Постанова

від 10.12.2020 по справі 910/7283/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2020 р. Справа№ 910/7283/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Поляк О.І.

за участю представників: не викликались

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Лисичонка Олександра Валентиновича

на рішення Господарського суду міста Києва від 01.09.2020

у справі № 910/7283/20 (суддя Привалов А.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал Буд-Проект

до Фізичної особи-підприємця Лисичонка Олександра Валентиновича

про стягнення 160 901,12 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов, з урахуванням позовної заяви про стягнення заборгованості за договором підряду (а.с. 68-72), наданої позивачем суду в порядку усунення недоліків на виконання вимог ухвали суду від 03.06.2020, заявлено про стягнення основного боргу в сумі 147 534,11 грн. за виконані за договором підряду № 26/11-2019 від 26.11.2019, але неоплачені роботи, пені в сумі 12 099,31 грн. та 3% річних в сумі 1 702,60 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.09.2020 у справі № 910/7283/20 позовні вимоги задоволено повністю.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем належними та допустимими доказами доведено факт виконання спірних робіт на заявлену до стягнення суму, з огляду на що позивач має право на стягнення плати за виконані роботи, а також, враховуючи прострочення виконання відповідачем обов`язку з оплати таких робіт, - пені та 3 % річних у заявлених до стягнення сумах.

Не погоджуючись з рішенням, Фізична особа-підприємець Лисичонок Олександр Валентинович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 01.09.2020 у справі № 910/7283/20 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що оспорюване рішення прийняте на підставі неповно досліджених доказів, з порушенням норм матеріального та при недотриманні норм процесуального права.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на те, що позивачем були порушені умови спірного договору, а саме, не надані та, відповідно, не підписані відповідачем акти скритих робіт, не зафіксовані дефекти та недоліки робіт, прострочений терміні виконання робіт (роботи повинні були бути виконані до 15.12.2019) (п. 5.1 договору), не підтверджена належна якість матеріалів та устаткування (п. 6.2 договору), у відповідача відсутня або не надана дозвільна документація (п. 8.1 договору), кошторисна документація складена без надання відповідних сертифікатів штатного інженера-проектувальника, технічні паспорти чи сертифікати (інші документи) на матеріали позивачем не надані, згідно з п. 16.1 спірного договору спори за договором вирішуються сторонами шляхом переговорів, проте проведення відповідних переговорів позивач не ініціював, позивачем грубо порушено умови конфіденційності (п. 17.1 договору).

При цьому відповідач зауважив на тому, що ним не був поданий відзив на позов в зв`язку з введенням в Україні карантину з 12.03.2020.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2020 справа № 910/7283/20 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Поляк О.І., Дідиченко М.А.

24.09.2020 суддя Дідиченко М.А. заявила самовідвід від розгляду справи № 910/7283/20 з метою уникнення виникнення у сторін суб`єктивної думки про упередженість або наявність конфлікту інтересів при розгляді даної справи.

Ухвалою від 28.09.2020:

- заяву про самовідвід судді Дідиченко М.А. від розгляду апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Лисичонка Олександра Валентиновича на рішення Господарського суду міста Києва від 01.09.2020 у справі № 910/7283/20 задоволено;

- матеріали справи № 910/7283/20 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою у відповідності до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням № 09.1-08/3576/20 від 05.10.2020, у зв`язку з задоволенням заяви про самовідвід судді Дідиченко М.А., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), від розгляду апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Лисичонка Олександра Валентиновича на рішення Господарського суду міста Києва від 01.09.2020 у справі № 910/7283/20, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/7283/20.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2020 справа № 910/7283/20 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Пономаренко Є.Ю., Поляк О.І.

Ухвалою від 05.10.2020 колегією суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Пономаренко Є.Ю., Поляк О.І.:

- відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Лисичонка Олександра Валентиновича на рішення Господарського суду міста Києва від 01.09.2020 у справі № 910/7283/20;

- встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 23.10.2020;

- сторонам роз`яснено, що відповідно до приписів ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1); заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2);

- учасникам роз`яснено, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.

23.10.2020 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач, з посиланням на безпідставність тверджень відповідача про порушення позивачем умов спірного договору, просить відмовити відповідачу в задоволенні апеляційної скарги.

Крім того, позивач звернув увагу суду на те, що у апеляційній скарзі не має жодного обґрунтування, наявних підтверджуючих документів та доказів зі сторони відповідача, що, в свою чергу, пояснюється затягуванням часу, та просив розглянути справу за відсутності позивача.

Станом на 10.12.2020 інших відзивів, пояснень та клопотань до суду не надходило.

Частиною 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (глава 1. Апеляційне провадження Розділу IV ГПК України - прим суду).

Частиною 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102*100=210 200 грн.), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

При розгляді вказаної справи колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої за 210 200,00 грн., і розглядає справу без повідомлення учасників справи.

За правилом ч. 2 ст. 270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Частиною 1 статті 273 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Враховуючи, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Лисичонка Олександра Валентиновича на рішення Господарського суду міста Києва від 01.09.2020 у справі № 910/7283/20 відкрите 05.10.2020, розгляд справи в суді апеляційної інстанції розпочався з 21.10.2020, апеляційна скарга має бути розглянута (з урахуванням вихідних днів) по 07.12.2020 включно.

Водночас, враховуючи перебування судді Калатай Н.Ф. у період з 09.11.2020 по 24.11.2020 на лікарняному, розглянути справу у визначені законом строки не виявилось за можливе.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, з урахуванням правил ст. ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила таке.

26.11.2019 відповідач як замовник та позивач як підрядник уклали договір підряду № 26/11-2019 (далі Договір) (а.с. 10-13), відповідно до умов якого позивач зобов`язався відповідно до кошторисної документації, ДБН, ДСТУ, СНіП, власними та/або залученими силами і засобами виконати та здати відповідачу в установлений даним Договором строк комплекс послуг передбачений кошторисною документацією, а саме, послуги з поточного ремонту приміщень, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 12а, що є предметом Договору, а відповідач зобов`язався надати позивачу фронт послуг, забезпечити своєчасне фінансування послуг та прийняти їх відповідно до умов Договору.

Згідно з п. 3.1 Договору вартість послуг за даним Договором складає 157 534,11 грн. без ПДВ.

Щодо спірних робіт до Договору складено відповідні: Договірна ціна, Зведений кошторисний розрахунок вартості об`єкта будівництва, Локальний кошторис, Підсумкова відомість ресурсів, Дефектний акт (а.с. 16-24).

Згідно з п. 5.1 Договору, термін виконання позивачем послуг за даним Договором - до 15 грудня 2019 року.

За змістом п. 12.1 Договору здача-прийняття послуг оформлюється актом прийомки виконаних послуг в порядку та на умовах, визначених даним Договором.

Відповідно до п. 4.3 Договору акт приймання виконаних послуг складається позивачем у двох примірниках і подаються для підписання відповідачу. За результатами їх розгляду відповідач протягом 5 (п`яти) робочих днів повинен або підписати акт приймання виконаних послуг або надати позивачу обґрунтовані заперечення.

Як слідує з матеріалів справи, позивач на виконання умов Договору виконав, а відповідач прийняв роботи на загальну суму 147 317,21 грн., що підтверджується належним чином засвідченими копіями підписаних сторонами Акту № б/н приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року (форма КБ-2в) (далі Акт) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2019 року (форма КБ-3) (а.с. 25-29). Вказані документи підписані представниками сторін без зауважень щодо якості та кількості робіт.

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що відповідач зобов`язаний забезпечити своєчасну оплату за виконані послуги.

Відповідач здійснює оплату послуг позивача шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача. Відповідач сплачує кошти по факту виконання послуг та після підписання сторонами акту виконаних послуг форми КБ2в та КБ3в протягом 5 (п`яти) банківських днів (п. 4.2 Договору).

Пунктом 4.5 Договору передбачено, що розрахунки за даним Договором здійснюються між відповідачем та позивачем в національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування належних до сплати сум коштів на рахунок позивача.

З матеріалів справи слідує та сторонами не заперечується, що відповідач спірні роботи не оплатив, наслідком чого стало звернення позивача до суду з цим позовом.

Суд першої інстанції позовні вимоги позивача про стягнення основного боргу задовольнив у повному обсязі, що колегія суддів вважає вірним з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 875 ЦК України:

- за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (ч. 1);

- договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта (ч. 2);

- до договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (ч. 3).

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Враховуючи обставини, які викладені вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем належними та допустимим доказами доведено факт виконання робіт на загальну суму 147 317,21 грн. та факт невиконання відповідачем свого обов`язку по оплаті таких робіт.

Підписавши Акт на загальну суму виконаних позивачем робіт 147 317,21 грн., відповідач відповідно до умов Договору має оплатити вказані роботи.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимог про стягнення з відповідача 147 317,21 грн. вартості виконаних позивачем робіт залишається без змін.

При цьому щодо посилань відповідача в апеляційній скарзі на те, що не надані та, відповідно, не підписані відповідачем акти скритих робіт, не зафіксовані дефекти та недоліки робіт, не підтверджена належна якість матеріалів та устаткування (п. 6.2 договору), у відповідача відсутня або не надана дозвільна документація (п. 8.1 договору), кошторисна документація складена без надання відповідних сертифікатів штатного інженера-проектувальника, технічні паспорти чи сертифікати (інші документи) на матеріали позивачем не надані, слід зазначити таке.

За змістом ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частиною 2 ст. 853 ЦК України встановлено, що замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

З матеріалів справи слідує, що відповідач прийняв роботи без жодних зауважень, а отже, відповідно до приписів ст. 853 ЦК України та умов Договору, підписавши відповідні Акт Довідку без зауважень, позбавив себе права посилатися на зазначені недоліки.

Крім того, відповідачем не зазначено, які саме недоліки мали місце в виконаних позивачем роботах.

Посилання відповідача на прострочення терміну виконання робіт позивачем (які відповідно до п. 5.1 Договору мали були бути виконані до 15.12.2019) до уваги колегією суддів не приймаються, оскільки доказів на підтвердження вказаних обставин суду не надано.

До того ж, відповідно до умов Договору обов`язок оплатити роботи обумовлений підписанням сторонами акту виконаних послуг, а не тими діями, щодо невиконання яких позивачем відповідач зазначає у апеляційній скарзі.

Щодо позовних вимог про стягнення пені в сумі 12 099,31 грн. та 3% річних в сумі 1 702,60 грн. слід зазначити таке.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

У силу ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Підпунктом 14.4.1 Договору визначено, що відповідач несе майнову відповідальність за порушення строків проведення кінцевого розрахунку в вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення за кожний день прострочення.

Частина 2 ст. 625 ЦК України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, згідно з вимогами закону та умовами Договору штрафні санкції нараховуються за час прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. 252 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Враховуючи обставини справи, в цьому спірному випадку, враховуючи, що відповідач має сплатити кошти по факту виконання послуг та після підписання сторонами Акту протягом 5 банківських днів, прострочення відповідача виникає починаючи з шостого дня після дати його підписання.

Отже, для встановлення обґрунтованості розміру заявлених до стягнення пені та 3% річних слід встановити дату підписання Акту та Довідки.

Позивач стверджує що таке підписання відбулося 19.12.2019, проте жодного доказу на підтвердження вказаних обставин суду не надав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення пені та 3% річних, виходив з того, що відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень щодо обставин та фактів, викладених у позовній заяві, в тому числі щодо дати підписання Акта № б/н приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року (форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2019 року (форма КБ-3), не висловив, а тому, за висновком суду, відповідачем факт підписання зазначених документів 19.12.2019 було визнано шляхом мовчазної згоди.

Колегія суддів не може погодитись з такою правовою позицією суду першої інстанції з огляду на те, що у нормах цивільного законодавства відсутня норма, згідно з якою дата початку прострочення зобов`язання з метою нарахування штрафних санкцій, враховуючи відсутність доказів на її підтвердження, може вважатися визначеною за мовчазною згодою боржника через те, що він не скористався правом надати відзив на позов.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки матеріалами справи не підтверджується період, за який позивач має право нарахувати пеню та 3% річних за прострочення відповідачем зобов`язання з оплати виконаних позивачем робіт, у задоволенні вимог у частині стягнення 12 099,31 грн. пені та 1 702,60 грн. 3% річних відмовляється через недоведеність вимог у цій частині.

Відповідно до ст.ст. 269, 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За встановлених колегією суддів обставин рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореного рішення судом першої інстанції мале місце невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, тому, враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Лисичонка Олександра Валентиновича підлягає частковому задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 01.09.2020 у справі № 910/7283/20 - зміні, позов задовольняється частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню основний борг в сумі 147 317,21 грн., у решті позовних вимог відмовляється.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення позовом та з апеляційною скаргою покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо суми сплаченого позивачем судового збору за подачу позову колегія суддів зазначає таке.

Статтею 4 Закону України Про судовий збір в редакції, чинній на дату звернення з позовом, при зверненні до господарського суду встановлені ставки судового збору в таких розмірах:

- за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги;

- за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір ).

З урахуванням приписів Закону України Про судовий збір , враховуючи розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2019 та розмір заявлених майнових вимог (161 119,12 грн.), при зверненні до суду з позовом, судовий збір мав бути сплачений в розмірі 2 416,79 грн. (161 119,12*1,5%).

З доданого до позову платіжного доручення № 215 від 19.05.2020 слідує, що позивачем судовий збір сплачено в сумі 2 583,79 грн., що на 167,00 грн. (2 583,79 -2 416,79) більше за визначений законом розмір.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір , сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже, суд може повернути зайво сплачений судовий збір виключно за заявою особи, яка його сплатила.

Колегія суддів зауважує позивачу на тому, що він не позбавленій права звернутися до суду з відповідною заявою.

Керуючись ст. 267-270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Лисичонка Олександра Валентиновича на рішення Господарського суду міста Києва від 01.09.2020 у справі № 910/7283/20 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.09.2020 у справі № 910/7283/20 змінити.

3. Викласти резолютивну частину Рішення Господарського суду міста Києва від 01.09.2020 у справі № 910/7283/20 у такій редакції:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Лисичонка Олександра Валентиновича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал Буд-Проект (01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 33-Б; ідентифікаційний код 42006570) основну заборгованість у сумі 147 317 (сто сорок сім тисяч триста сімнадцять) грн. 21 коп., витрати на сплату судового збору в сумі 2 209 (дві тисячі двісті дев`ять) грн. 76 коп.

3. У решті позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал Буд-Проект (01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 33-Б; ідентифікаційний код 42006570) на користь Фізичної особи-підприємця Лисичонка Олександра Валентиновича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 310 (триста десять) грн. 54 коп. витрат на сплату судового збору за подачу апеляційної скарги.

5. Видачу наказів на виконання цієї постанови доручити Господарському суду міста Києва.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, що визначені в ч. 3 ст. 287 ГПК України.

7. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/7283/20.

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді Є.Ю. Пономаренко

О.І. Поляк