Рішення

від 10.12.2020 по справі 150/374/20

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

"10" грудня 2020 р.

Справа №150/374/20

Провадження № 2/150/142/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 року с.Мазурівка

Чернівецький районний суд Вінницької області у складі головуючого судді Кушнір Б.Б., за участю секретаря судового засідання Короленко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації та до Управління праці та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації про відшкодування матеріальних витрат та завданої моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом до Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації (далі - відповідач-1, Департамент) та до Управління праці та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації (далі - відповідач-2, Управління) про відшкодування матеріальних витрат та завданої моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог, зазначає, що від 15 квітня 2019 року перебуває в Польщі подарований для позивачки автомобіль Skoda, модель Fabia 11, реєстраційний номер НОМЕР_1 , як гуманітарна допомога українській державі або установам української держави (включаючи Державне казначейство України, Департамент соціальної та молодіжної політики Вінницької області державної адміністрації). 06 травня 2019 року заступником директора Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької державної адміністрації надано письмову згоду про прийняття вищезазначеного автомобіля в якості гуманітарної допомоги, однак не вказано людину від організації, яка займається оформленням відповідних документів. Крім цього, при перевірці польською стороною Департаменту немає в переліку організацій, що мають повноваження приймати гуманітарну допомогу, згідно їхньої виписки ОСОБА_2 не перебуває на обліку в Пенсійному Фонді України. Відповідно до роз`яснення Міністерства соціальної політики України, автомобіль мала приймати місцева райдержадміністрація. Відповідачі порушили ст.ст.3, 6 Закону України Про гуманітарну допомогу , постанову Кабінету Міністрів України від 19.07.2006року №999, п.41 Порядку, вимагаючи заяву від довіреної особи дарувальника, оскільки Законом передбачено, що заяву надає дарувальник і інвалід-одержувач гуманітарного автомобіля. По законах України та Польщі машину має прийняти організація України, і для ввезення машини в Україну потрібна довідка на уповноваження особи, яка б займалась оформленням документів (від організації) з РНОКПП, паспортними даними, адресою, однак, більше 1,5 роки вказаної довідки відповідачами не надано, що позбавляє мене можливості зняти машину з обліку в Польщі та одержати номерні знаки. Через некомпетентність чиновників соціальної служби районного і обласного рівня її сім`я витратила на численні поїздки в Польщу і Вінницю, переклади, послуги нотаріусів, плату за стоянку машини більше 78780гивень, що стало підставою для звернення з даним позовом про стягнення з відповідачів по 78780грн. матеріальних витрат та по 100000 грн. моральної шкоди з кожного.

Ухвалою Чернівецького районного суду Вінницької області від 15.09.2020 прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі. Призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 20.10.2020 року, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою Чернівецького районного суду Вінницької області від 04.11.2020 задоволена заява позивача про заміну відповідачів, здійснено заміну відповідача Департамент соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації на Вінницьку обласну державну адміністрацію, а відповідача Управління праці та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації на Чернівецьку районну державну адміністрацію, розгляд справи відкладено на 16.11.2020.

12.11.2020 року (Вх. №2699) через канцелярію Чернівецького районного суду ОСОБА_1 подала заяву, у якій просить не змінювати відповідачів, а розглядати її позов по суті за участю Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації та Управління праці та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації. Також в заяві міститься прохання про об`єднання позовів ОСОБА_1 у трьох справах, а саме у справі №150/374/20, (провадження №2/150/142/20), справі №150/375/20 (провадження №2/150/143/20) та справі №150/404/20 (провадження №2/150/153/20).

Ухвалою Чернівецького районного суду Вінницької області від 16.11.2020 заява задоволена в частині заміни відповідачів, а саме Вінницьку обласну державну адміністрацію на Департамент соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації, а Чернівецьку районну державну адміністрацію на Управління праці та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації, в частині вимоги щодо об`єднання позовів, було відмовлено. Розгляд справи відкладено.

Позивач в судові засідання 16.11.2020, 30.11.2020, 10.12.2020 не з`явилась, через канцелярію суду подала заяву (Вх. №2699 від 12.11.2020 року), у якій просить дану справу слухати без її участі.

Відповідачі в судові засідання явку представників жодного разу не забезпечили.

Відповідач-1 - Департамент соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації, подав відзив на позов, відповідно до якого просить у позові відмовити за безпідставністю.

Відповідач-2 - Управління праці та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації, відзив на позов не подав, натомість згідно листа від №2443 від 19.10.2020 (вх.№2415/20-ВХ від 20.10.2020) повідомив суд, що є структурним підрозділом Чернівецької районної державної адміністрації і не має жодного відношення щодо забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями, окрім підготовки документів для постановки на чергу Департаментом соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної держадміністрації. Вказаним листом та листом від 07.12.2020 №2649 (вх.№2972/20-ВХ від 08.12.2020) просить проводити розгляд справи без участі представника Управління.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки сторони у справі були належним чином повідомлені про час і місце проведення судового засідання, від позивача та відповідача-2 надійшли заяви про розгляд справи без їх участі, від відповідача-1 надійшов відзив на позов, явка сторін не визнавалась судом обов`язковою, суд на підставі ст.223 ЦПК України прийшов до висновку про можливість проведення розгляду справи без участі представників сторін, відтак, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.

З матеріалів справи судом встановлено наступне.

Згідно довідки Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації №04-264 від 07.02.2007 та довідки Департаменту від 26.02.2019 №04-988, ОСОБА_1 як інвалід загального захворювання ІІ групи з 02.09.2006року перебуває на обліку для одержання автомобіля Таврія-11027 по пільговій вартості, відповідно до висновків обласної транспортної МСЕК від 06.09.2006року, має медичні показники на забезпечення спецавтотранспортом і згідно Закону України Про гуманітарну допомогу може отримати автомобіль не старше 8-ми років та об`ємом двигуна не більше 1800куб.см, наданого закордонним донором (а.с.43,98) .

14 травня 2019 нотаріально посвідченою довіреністю ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_3 або ОСОБА_4 , незалежно один від одного, прийняти в дар або в якості гуманітарної допомоги на території будь-якої країни транспортний засіб будь-якої марки (моделі) для подальшої його передачі ОСОБА_1 через Департамент соціальної політики Віннницької облдержадміністрації (термін дії довіреності три роки) - а.с.40.

З нотаріального акту (реєстр А №332/2019) від 15.04.2019, посвідченого нотаріусом Д.Клімонди, у нотаріальній конторі міста Кракова, вбачається, що власником автомобіля Skoda, модель Fabia 11, реєстраційний номер НОМЕР_2 , є ОСОБА_5 , який відповідно до довіреності та заяви уповноважив ОСОБА_6 подарувати вище описаний автомобіль будь - яким особам, зокрема, подарувати українській державі або установам української держави (включаючи Державне казначейство України, Департамент соціальної та молодіжної політики Вінницької області державної адміністрації), як гуманітарну допомогу, а також надав згоду на виїзд вищезазначеним автомобілем ОСОБА_7 за межі Польщі, зокрема на територію України, окрім того надав згоду та уповноважує його пересуватися цим автомобілем по території України (а.с.38).

16 квітня 2019 року Департаментом соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації отримано заяву-пропозицію з документами від іноземного донора ОСОБА_8 про дарування Департаменту легкового автомобіля Skoda, модель Fabia 11, реєстраційний номер НОМЕР_1 , дата першої реєстрації 20.01.2015, для подальшої його передачі у користування ОСОБА_1 , в якій зазначено, що усі витрати, пов`язані з доставкою автомобіля донор бере на себе. До зазначених документів долучено заяву ОСОБА_1 про те, що вона надає згоду на отримання автомобіля і просить Департамент погодити його ввезення на територію України (а.с.38, 83, 85-86).

06 травня 2019 Департаментом було надано письмову згоду про прийняття вищезазначеного автомобіля в якості гуманітарної допомоги та його ввезення на територію України (а.с.44, 84).

28 травня нотаріально посвідченою довіреністю ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_9 або ОСОБА_10 або ОСОБА_11 , незалежно один від одного, прийняти в дар або в якості гуманітарної допомоги на території будь-якої країни транспортний засіб будь-якої марки (моделі) для подальшої його передачі ОСОБА_1 через Департамент соціальної політики Вінницької облдержадміністрації (термін дії довіреності три роки)-а.с.39.

Листом президента міста Кракова від 13.06.2019 повідомлено ОСОБА_3 про те, що для зняття автомобіля з реєстрації та вивозу його за кордон необхідно на підтвердження переходу права власності на автомобіль по договору дарування як гуманітарної допомоги, щоб договір дарування був підписаний уповноваженою особою Департаменту молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації (а.с.41-42).

Заявою від 01.07.2019 ОСОБА_1 звернулась до Департаменту з вимогою належного оформлення документів для ввозу подарованого ОСОБА_12 автомобіля на територію України, зокрема, надати виписку з Реєстру про реєстрацію Департаменту та довіреність Департаменту особі, яка буде займатись оформленням документів щодо прийняття вказаного автомобіля (а.с.45).

Аналогічну заяву від 09.07.2019 року ОСОБА_13 скерувала Управлінню праці та соціального захисту населення Чернівецької райдержадміністрації (а.с.50) .

03 липня 2019 року Департаментом надано дозвіл на проведення процедури зняття з обліку автомобіля та його доставку на територію України на дарувальника - ОСОБА_14 (а.с.91).

Вказані обставини були роз`яснено ОСОБА_1 листом Департамента від 03.07.2019, до якого було долучено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців Департаменту (а.с.46-49, 89-90).

Управління листами від 09.07.2019 №03-271, від 15.11.2019 №03-476 повідомило ОСОБА_1 , що порушені нею питання не відносяться до компетенції Управління (а.с.51,63).

Листом від 12.09.2019 №29-В-182-2 Депатамент у відповідь на звернення ОСОБА_15 про надання довіреності для оформлення договору дарування автомобіля і зняття його з обліку на території Польщі, повідомило заявника про те, що вона не може одночасно представляти інтереси дарувальника і обдарованого. Також інформовано, що Департаментом можливо розглянути питання видачі довіреності особі лише за умови наявності заяви самої особи із чітким зазначенням повноважень, необхідних для здійснення юридичних дій відносно автомобіля та умов щодо оплати послуг нотаріуса (а.с.60).

Окрім того, листами від 24.07.2019 №04-4392, №04-32-Є-124-2від 10.09.2019 №32-Є-170/183-7, 22.10.2019 № №32-Є-13846/13852-7 Департамент надавав роз`яснення ОСОБА_1 про те, що виїзд керівника чи представника Департамента за довіреністю до Польщі для оформлення договору дарування є неможливим у зв`язку з відсутністю фінансування на зазначені потреби, що стало підставою звернення Департаменту із запитами на роз`яснення до Міністерства соціальної політики України та Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області щодо можливості надання довіреності для підпису документів, зокрема, укладення договору дарування та оформлення документів для зняття з обліку автомобіля, сторонній особі, яка не є працівником Департаменту та не пов`язана з Департаментом договірними зобов`язаннями (а.с.54-59, 61).

Листом від 20.11.2019 №32-Є-15283-4 Департаментом поінформовано ОСОБА_1 про неможливість відрядження до Польщі довіреної особи з числа працівників Департаменту для укладення договору дарування автомобіля та зняття його з реєстрації, а також зазначено про те, що видача довіреності іншій особі можлива лише за умови наявності заяви від самої особи із чітким зазначенням повноважень, які необхідно їй надати для здійснення юридичних дій відносно автомобіля та умов щодо оплати послуг нотаріуса. Однак, станом 20.11.2019 жодних заяв від осіб, які бажають представляти інтереси Департаменту в Польщі, в частині підписання договору дарування автомобіля та зняття його з обліку, на адресу Департаменту не надходило (а.с.62).

Також матеріали справи містять листи Міністерства соціальної політики від 20.08.2019, від 12.03.2020, прокуратури Вінницької області від 12.03.2020, відповідно до яких матеріали звернення ОСОБА_1 відправлені за належністю для розгляду у встановленому порядку (а.с.64-67).

Дані обставини стали підставою звернення ОСОБА_1 до суду з вимогою про стягнення з відповідачів по 78780грн. матеріальних витрат та по 100000 грн. моральної шкоди з кожного.

В обґрунтування матеріальних витрат до позовної заяви долучено розрахунок від 09.09.2020, відповідно до якого витрати в розмірі 78780грн. становлять:

-витрати за стоянку машини Skoda Fabia, подарованої Українській державі для ОСОБА_1 по 20 злотих за добу від 15.04.2019 по 09.09.2020 за 510 днів (16 місяців і 24 дні) по 130грн. за добу - 66300грн.;

-витрати на поїздки в Польщу довірених осіб - 10000грн.;

-послуги нотаріусів-520грн.;

-переклади документів з польської на українську мови і навпаки - 760грн.;

-поіздки у Вінницю -1200грн.

Розрахуноку та обґрунтування моральної шкоди позовна заява та матеріали справи не містять.

Суд вивчивши матеріали справи, надані позивачем докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другої цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди наведено, зокрема, у ст. ст.1166, 1173, 1174 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 1 ст.1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно зі ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю, зокрема, органу державної влади при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цих органів.

Відповідно до ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Досліджуючи заявлені позовні вимоги, суд зазначає, що ст. 19 Конституції України встановлено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 56 Конституції України передбачено право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

При цьому в ст. 1173 ЦК України закріплено спеціальний випадок відшкодування шкоди, що має певні особливості порівняно з загальними правилами про деліктну відповідальність, отже, зазначеною правовою нормою встановлено відповідальність за завдання шкоди особливим суб`єктом, здійснення ним особливих функцій, тощо. Суб`єктом відповідальності за даною статтею є держава, Автономна Республіка Крим, орган місцевого самоврядування, які відшкодовують шкоду, завдану безпосереднім заподіювачем шкоди - органом державної влади, органом Автономної Республіки Крим та органом місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень.

На відміну від загальної норми статті 1166 ЦК України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди), спеціальна норма статті 1173 ЦК України допускає можливість відшкодування шкоди незалежно від вини державних органів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.11.2019 р. у справі № 910/906/18.

Отже, для відшкодування шкоди за правилами ст.ст. 1173, 1174 ЦК України необхідно довести такі факти:

а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо особа, яка заподіяла шкоду, не була уповноважена на такі дії;

б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов`язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом ст. 1173 ЦК України завдана шкода відшкодовується в повному обсязі;

в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки особи, яка заподіяла шкоду.

Наявність сукупності всіх вищезазначених умов є обов`язковою для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

При цьому, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою полягає у тому, що наслідки у вигляді шкоди настають лише в результаті неправомірної поведінки відповідача, і є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки тієї особи, яка заподіяла шкоду.

За таких обставин саме на позивача покладається обов`язок довести обґрунтованість своїх вимог, а саме, наявність шкоди, протиправність поведінки того, хто заподіяв шкоду, та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою, і для настання цивільно-правової відповідальності відповідача за заподіяння матеріальної шкоди позивачеві необхідно довести наявність усієї сукупності вищезазначених ознак складу цивільного правопорушення, які необхідні для відшкодування шкоди в порядку ст. 1173 ЦК України, тоді як відсутність хоча б однієї з цих ознак виключає настання відповідальності.

Незаконними діяннями органів державної влади, органів влади Автономної республіки Крим, органів місцевого самоврядування є діяння, які суперечать приписам законів та інших нормативних актів або здійснені поза межами компетенції вищезазначених органів. Незаконність рішення, дії чи бездіяльності завдавача шкоди повинна бути доведена.

Таким чином, позивачем заявлено цивільно-правову вимогу про відшкодування шкоди в межах якої слід встановити наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення наведених вище, а саме: шкоду; протиправність поведінки; причинно-наслідковий зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою.

Отже, протиправна поведінка (бездіяльність) має бути встановлена судом та входить в коло доказування у даній справі і не потребує додаткового доказування, зокрема рішенням адміністративного суду. Подібний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 921/346/18.

Досліджуючи питання неправомірність поведінки відповідача у спірних правовідносинах, суд бере до уваги наступне.

Спірні правовідносини між сторонами врегульовані Законами України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" від 06.10.2005 №2961-IV (далі - Закон №2961-IV), "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21.03.1991 №875-XII (далі - Закон №875-XII), Про гуманітарну допомогу (далі-Закон № 1192-XIV) та постановою Кабінету Міністрів України 19.07.2006 року №999 "Про затвердження Порядку забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями" (далі - Порядок №999).

Приписами ч.2 ст.38 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" визначено, що особі з інвалідністю, законному преставнику недієздатної особи з інвалідністю чи дитини з інвалідністю автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах, у тому числі визнаний гуманітарною допомогою, за бажанням може бути безоплатно переданий у власність після закінчення десятирічного строку експлуатації у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України Про гуманітарну допомогу , гуманітарна допомога - цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв`язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров`я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об`єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог статті 3 Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації". Отримувачами гуманітарної допомоги - є юридичні особи, яких зареєстровано в установленому Кабінетом Міністрів України порядку в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги, зокрема, підприємства громадських організацій осіб з інвалідністю, ветеранів війни та праці, а також підприємства, установи та організації, що утримуються за рахунок бюджетів, та уповноважені ними державні установи. Набувачі гуманітарної допомоги - фізичні та юридичні особи, які її потребують і яким вона безпосередньо надається.

Підставою для започаткування процедури визнання допомоги гуманітарною є письмова пропозиція донора про її надання. Підставою для здійснення гуманітарної допомоги в Україні є письмова згода отримувача гуманітарної допомоги на її одержання. Отримувач гуманітарної допомоги має такі самі права на її використання, що і набувач гуманітарної допомоги. Зміну отримувача гуманітарної допомоги та її переадресування можливо здійснювати лише за погодженням з іноземними донорами за рішенням відповідного спеціально уповноваженого державного органу з питань гуманітарної допомоги.

Згідно абз.5 ч.2 ст.6 вказаного Закону, легкові автомобілі, які на момент ввезення на митну територію України були вперше зареєстровані не пізніше ніж вісім років тому, з об`ємом двигуна не більш як 1800 куб. см, що отримуються органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласною, Київською, Севастопольською міською державною адміністрацією або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення, для подальшої передачі особам з інвалідністю, які перебувають у встановленому порядку на обліку для отримання спеціального автотранспорту, на строк, визначений законодавством, звільняються від оподаткування відповідно до Податкового та Митного кодексів України.

Згідно з ст.5 Закону України Про гуманітарну допомогу , визнання гуманітарною допомогою легкових автомобілів для забезпечення ними осіб з інвалідністю, які перебувають на обліку для їх отримання, приймається місцевими державними адміністраціями.

Пунктом 1 Порядку №999 визначено, що забезпечення автомобілями осіб з інвалідністю за місцем реєстрації здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення обласних і Київської міської держадміністрацій (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) або управліннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - управління виконавчої дирекції Фонду).

Відповідно до абз.1 п.3 Порядку №999, підставою для забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями є заява, документи, зазначені у пункті 34 цього Порядку, та висновок обласної, центральної міської у мм. Києві та Севастополі, республіканської в Автономній Республіці Крим медико-соціальної експертної комісії (далі - відповідно облМСЕК, ЦМСЕК, КрМСЕК) про наявність в особи з інвалідністю медичних показань для забезпечення автомобілем і наявність або відсутність протипоказань до керування ним залежно від умов забезпечення автомобілем, зазначених у пунктах 29-31 цього Порядку.

Згідно абзаців1, 3 п.41 Порядку №999, за бажанням осіб з інвалідністю структурні підрозділи з питань соціального захисту населення можуть забезпечувати їх автомобілями, ввезеними в Україну і визнаними в установленому порядку гуманітарною допомогою, без права продажу, дарування, передачі (в тому числі за довіреністю) іншій особі. Автомобілями, отриманими головними управліннями як гуманітарна допомога, особи з інвалідністю (за їх бажанням або за бажанням законних представників недієздатних осіб з інвалідністю), діти з інвалідністю (за бажанням їх законних представників), які перебувають на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення та управліннях виконавчої дирекції Фонду, забезпечуються безоплатно в порядку черговості. Автомобіль, отриманий структурним підрозділом з питань соціального захисту населення як гуманітарна допомога для конкретної особи з інвалідністю, яка перебуває на обліку, видається безоплатно такій особі з інвалідністю (за її згодою або за згодою законного представника недієздатної особи з інвалідністю), дитині з інвалідністю (за згодою її законного представника) незалежно від черговості на десятирічний строк, визначений з дати видачі, із зняттям з обліку.

Отримувачем допомоги у спірних правовідносинах є Департемент соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації (№2 в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги, включено наказом Міністерства соціальної політики України від 08.08.2013 №474), набувач гуманітарної допомоги - ОСОБА_1 .

Після надходження до Департаменту пропозиції закордонного донора про наміри подарувати Департаменту автомобіль для визначеної особи з інвалідністю, що перебуває на обліку для забезпечення автомобілем, разом з копіями свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів та документу, який посвідчує особу дарувальника, Департаментом видається дозвіл на перетин кордону України цим автомобілем.

Автомобіль має бути знятий з обліку за кордоном та має прибути на територію України з наступними документами: дарчий лист, оригінал свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, який підлягає офіційному перекладу, а переклад нотаріальному посвідченню.

Автомобілі визнаються гуманітарною допомогою шляхом прийняття рішення Робочою групою з питань гуманітарної допомоги при обласній державній адміністрації, яке оформляється рішенням Голови облдержадміністрації. Після опублікування розпорядження Голови ОДА Департамент соціальної та молодіжної політики облдержадміністрації розмитнює зазначений автомобіль за нульовою ставкою і ставить його на балансовий облік. Після чого готуються документи для видачі автомобіля особі з інвалідністю в користування.

Як встановлено судом з матеріалів справи: автомобіль Skoda Fabia 11, реєстраційний номер НОМЕР_1 кордон України не перетинав; Робочою групою з питань гуманітарної допомоги при облдержадміністрації вказаний автомобіль гуманітарною допомогою не визнавався у зв`язку із відсутністю необхідних документів, які оформляються після перетину автомобіля кордону України; Департамент жодних дій щодо розмитнення вказаного автомобіля та взяття його на балансовий облік не здійснював у зв`язку із його відсутністю на території України; ОСОБА_1 до отримання автомобіля по акту прийому-передачі не має жодних прав та обов`язків пов`язаних з автомобілем, а витрати, пов`язані із доставкою автомобіля на територію України відповідно до заяви ОСОБА_14 , останній взяв на себе.

Листами Департаменту ОСОБА_1 неодноразово було роз`яснено про неможливість відрядження до Польщі довіреної особи з числа працівників Департаменту для укладення договору дарування автомобіля та зняття його з реєстрації, а також зазначено про те, що видача довіреності іншій особі можлива лише за умови наявності заяви від самої особи із чітким зазначенням повноважень, які необхідно їй надати для здійснення юридичних дій відносно автомобіля та умов щодо оплати послуг нотаріуса.

Однак, позивачем не доведено, а відповідачем-1 не спростовано чи підтверджено, що станом на момент звернення до суду з позовом на адресу Департаменту подано заяву особою, яка бажає представляти інтереси Департаменту в Польщі, в частині підписання договору дарування автомобіля та зняття його з обліку.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про в недоведеність позивачем протиправної поведінки як Департаменту, так і Управління.

Що стосується доведеності наявності шкоди, то матеріалами справи не підтверджено протиправності дій відповідачів відносно позивача, позивачем до позовної заяви не долучено жодного доказу у підтвердження понесених нею матеріальних витрат, які наведені у розрахунку, що долучений до позовної заяви, а також враховуючи, що ні позовна заява, ні матеріали справи не містять обґрунтування та розрахунку моральної шкоди, відтак, суд прийшов до висновку про недоведеності розміру заявленої до стягнення шкоди.

За недоведеність протиправної поведінки відповідачів відносно позивача та розміру майнової та моральної шкоди,відсутні підстави для задоволення позовних вимог, відтак, в позові ОСОБА_1 до Департаменту та Управління про відшкоування майнової та моральної шкоди слід відмовити.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно з ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 Про судове рішення у цивільній справі , враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Згідно з п.9 ч.1 ст. 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору звільняються особи з інвалідністю I та II груп.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 10, 11, 12, 13, 76, 79, 80, 81, 89, 76-81, 141, 247, 263-265, 273 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації та до Управління праці та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації про відшкодування матеріальних витрат та завданої моральної шкоди, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в 30-денний строк з дня його прийняття до Вінницького апеляційного суду, а особами, які не були присутніми під час проголошення рішення протягом 30 днів з моменту його отримання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не буде скасовано.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та проживає: АДРЕСА_1 .

Відповідач - 1: Департамент соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації, вул. Хмельницьке шосе, 7, м.Вінниця, 21036, ЄДРПО 40159685.

Відповідач - 2: Управління праці та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації, вул. Святомиколаївська, 108, смт. Чернівці, Чернівецький район Вінницької області, 24100, ЄДРПО 24896018.

Суддя Б.Б. Кушнір