Рішення

від 07.12.2020 по справі 826/15098/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2020 року м. Київ № 826/15098/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Чудак О.М., за участю секретаря судового засідання Лисун А.А., представника позивача Медведєвої О.Ю., представника відповідача Дубенка В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією Сантрейд до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

установив:

Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією Сантрейд звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.06.2018 №0005384108.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що податкове повідомлення-рішення від 19.06.2018 №0005384108 є протиправним, адже прийняте на підставі необґрунтованих висновків акта документальної перевірки від 23.05.2018 №1494/28-10-41-08/25394566 про порушення ДП з ІІ Сантрейд вимог Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (ПК України) шляхом заниження суми податку на прибуток на загальну суму 8 026 009 грн за результатом господарських відносин ДП з ІІ Сантрейд із ТОВ Занайс (код ЄДРПОУ 40104725) та ТОВ ТД Кухар Рішельє (код ЄДРПОУ 33541304) за період з 01.01.2017 по 31.03.2017, у той час як на думку відповідача господарські відносини позивача із вказаними контрагентами не мали реального характеру, а товар придбання якого позивачем задокументовано за результатом таких відносин вважається безоплатно отриманим ДП з ІІ Сантрейд .

Позивач зауважив, що надавав відповіді у строк на усі запити відповідача, а тому відповідач безпідставно призначив вказану перевірку ДП з ІІ Сантрейд на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

ДП з ІІ Сантрейд наголошує на тому, що господарські відносини із ТОВ Занайс та ТОВ ТД Кухар Рішельє є реальними, підтверджені належними й достатніми первинними документами, у тому числі складеними за участі третіх осіб. При цьому, доводи відповідача про наявність окремих недоліків у первинних документах не спотворюють зміст таких документів та не можуть нівелювати їх значення. Товар, придбаний у контрагентів, використано в господарській діяльності позивача.

Разом з цим, при безоплатному отриманні товарів визначення їх вартості здійснюється виходячи зі справедливої вартості таких товарів, натомість відповідач визначає вартість нібито неоприбуткованих позивачем товарів, виходячи із первинних документів, які не визнаються відповідачем як первинні, що свідчить про двояку оцінку одних і тих же документів.

Також на думку позивача є помилковими та необґрунтованими доводи відповідача про неможливість здійснення таких операцій у зв`язку із відсутністю у контрагентів ресурсів для здійснення задокументованої діяльності.

Відповідачем вже перевірено спірні операції позивача з ТОВ Занайс та не виявлено порушень, що підтверджується довідкою від 19.07.2017 №2244/28-10-41-08/25394566.

Також позивач зауважив, що у висновках акта перевірки від 23.05.2018 №1494/28-10-41-08/25394566 відповідач встановлює порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, на підставі чого відповідачем встановлено заниження податку на прибуток. У той же час, податкове повідомлення-рішення від 19.06.2018 №0005384108 винесено у зв`язку з нібито встановленим порушенням глави 3 статті 138 пункту 138.2 ПК України.

Позивач звернув увагу на практику Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання у податкових правовідносинах принципу індивідуальної відповідальності платника податку. Зауважив, що добросовісність позивача є доведеною, а позивач перевірив статус та добросовісність контрагентів перед початком співпраці.

Крім того, позивач зазначив, що на підставі тих самих висновків акта перевірки від 23.05.2018 №1494/28-10-41-08/25394566 відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 19.06.2018 №0005384108, а також податкове повідомлення-рішення від 19.06.2018 №0005374108. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019 у справі №826/15075/18, яке набрало законної сили 02.03.2020, скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.06.2018 №0005374108 та визнано необґрунтованими висновки акта перевірки від 23.05.2018 №1494/28-10-41-08/25394566 про порушення ДП з ІІ Сантрейд вимог податкового законодавства під час господарських відносин із ТОВ Занайс та ТОВ ТД Кухар Рішельє за період з 01.01.2017 по 31.03.2017.

Необґрунтованість вказаних висновків акта перевірки від 23.05.2018 №1494/28-10-41-08/25394566 підтверджена також висновком експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення комісійної економічної експертизи від 27.06.2019 №8314/8315/19-71/18354-18357/19-71.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.09.2018 відкрито провадження у справі.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову ДП з ІІ Сантрейд посилаючись на висновки, викладені в акті перевірки від 23.05.2018 №1494/28-10-41-08/25394566, згідно яких не підтверджено реальність господарських операцій ДП з ІІ Сантрейд з ТОВ Занайс та ТОВ ТД Кухар Рішельє за період з 01.01.2017 по 31.03.2017.

Зауважив, що позивачем до перевірки подано документи не у повному обсязі, а окремі документи не мають обов`язкових реквізитів та містять розбіжності.

Відповідач зауважив, що у ТОВ Занайс та ТОВ ТД Кухар Рішельє відсутні ресурси для здійснення господарської діяльності.

Пояснив, що під час складання податкового повідомлення рішення від 19.06.2018 №0005384108 допущено механічну описку в частині встановлених порушень, а саме зазначено про порушення ДП з ІІ Сантрейд вимог глави 3 статті 138 пункту 138.2 ПК України. Водночас, в акті чітко зазначені виявлені порушення законодавства, суми заниження податку на прибуток на загальну суму 8 026 009 грн, а тому можна встановити відповідність акту та оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Щодо посилань позивача на відсутність відстав для проведення перевірки повідомив, що ДП з II Сантрейд в судовому порядку не оскаржує наказ про проведення перевірки №511 від 23.03.2018 та не просить його визнати протиправним та скасувати в межах судової справи №826/15098/18. При цьому, питання про необґрунтованість призначення та проведення перевірки платник податків може поставити на етапі допуску до перевірки, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необгрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при її призначенні та проведенні.

Також зазначено, що предметом перевірки за результатами якої складено акт від 23.05.2018 №1494/28-10-41-08/25394566 є дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з підприємствами ТОВ Занайс та ТОВ Кухар Рішельє за період з 01.01.2017 по 31.03.2017, про що свідчить перший абзац вступної частини акту. Предметом перевірки, за результатами якої складено довідку від 19.07.2017 №2244/28-10-41-08/25394566 є достовірність нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету за квітень 2017 року. До того ж, згідно проведеного аналізу даних підсистеми Відпрацювання сумнівних операцій ПДВ встановлено, що на дату складання довідки позапланової виїзної перевірки від 19.07.2017 №2244/28-10-41-08 за квітень 2017 року податкова інформація, на яку посилається позивач, у формі акту позапланової виїзної перевірки ТОВ Занайс складена від 03.08.2017 №991/14-29-14-07/40104725 та внесена до АІС 2.19-Аудит 20.09.2017.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.09.2020 замінено відповідача у справі, а саме, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби, його правонаступником - Офісом великих платників податків Державної податкової служби.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, зіславшись на письмово викладену позицію.

Окрім того, судом допитано в якості свідків фахівця з питань закупівлі зернових Південної філії позивача, який в силу своїх посадових обов`язків безпосередньо приймав участь в оспорюваних господарських операціях з ТОВ Занайс та повідомив безпосередні обставини ОСОБА_1 , керівника групи закупівлі та зберігання агропродукції позивача, який зустрічався з директором ТОВ Торговий Дім Кухар Рашельє та вів переговори щодо співпраці з цим контрагентом ОСОБА_2 , а також вагаря ТОВ Грінтур-Екс ОСОБА_3 , яка повідомила порядок надходження товару від контрагентів позивача за товаро-транспортними накладними.

Отже, дослідивши матеріали справи, оцінивши пояснення, надані учасниками судового процесу, а також докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступне.

Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби надіслано ДП з ІІ Сантрейд запити про надання інформації та її документального підтвердження:

- від 01.03.2015 №12151/10/28-10-41-08-17 відносно ТОВ Торговий дім Кухар Рішельє ,

- від 17.03.2017 №15583/10/28-10-41-08-17 відносно ТОВ Торговий дім Кухар Рішельє ,

- від 28.04.2017 №24236/10/28-10-41-08-15 відносно ТОВ Занайс ,

- від 07.06.2017 №31429/10/28-10-41-01-12 відносно ТОВ Торговий дім Кухар Рішельє та ТОВ Занайс ,

- від 09.06.2017 №32018/10/28-10-41-08-17 відносно ТОВ Торговий дім Кухар Рішельє , ПП Агро-Альянс-2007 , ТОВ Альтрас .

Відповіді на вказані запити надані відповідними листами ДП з II Сантрейд від 07.04.2017 №05-245, від 23.05.2017 №05-379, від 15.06.2017 №05-454, від 06.07.2017 №05-486.

З огляду на висновок відповідача про ненадання ДП з ІІ Сантрейд відповіді на вказані запити, на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, відповідачем винесено наказ від 23.03.2018 №511, яким призначено документальну позапланову виїзну перевірку ДП з ІІ Сантрейд з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ Занайс , ТОВ ТД Кухар Рішельє за період 3 01.01.2017 по 31.03.2017 (по деклараціях з ПДВ та відповідно їх відображення при формуванні показників фінансової звітності за 2017 рік).

На підставі вказаного наказу від 23.03.2018 №511, у період з 23.03.2018 по 08.05.2018 працівниками Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП з ІІ Сантрейд з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ Занайс , ТОВ ТД Кухар Рішельє за період 3 01.01.2017 по 31.03.2017 (по деклараціях з ПДВ та відповідно їх відображення при формуванні показників фінансової звітності за 2017 рік)

За результатами перевірки акт від 23.05.2018 №1494/28-10-41-08/25394566.

У ході перевірки виявлені та зафіксовані у акті від 23.05.2018 №1494/28-10-41-08/25394566 порушення ДП з ІІ Сантрейд , у тому числі вимог пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України внаслідок чого занижено податок на прибуток на 8 026 009 грн.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки позивач подав заперечення до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, який листом від 14.06.2018 №24973/10/28-10-41-08-08 повідомив позивача про залишення висновків акту від 23.05.2018 №1494/28-10-41-08/25394566 без змін.

На підставі вказаного висновку акта перевірки від 23.05.2018 №1494/28-10-41-08/25394566 відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення від 19.06.2018 №0005384108, яким збільшено суму грошового зобов`язання ДП з ІІ Сантрейд з податку на прибуток на 8 026 009 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 4 013 004,50 грн.

Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення від 19.06.2018 №0005384108 в адміністративному порядку шляхом подання скарги до Державної фіскальної служби України.

Однак, рішенням Державної фіскальної служби України від 30.08.2018 №27857/6/99-99-11-01-02-25 податкове повідомлення-рішення від 19.06.2018 №0005384108 залишено без змін, а скарга - без задоволення.

Не погоджуючись із результатом адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 19.06.2018 №0005384108 та вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постановах від 21.02.2020 у справі №826/17123/18 та від 28.05.2020 у справі №818/532/16 Верховний Суд зауважив, що незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Після оцінки судами порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення перевірки, на які вказує позивач, суди мають обов`язково оцінювати такі порушення з огляду на те, чи призвели вони до необґрунтованості чи помилковості висновків контролюючого органу та чи є вони такими, що тягнуть протиправність податкового повідомлення-рішення. У разі, якщо установлені судом порушення щодо проведення перевірки не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, суди мають переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства, які слугували підставою для визначення платнику грошового зобов`язання.

З урахуванням наведеного, суд у першу чергу здійснює оцінку правомірності призначення та проведення відповідачем перевірки за результатом якої прийняте спірне податкове повідомлення-рішення від 19.06.2018 №0005384108.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 статті 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється зокрема у разі якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

З наведеної норми вбачається, що обов`язковою передумовою здійснення документальної перевірки є направлення платнику податків запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження.

У постанові Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №813/2162/17 зазначено, що наказ контролюючого органу про проведення перевірки має утримувати в собі в якості підстави її проведення посилання на неотримання пояснень від платника податку та їх документальних підтверджень на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу щодо виявлених обставин, визначених таким запитом.

Згідно з підпунктом 20.1.3 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право отримувати безоплатно від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, у тому числі від органів, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів), інформацію, документи та матеріали.

Отримання податкової інформації, її зміст та направлення запитів контролюючими органами регламентовано статтею 73 ПК України та постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1245 Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом (далі - Порядок). Зокрема, чітко визначено перелік підстав для направлення суб`єкту господарювання запиту про подання інформації, вимоги до його оформлення, а також поняття податкової інформації.

Згідно із абзацом 2 пункту 1 Порядку податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі діяльності і необхідні для реалізації покладених на органи державної податкової служби завдань і функцій.

Податкова інформація надається органам державної податкової служби періодично або за окремим письмовим запитом таких органів у безоплатному порядку (пункт 2 Порядку).

Так, відповідно до пункту 73.3 статті 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

За змістом пункту 10 Порядку встановлено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

У разі, коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому пункту 73.3 статті 73 Кодексу, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

У постанові від 06.10.2020 у справі №280/1475/19 Верховний Суд зауважив, що обов`язку платника податків надати пояснення та документальні підтвердження на письмовий запит кореспондує і обов`язок контролюючого органу, посилаючись на відповідну правову підставу для направлення запиту, конкретизувати та розкрити, що саме зумовило необхідність отримання такої інформації від платника податків та у зв`язку з чим виникла необхідність надання такої інформації.

При цьому, згідно постанови Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №813/1757/18 окремі недоліки в оформленні запиту не можуть слугувати підставою для відмови підприємства у наданні інформації на такі запити. Разом з тим, запити податкового органу повинні бути оформлені таким чином, щоб платник податків міг усвідомлювати, на які ймовірні порушення податкового законодавства робить посилання податковий орган, задля надання необхідного обсягу документів для спростування наявної у податкового органу інформації.

Верховний Суд у постанові від 11.09.2018 у справі № 813/4042/17 зауважив, що призначення позапланової документальної перевірки з підстав відсутності відповіді на запит контролюючого органу є незаконним, якщо платник податку надав обґрунтовану відповідь на такий запит. Якщо платник податку, на думку контролюючого органу, надав неповну відповідь на запит, контролюючий орган, не проінформувавши платника про те, якої інформації недостатньо, не має законних підстав для видачі наказу про призначення перевірки. Часткове надання платником податку необхідної інформації контролюючому органу не можна вважати повним ненаданням відповіді на запит.

У постанові від 31.03.2020 у справі №820/3477/16 Верховний Суд, скасовуючи наказ на перевірку, виходив з того, що платник надав відповіді на запити відповідача та копії витребуваних ним документів, проте контролюючим органом не було доведено, що надані документи, аналізувались контролюючим органом і що такі, за результатом аналізу, є недостатніми для спростування інформації про порушення платником норм податкового законодавства, що свідчить про відсутність у контролюючого органу обґрунтованих підстав для призначення перевірки позивача.

Аналіз зазначених положень податкового законодавства свідчить про те, що запит податкового органу про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто, наявність чітко окреслених обставин, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об`єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.

Виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями на письмовий запит контролюючого органу. За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення необґрунтовані або документально непідтверджені, а відповідно, якщо їх взагалі не надано, перевірка може бути призначена.

Судом встановлено, що відповідачем направлені на адресу позивача запити про надання інформації від 01.03.2015 №12151/10/28-10-41-08-17 відносно ТОВ Торговий дім Кухар Рішельє , від 17.03.2017 №15583/10/28-10-41-08-17 відносно ТОВ Торговий дім Кухар Рішельє , від 28.04.2017 №24236/10/28-10-41-08-15 відносно ТОВ Занайс , від 07.06.2017 №31429/10/28-10-41-01-12 відносно ТОВ Торговий дім Кухар Рішельє та ТОВ Занайс , від 09.06.2017 №32018/10/28-10-41-08-17 відносно ТОВ Торговий дім Кухар Рішельє , ПП Агро-Альянс-2007 , ТОВ Альтрас .

Відповіді на вказані запити надані відповідними листами ДП з II Сантрейд від 07.04.2017 №05-245, від 23.05.2017 №05-379, від 15.06.2017 №05-454, від 06.07.2017 №05-486.

При цьому, у наказі про проведення перевірки від 23.03.2018 №511 не зазначено у зв`язку із відсутністю відповіді на який саме запит призначено перевірку.

Проаналізувавши зміст вказаних запитів судом встановлено, що предмету перевірки, призначеної на підставі наказу від 23.03.2018 №511, відповідає лише запит від 07.06.2017 №31429/10/28-10-41-01-12 щодо надання інформації та її документального підтвердження щодо господарських відносин ДП з ІІ Сантрейд із ТОВ Занайс (код ЄДРПОУ 40104725) та ТОВ ТД Кухар Рішельє (код ЄДРПОУ 33541304) за період з 01.01.2017 по 31.03.2017.

Суд вважає, що вказаний запит від 07.06.2017 №31429/10/28-10-41-01-12 частково відповідає вимогам пункту 73.3 статті 73 ПК України, адже містить: перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; печатку контролюючого органу.

Доводи позивача про відсутність печатки на запиті від 07.06.2017 №31429/10/28-10-41-01-12 суд вважає необґрунтованими, адже з наявної у матеріалах справи копії вказаного запиту простежується наявність на останній сторінці запиту відтиску печатки Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

При цьому в якості підстави для надіслання запиту із зазначенням інформації, яка це підтверджує, вказано встановлення з аналізу баз контролюючого органу інформації про здійснення позивачем господарських операцій з придбання насіння соняшнику у січні-березні 2017 року у ТОВ Занайс та ТОВ ТД Кухар Рішельє , у той час як вказані контрагенти не є виробниками товару, придбання якого здійснювалось у підприємств з ознаками ризиковості .

Водночас, підпункт 1 пункту 73.3 статті 73 ПК України передбачає в якості підстави для направлення запиту те, що за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Однак, запит від 07.06.2017 №31429/10/28-10-41-01-12 не містить посилань на порушення, які на думку відповідача ймовірно допущені ДП з ІІ Сантрейд під час господарських відносин із ТОВ Занайс та ТОВ ТД Кухар Рішельє за період з 01.01.2017 по 31.03.2017, що унеможливлює подання позивачем конкретних пояснень щодо спростування фактів допущення таких порушень.

Суд вважає, що вказане формулювання підстав направлення запиту від 07.06.2017 №31429/10/28-10-41-01-12 не порушило прав позивача, адже за змістом наведених у запиті переліку інформації, яка запитується, та переліку документів, які пропонується надати, позивачу запропоновано надати документи щодо господарських відносин із ТОВ Занайс та ТОВ ТД Кухар Рішельє за період з 01.01.2017 по 31.03.2017. Тобто, неналежне формулювання підстав направлення запиту не вплинуло на обсяг та зміст пояснень та документів, які позивач повинен був надати на виконання такого запиту.

Відповідь на запит від 07.06.2017 №31429/10/28-10-41-01-12 надана ДП з ІІ Сантрейд листом від 15.06.2017 №05-454 у якому надано пояснення щодо господарських відносин із ТОВ Занайс та ТОВ ТД Кухар Рішельє за період з 01.01.2017 по 31.03.2017 із посиланням на конкретні первинні документи.

При цьому, суд враховує, що матеріали справи не містять доказів долучення позивачем до листа від 15.06.2017 №05-454 первинних документів на підтвердження наданих пояснень.

Аналізуючи аналогічні правовідносини Верховний Суд у постанові від 31.03.2020 у справі №820/3477/16 зауважив, що у спірних правовідносинах саме суб`єкт владних повноважень зобов`язаний довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень суб`єкта господарювання та їх документальне обґрунтування.

Однак, зміст наказу від 23.03.2018 №511 не свідчить про те, що підставою для його прийняття слугувало ненадання позивачем документального підтвердження наданих пояснень. Більш того, наказ від 23.03.2018 №511 не містить у собі відомостей щодо проведення контролюючим органом аналізу наданих позивачем пояснень та висновку про те, що надані позивачем пояснення є недостатніми для спростування інформації про порушення ДП з ІІ Сантрейд норм податкового законодавства під час господарських відносин із ТОВ Занайс та ТОВ ТД Кухар Рішельє за період з 01.01.2017 по 31.03.2017.

У відзиві на позовну заяву відповідач також не вказав, яким чином та у якій частині надані позивачем пояснення у відповідь на запит від 07.06.2017 №31429/10/28-10-41-01-12 не спростували припущення відповідача щодо порушення ДП з ІІ Сантрейд вимог податкового законодавства під час господарських відносин із ТОВ Занайс та ТОВ ТД Кухар Рішельє за період з 01.01.2017 по 31.03.2017.

Заперечуючи доводи позивача щодо незаконності перевірки відповідач посилається виключно на те, що допуск до перевірки нівелює наслідки процедурних порушень, допущених перевіряючими. В обґрунтування вказаного твердження відповідач посилається на правову позицію Верховного Суду України, висловлену в постанові від 24.12.2010 №21-25а10, та згідно якої платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки, зокрема фактичної, щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Однак, у справі №21-25а10 та у даній справі різні предмети оскарження, адже у справі №21-25а10 оскаржується наказ про проведення перевірки, а у даній справі податкове повідомлення-рішення прийняте за результатом перевірки.

Крім того, у постанові від 21.02.2020 у справі №826/17123/18 Верховний Суд відступив від вказаних висновків про застосування норми права у подібних правовідносинах та зауважив, що незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень.

З урахуванням наведеного у сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено наявності підстав для прийняття наказу від 23.03.2018 №511, а отже й призначення перевірки за результатом якої прийнято спірне рішення.

Щодо обґрунтованості висновків акта перевірки від 23.05.2018 №1494/28-10-41-08/25394566 про порушення ДП з ІІ Сантрейд вимог підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України шляхом заниження суми податку на прибуток на загальну суму 8 026 009 грн за результатом господарських відносин ДП з ІІ Сантрейд із ТОВ Занайс та ТОВ ТД Кухар Рішельє за період з 01.01.2017 по 31.03.2017, які відповідач вважає нереальними, суд зазначає наступне.

Встановлено, що вказаного висновку відповідач дійшов проаналізувавши задокументовані позивачем та відображені у податковій звітності господарські відносини ДП з ІІ Сантрейд щодо придбання у період з 01.01.2017 по 31.03.2017 насіння соняшнику врожаю 2016 року у ТОВ Занайс на підставі договорів поставки №60150329 від 24.01.2017, №60150821 від 25.01.2017, №60151376 від 27.01.2017, №60151655 від 30.01.2017, №60151876 від 31.01.2017, №60152130 від 01.02.2017, №60152506 від 02.02.2017, №60152560 від 02.02.2017, №60152803 від 03.02.2017, №60153028 від 06.02.2017, №60153303 від 07.02.2017, №60153449 від 07.02.2017, №60153980 від 10.02.2017, №60154235 від 13.02.2017, №60154518 від 14.02.2017, №60154799 від 15.02.2017, №60155159 від 16.02.2017, №60158336 від 28.02.2017, №60158663 від 01.03.2017, №60158940 від 02.03.2017, №60159257 від 02.03.2017, та у ТОВ Торговий Дім Кухар Рішельє на підставі договорів поставки №60145311 від 22.12.2016, №60145624 від 23.12.2016, №60145938 від 28.12.2016, №60146191 від 29.12.2016, №60146631 від 03.01.2017, №60146812 від 03.01.2017, №60147225 від 04.01.2017, №60148480 від 13.01.2017, №60148683 від 16.01.2017, №60148912 від 17.01.2017, №60149193 від 18.01.2017, №60149474 від 19.01.2017, №60149847 від 20.01.2017, №60150159 від 23.01.2017, №60150822 від 25.01.2017, №60150567 від 24.01.2017, №60151394 від 27.01.2017.

На підставі вказаних висновків акта перевірки від 23.05.2018 №1494/28-10-41-08/25394566 про нереальність господарських відносин щодо придбання ДП з ІІ Сантрейд у період з 01.01.2017 по 31.03.2017 насіння соняшнику врожаю 2016 року у ТОВ Занайс та ТОВ ТД Кухар Рішельє у період з 01.01.2017 по 31.03.2017 на умовах вказаних договорів поставки, відповідачем, окрім оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 19.06.2018 №0005384108, прийнято також податкове повідомлення-рішення від 19.06.2018 №0005374108, яким збільшено суму податкового зобов`язання з ПДВ за відповідні звітні періоди на суму ПДВ, яку позивач включив до складу податкового кредиту за наслідками вказаних господарських операцій з ТОВ Занайс та ТОВ ТД Кухар Рішельє за період з 01.01.2017 по 31.03.2017.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019 у справі №826/15075/18, яке набрало законної сили 02.03.2020, скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.06.2018 №0005374108 та визнано необґрунтованими висновки акта перевірки від 23.05.2018 №1494/28-10-41-08/25394566 про порушення ДП з ІІ Сантрейд вимог податкового законодавства під час господарських відносин із ТОВ Занайс та ТОВ ТД Кухар Рішельє за період з 01.01.2017 по 31.03.2017.

За приписами частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Стверджуючи про нереальність господарських операцій ДП з ІІ Сантрейд із ТОВ Занайс та ТОВ ТД Кухар Рішельє за період з 01.01.2017 по 31.03.2017 відповідач зазначав про відсутність у ТОВ Занайс та ТОВ ТД Кухар Рішельє ресурсів для здійснення таких операцій.

Верховний Суд у постанові від 01.10.2019 у справі №804/9072/16 зазначив, що відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем. Водночас, відсутність достатніх (саме на думку контролюючого органу) матеріальних та трудових ресурсів не може беззаперечно свідчити про невиконання цими суб`єктами договірних зобов`язань.

Також суд враховує, що на підтвердження реальності господарських операцій ДП з ІІ Сантрейд із ТОВ Занайс та ТОВ ТД Кухар Рішельє за період з 01.01.2017 по 31.03.2017 позивачем до матеріалів даної справи долучено первинні документи обсяг і зміст яких у повній мірі підтверджує придбання позивачем насіння соняшнику врожаю 2016 року у ТОВ Занайс та ТОВ ТД Кухар Рішельє у вказаний період, а також подальше використання вказаного товару у господарській діяльності ДП з ІІ Сантрейд шляхом насіння соняшнику переробки в соняшникову олію та її постачання на експорт.

Крім того, реальність господарських відносин щодо придбання ДП з ІІ Сантрейд насіння соняшнику врожаю 2016 року у ТОВ Занайс та ТОВ ТД Кухар Рішельє у період з 01.01.2017 по 31.03.2017 та необґрунтованість висновків акту перевірки від 23.05.2018 №1494/28-10-41-08/25394566 підтверджена також висновком експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення комісійної економічної експертизи від 27.06.2019 №8314/8315/19-71/18354-18357/19-71.

Суд також зважає на доводи позивача про суперечливість позиції відповідача щодо реальності вказаних операцій між ДП з ІІ Сантрейд та ТОВ Занайс з огляду на довідку від 19.07.2017 №2244/28-10-41-08 складену за результатом перевірки ТОВ Занайс з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету за квітень 2017 року.

Так, у ході вказаної перевірки ТОВ Занайс відповідачем перевірено податкову звітність ТОВ Занайс з ПДВ за січень-березень 2017 року, якою підтверджено декларування податкових зобов`язань ТОВ Занайс за результатами спірних відносин з ДП з ІІ Сантрейд , та не виявлено порушень, у тому числі, не встановлено нереальності таких відносин чи безоплатної передачі товару від ТОВ Занайс до ДП з ІІ Сантрейд .

З урахуванням викладеного у сукупності суд дійшов висновку про реальність господарських операцій щодо придбання ДП з ІІ Сантрейд насіння соняшнику врожаю 2016 року у ТОВ Занайс та ТОВ ТД Кухар Рішельє у період з 01.01.2017 по 31.03.2017, а отже й правомірність відображення позивачем таких операцій у власному бухгалтерському і податковому обліку та, як наслідок, необґрунтованість висновку відповідача про незаконне заниження ДП з ІІ Сантрейд податку на прибуток на загальну суму 8 026 009 грн за результатом вказаних господарських відносин.

При розгляді даної справи суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах Салов проти України , Проніна проти України та Серявін та інші проти України : принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії .

З огляду на наведене суд надав правову оцінку визначальним доводам сторін. Відсутність у даному рішенні правової оцінки окремих доводів сторін жодним чином не відобразилось на повноті та об`єктивності дослідження судом обставин справи та не вплинуло на результат розгляду даної справи.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, враховуючи те, що відповідачем не доведено правомірності податкового повідомлення-рішення від 19.06.2018 №0005384108, а встановлені судом обставини та наявні матеріали справи свідчать про протилежне, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Частинами першою, сьомою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Оскільки даний позов сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, підлягає задоволенню повністю, а згідно наявного в матеріалах справи платіжного доручення від 10.09.2018 №20084988, позивачем за його подання сплачено судовий збір у розмірі 180 585,20 грн (з урахуванням ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.09.2018 про повернення судового збору у сумі 133 766,82 грн), то вказана сума підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією Сантрейд задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 19.06.2018 №0005384108.

Стягнути з Офісу великих платників податків Державної податкової служби за рахунок бюджетних асигнувань на користь Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією Сантрейд судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 180 585,20 грн (сто вісімдесят тисяч п`ятсот вісімдесят п`ять гривень двадцять копійок).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією Сантрейд (місцезнаходження юридичної особи: 01030, місто Київ, вулиця Б. Хмельницького, будинок 19-21 А; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 25394566).

Відповідач - Офіс великих платників податків Державної податкової служби (місцезнаходження юридичної особи: 04119, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 11г, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 39440996).

Повний текст рішення складено 11.12.2020.

Суддя О.М. Чудак