Ухвала

від 08.12.2020 по справі 120/6454/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

08 грудня 2020 р. Справа № 120/6454/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні заяву представника відповідача про розгляд у порядку загального позовного провадження адміністративної справи за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поларіснет" про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поларіснет" про стягнення податкового боргу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що за ТОВ "Поларіснет", в результаті несплати податків, рахується податковий борг в загальній сумі 172833,94 грн., який станом на дату звернення до суду не погашено. Оскільки підприємство самостійно не сплачує узгоджену суму зобов`язання в установлені законом строки, контролюючий орган звертається до суду з позовом про стягнення з рахунків у банках, що обслуговують ТОВ "Поларіснет", коштів платника податків в рахунок погашення податкового боргу в сумі 172833,94 грн.

Ухвалою суду від 11.11.2020 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами. Також ухвалою суду надано відповідачу строк для подачі заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

04.12.2020 на адресу суду надійшли заперечення відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, в яких відповідач просить розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, посилаючись на те, що ТОВ "Поларіснет" з введенням карантину з 12.03.2020 не здійснює ніякої господарської діяльності, взагалі не працює, орендоване майно не використовує в господарській діяльності. Працівники на підприємстві відсутні. Інвестор в зв`язку з карантинними умовами відмовився фінансувати діяльність на орендованому майні. Тому будь-які доходи у товариства відсутні. В зв`язку з цим значення даної справи та її результат є для товариства надзвичайно великим, оскільки така сума для товариства є непомірною.

Також зазначає, що положеннями Закону України №530-ІХ від 17 березня 2020 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" визнано карантин форс-мажором, а також були введені обмеження для фізичних та юридичних осіб.

Але орендодавцем не було вирішено питання для звільнення від сплати орендної плати на період карантину в зв`язку з припиненням господарської діяльності на період карантину.

Пунктом 14 Перехідних положень ЦК України встановлено, що з моменту встановлення карантину, введеного Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року № 211 (із наступними змінами і доповненнями), і до його відміни скасування) в установленому законом порядку, плата за користування нерухомим майном (його частиною) піддягає зменшенню за вимогою наймача, який здійснює підприємницьку діяльність з використанням цього майна, впродовж усього часу, коли майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності наймача в повному обсязі через запроваджені обмеження та (або) заборони.

Таким чином, ТОВ "Поларіснет" підпадає під дію п. 14 Прикінцевих та перехідні положення ЦК України.

Постановою КМУ від 1507.2020 року №611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину" звільнено від сплати орендної плати та визначено відсоток сплати орендної плати орендарями на період карантину.

ТОВ "Поларіснет", як вітчизняна юридична особа, що є суб`єктом малого підприємництва, підпадає під дію цієї постанови, і на підставі цього також має право для визначення розміру відсотків від суми нарахованої орендної плати для сплати орендної плати на період карантину.

Визначаючись стосовно заявленого клопотання, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частиною четвертою статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом (ч. 5 ст. 12 КАС України).

Частиною шостою статті 12 КАС України визначено перелік категорій справ незначної складності для цілей Кодексу адміністративного судочинства України.

Водночас суд зауважує, що такий перелік не є вичерпним і в силу вимог пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України справами незначної складності є також справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Перелік цих справ відповідає справам, визначеним у пунктах 1-4 частини 4 статті 12 КАС України.

В силу вимог ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Отже, змістовний аналіз вказаних вище норм процесуального закону вказує на те, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка адміністративна справа, окрім тих справ, які обов`язково повинні розглядатися судом у загальному позовному провадженні, перелік яких чітко передбачений у ч. 4 ст. 12 та ч. 4 ст. 257 КАС України. Окрім цього, саме суд визначає форму адміністративного судочинства для розгляду конкретної справи і згідно з вимогами п. 4 ч. 9 ст. 171, ч. 1 ст. 260 КАС України питання про це вирішується в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі.

Як зазначено в ухвалі суду від 11.11.2020, рішення суду про можливість розгляду справи за позов Головного управління ДПС у Вінницькій області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін (у письмовому провадженні) обґрунтоване тим, що за характером спірних правовідносин, предметом доказування і складом учасників ця справа має ознаки адміністративної справи незначної складності та не належить до категорії тих адміністративних справ, які можуть розглядатися виключно за правилами загального провадження.

Доводи, наведені відповідачем у заяві про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, вказаних висновків суду не спростовують та не дають достатніх підстав для прийняття рішення про зміну обраної судом форми адміністративного судочинства.

При цьому суд врахував у сукупності критерії, визначені в ч. 3 ст. 257 КАС України, та дійшов висновку про можливість розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Крім того, відповідно до ст. 1 КАС України цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

В цьому контексті суд зауважує, що спрощене позовне провадження є однією із форм адміністративного судочинства, встановленою законом.

Крім того, ч. 1 ст. 262 КАС України передбачено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Отже, розгляд судом адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін дає можливість учасникам справи сповна реалізувати свої процесуальні права, визначені, зокрема, у статтях 44, 47 КАС України.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Таким чином, сторони мають можливість подати клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Також, суд звертає увагу, що відповідачем не подано відзив на позовну заяву, а тому немає можливості з`ясувати позицію відповідача щодо заявлених позовних вимог та її обґрунтування.

Враховуючи, що відповідно до п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України дана справа є незначної складності, обставини, визначені в ч.3 ст. 257 КАС України, в даній адміністративній справі не свідчать про неможливість її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає, що клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 12, 248, 256, 260, 262 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна