Рішення

від 27.05.2021 по справі 120/6454/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

27 травня 2021 р. Справа № 120/6454/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Заброцької Людмили Олександрівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Кобильняк А.О.,

представника позивача: Формуги І.Ю.,

представника відповідача: Грудецького В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремленого підрозділу ДПС

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Поларіснет"

про: стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Вінницькій області (далі - позивач) з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поларіснет» (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що ТОВ «Поларіснет» є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України. За відповідачем рахується податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у сумі 172833,94 грн.

Оскільки відповідач добровільно не погашає борг, позивач вимушений звернутися до суду з вказаним позовом.

Ухвалою суду від 11.11.2021 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Крім того, встановлені сторонам строки для подання заяв по суті спору.

04.12.2020 відповідачем подано заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 08.12.2020 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

16.12.2020 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення даного позову. Зазначає, що відповідно до договорів оренди земельної ділянки № 2 та № З від 31.03.2017 року ТОВ «Поларіснет» орендує земельну ділянку з кадастровим номером 0525083900:03:000:0397 та земельну ділянку з кадастровим номером 0525083900:03:000:0394 на території Лузької сільської ради Чечельницького району, за межами населеного пункту, з цільовим призначенням для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ та організацій (будівництва сонячних електростанцій).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 І «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями) на території України з 12.03.2020 року встановлено карантин, який продовжено до 31.12.2020 року.

В зв`язку із світовою пандемією COVID-19 та введенням карантинних заходів і обмежень інвестор припинив фінансування проекту будівництва СЕС на орендованих землях до закінчення карантину. Тому ТОВ «Поларіснет» з введенням карантину з 12.03.2020 не здійснює ніякої господарської діяльності, взагалі не працює, орендоване майно не використовує в господарській діяльності. Працівники на підприємстві відсутні.

Пунктом 14 Перехідних положень ЦК України встановлено, що з моменту встановлення карантину, введеного Постановою Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року № 211 (із наступними змінами і доповненнями), і до його відміни (скасування) в установленому законом порядку, плата за користування нерухомим майном (його частиною) підлягає зменшенню за вимогою наймача, який здійснює підприємницьку діяльність з використанням цього майна, впродовж усього часу, коли майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності наймача в повному обсязі через запроваджені обмеження та (або) заборони.

У випадку, визначеному абзацом першим цього пункту, розмір плати за користування майном не може перевищувати сукупний (пропорційно до орендованої площі) обсяг витрат, які наймодавець здійснив або повинен буде здійснити за відповідний період для внесення плати за землю, сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і сплати вартості комунальних послуг.

Відповідач зазначає, що ТОВ «Поларіснет» з початку введення карантину (12.03.2020) не здійснює ніякої діяльності, не працює і орендоване майно взагалі не використовувалося в підприємницькій діяльності в повному обсязі через запроваджені обмеження та заборони.

Тому, на думку відповідача, ТОВ «Поларіснет» підпадає під дію п. 14 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України, і повинно бути звільнено від сплати орендної плати на час карантину.

Також, відповідач зазначає, що до позовної заяви додано розрахунок суми заборгованості, в якому зазначено, що заборгованість розрахована за період з березня по серпень 2020 року. Але цей розрахунок є невірним і не відповідає дійсності, враховуючи наступне.

Позивач весь розрахунок заборгованості зробив на підставі податкового розрахунку від 24.03.2020 року. Проте ТОВ «Поларіснет» 13.04.2020 року подало уточнюючу декларацію, в якій зменшені суми орендної плати та за березень 2020 року взагалі відсутня сума орендної плати. Але не зважаючи на це позивач нараховує за березень 2020 року орендну плату в сумі 34844,20 грн. та пеню в сумі 346,86 грн. без врахування змін, внесених уточнюючою декларацією.

Також, відповідач зазначає, що податкова вимога № 48928-57 про сплату орендної плати в сумі 34844,20 грн. за березень 2020 року є передчасною і незаконною, оскільки вона направлена на сплату орендної плати за березень 2020 року, а Законом України від 30.03.2020 р. № 540-ІХ ТОВ «Поларіснет» було звільнено від сплати орендної плати за березень 2020 року.

Також позивач не врахував того, що Законами України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України, щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» від 17.03.2020 р. № 533-ІХ та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)» від 30.03.2020 р. № 540-ІХ введено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року та зупинено перебіг строків на період до 31 травня 2020 року.

Тому до 31.05.2020 року позивач не вправі був проводити перевірку та направляти податкову вимогу.

Зазначеними законами встановлено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються та протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Позивач в порушення вказаних законів за березень 2020 року нарахував пеню в сумі 346,86 грн. та не списав її, а пред`явив до стягнення.

Крім того, Законом України від 30.03.2020 р. № 540-ІХ було встановлено строк сплати всіх податкових зобов`язань, в тому числі й сплати орендної плати за землю, за квітень 2020 року в строк до 30.06.2020 року. Тому боргу з орендної плати на день пред`явлення податкової вимоги взагалі не було.

Оскільки орендна плата за березень 2020 року була відмінена законом і боргу за цей місяць не було, переплату в сумі 34150,62 грн. позивач взагалі не врахував, а за квітень 2020 року оплата мала бути проведена до 30.06.2020 року, то податкова вимога № 48928-57 від 12.05.2020 року, як пред`явлена при відсутності будь-якого боргу, є незаконною і безпідставною.

Враховуючи наведене, відповідач вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

До відзиву на позовну заяву відповідачем додано клопотання про розгляд справ з викликом сторін.

Ухвалою суду від 28.12.2020 розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи та призначено справу до судового розгляду.

25.01.2021 відповідачем подано до суду клопотання про приєднання додаткових доказів до справи.

08.02.2021 року позивачем подано додаткові письмові пояснення.

23.03.2021 представником позивача подано до суду клопотання про заміну первинного позивача на його правонаступника.

Усною ухвалою суду із занесенням до протоколу судового засідання від 23.03.2021 задоволено клопотання представника позивача про заміну позивача правонаступником. Замінено первинного позивача - Головне управління ДПС у Вінницькій області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Вінницькій області як територіальний орган ДПС.

У судовому засіданні 27.05.2021 представниця позивача позовні вимоги підтримала, просила задовольнити позов у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на мотиви, наведені у відзиві на позовну заяву.

З`ясувавши доводи сторін, викладені в заявах по суті справи, заслухавши усні пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надавши оцінку доказам, судом встановлено наступні фактичні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Поларіснет» перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Вінницькій області та являється платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України.

Згідно довідки ГУ ДПС у Вінницькій області про суми податкового боргу платника податків станом на 28.10.2020 року за відповідачем рахується податковий борг, який складається з земельного податку з юридичних осіб та становить 172833,94 грн. (основний платіж). Дата виникнення податкового боргу 24.03.2020 року.

Дана сума податкового боргу підтверджується наявними у матеріалах справи копіями податкових декларацій з плати за землю від 20.03.2020 року та від 13.04.2020. Крім того, відповідна сума податкового боргу узгоджується із відомостями, які містяться в обліковій картці платника податку.

Разом з тим, як встановлено судом, вказана заборгованість відповідачем не була погашена, що і стало підставою для звернення контролюючого органу до суду з відповідним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам в контексті встановлених обставин справи та визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно пункту 15.1. статті 15 та підпункту 288.2. статті 288 Податкового кодексу України відповідач являється платником орендної плати та у відповідності до пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України несе обов`язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов`язком. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов`язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Згідно підпункту 10.1.1. пункту 10.1. статті 10 Податкового кодексу України до місцевих податків належить, зокрема, податок на майно.

Пунктом 10.2. статті 10 Податкового кодексу України місцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

Податок на майно складається, зокрема, з плати за землю (підпункт 265.1.3. пункту 265.1. статті 265 Податкового кодексу України).

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.147. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

У відповідності до підпункту 14.1.136. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата).

Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Приписами пункту 49.1. статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно пункту 49.2. статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Відповідно до пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно пункту 287.1. статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У відповідності до пункту 288.3. статті 288 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Приписами пункту 288.7. статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Статтею 285 даного Кодексу передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктом 286.2. статті 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем подано до Чечельницької ДПІ Тростянецького управління ГУ ДПС у Вінницькій області звітну податкову декларацію з плати за землю за 2020 рік від 20.03.2020 року, згідно якої сплаті до бюджету підлягає 413968,87 грн., та уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2020 рік від 13.04.2020 року, згідно якої сплаті до бюджету підлягає 379471,46 грн., урахуванням зменшення податкового зобов`язання за березень 2020 року на 34497,41 грн.

Відповідно до пункту 56.11. статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Таким чином, суд дійшов висновку, що самостійно обраховане податкове зобов`язання відповідача з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, визначене ним в податкових деклараціях з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) є узгодженим з дня подання таких декларацій.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що в зв`язку з не сплатою відповідачем самостійно визначеного грошового зобов`язання податковим органом винесено податкову вимогу форми "Ю" від 12.05.2020 року за №18928-57 на суму 34844,20 грн., яка вручена відповідачу, однак ним виконана не була.

На час розгляду справи відповідачем не надано суду доказів оскарження та скасування вказаної податкової вимоги, або її відкликання.

Суд приймає до уваги те, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 року №540-IX внесено зміни до Податкового кодексу України. Відтак пункт 52-4 викладено в такій редакції:

"Не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.

При цьому платники плати за землю (крім фізичних осіб), які відповідно до пункту 286.2 статті 286 цього Кодексу подали податкову декларацію, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов`язання із сплати плати за землю за податковий період березень 2020 року."

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач скористався зазначеним правом та подав до Чечельницької ДПІ Тростянецького управління ГУ ДПС у Вінницькій області уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2020 рік від 13.04.2020 року, згідно якої сплаті до бюджету підлягає 379471,46 грн., з урахуванням зменшення податкового зобов`язання за березень 2020 року на 34497,41 грн.

Судом встановлено, що загальна сума з орендної плати з юридичних осіб, яка підлягає стягненню становить 172833,84 грн. по термінах сплати:

- за січень 2020 року - 34497,41 грн., по терміну сплати 24.03.2020 р., а у зв`язку з переплатою сума - 346,79 грн.

- за лютий 2020 року - 34497,41 грн., по терміну сплати 30.03.2020 р.

- за березень 2020 року - 34497,41грн., по терміну сплати 30.04.2020 р. Зменшено в сумі 34497,41 у зв`язку з тим що за період з 01 березня по 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується).

- за квітень 2020 року - 34497,41 грн., по терміну сплати 29.06.2020 р.

- за травень 2020 року - 34497,41 грн., по терміну сплати 30.06.2020 р.

- за червень 2020 року - 34497,41 грн., по терміну сплати 30.07.2020 р.

- за липень 2020 року - 34497,41 грн., по терміну сплати 31.08.2020 р.

ТОВ «Поларіснет» 16.03.2020 сплачено 103492,25 грн. та 68994,96 грн. за платежем - орендна плата з юридичних осіб, які частково було зараховано в рахунок погашення недоїмки попередніх періодів.

Таким чином несплачена заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю «Поларіснет» з орендної плати з юридичних осіб становить 172833,84 грн.

Посилання відповідача на те, що ТОВ «Поларіснет» підпадає під дію постанови Кабінету міністрів України від 15 липня 2020 р. №611 «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину» , відповідно до якої має право на зменшення на 50% орендної плати на період карантину, суд оцінює критично, з огляду на наступне.

Згідно п. 2 ч. 1 вказаної постанови установлено, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, розрахованої відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. № 786 (ЗП України, 1996 р., № 2, ст. 57; Офіційний вісник України, 2011 р., № 71, ст. 2677), здійснюється у розмірі 50 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 2.

Відповідно до п. 2 додатку 2 переліку орендарів, для яких нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 50 відсотків, визначено вітчизняні юридичні і фізичні особи, що є суб`єктами малого підприємництва, фізичні особи, які провадять виробничу діяльність безпосередньо на орендованих виробничих площах (зокрема в аеропортах).

Таким чином, вказані норми встановлюють розмір орендної плати за користування нерухомим державним майном у розмірі 50 відсотків орендної плати, разом з тим вони не надають пільг щодо сплати податкових зобов`язань, встановлених Податковим кодексом України.

З огляду на викладене підстав для звільнення відповідача від сплати вищезазначеної заборгованості судом не встановлено.

Суд також критично оцінює посилання відповідача, як на підставу для звільнення від сплати орендної плати з юридичних осіб у частині орендної плати за земельні ділянки, на 14 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яким установлено, що з моменту встановлення карантину, введеного Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року № 211 (із наступними змінами і доповненнями), і до його відміни (скасування) в установленому законом порядку, плата за користування нерухомим майном (його частиною) підлягає зменшенню за вимогою наймача, який здійснює підприємницьку діяльність з використанням цього майна, впродовж усього часу, коли майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності наймача в повному обсязі через запроваджені обмеження та (або) заборони. У випадку, визначеному абзацом першим цього пункту, розмір плати за користування майном не може перевищувати сукупний (пропорційно до орендованої площі) обсяг витрат, які наймодавець здійснив або повинен буде здійснити за відповідний період для внесення плати за землю, сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і сплати вартості комунальних послуг. Зазначені витрати покладаються на наймача як плата за користуванням майном за відповідний період пропорційно площі нерухомого майна, яку він наймає відповідно до договору, якщо договором не передбачений обов`язок наймача самостійно сплатити ці витрати повністю або частково.

Суд вважає, що відповідач однобоко трактує вищенаведені норми, в той час, як ними чітко визначено, що розмір плати в будь - якому випадку не може бути меншим, зокрема, сум які сплачуються як плата за землю.

Відповідач доказів сплати грошових зобов`язань суду не надав, чим фактично не спростував наявність податкового боргу в сумі 172833,84 грн.

Згідно п.95.1 ст.95 Податкового Кодексу орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (п.95.2 ст.95 Кодексу).

Відповідно до п.95.3 ст.95 Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

У відповідності з п.95.4 ст.95 Кодексу орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позов Головного управління ДПС у Вінницькій області до ТОВ «Поларіснет» про стягнення податкового боргу підлягає задоволенню.

У відповідності до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відтак, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, підстави для відшкодування витрат зі сплати судового збору, понесених позивачем, відсутні.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "Поларіснет" кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 172833,84 (сто сімдесят дві тисячі вісімсот тридцять три гривні 84 копійки).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028, код ЄДРПОУ ВП 44069150);

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Поларіснет" (вул. М. Оводова, буд. 51, корпус 1, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 41023286).

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна