Постанова

від 01.09.2021 по справі 640/18975/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/18975/19 Суддя (судді) першої інстанції: Смолій І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Сорочка Є.О., Федотова І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2020 року у справі за адміністративним позовом Обслуговуючого кооперативу ЖБК-1 до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся Обслуговуючий кооператив ЖБК-1 з адміністративним позовом до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про визнання протиправним та скасування наказу.

За результатами розгляду справи Окружним адміністративним судом міста Києва ухвалено рішення від 31 серпня 2020 року, відповідно до якого у задоволенні позовних вимог ОК ЖБК-1 відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судом першої інстанції рішенням, Обслуговуючий кооператив ЖБК-1 подав апеляційну скаргу та 10 грудня 2020 року Шостим апеляційним адміністративним судом прийнято постанову, якою апеляційну скаргу ОК ЖБК-1 задоволено частково, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2020 року змінено в мотивувальній частині, а в іншій частині залишено без змін.

Змінюючи мотивувальну частину рішення, колегія суддів апеляційного суду зазначила, що оскаржуваний наказ №165 від 05.08.2019 р. є правомірним, оскільки його прийнято на підставі пункту 5 пункту 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності від 17.01.2017, а підставою для скасування декларації про початок виконання будівельних робіт Будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 від 31.05.2017 №КВ083171510115 стало, зокрема, подання замовником недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом об`єкт будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи. З огляду на перелік порушень, зазначених в Акті від 17.07.2019, замовником будівництва ОК ЖБК-1 виконуються земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини, чим порушено вимоги частини четвертої статті 32 Закону України Про охорону культурної спадщини , пункт12 МУО та частини другої статті 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності.

Ухвалою Верховного Суду від 13 січня 2021 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОК ЖБК-1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2020 у даній справі №640/18974/19.

Надалі ОСОБА_1 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2020, зазначивши, що є власником земельних ділянок НОМЕР_1 та НОМЕР_2, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується витягами з ДРРП та іншими актами, зокрема: договором про право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіций) від 25.12.2013, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:91:097:0047 та договором про право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіций) від 25.12.2013, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:91:097:0046.

Також апелянт зазначив, що є асоційованим членом ОК ЖБК-1 відповідно до договорів №1 та №2 про пайову участь в ОК ЖБК-1 і розподіл персоніфікованого пайового сертифікату, відповідно до яких ОСОБА_1 при спільному будівництві малоповерхового кооперативного будинку, що має будівельну адресу: АДРЕСА_1 , вносить в якості пайового внеску за майбутній об`єкт загальною площею 500 кв.м. земельні ділянки 8000000000:91:097:0047 та 8000000000:91:097:0046.

Отже, оскаржуване рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2020 у справі №640/18975/19 стосується прав та обов`язків ОСОБА_2 , як землевласника та асоційованого члена кооперативу, який не приймав участі у розгляді справи, проте має право на оскарження судового рішення в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, при його прийнятті неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

Зокрема, апелянт зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій не досліджувалося питання щодо наявності або відсутності обов`язку у ОК ЖБК-1 отримувати дозвіл відповідного органу культурної спадщини на проведення земляних робіт. При цьому на думку апелянта встановлення таких обставин є істотним та таким, що прямо впливає на законність дій відповідача по складанню наказу від 05.08.2019 р. №165, оскільки відсутність обов`язку в позивача отримувати дозвіл відповідного органу культурної спадщини на проведення земляних робіт з підстав, встановлених підпунктом 5 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності від 17.01.2017 р. та свідчить про незаконність оскаржуваного наказу.

Окрім того, апелянт вказує на те, що судами не досліджувалося питання законності перевірки ОК ЖБК-1 та її результатів, за наслідками яких прийнято оскаржуваний наказ.

Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, з наступних підстав.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції, колегія суддів, виходячи з фактичних обставин справи, встановила, що звертаючись до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом, ОК " ЖБК-1 як на підставу позову посилався на те, що відповідач, приймаючи спірний наказ порушив норми чинного законодавства України, а саме: Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності від 17.01.2017 року №1817-VІІІ, відповідно до пункту 3 якого визначено, що зареєстровані до набрання чинності цим Законом декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт можуть бути скасовані відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, оскільки декларація про початок будівельних робіт була зареєстрована 31.05.2017 (до набрання чинності зазначеним Законом), то така декларація могла бути скасована лише в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але такий порядок про скасування декларації уряд не приймав, відтак, відповідач, посилаючись на п.п.4, 5 п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону від 17.01.2017 року №1817-VІІІ, діяв протиправно.

Окрім того, позивач вказував у позові, що виключною підставою для скасування декларації про початок будівництва є встановлений факт здійснення самочинного будівництва, зокрема, якщо: 1) будівництво здійснюється на земельній ділянці, що невідведена для цієї мети; 2) будівництво здійснюється за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи; 3) будівництво здійснюється за відсутності затвердженого проекту або будівельного паспорту; 4) скасовано містобудівні умови та обмеження. При цьому, виявлені недостовірні дані, зазначені у деклараціях про початок виконання будівельних робіт або про введення в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, повинні відповідати одній із наступних умов, які дають підстави вважити об`єкт самочинним будівництвом. Наявність даних, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для скасування реєстрації декларації.

Виходячи з таких підстав та обґрунтувань позову, розглядаючи справу суди першої та апеляційної інстанції виходили із заявленого позивачем предмету позову та відповідних обґрунтувань підстав його подання.

Враховуючи таке, у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року колегією суддів надано оцінку висновкам суду першої інстанції, викладеним у рішенні від 31 серпня 2020 року та змінено його в мотивувальній частині, зазначивши, що пункт 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1817-VIII передбачає, що зареєстровані до набрання чинності цим Законом декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт можуть бути скасовані відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у разі:

1) подання замовником заяви про скасування декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт;

2) наявності відомостей про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем (замовником), смерті фізичної особи - замовника або визнання її безвісно відсутньою;

3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта та вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства, невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю;

4) скасування містобудівних умов та обмежень;

5) виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта;

6) виконання будівельних робіт, не передбачених згідно з декларацією про початок виконання будівельних робіт.

Отже реєстрація декларації може бути скасована, по-перше, у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту наведення у ній недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абзацом 6 пункту 15) Порядку №466 (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного наказу) у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягає скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Зміст наведених норм свідчить про те, що Законом України №3038-VI, зокрема статтею 39-1, встановлено єдину підставу для скасування реєстрації декларації, а саме: подання замовником недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.

При цьому такі недостовірні дані повинні відповідати одній із наступних умов, які дають підстави вважити об`єкт самочинним будівництвом:

1) об`єкт збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети;

2) об`єкт збудований або будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи;

3) об`єкт збудований або будується без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.

Таким чином, наслідки у вигляді скасування реєстрації декларації можуть застосовуватись уповноваженим органом виключно у разі повідомлення в цій декларації недостовірних даних, які дають підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом.

Отже в контексті вимог частини 2 статті 39-1 Закону №3038 виключно у визначених законом випадках та в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю підлягають скасуванню декларації про готовність об`єкта до експлуатації, або права на початок виконання будівельних робіт.

За результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті Будівництво житлового будинку на АДРЕСА_1 17.07.2019 року відповідачем складено Акт №б/н та встановлено наступні порушення:

- замовником будівництва ОК ЖБК-1 виконуються земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини, чим порушено вимоги ч.4 ст.32 Закону України Про охорону культурної спадщини , п.12 МУО та ч.2 ст.26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ;

- експертиза проектної документації на об`єкт, який вказаний у декларації, не проводилася, що вказує на подання замовником недостовірних даних в частині відомостей щодо проведення експертизи проектної документації, чим порушено ч.8 ст.36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ;

- не проведено експертизу проектної документації на об`єкт: Будівництво житлового будинку на АДРЕСА_1 в частині міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, чим порушено п.2 ч.4 ст.31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ;

- проектна документація затверджена в порушення порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою КМУ від 11.05.2011 №560, тобто її затвердження тільки після проведення експертизи, чим порушено ч.1 ст.31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ;

- під час виїзду на місце посадової особи департаменту встановлено, що на об`єкті будівництва відсутній інформаційний стенд, на якому розміщується інформація про документ, що дає право на виконання будівельних робіт, відомості про категорію складності об`єкта будівництва, замовника та підрядників, чим порушено ч.6 ст.34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , п.п. і п.6.2 ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва ;

- замовником будівництва ОК ЖБК-1 під час перевірки не надано певний перелік витребуваних документів, що зазначені в акті (а.с.23 Акту).

Отже, з наведеного вбачається, що підставою для скасування реєстрації декларації стало, зокрема, подання замовником недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом (об`єкт будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи).

Колегія суддів у постанові від 10 грудня 2020 року також вказала, що Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності від 17.01.2017 року № 1817-VІІІ, який набрав законної сили з 10.06.2017 року, внесено зміни до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Порядку № 466 та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, якими керуються у своїй діяльності органи державного архітектурно-будівельного контролю.

Як убачається із матеріалів справи та встановлено під час розгляду справи, замовником будівництва виконуються земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини, замовником подано недостовірні дані в частині відомостей щодо проведення експертизи проектної документації, не проведено експертизу проектної документації, що дає підтсави вважати такий об`єкт самочинним будівництвом, при цьому, така підстава для скасування зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт як виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта була визначена у Законі України №3038-VI і до внесення змін Законом №1817-VIII, а порядок такого скасування Кабінетом Міністрів України встановлений в Порядку № 466, порядку №461 та Порядку № 553, таким чином, враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що наказ Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) №165 від 05.08.2019 прийнятий відповідно до норм чинного законодавства та не підлягає скасуванню.

Разом з цим, щодо посилання відповідачем у спірному наказі на підпункт 4 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності від 17.01.2017 №1817-VІІІ, колегія суддів зазначила, що 10 червня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності" від 17 січня 2017 року № 1817-VIII, яким частина 2 статті 39-1 Закону України №3038-VI викладена у такій редакції: "У разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.".

Пунктом 4 частини 3 Прикінцеві та перехідні положення цього Закону встановлено, що зареєстровані до набрання чинності цим Законом декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт можуть бути скасовані відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у разі скасування містобудівних умов та обмежень.

Разом з цим, оскільки наказ від 05.08.2019 №165 Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 31.05.2017 №КВ 083171510115 було прийнято на підставі і підпункту 4 і підпункту 5 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності від 17.01.2017 №1817-VІІІ, і в частині зазначення як підстави прийняття підпункту 5 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №1817-VІІІ такий наказ єправомірним, то підстави для задоволення позову відсутні.

При цьому, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в мотивувальній частині, оскільки суд першої інстанції не надав оцінки доводам позивача та підставам позову щодо можливості застосування п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону україни від 17.01.2017 №1817-VІІІ., разом з тим, в іншій частині таке рішення не підлягає зміні чи скасуванню, оскліьки суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Таким чином, судами першої та апеляційної інстанцій здійснено розгляд справи №640/18975/19, виходячи з предмету та підстав позову, які викладені у позовній заяві ОК ЖБК-1 , з урахуванням вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається із змісту позовної заяви, ОК ЖБК-1 не ставив питання щодо наявності або відсутності обов`язку у ОК ЖБК-1 отримувати дозвіл відповідного органу культурної спадщини на проведення земляних робіт, а також щодо законності перевірки ОК ЖБК-1 та її результатів.

Такі підстави та обґрунтування не покладалися позивачем в основу позову, не входили до предмету розгляду суду. Предмет розгляду становили інші обставини, про які колегія суддів вже детально зазначила вище.

Отже, судова колегія приходить до висновку, що обґрунтування, які виклав апелянт в апеляційній скарзі, можуть складати предмет іншого позову, проте не можуть бути прийняті відносно даної справи, оскільки не досліджувалися судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи, виходять за межі поданого позову.

За таких обставин, колегія суддів не знаходить підтверджень доводам та аргументам, наведеним в апеляційній скарзі, тому підстав для зміни або скасування рішення суду першої інстанції не вбачає.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки суд залишає рішення суду першої інстанції без змін, підстави для перерозподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 243, 244, 250, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2020 року у справі №640/18975/19 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач О.М. Кузьмишина

Судді: Є.О. Сорочко

І.В. Федотов