не свідчить про перебування автомобіля відповідача Кіа соренто у заставі банку (а.с.82-84); копію декларації позивачки за 2019 рік, оскільки вона подається за попередній рік і свідчить про матеріальний стан позивачки у 2018 році (а.с.85-88).

Предметом позову в даному випадку є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання. Підставою позову є ті фактичні обставини, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги, а також правові норми, на які вона посилається в підтвердження своїх вимог.

Отже, саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для ухвалення рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Тому визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, а встановлення належності відповідачів та обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Юридична кваліфікація встановлених обставин

Статтею 198 СК України на батьків покладений обов`язок утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Згідно з положеннями статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Отже, позивачка як мати свого сина, якому виповнилось 18 років, має право на звернення до суду з позовом до відповідача (батька цього сина) про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, що продовжує навчання.

Відповідно до пункту 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує

18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

При цьому, подаючи до суду позовну заяву, особа має довести наявність вищевказаних фактів, які надають право стягувати аліменти на повнолітню дочку, сина, що продовжують навчання.

Згідно з положеннями статті 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Статтею 182 цього Кодексу визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Отже, правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України). При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Виконуючи вимоги статті 182 СК України, суд констатує, що при визначенні розміру аліментів : стан здоров`я повнолітнього сина врахувати немає можливості з-за відсутності відповідних доказів, матеріальний стан його - перебування на утриманні матері, стан здоров`я відповідача - хвороба колінних суглобів та необхідність лікування, матеріальний стан відповідача - наявність постійного місця роботи та отримання доходу в межах, доведених позивачем та підтверджених довідками податкового органу; наявність у платника аліментів двох неповнолітніх дітей та непрацездатної дружини; в наявності на праві власності у відповідача рухомого та нерухомого майна немає; стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, не доведені.

СК України ґрунтується на принципі рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. За змістом статей 191, 200 СК України аліменти присуджуються рішенням суду від дня пред`явлення позову. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів. Частина заробітку (доходу) матері, батька, яка стягуватиметься як аліменти на повнолітніх дочку, сина, визначається судом з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Судом встановлено, що син відповідача навчається в університеті, потребує, як вказує позивачка, матеріальної допомоги батька, зокрема, на витрати, пов`язанні з навчанням, придбанням підручників, харчуванням, придбанням одягу, іншими задоволеннями своїх потреб молодої людини. Також необхідні витрати на курси іноземних мов, його лікування (так як у сина поганий зір, він носить лінзи, двічі на рік потребує лікування).

Суд вважає доведеним вартість навчання в сумі 17650 грн за перший рік та по 20000 грн за другий, третій та четвертий роки навчання, всього 77650 грн, це підтверджується дослідженим договором № 373/76-10/19 від 1 вересня 2019 року. Витрати на проживання в сумі 3800 грн на місяць за оренду житла не підтверджені жодними доказами, хоча позивачка і заявляла, що подала договір оренди разом з позовною заявою, однак до позовної заяви він доданий не був, не йдеться про цей договір і у додатку до позовної заяви (а.с.3).

Витрати на придбання підручників також не підтверджені позивачкою належними та допустимими доказами.

Інші вказані позивачкою витрати - на придбання одягу та харчування, витрати на лікування та інші витрати - не є витратами в розумінні передбачених законом витрат на навчання.

Суд не приймає до уваги твердження позивачки про належність відповідачеві житлового будинку АДРЕСА_1 , оскільки цей факт спростовується дослідженими в судовому засіданні реєстраційним посвідченням від 15 липня 2008 року за ОСОБА_4 - тестем відповідача (а.с.66), відповідач станом на 15 липня 2020 року не є власником нерухомого майна, що видно з відповідного реєстру (а.с.76).

Суд при винесенні рішення може посилатись тільки на належні та допустимі докази, які містять інформацію щодо предмета доказування та одержані у порядку, встановленого законом.

Позивач не довела розмір доходу відповідача, її твердження про його високу матеріальну забезпеченість ґрунтуються на її припущеннях. Тому суд при винесенні рішення виходить насамперед з доведеності позову.

Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, викладених у статтях 12 і 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 76 і 81 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Висновки суду

Суд вважає, що позивач, заявивши позовні вимоги в розмірі 10000 грн аліментів на місяць, не дотримується принципу рівності сторін щодо прав та обов`язків батьків, які зобов`язані обоє брати участь у матеріальних витратах, незалежно від того, з ким із них проживає дитина, і намагається перекласти спільний обов`язок по утриманню сина до закінчення ним навчання майже у всій частині на відповідача.

Тому суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні; оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності; керуючись принципами розумності, справедливості, виваженості та добросовісності, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права ухвалює рішення про часткове задоволення позову - в розмірі 2000 грн аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання.

Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до положень статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позивачка була звільнена від сплати судового збору, ці судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 259, 263, 265 ЦПК України, на підставі статей 182, 198, 199, 200 СК України, статей 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 89, 141 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета на стороні позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання - задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання на денному відділенні контрактної форми фінансування у Донецькому національному університеті імені Василя Стуса, в розмірі 2000 (дві тисячі) грн щомісячно, починаючи з 22 липня 2020 року і до закінчення навчання 30 червня 2023 року.

Припинення навчання тягне припинення стягнення аліментів.

В іншій частині позову про стягнення 8000 грн як аліментів на повнолітню дитину, що продовжує навчання, відмовити.

Рішення в частині стягнення суми платежів за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.

На рішення може бути подана апеляція до Вінницького Апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня складення його повного тексту.

Повний текст рішення складено 10 грудня 2020 року.

Ім`я (найменування) учасників справи

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована по АДРЕСА_3 , проживаюча по АДРЕСА_4 , ідент.номер НОМЕР_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований по АДРЕСА_3 , проживаючий по АДРЕСА_4 , ідент.номер НОМЕР_2 .

Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований та мешканець АДРЕСА_1 , ідент.номер НОМЕР_3 .

Головуючий суддя Костянтин Шепель