Ухвала

від 10.12.2020 по справі 308/13132/18

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/13132/18

1-кс/308/5175/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2020 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , захисника підозрюваної адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності СУ ГУ НП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №12018070000000271 від 19.08.2018, погоджене прокурором про застосування щодо підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України

ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, не одруженої, працюючою менеджером збуту ТОВ «Генезис», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на шістдесят діб,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий відділу розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності СУ ГУ НП в Закарпатській області капітан поліції ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням, погодженим прокурором у кримінальному провадженні №12018070000000271 від 19.08.2018 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.190, ч.1 ст.209КК України, погоджене прокурором про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Клопотання мотивовано тим, що у провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області перебувають матеріали досудового розслідування №12018070000000271 від 19.08.2018 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.190, ч.1 ст.209КК України.

У клопотанні вказано,що як встановлено досудовим розслідуванням у не встановлений досудовим розслідуванням час у ОСОБА_5 виник умисел на незаконне заволодіння об`єктом нерухомого майна у АДРЕСА_2 .

Слідчий зазначає, що на реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_5 діючи за попередньою змовою з невстановленими особами, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб, час та місці, виготовила завідомо підроблений офіційний документ декларацію про готовність об`єкта до експлуатації серії та номер ЗК 142730860240 від 29.03.2013 виданої ніби Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області, в яку внесені відомості про те, що на підставі договору оренди земельної ділянки б/н від 15.11.2013 кадастровий номер 2110100000:25:001:0044 ОСОБА_5 належить об`єкт нерухомого майна «Будівництво велоцентру та громадської вбиральні» загальною площею 27, 50 м2, який розташований у АДРЕСА_2 та договір оренди земельної ділянки від 15.09.2015 з кадастровим номером 2110100000:25:001:0044 у який внесені відомості про те, що на вказаній земельній ділянці розташований об`єкт нерухомого майна.

Як вказано у клопотанні, у подальшому 30.05.2016 ОСОБА_5 не маючи жодних підстав на користування та розпорядження об`єктом нерухомого майна, який розташований у АДРЕСА_2 , звернулася до фізичної особи підприємця ОСОБА_7 та замовила технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна «Велоцентр і громадська вбиральня».

Після цього, ОСОБА_5 достовірно знаючи про те, що жодних підстав для набуття права власності на об`єкт нерухомого майна який розташований у АДРЕСА_2 у неї не має та рішень щодо користування чи розпорядження Ужгородською міською радою чи комунальним підприємством «Парк культури та відпочинку «Боздоський» не приймалось, усвідомлюючи свої злочинні дії, будучи обізнаною про підробку декларації про готовність об`єкта до експлуатації серії та номер ЗК 142730860240 від 29.03.2013 виданої ніби Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області та договору оренди земельної ділянки від 15.09.2015 з кадастровим номером 2110100000:25:001:0044, 10.06.2016 подала реєстратору речових прав на нерухоме майно Ужгородського районного комунального підприємства (бюро) технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна ОСОБА_8 , внаслідок чого прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, на підставі якого ОСОБА_5 набула права власності на об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

У клопотанні вказано що після цього, ОСОБА_8 , сформувала витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна про реєстрацією за ОСОБА_5 об`єкта нерухомого майна, який розташований на земельній ділянці 2110100000:25:001:0044, що за адресою: АДРЕСА_2 , посвідчила його власним підписом та відтиском печатки Державного реєстратора.

Слідчий зазначає, що таким чином, ОСОБА_5 , закінчила свій злочинний умисел та в результаті вказаних шахрайських дій, позбавила громаду м. Ужгород та державу в цілому права власності на земельну об`єкт нерухомого майна вартістю 175250 гривень, чим самим спричинила громаді м. Ужгород та державі в цілому, тяжкі наслідки.

У клопотанні вказано, що крім цього, досудовим розслідуванням установлено, що 27.03.2018 внаслідок реалізації заздалегідь розроблених декількох етапів злочинної діяльності, ОСОБА_5 , шахрайським шляхом використовуючи підроблений витяг зДержавного реєструречових правна нерухомемайно,який сформованийреєстратором речовихправ нанерухоме майноУжгородського районногокомунального підприємства(бюро)технічної інвентаризаціїта реєстраціїправа власностіна об`єктинерухомого майна ОСОБА_8 , унезаконний спосіброзпорядилася об`єктомнерухомого майна,який розташованийу АДРЕСА_2 та спричинила громаді громаду м. Ужгород та державу в цілому права власності на об`єкт нерухомого майна вартістю 175250 гривень.

Слідчий зазначає, що вказані дії, є кримінальним правопорушенням, передбаченим ч.3 ст.190 КК України.

Окрім того у клопотанні вказано на те, що з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, ОСОБА_5 діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно небезпечних наслідків, достовірно знаючи, що право на розпорядження об`єктом нерухомого майна,що розташованийу АДРЕСА_2 набуте нею у наслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, з метою приховання злочинного походження нерухомого майна, володіння ним та приховування походження прав на вказаний об`єкт нерухомості, 27.03.2018 перебуваючи у приміщені приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за адресою АДРЕСА_3 , уклала із ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 , договір купівлі продажу об`єкта нерухомого майна «велоцентр та громадська вбиральня», що розташований у АДРЕСА_2 .

Як зазначає слідчий, при оформленні та підписанні договору купівлі - продажу об`єкта нерухомого майна, приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_9 були внесені відомості до Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна із визначення власника ОСОБА_10 відповідно до договору купівлі-продажу від 27.03.2018.

Так, у клопотанні вказано і на те, що відповідно, ОСОБА_5 , реалізувала набуте нею у наслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння право на розпорядження об`єктом нерухомого майна,що розташованийу АДРЕСА_2 та відчужила його за оплатним договором купівлі продажу ОСОБА_10 , за що отримала від нього грошові кошти в розмірі 50561, 05 гривень, згідно договору купівлі продажу.

Слідчий зазначає,що викладеніобставини свідчатьпро наявністьдостатніх доказівдля підозри ОСОБА_5 у заволодінні майном шляхом обману, що спричинило тяжкі наслідки та у легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, а саме вчинення правочину з майном одержаним внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також набуття коштів одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, передбачених ч. 3 ст. 190 та ч. 1 ст. 209 КК України.

Як вказує слідчий, 02.12.2020 ОСОБА_5 в порядку ч. 1 ст. 278, ч. 1 ст. 111, ч. 1, 2 ст. 135 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України.

У клопотанні вказано, що наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 та ч. 1 ст. 209 ККУкраїни, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, документами, допитами свідків, а також іншими матеріалами кримінального провадження.

Слідчий вказує на те, що підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження є наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення відповідного ступеню тяжкості.

У клопотанні вказано, що згідно п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому в сторони обвинувачення виникла необхідність у застосуванні відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту:

1.Переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Злочини, які інкримінується ОСОБА_5 , а саме ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

2.Незаконновпливати насвідків, експертів, спеціалістів у кримінальномупровадженні. ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків, які вже встановлені, та осіб, які володіють відомостями щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. Крім цього, ОСОБА_5 , з урахуванням відомих їй обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження, зможе вступати у поза процесуальні відносини із свідками та схиляти їх до зміни даних слідству показань. Аналогічним чином ОСОБА_5 зможе впливати на експертів та спеціалістів, які залучені у кримінальному провадженні до проведення судових експертиз та слідчих дій, що негативно вплине на хід досудового розслідування та/або до підбурювання дачі ними неправдивих показань, або відмови від надання таких.

3.Знищить, сховає або спотворить будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. На даний час проводяться ряд слідчих дій щодо встановлення місцеперебування документів поданих для проведення державної реєстрації об`єкта нерухомого майна «Велоцентр та громадська вбиральня», який розташований у м. Ужгород по вул. Возз`єднання, 5. Вказані документи мають істотне значення для досудового розслідування. При цьому, ОСОБА_5 , з метою уникнення кримінальної відповідальності, може створити неправдиві, фіктивні документи для легалізації свої незаконних дій. Перебуваючи на волі ОСОБА_5 зможе знищити або спотворити вказані документи.

4.Може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме впливати на інших на даний час не встановлених осіб, з якими ОСОБА_5 можливо діяла у змові, в тому числі із службовими особами Ужгородської міської ради та Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області, знаходячись на свободі може інформувати та скеровувати дії та показання осіб, які також причетні до його вчинення, однак на даний час не допитані. Крім цього, може підшукувати осіб, що можуть надати вигідні для неї неправдиві показання у кримінальному провадженні

Слідчий вказує на те, що з метою запобігання вчинити підозрюваною ОСОБА_5 будь-якої з вищеописаних дій, виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження, а саме обрання їй запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваної.

Слідчий вважає, що лише за допомогою застосування до ОСОБА_5 заходу забезпечення кримінального провадження запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з`ясування всіх обставин вчиненого нею кримінального правопорушення.

Європейський суд з прав людини у справі «Летельє проти Франції» (Letellie v France, рішення від 26 червня 1991 р.), зазначив: «особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які роблять виправданим попереднє затримання, принаймні, протягом певного часу».

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).

Відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполучного Королівства» (п.55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.

Затримання та тримання під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого є тримання під вартою, що визначено в рішенні ЄСПЛ за скаргою «Феррарі-Браво проти Італії).

У клопотанні вказано, що враховуючи особу ОСОБА_5 ,її намірипереховуватися відорганів досудовогорозслідування тасуду,слід дійтидо висновку,що вразі необрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту,то останнябуде переховуватисьвід органудосудового розслідуваннята суду.

На переконання слідчого, саме такий вид запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту забезпечить виконання підозрюваною ОСОБА_5 обов`язків, передбачених КПК України та зможе запобігти спробам останньої ухилитися від органів досудового розслідування та суду, зокрема незаконно виїхати за межі державного кордону України, впливати на свідків, експертів, спеціалістів, перешкоджати проведенню досудового розслідування.

На підставі викладеного, для забезпечення належної процесуальної поведінки під час досудового розслідування та судового провадження, керуючись ст. ст. 40, 131, 132, 176-178, 181 КПК України, слідчий просить слідчого суддю: задоволити клопотання та застосувати щодо підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, не одруженої, працюючою менеджером збуту ТОВ «Генезис», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на шістдесят діб, а також покласти на неї обов`язки, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою; не відлучатися із квартири АДРЕСА_1 , у якій вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення, експертами та спеціалістами у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали та просили його задовольнити.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_6 , у судовому засіданні заперечував проти застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. Окрім того важає, що підозра у вчиненні ОСОБА_5 , інкримінованого їй злочину є необґрунтованою, ризики які зазначені в клопотанні слідчого відсутні. Підозрювана не має наміру переховуватисі від слічих органів чи суду, впливати незаконно на свідків чи інших осіб, не має наміру знищит чи спотворити документи, що мають значення речових доказів у даному кримінальному провадження.

Підозрювана у судовому засіданні підтримала думку свого захисника, просила відмовити в задоволенні клопотання.

Заслухавши думку прокурора, пояснення слідчого з приводу поданого клопотання, підозрюваної та її захисника, дослідивши матеріали клопотання, приходжу до наступного висновку.

Згідно ч.4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом. Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Частиною 1 статті 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбаченихчастиною першоюцієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Згідно із ч.1 ст. 176 запобіжними заходамиє: 1)особисте зобов`язання; 2)особиста порука; 3)застава; 4)домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Відповідно доч.ч.1,2ст.181КПК України,домашній арештполягає взабороні підозрюваному,обвинуваченому залишатижитло цілодобовоабо упевний періоддоби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Під час розгляду клопотані слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області перебувають матеріали досудового розслідування №12018070000000271 від 19.08.2018 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.190, ч.1 ст.209КК України.

02.12.2020 ОСОБА_5 в порядку ч. 1 ст. 278, ч. 1 ст. 111, ч. 1, 2 ст. 135 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України, а саме у заволодінні майном шляхом обману, що спичинило тяжкі наслідки та у легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, а саме вчинення правочину з майном одержаним внаслідок вчинення суспілно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також набуття коштів одержаних внаслідок вчиненя суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів. Копію повідомлення про підозру додано до матеріалів клопотання.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 та ч. 1 ст. 209 ККУкраїни, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, документами, допитами свідків, а також іншими матеріалами кримінального провадження. Так до матеріалів клопотання додано: копію декларації про готовність об`єкта до експлуатації ЗК 142730860240 від 29.03.2013 виданої ніби Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області; копію технічного паспорту на об`єкт нерухомого майна «Велоцентр і громадська вбиральня»; копію договору оренди земельної ділянки від 15.09.2015; копію інформаційної довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно витяг сформовано 15.06.2016; копію договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07.03.2018 р., копію протоколу допиту свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , копію розпорядження міського голови від 04.02.2016 та 04.12.2013, копію наказу Департаменту міського господарства від 30.06.2009 №43, копію ситуаційного плану парк Боздошський,копію протоколу допиту підозрюваної ОСОБА_5 , згідно яких відмовилась дачі показів та ін.

Сукупність фактичних даних, які містяться в наведених доказах, є достатньою для висновку про можливу причетність підозрюваної до вищевказаного кримінального правопорушення.

При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.

Окрім того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» Європейський Суд з прав людини зазначив, що поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.

Стосовно твердження сторони захисту про відсутність обґрунтованої підозри з огляду на відсутність підтверджуючих даних про наявність у громади міста Ужгорода об`єкта нерухомості на земельній ділянці, то слідчий суддя констатує, що питання про належність, допустимість, достовірність та достатність доказів, для підтвердження винуватості підозрюваної у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, вирішується судом безпосередньо під час розгляду кримінального провадження. Оцінка доказів винуватості, їх належність та допустимість, на даній стадії досудового розслідування слідчим суддею суду першої інстанції перевірці не підлягають.

Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, слідчий суддя, наряду з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Чеботарі проти Молдови» від 13.11.2007р., п. 48), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин. Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.

При розгляді клопотання слідчим суддею враховуються вимоги пункту 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, №182), а також пункту 1 частини 1 статті 178 Кримінального процесуального кодексу України, згідно з яким слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов`язаний оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

Водночас, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, у слідчого судді наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні вказаних в повідомленні про підозру кримінальних правопорушеннь.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Слід зазначити, що при вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу слідчий суддя, разом з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Чеботарі проти Молдови» від 13.11.2007р., п. 48), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин. Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.

Слідчий суддя,вважаючи достатнімидокази причетності ОСОБА_5 , до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України, та про наявність обґрунтованої підозри, не вирішує при цьому питання про доведеність підозрюваної особи вини та остаточність кваліфікації її дій, що є наступними стадіями кримінального процесу.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі Мюррей проти Сполученого Королівства (п.55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.

Згідно із позицією Європейського суду з прав людини, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Слідчий суддя погоджується, що тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Слід вказати і на те, що злочини, які інкримінується ОСОБА_5 , а саме ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років.

Слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, в тому числі і з огляду на тяжкість покаання, що загрожує їй в разі визнання винуватою у вчиненні інкримінованих їй злочинів.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченомустаттею 225 КПКУкраїни, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4ст. 95 КПКУкраїни). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Таким чином, наведене вище на переконання слідчого судді дає підстави для висновку, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків, та схиляти їх до зміни даних слідству показань, та осіб, які володіють відомостями щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. А також, може впливати на експертів та спеціалістів, які залучені у кримінальному провадженні до проведення судових експертиз та слідчих дій, що негативно вплине на хід досудового розслідування та/або до підбурювання дачі ними неправдивих показань, або відмови від надання таких.

Слідчий суддя вважає обґрунтованими ризики перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Зокрема, підозрювана може впливати на інших на даний час не встановлених осіб, з якими ОСОБА_5 можливо діяла у змові, в тому числі із службовими особами Ужгородської міської ради та Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області, може інформувати та скеровувати дії та показання осіб, які також причетні до його вчинення, однак на даний час не допитані

Доводи адвоката про те, що підозрювана є особою молодого віку, позитивно характеризується за місцем проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, не можуть слугувати стримуючим фактором та не спростовують заявлених ризиків.

Однак разом із тим, слідчому судді не надано доказів того, що підозрювана на даний час продовжує вчиняти злочини, підтримує соціальні зв`язки негативного характеру, чи може знищити або спотворити документи, які мають значення для досудового розслідування, місцезнаходження яких на даний час не встановлено, може підшукувати осіб, що можуть надати вигідні для неї неправдиві показання у кримінальному провадженні. На думку слідчого судді, вказані ризики ґрунтуються виключно на припущеннях, слідчий суддя констатує, що їх можливе настання прокурором жодним доказом не доведено.

Слідчий суддя вважає, що позиція слідчого, прокурора про те що саме запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, відповідає меті, зякою він застосовується, та що саме його застосування позбавляє можливості підозрюваного перешкодити кримінальному провадженню, ухилитися від органів досудового розслідування та суду, а також мати можливість незаконно впливати на учасників провадження як на стадії досудового розслідування так і під час судового розгляду, як і твердження сторони обвинувачення про неможливість запобігання вказаним у клопотанні ризикам шляхом застосування до підозрюваної більш м`яких запобіжних заходів, окрім як цілодобовий домашній арешт є необґрунтованими.

Прокурором підставними та вагомими доказами не доведено те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Тому такі висновки слідчого та прокурора є лише припущеннями, не підтвердженими жодними доказами.

Згідно зст. 194 КПК Українипід час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Таким чином, з огляду на докази що додані до матеріалів клопотання та дослідженні у судовому засіданні, а також на обставини які були з`ясовані при його розгляді, клопотання, щодо застосування до підозрюваної заборони цілодобового не залишення місця проживання, слідчий суддя вважає необґрунтованим, оскільки ОСОБА_5 працює менеджером збуту ТОВ «Генезис», має встановлений графік роботи, а відтак застосування до неї цілодобового не залишення місця постійного проживання прокурором не доведено, окрім того позбавить її можливості отримання джера доходу необхідного для належного та достойного рівня життя.

Слідчий суддя вважає за можливе застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_5 , запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши їй залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 23 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв., оскільки достатнім буде саме такий запобіжний захід, який зможе забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків та запобігти ризикам, визначених ст.177 КПК України.

Крім цього, за допомогою застосування до ОСОБА_5 , заходу забезпечення кримінального провадження запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний період доби, може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з`ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення.

Оцінюючи у сукупності всі обставини справи, вважаю доведеним, що встановленні під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч.1ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до висновку про те, що підстави і обставини, з яких слідчий суддя задовольняє клопотання слідчого про застосування до підозрюваного домашнього арешту у певний період доби є достатньо обґрунтованими, а тому з урахуванням наведеного вище, клопотання слідчого підлягає задоволенню частково.

Окрім цього, застосовуючи, щодо підозрюваної запобіжний захід у виді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст.194КПК України покласти на нього обов`язки.

Керуючись ст. ст. 176, -178, 181, 184, 186, 193, 194, 196, 309, 310 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності СУ ГУ НП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_4 , погодженим прокурором у кримінальному провадженні №12018070000000271 від 19.08.2018 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.190, ч.1 ст.209КК України, погоджене прокурором про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України ОСОБА_5 ,яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 ,українки,громадянки України,не одруженої,працюючою менеджеромзбуту ТОВ«Генезис», запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши їй залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 23 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. наступної доби.

Покласти на підозрювану ОСОБА_5 , такі обов`язки:

прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою

не відлучатися із квартири АДРЕСА_1 , у якій вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення, експертами та спеціалістами у даному кримінальному провадженні;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Встановити строк дії ухвали до 02.02.2021 року.

Ухвалу скерувати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,що відповідно до частини 5статті 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за її поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї обов`язків, використовувати електронні засоби контролю. В разіневиконання вищевказанихзобов`язаньможе бутизастосований більшжорстокий запобіжнийзахід.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1