Постанова

від 10.12.2020 по справі 640/18975/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/18975/19 Суддя (судді) першої інстанції: Смолій І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ключковича В.Ю.,

суддів Парінова А.Б.,

Беспалова О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу обслуговуючого кооперативу "ЖБК-1" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2020 року (прийняте за наслідком розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, суддя Смолій І.В.) у справі за адміністративним позовом обслуговуючого кооперативу "ЖБК-1" до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В :

Обслуговуючий кооператив "ЖБК-1" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), в якій просив визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) №165 від 05.08.2019 про скасування реєстрації декларації про початок будівельних робіт.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач, приймаючи спірний наказ порушив норми чинного законодавства України, а саме: Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності від 17.01.2017 року №1817-VІІІ, відповідно до пункту 3 якого визначено, що зареєстровані до набрання чинності цим Законом декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт можуть бути скасовані відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, оскільки декларація про початок будівельних робіт була зареєстрована 31.05.2017 (до набрання чинності зазначеним Законом), то така декларація могла бути скасована лише в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але такий порядок про скасування декларації уряд не приймав, відтак, відповідач, посилаючись на п.п.4, 5 п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону від 17.01.2017 року №1817-VІІІ, діяв протиправно.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, обслуговуючий кооператив "ЖБК-1" подав апеляційну скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2020 року та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що оскільки декларація про початок будівельних робіт була зареєстрована 31.05.2017 (до набрання чинності Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності від 17.01.2017 року №1817-VІІІ), то така декларація могла бути скасована лише в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але такий порядок про скасування декларації уряд не приймав, відтак, відповідач, посилаючись на п.п.4, 5 п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону від 17.01.2017 року №1817-VІІІ, діяв протиправно, а суд першої інстанції не розглянув дану підставу позову.

Крім того, апелянт вказує, що виключною підставою для скасування декларації про початок будівництва є встановлений факт здійснення самочинного будівництва, зокрема, якщо: 1) будівництво здійснюється на земельній ділянці, що невідведена для цієї мети; 2) будівництво здійснюється за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи; 3) будівництво здійснюється за відсутності затвердженого проекту або будівельного паспорту; 4) скасовано містобудівні умови та обмеження. При цьому, виявлені недостовірні дані, зазначені у деклараціях про початок виконання будівельних робіт або про введення в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, повинні відповідати одній із наступних умов, які дають підстави вважити об`єкт самочинним будівництвом. Наявність даних, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для скасування реєстрації декларації.

Від відповідача відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 31 травня 2017 року ОК ЖБК-1 було зареєстровано у Департаменті з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва ВО КМР (КМДА) декларацію про початок будівельних робіт №КВ 083171510115.

За результатом проведеної позапланової перевірки головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Герасименко Т.О. було прийнято рішення від 03.07.2019 про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на вул. Отто Шмідта, 9-11 у Шевченківському районі м. Києва від 01.04.2014 №3071/0/12/009-14, про що повідомлено листом Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва ВО КМР (КМДА) від 16.07.2019 №10/26-13/1607/07.

За результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті Будівництво житлового будинку на вул. Отто Шмідта, 9-11 у Шевченківському районі м. Києва 17.07.2019 Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва ВО КМР (КМДА) складено Акт №б/н.

Відповідно до підпунктів 4, 5 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності від 17.01.2017 №1817-VІІІ, на підставі листа Департаменту від 16.07.2019 року №10/26-13/1607/07 та на підставі Акту, складеного за результатами планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог у сфері містобудівної діяльності від 17.07.2019 №б/н, Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва ВО КМР (КМДА) винесено наказ від 05.08.2019 №165 Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 31.05.2017 №КВ 083171510115.

Обслуговуючий кооператив "ЖБК-1", вважаючи протиправним наказ Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) №165 від 05.08.2019 про скасування реєстрації декларації про початок будівельних робіт, звернувся до суду з даним позовом, при цьому зазначив, що оскільки декларація про початок будівельних робіт була зареєстрована 31.05.2017 року, то така декларація могла бути скасована лише в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але такий порядок про скасування декларації уряд не приймав, відтак відповідач діяв протиправно.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що чинним законодавством, зокрема ст. 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , підпунктом 6 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності від 17.01.2017 № 1817-VIII передбачено, що достатньою та необхідною правовою підставою для скасування органом архітектурно-будівельного контролю реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт є встановлення факту наведення у них замовником недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, а по-друге жодною правовою нормою не регламентовано порядок виявлення органом архітектурно-будівельного контролю такого факту і його обов`язку проводити перевірку, якщо недостовірність зазначених у деклараціях даних є очевидною.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлено Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі за текстом - "Закон № 3038-VI").

Відповідно до частини першої статті 31 Закону № 3038-VI, проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Згідно із частиною першої статті 34 Закону № 3038-VI, замовник має право виконувати будівельні роботи після:

1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю) - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування;

2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до І-ІІІ категорій складності;

3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Частиною восьмою статті 36 Закону № 3038-VI передбачено, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Відповідно до частини другої статті 39-1 Закону № 3038-VI (в редакції, чинній на час реєстрації декларації про початок будівельних робіт - 31.05.2017) у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Процедура скасування декларації про початок виконання підготовчих робіт, декларації про початок виконання будівельних робіт встановлена Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (далі - Порядок №466).

Відповідно до зазначеного нормативно-правового акта, у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю (пункт 15 Порядку № 466).

Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного наказу та виключає запис про її реєстрацію з єдиного реєстру протягом п`яти робочих днів з дня виявлення факту подання недостовірних даних, наведених у декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.

Крім того, у пункті 15 Порядку, абзацами сьомим - десятим, передбачено також інші випадки, коли може бути скасовано декларацію.

Так, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, також може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:

- подання замовником заяви про скасування повідомлення про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт;

- отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником будівництва;

- встановлення під час проведення перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до положень статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право також проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Відповідно до частини четвертої статті 41-1 Закону №3038-VI у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 2) притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; 3) ініціювати притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності; 4) вносити подання про звільнення посадової особи об`єкта нагляду до органу, який здійснив його призначення; 5) вносити подання про позбавлення права виконувати певні види робіт посадової особи об`єкта нагляду до органу, яким таке право надавалося; 6) скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Як вже було зазначено, частина 2 статті 39-1 Закону №3038-VI (в редакції, чинній на час реєстрації декларації про початок будівельних робіт - 31.05.2017) встановлювала, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №1817-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності" від 17 січня 2017 року зареєстровані до набрання чинності цим Законом декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт є чинними до завершення будівництва об`єктів, крім випадків їх скасування відповідно до пункту 3 цього розділу.

Водночас, пункт 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1817-VIII передбачає, що зареєстровані до набрання чинності цим Законом декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт можуть бути скасовані відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України , у разі:

1) подання замовником заяви про скасування декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт;

2) наявності відомостей про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем (замовником), смерті фізичної особи - замовника або визнання її безвісно відсутньою;

3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта та вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства, невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю;

4) скасування містобудівних умов та обмежень ;

5) виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта ;

6) виконання будівельних робіт, не передбачених згідно з декларацією про початок виконання будівельних робіт.

Отже реєстрація декларації може бути скасована, по-перше , у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту наведення у ній недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом , у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абзацом 6 пункту 15) Порядку №466 (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного наказу) у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягає скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю.

За приписами статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Зміст наведених норм свідчить про те, що Законом України №3038-VI, зокрема статтею 39-1, встановлено єдину підставу для скасування реєстрації декларації, а саме: подання замовником недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.

При цьому такі недостовірні дані повинні відповідати одній із наступних умов, які дають підстави вважити об`єкт самочинним будівництвом:

1) об`єкт збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети;

2) об`єкт збудований або будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи;

3) об`єкт збудований або будується без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.

Таким чином, наслідки у вигляді скасування реєстрації декларації можуть застосовуватись уповноваженим органом виключно у разі повідомлення в цій декларації недостовірних даних, які дають підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом.

Отже в контексті вимог частини 2 статті 39-1 Закону №3038 виключно у визначених законом випадках та в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю підлягають скасуванню декларації про готовність об`єкта до експлуатації, або права на початок виконання будівельних робіт.

Згідно із абзацем 8 пункту 22 Порядку № 461 (у редакції, чинній на час видачі наказів про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації) у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю наведених у зареєстрованій декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без затвердженого в установленому порядку проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

За результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті Будівництво житлового будинку на вул. Отто Шмідта, 9-11 у Шевченківському районі м. Києва 17.07.2019 року відповідачем складено Акт №б/н та встановлено наступні порушення:

- замовником будівництва ОК ЖБК-1 виконуються земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини, чим порушено вимоги ч.4 ст.32 Закону України Про охорону культурної спадщини , п.12 МУО та ч.2 ст.26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ;

- експертиза проектної документації на об`єкт, який вказаний у декларації, не проводилася, що вказує на подання замовником недостовірних даних в частині відомостей щодо проведення експертизи проектної документації, чим порушено ч.8 ст.36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ;

- не проведено експертизу проектної документації на об`єкт: Будівництво житлового будинку на вул. Отто Шмідта, 9-11 у Шевченківському районі м. Києва в частині міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, чим порушено п.2 ч.4 ст.31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ;

- проектна документація затверджена в порушення порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою КМУ від 11.05.2011 №560, тобто її затвердження тільки після проведення експертизи, чим порушено ч.1 ст.31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ;

- під час виїзду на місце посадової особи департаменту встановлено, що на об`єкті будівництва відсутній інформаційний стенд, на якому розміщується інформація про документ, що дає право на виконання будівельних робіт, відомості про категорію складності об`єкта будівництва, замовника та підрядників, чим порушено ч.6 ст.34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , п.п. і п.6.2 ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва ;

- замовником будівництва ОК ЖБК-1 під час перевірки не надано певний перелік витребуваних документів, що зазначені в акті (а.с.23 Акту).

Отже, з наведеного вбачається, що підставою для скасування реєстрації декларації стало, зокрема, подання замовником недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом (об`єкт будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи).

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 17.10.2002 року № 17-рп визначення Верховної Ради України єдиним органом законодавчої влади означає, що жоден інший орган державної влади не уповноважений приймати закони.

Статтею 92 Конституції України визначено коло питань (суспільних відносин), які можуть бути врегульовані виключно законами України.

Вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.

Відповідно до частини третьої статті 106 Конституції України Президент на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов`язковими до виконання на території України.

Згідно з частиною третьою статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції і законів України.

Таким чином, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності від 17.01.2017 року № 1817-VІІІ, який набрав законної сили з 10.06.2017 року, було внесено зміни до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Порядку № 466 та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 , якими керуються у своїй діяльності органи державного архітектурно-будівельного контролю.

Як убачається із матеріалів справи та встановлено під час розгляду справи, замовником будівництва виконуються земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини, замовником подано недостовірні дані в частині відомостей щодо проведення експертизи проектної документації, не проведено експертизу проектної документації, що дає підтсави вважати такий об`єкт самочинним будівництвом, при цьому, така підстава для скасування зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт як виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта була визначена у Законі України №3038-VI і до внесення змін Законом №1817-VIII, а порядок такого скасування Кабінетом Міністрів України встановлений в Порядку № 466, порядку №461 та Порядку № 553, таким чином, враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що наказ Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) №165 від 05.08.2019 прийнятий відповідно до норм чинного законодавства та не підлягає скасуванню.

Разом з цим, щодо посилання відповідачем у спірному наказі на підпункт 4 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності від 17.01.2017 №1817-VІІІ, колегія суддів зазначає наступне.

10 червня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності" від 17 січня 2017 року № 1817-VIII, яким частина 2 статті 39-1 Закону України №3038-VI викладена у такій редакції: "У разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.".

Пунктом 4 частини 3 Прикінцеві та перехідні положення цього Закону встановлено, що зареєстровані до набрання чинності цим Законом декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт можуть бути скасовані відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у разі скасування містобудівних умов та обмежень .

Конституційний Суд України неодноразово висловлювався щодо зворотної дії закону в часі. Зокрема, у рішенні від 05.04.2001 у справі №3-рп/2001 (справа про податки) Конституційний Суд України дійшов висновку, що Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено частиною першою статті 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Враховуючи зазначене тлумачення норм статті 58 Конституції України Конституційним Судом України суд апеляційної інстанції зазначає, що норма пункту 4 частини 3 Прикінцевих і перехідних положень Закону України №1817-VIII про те, що зареєстровані до набрання чинності цим Законом декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт можуть бути скасовані відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у разі скасування містобудівних умов і обмежень , поширює свою дію на правовідносини (видачу містобудівних умов і обмежень, реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт), які виникли і закінчилися до набрання чинності Закону України №1817-VIII.

Тому ця норма не повинна застосовуватись до спірних правовідносин з огляду на приписи частини 4 статті 7 КАС України, про що вірно зазначили суди попередніх інстанцій.

Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 826/15079/17.

Відтак, в цій частині доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Разом з цим, оскільки наказ від 05.08.2019 №165 Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 31.05.2017 №КВ 083171510115 було прийнято на підставі і підпункту 4 і підпункту 5 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності від 17.01.2017 №1817-VІІІ, і в частині зазначення як підстави прийняття підпункту 5 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №1817-VІІІ такий наказ єправомірним, то підстави для задоволення позову відсутні.

При цьому, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в мотивувальній частині, оскільки суд першої інстанції не надав оцінки доводам позивача та підставам позову щодо можливості застосування п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону україни від 17.01.2017 №1817-VІІІ., разом зтим, в іншій частині таке рішення не підлягає зміні чи скасуванню, оскліьки суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального та процесуального права призвело до помилкового вирішення справи в частині підстав для відмови у задоволенні позову, а відтак, в цій частині рішення суду першої інстанції підлягає зміні у частині мотивів, з яких суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу обслуговуючого кооперативу "ЖБК-1" задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2020 року змінити в мотивувальній частині.

В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді О.О. Беспалов

А.Б. Парінов