Рішення

від 03.12.2020 по справі 908/2277/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/145/20 -17/154/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2020 Справа № 908/2277/20

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсуна В.Л. при секретарі судового засідання Шульгіній А.А. розглянувши матеріали справи № 908/2277/20

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю "Хімлаборреактив", 03006, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 57/3

до відповідача: державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", 01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3

про стягнення 167 113,35 грн.

У засіданні приймали участь:

від позивача: Вінокуров В.О., довіреність від 30.08.18 № 13/08-18/С (в режимі відеоконференції)

від відповідача: Кузьменко В.Ю, довіреність від 02.09.19, б/н

СУТЬ СПОРУ:

07.09.20 до господарського суду Запорізької області через систему "Електронний суд" звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Хімлаборреактив" (далі ТОВ "Хімлаборреактив") про стягнення з державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (надалі ДП "НАЕК "Енергоатом") 167 113,35 грн. згідно договору поставки товару № 237(3)19УК/53-121-01-19-08118 від 12.06.19 (28.05.19), з яких: 161 714,10 грн. основного боргу, 2 098,72 грн. інфляційних втрат та 3 300,54 грн. 3% річних.

У позові позивач також просить суд зазначити в рішенні у справі за даним позовом про нарахування 3% річних до моменту виконання такого рішення відповідачем з вказівкою на правила розрахунку остаточної суми таких платежів щодо основного боргу.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача 2 506,70 грн. судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

В п. 7 резолютивної частини позовної заяви представник позивача просить суд визнати справу малозначною та здійснити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням сторін. А також, надати представнику позивача можливість взяти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів представника позивача.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.20 справу № 908/2277/20 передано на розгляд судді Науменку А.О.

Ухвалою від 09.09.20 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2277/20 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 01.10.20.

Ухвалою від 01.10.20 суддею Науменко А.О. заявлено самовідвід у справі № 908/2277/20.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу між суддями від 01.10.20 справу № 908/2277/20 передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 05.10.20 суддею Корсун В.Л. прийнято справу № 908/2277/20 до свого провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін зі стадії відкриття провадження у справі. Судове засідання призначено на 02.11.20.

12.10.20 до суду через сисему "Електронний суд" надійшла заява представника позивача Вінокурова В.О. про участь у судовому засіданні 02.11.20 о 14 год. 10 хв. у справі № 908/2277/20 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду

Ухвалою від 26.10.20 судом задоволенно заяву представника ТОВ "Хімлаборреактив" від 12.10.20 про участь представника позивача у судовому засіданні 02.11.20 о 14 год. 10 хв. у справі № 908/2277/20 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

27.10.20 до смуду надійшов відзив за вих. від 23.10.20 № 28-23/23023, в якому представник відповідача заперечує проти позовних вимог, просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.

28.10.20 до суду через сисему "Електронний суд" надійшла відповідь за вих. від 28.10.20 на відзив, в якому представник позивача надав пояснення по справі з урахуванням відзиву та просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні 02.11.20 представник позивача не заперечив проти залучення відзиву за вих. від 23.10.20 № 28-23/23023, а представник відповідача не заперечитв проти залучення відповіді за вих. від 28.10.20 на відзив.

З метою прийняття законного та обґрунтованого рішення у даній справі судом прийнято до розгляду відзив за вих. від 23.10.20 № 28-23/23023 та відповідь за вих. від 28.10.20 на відзив.

В судовому засіданні 02.11.20 судом оголошено перерву на 24.11.20.

02.11.20 до суду через систему "Електронний суд" надійшла заява представника позивача про участь у судовому засіданні 24.11.20 о 14 год. 05 хв. у цій справі № в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою від 04.11.20 судом задоволено вказану заяву представника ТОВ "Хімлаборреактив" про участь представника позивача у судовому засіданні 24.11.20 о 14 год. 05 хв. у справі режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

20.11.20 до суду надійшло заперечення за вих. від 17.11.20 № 28-23/24776 на відповідь на відзив, в якому представник відповідача просить суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог.

З метою прийняття законного та обґрунтованого рішення у даній справі судом в судовому засіданні 24.11.20 прийнято до розгляду заперечення за вих. від 17.11.20 № 28-23/24776 на відповідь за вих. від 28.10.20 на відзив.

В судовому засіданні 24.11.20 судом оголошено перерву на 03.12.20.

24.11.20 до суду через сисему "Електронний суд" надійшла заява представника позивача про участь у судовому засіданні 03.12.20 о 10 год. 00 хв. у справі № 908/2277/20 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яку ухвалою суду від 25.11.20 задоволено (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів).

У засіданні 03.12.20 оголошувалась перерва до 15 год. 00 хв. 03.12.20.

Після чого, на підставі ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представникам сторін повідомлено про дату виготовлення рішення у повному обсязі.

Розгляд справи здійснювався із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою комплексу Акорд та в режимі відео конференції (представник позивача).

Позивач, в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві за вих. від 04.09.20 та у відповіді за вих. від 28.10.20 на відзив. Просив суд стягнути з відповідача 167 113,35 грн. згідно договору поставки товару № 237(3)19УК/53-121-01-19-08118 від 12.06.19 (28.05.19), з яких: 161 714,10 грн. основного боргу, 2 098,72 грн. інфляційних втрат та 3 300,54 грн. 3% річних.

Відповідач, в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві відзив за вих. від 23.10.20 № 28-23/23023 та у запереченні за вих. від 17.11.20 № 28-23/24776 на відповідь за вих. від 28.10.20 на відзив. Просив суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін , суд

ВСТАНОВИВ:

12.08.19 (28.05.19) між товариством з обмеженою відповідальністю "Хімлаборреактив" (Постачальник) та Відокремленим підрозділом "Запорізька АЕС" державного підприємства "НАЕК "Енергоатом" (Покупець) укладено договір поставки товару № 237(3)19УК/53-121-01-19-08118, за умовами якого (п. 1.1 договору) Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти і сплатити товар визначений у таблиці п. 1.1 вказаного договору.

Згідно із п. 1.3 договору, строк поставки товару: червень-грудень 2019р.

Відповідно до п. 3.2 договору, розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 45-ти календарних днів з моменту його поставки шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Оплата Покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від Постачальника податкової накладної оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлений ПК України випадках та порядку.

У відповідності до п. 4.1 договору, поставка товару відбувається відповідно до Правил ІНКОТЕРМС 2010, на умовах: EXW - м. Бровари, Київська обл. Вантажоодержувач: Запорізьке відділення ВП Складське господарство , вул. Промислова, 133, (склад), м. Енергодар, Запорізької області.

Поставка товару відбувається в строк зазначений у п. 1.3 договору (п. 4.2 договору).

Згідно із п. 4.4 договору, Постачальник зобов`язаний надати Покупцю податкову накладну за формою, визначеною чинною редакцією наказу Міністерства фінансів України № 1307 від 31.12.15, складену в електронній формі з дотриманням умов щодо її реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, і зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), шляхом направлення її на дві електронні адреси Покупця pdv1@atom.gov.ua та pdvzaes@mgw.npp.zp.ua протягом терміну, визначеного чинною редакцією ПКУ. Разом з податковою накладною Постачальник надає Покупцю електронну квитанцію про реєстрацію податкової накладної у ЄРПН.

Розділом 9. Договору визначено, що всі спори, які можуть виникати з даного договору або з приводу договору, сторони спробують вирішити угодою (9.1). Досудовий порядок врегулювання спорів між сторонами є обовязковим (9.2). Якщо сторони не дійдуть згоди при розгляді виниклого спору, спір передається на вирішення у відповідний господарський суд за місцем знаходження відповідача (9.3).

У відповідності до п. 11.1 договору, договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і діє протягом 12 місяців з моменту підписання.

27.08.20 представником позивача Вінокуровим В.О. направлено на електронну адресу відповідача претензію від 27.08.20 № 237/П, в якій позивач вимагає у відповідача негайно, але не пізніше ніж у 3-денний строк з моменту пред`явлення цієї претензії погасити заборгованість перед позивачем, що виникла на підставі договору поставки товару від 12.06.19 № 237(3)19УК/53-121-01-19-08118 у розмірі 161 714,10 грн.

У відповідь на претензію від 27.08.20 № 237/П відповідач надіслав позивачу відповідь за вих. від 23.09.20 № 28-23/20542 на електронний лист від 27.08.20 № 237/П, в якому представник відповідача зазначив, що наявність на листі (претензії) № 237/П від 27.08.20 належним чином накладеного електронного цифрового підпису або кваліфікованого електронного підпису при перевірці через онлайн сервіс перевірки кваліфікованого електронного підпису чи печатки для електронних документів на сайті Центрального засвідчувального органу, не підтверджується. Тобто, лист (претензія) № 237/П від 27.08.20 не підписаний повноважною особою заявника або його представником.

З огляду на вищевикладене, відповідач зазначив, що лист № 237/П від 27.08.20 не підлягає розгляду як претензія у розумінні ст. 222 ГК України.

Судом прийнято до уваги, що вказаний договір в установленому законом порядку не оспорювався, не визнавався недійсним та його дія не припинена. Доказів зворотнього жодною із сторін суду не надано.

Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази) суд дійшов висновку про наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб`єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Згідно із ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Факт здійснення поставки товару підтверджується належним чином засвідченими копіями видаткових накладних: від 15.08.19 № Х030523 на загальну суму 24 181,20 грн., від 25.09.19 № Х035328 на загальну суму 16 840,80 грн., від 10.10.19 № Х037402 на загальну суму 1 990,80 грн.; від 04.12.19 № Х043977 на загальну суму 158 331,30 грн.; від 04.12.19 № Х043997 на загальну суму 348,00 грн.; від 04.12.19 № Х044000 на загальну суму 1 044,00 грн.

Сторонами в судових засіданнях під час розгляду цієї справи не заперечувався та не оспорювався факт того, що відповідачем прийнято товар на загальну суму 202 736,09 грн. без зауважень щодо кількості та якості поставленого товару.

Доказів зворотнього матеріали цієї справи не містять.

Як зазначалось вище у тексті цього рішення, за п. 3.2 договору, розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 45-ти календарних днів з моменту його поставки шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Оплата Покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від Постачальника податкової накладної оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлений ПК України випадках та порядку.

Як свідчать наявні у матеріалах справи довідки про рух банківських коштів, відповідачем здійснено часткову оплату за поставлений товар, а саме на суму 41 021,99 грн.

Отже, відповідач свого обов`язку щодо повної сплати позивачу за поставлений товар обумовленого у договорі не виконав. Докази протилежного у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Представник відповідача у відзиві та в судових засіданнях зазначив, що відповідно до умов договору, обов`язок відповідача сплатити вартість товару без врахування ПДВ виникає протягом 45-ти календарних днів з моменту поставки товару. При цьому, з огляду на те, що умовами договором не визначались етапи (окремі партії) поставки товару, моментом поставки товару за Договором вважається дата поставки всієї кількості товару, визначеної пунктом 1.1 договору. Моментом поставки товару за договором є 04.12.19, відповідно, обов`язок із сплати відповідачем вартості товару без врахування ПДВ виник з 19.01.20 (протягом 45-ти календарних днів з моменту поставки товару). Крім того, відповідач вважає, що відповідно до умов договору, обов`язок відповідача сплатити вартість товару у розмірі суми ПДВ виникає протягом 45-ти календарних днів з моменту поставки товару за умови надання позивачем відповідачу у спосіб, визначений пунктом 4.4 договору, податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН у встановленому ПК України порядку. Тобто, з урахуванням дати надання позивачем у визначений пунктом 4.4 договору спосіб відповідачу податкових накладних обов`язок щодо сплати вартості поставленого позивачу товару на суму ПДВ виникає: по ПДВ на суму 33 457,55 грн. (податкові накладні надані до спливу 45-ти календарних днів з моменту поставки товару) - з 19.01.20 та по ПДВ на суму 331,80 грн. (податкова накладна надана після спливу 45-ти календарних днів з моменту поставки товару) - з 14.04.20. Таким чином, представник відповідача вважає, що позивачем у позовній заяві від 04.09.20 № 05/237-П неправильно визначені строки виникнення зобов`язань відповідача щодо оплати поставленого за Договором товару.

Позивачем до позовної заяви надано податкові накладні: від 10.10.19 № 1505 на загальну суму 1 990,80 грн., ПДВ - 331,80 грн.; від 04.12.19 № 1370 на загальну суму 158 331,30 грн., ПДВ - 26 388,55 грн.; від 04.12.19 № 1372 на загальну суму 348,00 грн., ПДВ - 58,00 грн.; від 04.12.19 № 1680 на загальну суму 1 044,00 грн., ПДВ - 174,00 грн.

Відповідно до абз. 6 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, з метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Таким чином, заперечення відповідача спростовуються вищевикладеним.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що представником відповідача в судових засіданнях не заперечувався та не оспорювався факт того, що відповідачем прийнято товар на загальну суму 202 736,09 грн. без зауважень щодо кількості та якості поставленого товару за договором поставки товару, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача 161 714,10 грн. суми основного боргу.

Як наслідок, судом задовольняється вимога позивача про стягнення з відповідача 161 714,10 грн. основного боргу.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 2 098,72 грн. інфляційних втрат та 3 300,54 грн. 3 % річних за користування чужими коштами.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Позивачем за прострочення виконання грошового зобов`язання заявлено до стягнення 3 % річних в сумі 3 300,54 грн. за період з 30.09.19 по 04.09.20 та індекс інфляції в сумі 2 098,72 грн. за загальний період з жовтня 2019 року по серпень 2020 року включно (розрахунки містяться в матеріалах справи).

Згідно з розрахунком суду (проведеним за допомогою комп`ютерної юридичної інформаційно-пошукової системи ЗАКОНОДАВСТВО ), розмір 3 % річних та індексу інфляції за вказані вище періоди становлять 3 297,16 грн. та 1 771,41 грн. відповідно.

Отже, вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в розмірі 3 297,16 грн. щодо 3% річних та стягнення 1 771,41 грн. щодо індексу інфляції. В іншій частині вимоги про стягнення 3 % річних та індексу інфляції відхиляються у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Відповідно до вимог ст. 238 ГПК України, … суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу (ч. 10).

З огляду на вказане, а також приймаючи до уваги посилання позивача на вказану законодавчу норму, суд вважає за необхідне зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення).

При цьому, органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду у даній справі, нараховувати 3 % річних за формулою: сума 3 % річних = сума залишку основного боргу х 3 % х кількість днів прострочення: 365, починаючи з 05.09.20 до моменту виконання рішення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

При цьому, у зв`язку із наявною заявою представника позивача в судовових засіданнях про намір подати додаткові докази щодо підтвердження розміру на правничу допомогу при винесенні рішення по суті спору питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу не розглядалось.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 129, 236-238, 240, 241, 247-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Хімлаборреактив" (03006, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 57/3, код ЄДРПОУ 23522853) - 161 714 (сто шістдесят одну тисячу сімсот чотирнадцять) грн. 10 коп. основного боргу, 3 297 (три тисячі двісті дев`яносто сім) грн. 16 коп. 3 % річних, 1 771 (одну тисячу сімсот сімдесят одну) грн. 41 коп. інфляційних втрат та 2 501 (дві тисячі п`ятсот одну) грн. 74 коп. судового збору.

Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду у даній справі, нараховувати 3 % річних за формулою: сума 3 % річних = сума залишку основного боргу х 3 % х кількість днів прострочення: 365, починаючи з 05.09.20 до моменту виконання рішення. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ ГПК України.

Повний текст рішення складено 09.12.2020

Суддя В.Л. Корсун