Рішення

від 02.12.2020 по справі 924/688/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 грудня 2020 року Справа № 924/688/20

за позовом: Хмельницької міської ради

до Приватного підприємства "Укр-Петроль"

про стягнення 564364,89 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати

Суддя Вороняк А.С.

секретар судового засідання Хвищук Н. В.

за участю представників сторін:

від позивача: Крамар А.В., довіреність №02-24-233 від 12.02.2020

від відповідача: Саюк С.П. - рішення №11/09 від 11.09.2019

Суть спору: 03.06.2020 Хмельницька міська рада звернулися до Господарського суду Хмельницької області з позовом до приватного підприємства "Укр-Петроль" про стягнення 564364,89 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилаються на те, що ПП "Укр-Петроль" користується земельною ділянкою по вул. Шевченка, 69 в. м. Хмельницький, на якій розміщено нерухоме майно відповідача, без правовстановлюючих документів для його обслуговування. Позивач зазначає, що плату за користування даною земельною ділянкою ПП "Укр-Петроль" не здійснює чим позбавляє позивача одержати дохід у вигляді орендної плати за землю. Позивач вважає, що оскільки ПП Укр-Петроль не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата. Відповідач, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, фактично збільшив свої доходи, а Хмельницька міська рада втратила належне їй майно (кошти від орендної плати) у розмірі 564 364,89 гри.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 09.07.2020 справу № 924/688/20 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України передано на розгляд до Господарського суду Волинської області.

24.07.2020 матеріали справи № 924/688/20 надійшли на адресу Господарського суду Волинської області.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 29.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.08.2020.

18.08.2020 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву №31/08 від 13.08.2020, в якому відповідач заперечує проти заявленого позову та вважає, що позивач не довів порушеного права та не надав докази на підтвердження його права власності на земельну ділянку за користування якої має намір стягнути безпідставно збережені кошти, а тому просить суд відмовити у задоволенні позову. Крім того, зазначає, що долучений до матеріалів справи витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №8-22-0.33-531/116-20 від 27.03.2020, яким нібито визначено нормативну грошову оцінку за 2019 рік не містить усіх відомостей, які мають міститися у ньому у відповідності з наказом №489 від 25.11.2016 Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів» . Також позивачем не доведено існування протягом зазначеного періоду(з 01.01.2019 до 01.04.2020) земельної ділянки як об`єкта цивільних прав, оскільки земельна ділянка була сформована 25.02.2020 і їй був присвоєний кадастровий номер 6810100000:04:002:0132. Просить в задоволенні позову відмовити.

25.08.2020 на адресу суду надійшла відповідь на відзив №12-3384-02-24 від 20.08.2020, в якій позивач зазначає, що суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, чи зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою, а Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №8-22-0.33-531/116-20 від 27.03.2020 видається уповноваженим державним органом - Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області, який в повній мірі несе відповідальність за зміст такого витягу. Раніше спірна земельна ділянка перебувала в постійному користуванні Хмельницької кондитерської фабрики з 23.06.1994, проте рішенням Хмельницької міської ради №69 від 31.01.2018 із внесеними змінами рішенням №106 від 10.10.2018 право постійного користування було припинено. Відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про державний земельний кадастр земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєного кадастрового номера.

В підготовчому судовому засіданні 26.08.2020 судом оголошено перерву до 09.09.2020.

09.09.2020 на адресу суду надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив №08/09 від 08.09.2020 в яких відповідач вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, оскільки позивач не довів безпідставність збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 564 364,89грн., оскільки вони отримали земельну ділянки одночасно з реєстрацією права власності на нерухоме майно. Крім того повідомляють, що вони не отримали земельну ділянку в постійне користування, як це було в попереднього власника.

Ухвалою суду від 09.09.2020 повідомлено позивача про те, що підготовче засідання відбудеться 01.10.2020.

Ухвалою суду від 01.10.2020 повідомлено позивача про те, що підготовче засідання відбудеться 15.10.2020.

12.10.2020 на адресу суду надійшли додаткові заперечення від відповідача, в яких зазначають що позивачем не враховано законодавчих змін в частині звільнення орендарів від сплати орендної плати, земельного податку з 01.03.2020 по 31.03.2020 через поширення коронавірусної хвороби.

В судовому засіданні 15.10.2020 суд ухвалив на місці закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 04.11.2020.

Ухвалою суду від 15.10.2020 повідомлено сторони, що розгляд справи по суті відбудеться 04.11.2020.

Ухвалою суду від 04.11.2020 повідомлено сторони, що розгляд справи по суті відбудеться 02.12.2020.

В судовому засіданні 02.12.2020 представник позивача позов підтримала з підстав, викладених у позові, просила позов задовольнити.

В судовому засіданні 02.12.2020 представник відповідача підтримала поданий суду відзив на позов, заперечення на відповідь на відзив та додаткові заперечення, просила у задоволенні позовних вимог відмовити.

Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, господарський суд визнавши зібрані докази достатніми для розгляду спору, -

встановив:

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №206255479 від 07.04.2020 Приватне підприємство Укрпетроль є власником: 83/100 частки приміщення головного виробничого корпусу загальною площею 4957,7 кв. м. згідно свідоцтва № 1960 від 10.12.2018 та 7/100 частки згідно договору купівлі-продажу від 28.09.2012; 69/100 частки приміщення корпусу допоміжних цехів із складом готової продукції загальною площею 1661,8 кв.м. згідно свідоцтва №1957 від 10.12.2018 та 31/100 частки згідно договору купівлі-продажу від 28.09.2012; 74/100 частки приміщення адміністративного корпусу загальною площею 705,8 кв.м. згідно свідоцтва №1956 від 10.12.2018 та 26/100 частки згідно договору купівлі-гіродажу від 28.09.2012; приміщення складів етикет загальною площею 708,2 кв.м. згідно свідоцтва №1955 від 10.12.2018; приміщення картонажного цеху загальною площею 333,1 кв.м. згідно свідоцтва №1954 від 10.12.2018; приміщення тарної майстерні загальною площею 489.1 кв.м. згідно свідоцтва №1953 від 10.12.2018; приміщення котельні загальною площею 221.2 кв.м. згідно свідоцтва №1952 від 10.12.2018; 68/100 частки приміщення складу сировини площею 506,7 кв.м. згідно свідоцтва №1951 від 10.12.2018 та 32/100 частки згідно договору купівлі-продажу від 28.09.2012; 37/100 частки приміщення складу сировини площею 443,8 кв.м. на підставі договору купівлі-продажу від 28.09.2012 по вул. Шевченка, 69 в м. Хмельницькому.

Управлінням земельних ресурсів та земельної реформи департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин на адресу Головного управління ДФС у Хмельницькій області стосовно ПП Укр-Петроль було направлено запит щодо інформації по сплаті орендної плати/земельного податку за земельну ділянку по вул. Шевченка, 69 у м. Хмельницькому в період 2019 - 2020 роки (а.с.14).

На вищевказаний запит Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області листом від 02.12.2019 та від 30.04.2020 було повідомлено, що ПП Укр-Петроль у 2019 та 2020 роках коштів за користування земельною ділянкою по вул. Шевченка, 69 не сплачувало (а.с. 20-21).

З метою з`ясування стану земельної ділянки по вул. Шевченка, 69, встановлення наявності будівель чи іншого майна на ній та підстав користування земельною ділянкою представниками управління земельних ресурсів та земельної реформи департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради, було здійснено обстеження зазначеної земельної ділянки, про що 10.10.2019 був складений Акт обстеження земельної ділянки (а.с. 18).

Згідно акту обстеження від 10.10.2019 земельної ділянки по вул. Шевченка, 69 у м. Хмельницьку комісією у складі: головні спеціалісти відділу оренди та продажу землі управління земельних ресурсів та земельної реформи департаменту департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради Кожемяко Л.В. та Нащубською Н.І. встановлено, що земельна ділянка огороджена парканом, частина межі проходить по стіні будівлі, на території наявні приміщення. Земельна ділянка не сформована, відомості про земельну ділянку до Державного земельного кадастру не внесені (а.с.18).

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст. 14.1.125, 14.1.136. 288.5 ПК України).

Згідно розрахунку позивача розмір доходу відповідача, як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування у період з 01.01.2019 до 01.04.2020 становить 564364,89 грн (а.с. 30).

Судом встановлено, що предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога Харківської міської ради про стягнення з приватного підприємства "Укр-Петроль", як власника об`єкта нерухомого майна, безпідставно збережених коштів орендної плати згідно із ст.1212 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав, земельною ділянкою комунальної власності, на якій розташований об`єкт нерухомого майна.

Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 ПК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 по справі № 920/739/17.

Верховний Суд у постанові від 12.04.2019 у справі № 922/981/18 зазначив, що для правильного вирішення спору, з урахуванням предмету та підстав позову, підлягали встановленню обставини, зокрема, чи є спірна земельна ділянка сформованим об`єктом цивільних прав, за користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти.

Також Верховний Суд звернув увагу на те, що суди не встановлювали обставин щодо визначення розміру орендної плати на підставі затвердженої у встановленому законом порядку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що, у свою чергу, є необхідним для визначення розміру недоотриманого доходу за фактичне користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 9 ст. 1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

За змістом ст. 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч. 1 ст. 9 зазначеного Закону).

Частиною 1 ст. 11 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що відомості про об`єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об`єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів.

При цьому у ст. 15 зазначеного Закону наведено перелік відомостей про земельні ділянки, за змістом якого до Державного земельного кадастру включаються такі відомості: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку. Відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині 2 статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч. 2 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр").

Судом встановлено, що спірній земельній ділянці площею 1,370 га 25.02.2020 присвоєно кадастровий номер 6810100000:04:002:0132 на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок , 20.01.2020, що підтверджується витягом з ДЗК про земельну ділянку №НВ-0004699872020 від 05.03.2020 (а.с. 25).

За змістом п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України і ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов`язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами (ст. 1 Закону України "Про оцінку земель").

Тобто, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 ст. 288 Податкового кодексу України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 року по справі № 920/739/17).

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років (ст.18 Закону України "Про оцінку земель").

Частинами 1, 2 ст. 20 цього Закону передбачено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

За змістом ч. 4 ст. 23 цього Закону рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України, якою, в свою чергу, передбачено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Згідно з Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.11.2016 року № 489, за результатами нормативної грошової оцінки земель укладається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Відповідно до п. 34, 35 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

З урахуванням зазначених положень законодавства, суд зазначає, оскільки нормативна грошова оцінка землі проводиться в обов`язковому порядку для визначення розміру орендної плати за землі комунальної та державної форм власності, наявність витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки для розрахунку заявленої до стягнення суми безпідставно збережених відповідачем грошових коштів у виді орендної плати за землю є обов`язковою.

Дана правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 09.04.2020 по справі № 915/1806/19 та від 18.03.2020 у справі № 917/432/19.

Судом встановлено, що відповідно до витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку від 27.03.2020 та від 13.05.2020 нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно становить: за 2019 рік - 15049 730 грн. за 2020 рік - 15049 730 грн.(а.с. 23,24)

Розрахунок зазначеної у позові суми здійснено шляхом використання найнижчої орендної ставки 3% до нормативної грошової оцінки земельної ділянки вказаної у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з визначенням орендної плати в рік та в місяць і з визначенням кількості місяців використання земельної ділянки.

Згідно рішення дев`ятнадцятої сесії міської ради №64 від 29.08.2012 року Про впорядкування орендної плати за землю та втрату чинності рішень сесії міської ради затверджено орендні ставки, а саме відсотки від нормативної грошової оцінки, що враховується для розрахунку річної плати за землю.

Даним рішенням затверджено 3 % - найнижчу орендну ставку, яка відповідає ПК України та яка і використовувалась при обрахуванні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку по вул. Шевченка, 69 у м. Хмельницькому.

Разом з тим, 18.03.2020 набув чинності Закон України від 17 березня 2020 року № 533-IX Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) (Закон № 533), яким, зокрема, внесені зміни до порядку нарахування та сплати плати за землю.

П.52-4 вказаного закону, визначено, що не нараховується та не сплачується за період - з 01 березня по 30 квітня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.

Пізніше Верховна Рада України прийняла Закон України від 02.04.2020 № 540 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) (Закон № 540), яким змінено норму пункту 524 підрозділу 10 Інші перехідні положення Розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України щодо плати за землю.

Згідно з новоприйнятою Законом № 540 нормою, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки) не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 31 березня 2020 року.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що спірна земельна ділянка сформована як об`єкт цивільних прав - 25.02.2020, отже розрахунок коштів, які підлягають стягненню із відповідача слід здійснити наступним чином.

Згідно ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Період нарахування - з 26.02.2020 (з дати реєстрації земельної ділянки в ДЗК та враховуючи ст. 253 ЦК України) по 29.02.2020 (згідно із Законом № 540).

Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку від 13.05.2020 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 15049 730 грн

Витягом з ДЗК про земельну ділянку №НВ-0004699872020 від 05.03.2020 стверджується площа земельної ділянки: 1,370 га та кадастровий номер 6810100000:04:002:0132.

Відсоток від нормативної грошової оцінки землі (орендна плати в рік) - 3%, що за лютий 2020 року становить - 37624,33 грн.

Кількість днів з 26.02.2020 по 29.02.2020 становить - 4 дні, отже, 37624,33грн. (орендна плата в місяць)/29 (кількість днів в лютому) х 4 (кількість днів до сплати) = 5189,56 грн. (розмір орендної плати за землю за період з 26.02.2020 по 29.02.2020).

Беручи до уваги наявні в матеріалах справи пояснення та докази сторін, господарський суд, оцінюючи за своїм переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами по справі було доведено розмір заявлених до стягнення коштів в сумі 5189,56 грн., які підлягають до стягнення, в іншій частині відхиленню як необґрунтовані та безпідставні.

Щодо доводів позивача про те, що земельна ділянка по вул. Шевченка, 69 в м.Хмельницьку є сформованою з 23.06.1994, оскільки вона перебувала в користуванні у Хмельницької кондитерської фабрики, суд зазначає, що такі обставини позивачем не підтверджено жодними доказами, отже є необгрунтованими, тому судом не приймаються.

При цьому, суд зазначає, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (постанова Конституційного суду України №3-рп/2003 від 30.01.2003 року).

ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Відповідно до ч.1 ст.129 ГПК України, у зв`язку із прийняттям судом рішення про часткове задоволення позовних вимог, сплата судового збору покладається на сторони, пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме на позивача 8387,63 грн. та на відповідача 77,84 грн за результатами розгляду позовної заяви.

Керуючись ст.73-79, 86, 232, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути із Приватного підприємства "Укр-Петроль" (Волинська область, м. Володимир-Волинський, вул. Ковельська, 10, код ЄДРПОУ 25092598) на користь Хмельницької міської ради (м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 3, код ЄДРПОУ 33332218) 5189,56 грн. (п`ять тисяч сто вісімдесят дев`ять грнивень 56 копійок) та 77,84 грн.(сімдясят сім гривень вісімдесят чотири копійки) судового збору.

3. У задоволенні позову Хмельницької міської ради до Приватного підприємства "Укр-Петроль" в частині стягнення 559175,33 грн. - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено

11.12.2020

Суддя А. С. Вороняк