Ухвала

від 08.02.2021 по справі 308/13132/18

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/13132/18

1-кс/308/5299/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2021 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власника майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_5 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , про скасування арешту майна накладеного на об`єкт нерухомого майна - кафе загальною площею 30,1 м2 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 948841521101 за адресою: АДРЕСА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_4 , який діє інтересах власника майна ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з клопотанням про скасування арешту майна.

Клопотання мотивовано тим, що 21.03.2019р., ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1 було задоволено клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності СУ ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , - накладено арешт на об`єкт нерухомого майна - кафе загальною площею 30, 1 м2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 9488441521101 за адресою АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці кадастровий № 2110100000:25:001:0044, та належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , що є речовим доказом у кримінальному провадженні, зі забороною розпорядження, але без заборони законних володільців права користування вказаним нерухомим майном до скасування арешту майна у встановленому КПК порядку.

У клопотанні вказано, що власник майна з апеляційною скаргою на вищенаведену ухвалу не звертався.

Адвокат вказує на те, що не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту з метою збереження речових доказів.

У клопотанні вказано, що власник майна вважає, що подальша доцільність та обґрунтованість такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт об`єкту нерухомого майна, - кафе загальною площею 30, 1 м2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 9488441521101 за адресою АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці кадастровий № 2110100000:25:001:0044, та належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , відпала, а сам такий арешт, на даний момент, є необгрунтованим.

Обґрунтовуючи клопотання, представник власника майна зазначає, що 15 вересня 2015 року між Комунальним підприємством «Парк культури та відпочинку «Боздоський» (Орендодавець) та фізичною особою ОСОБА_6 (Орендар), був укладений Договір оренди земельної ділянки (копія договору та акту приймання-передачі додається) кадастровий номер земельної ділянки № 2110100000:25:001:0044 площею 0, 03 га, за місцезнаходженням - АДРЕСА_1 .

10 червня 2016 року гр. ОСОБА_6 набуто право власності на об`єкт нерухомого майна, - велоцентр і громадську вбиральню, що знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер земельної ділянки № 2110100000:25:001:0044 за адресою: АДРЕСА_2 .

27 березня 2018 року, гр. ОСОБА_6 відчужує ОСОБА_3 на підставі Договору купівлі-продажу об`єкт нерухомого майна велоцентр і громадську вбиральню, яка належала їй на підставі приватної власності.

Як зазначено у клопотанні, вказаний Договір посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та сформовано Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, номер запису про право власності - 25440942, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 948841521101, індексний номер Витягу № 118580789 від 27.03.2018р. При посвідченні такого договору, нотаріусом зафіксовано, що підписи сторін здійснено в її присутності, а особи сторін встановлено, їх дієздатність, правоздатність та повноваження перевірені, обтяження щодо вказаного майна відсутнє.

За твердженням представника власника майна, на момент вчинення наведеного вище правочину, ні гр. ОСОБА_6 ні гр. ОСОБА_3 будь-яких зауважень та/або заперечень до змісту та форми правочину не мали.

Окрім того у клопотанні вказано, що вказаний правочин не оспорюється будь-якими особами, судове провадження на предмет незаконності переходу права власності, визнання правочину недійсним, витребування такого майна відсутнє.

У клопотанні також вказано і на те , що в той же час, будь-яке судове провадження на предмет законності набуття такого нерухомого майна у власність гр. ОСОБА_6 в червні 2016 року також відсутнє. Обставини такого набуття не оспорюються будь-яким суб`єктом публічного та/або приватного права.

Гр. ОСОБА_3 стало відомо про обставини висвітлені в Ухвалі виключно від органу досудового розслідування, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження № 12018070000000271 від 19.10.2018р.

За твердженням адвоката, ОСОБА_3 є добросовісним набувачем арештованого майна, що не спростовано стороною обвинувачення.

При цьому у клопотанні вказано, що в подальшому, гр. ОСОБА_3 здійснено реконструкцію придбаного ним майна, а саме було проведено реконструкцію велоцентру та громадської вбиральні під кафе по АДРЕСА_1 на об`єкт нерухомого майна, кафе та зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації вказаного об`єкту в єдиному реєстрі документів за № ЗК 141182640862 від 21.09.2018р.

В подальшому, як зазначено у клопотанні, гр. ОСОБА_3 , звернувся із вищевказаною декларацією до приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_8 для проведення державної реєстрації та сформовано Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, номер запису про право власності - 25440942, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 948841521101, індексний номер Витягу № 140232100 від 04.10.2018р. (копія витягу з ДРРПНМ додається). Така реконструкція здійснена в межах геометричних параметрів майна придбаного до реконструкції, тобто без змін розмірі фундаментів та без використання земельних угідь (будь-яких додаткових земельних угідь). Вказана реконструкція здійснена без використання земельних ділянок кадастрові номери 2110100000:25:001:0044 та 2110100000:25:001:0047.

У клопотанні вказано, що додатково, після закінчення строку дії Договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:25:001:0044 площею 0,03 га, за місцезнаходженням - АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_3 вказаний договір оренди не поновлювався, зміна сторони не відбувалася.

При цьому у клопотанні вказано, що з незрозумілих для Власника арештованого майна причин та обставин, за волевиявленням (бездіяльності) власника землі (Ужгородської міської ради), запис в ДЗК про земельну ділянку кадастровий номер 2110100000:25:001:0044 площею 0,03 га зазнав змін, місцезнаходження земельної ділянки змінилося, а координати поворотних точок меж ділянки змістилися. В свою чергу, за твердженням адвоката, після цього гр. ОСОБА_3 почали вживатися заходи щодо набуття речового права на земельну ділянку під належним йому нерухомим майном.

Так, як вказано у клопотанні, за замовленим ОСОБА_3 проектом землеустрою, на підставі дозволу органу місцевого самоврядування, відомості щодо земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:25:001:0047 площею 0, 04 га (Витяг з ДЗК додається) були внесені до ДЗК. За твердженням адвоката, ОСОБА_3 вживаються правові заходи щодо набуття речового права користування на таку земельну ділянки.

Окрім того у клопотанні вказано на те, що станом на момент подання даного клопотання, у межах кримінального провадження № 12018070000000271 будь-яка особа потерпілою не визнана. Жодної завданої конкретної майнової чи не майнової шкоди органом досудового розслідування не встановлена. Вказане за переконанням адвоката , не дозволяє в повній мірі стверджувати про обґрунтованість та відповідність завданню кримінального провадження здійсненого втручання в реалізацію права власності Власника майна.

При цьому за твердженням адвоката, із вищенаведеного чітко вбачається, що гр. ОСОБА_3 , як власник арештованого майна, не має будь-яке відношення до дій державного реєстратора ОСОБА_9 оскільки він набув нерухомість у встановленому законом порядку, на підставі правомірних документів. Зазначає, що такий об`єкт нерухомого майна, як велоцентр та громадська вбиральня по АДРЕСА_1 станом на дату накладення арешту (21.03.2019р.) вже не існував.

Вказане майно було перетворено, в результаті реконструкції, в кафе загальною площею 30, 1 кв.м. як вказано у клопотанні вказане майно не знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 2110100000:25:001:0044.

Як вказує у клопотанні адвокат, майно на яке накладено арешт, на даний момент, не може зберегти на собі сліди злочину, не є тим об`єктом кримінально-протиправних дій, про які стверджує сторона обвинувачення, не є майном здобутим незаконним (протиправним) шляхом, не відповідає критеріям визначеним статтею 98 КПК України, оскільки таке належне гр. ОСОБА_3 нерухоме майно є новим об`єктом цивільного обороту, а правовий зв`язок між таким об`єктом та велоцентром та громадською вбиральнею по АДРЕСА_1 , протиправні дії щодо якого ніби-то зафіксовані стороною обвинувачення, втрачений в момент державної реєстрації права власності на результати реконструкції ґр. ОСОБА_3 . Власник майна вказує, що належне йому нерухоме майно, на яке накладено арешт, не знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 2110100000:25:001:0044.

При цьому у клопотанні вказано, що зазначене майно, як об`єкт речових прав, знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 2110100000:25:001:0047 площею 0,04 га. В свою чергу, накладення арешту на нерухоме майно гр. ОСОБА_3 , яке, як помилково зазначено стороною обвинувачення, знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 2110100000:25:001:0044, є необґрунтованим, таким що не відповідає фактичним обставинам правовідносин.

В клопотанні вказано і на те, що станом 27.11.2020р. органом досудового розслідування, за присутності представника Власника майна, здійснений огляд земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:25:001:0044. За результатами якого за твердженням адвоката, вбачається, що майно Власника, на яке накладено арешт, не знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 2110100000:25:001:0044. На останній знаходяться об`єкти права комунальної власності, з якими Власник майна не має жодного правового зв`язку.

В свою чергу, винесена слідчим постанова від 29.01.2019р. про визнання речовим доказом об`єкта нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці за кадастровим номером 2110100000:25:001:0044, на переконання адвоката, не стосується об`єкту нерухомого майна гр. ОСОБА_3 , на який був Ухвалою накладений арешт. Вказана, за твердженням адвоката, постанова стосується іншого об`єкту нерухомого майна. При цьому у клопотанні зазначено, що вказані фактичні дані були самостійно встановлені органом досудового розслідування 27.11.2020р.

Адвокат при цьому вказує, що відповідно, мотивація Ухвали щодо розташування об`єкта нерухомого майна Власника на земельній ділянці кадастровий номер 2110100000:25:001:0044 своє підтвердження не знайшла. Такий довід спростовує належність такому нерухомому майну критеріїв визначених статтею 98 КПК України, тобто статусу такого нерухомого майна, як об`єкта злочину в межах кримінального провадження № 12018070000000271.

Посилаючись на рішення ЄСПЛ, у клопотанні адвокат вказує на наявність особистого і надмірного тягару.

Виходячи із вищенаведеного, а також на підставі статей 7, 8, 9, 16, 42, 98, 131, 132, 170,171,173 та 174 КПК України, власник майна ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_4 , просить слідчого суддю: Витребувати в органу досудового розслідування (слідчого) для дослідження в судовому засіданні протокол огляду земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:25:001:0044 від 27.11.2020р. разом із додатками та матеріалами (фото-, відео-) фіксації до такого протоколу, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження № 12018070000000271; Скасувати накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 від 21.03.2019 року арешт на об`єкт нерухомого майна - кафе загальною площею 30, 1 м2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 9488441521101, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні представник власника майна, адвокат ОСОБА_4 , подане клопотання підтримав, просив скасувати арешт накладений на об`єкт нерухомого майна.

Слідчий, за клопотанням якого було накладено арешт на майно, у судовому засіданні вказав на те, що на даний час досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершено, вважає, що арешт на майно було накладено обґрунтовано, та на даний час в застосуванні такого виду забезпечення кримінального провадженні існує об`єктивна необхідність, а також продовжують існувати ризики, що стали підставою для накладення арешту на майно. Зазначає, що у даному кримінальному провадженні повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_6 та про зміну підозри ОСОБА_9 , тривають слідчі дії. Визнано потерпілим в даному кримінальному провадженні Ужгородську міську раду, фактично на даний час здійснюється відкриття матеріалів провадження сторонам, складається обвинувальний акт, який буде направлено до суду. Додатково просив врахувати, що в межах даного кримінального провадження було виділено матеріали в інше кримінальне провадження, в якому проводиться досудове розслідування зокрема і про обставини на які посилається представник власника майна також.

Слідчий суддя заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання дійшов до наступного висновку.

Відповідно доч.1ст.174КПК Українипідозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.

Статтями7,16 КПК Українипередбачено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК України та судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Натомість при розгляді клопотання, поданого в порядкуст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює доводи клопотання в частині обґрунтованості підстав для скасування раніше накладеного арешту.

Згідно з приписами ч. 2ст. 173 КПК Українипри вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При розгляді клопотання встановлено, що ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 березня 2019 року, задоволено частково клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності СУ ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні №12018070000000271, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 жовтня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 Кримінального кодексу У країни, про арешт майна. Так, накладено арешт на об`єкт нерухомого майна - кафе загальною площею 30,1 м2 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 948841521101 за адресою: АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці за кадастровим номером 2110100000:25:001:0044, та належить на праві приватної власності ОСОБА_3 реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю АДРЕСА_3 , що є речовим доказом у кримінальному провадженні, із забороною розпорядження, але без заборони законних володільців права користування вказаним нерухомим майном до скасування арешту майна у встановленому КПК порядку.

Слідчий суддя вважає, що у даному кримінальному провадженні, об`єкти нерухомого майна на які накладено арешт, мають доказове значення для даного кримінального провадження. Обґрунтованість накладення арешту, встановлення наявності ризиків передбачених ст. 170 КПК України, що є підставою для застосування такого виду забезпечення кримінального провадження як арешт майна, були предметом дослідження та встановлення, при розгляді клопотання про накладення арешту. Та на даний час на переконання слідчого судді продовжують існувати.

Таким, чином з наведеного вбачається, що у органу досудового розслідування для проведення ефективного досудового розслідування є необхідність у збереженні вказаного майна до встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1ст. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Статтею 100 КПК Українивизначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку, передбаченому ст.ст. 170-174 КПК України.

Згідно з ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3ст. 170 КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

З огляду на положення ч. ч. 2, 3ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним уст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходузапобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Крім того, при вирішенні питання про скасування арешту майна, слідчий суддя також бере до уваги той факт, що в даному випадку обмеження права власності (володіння) є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження.

Так, слідчим суддею при накладенні арешту на майно із забороною розпорядження, але без заборони законних володільців права користування вказаним нерухомим майном, що в свою чергу з огляду на положення ч.4 ст.173 КПК України є найменш обтяжливим способом арешту майна. На думку слідчого судді, застосування такого способу арешту майна, непризведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна в частині забороною розпорядження, але без заборони законних володільців права користування вказаним нерухомим майном, заявником та його представником не надано та слідчим суддею у судовому засіданні не встановлено.

При цьому, як вбачається зі змісту самого клопотання, власник майна з апеляційною скаргою на вищенаведену ухвалу не звертався.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 вересня 2020 року ,було відмовлено в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , про скасування арешту майна накладеного на об`єкт нерухомого майна - кафе загальною площею 30,1 м2 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 948841521101 за адресою: АДРЕСА_1 .

У клопотанні що розглядається, адвокат вказує на те, що підстави для скасування наведені в ньому інші. Разом із тим, як на підставу скасування арешту накладеного на вказане майно, посилається на те, що відпала подальша доцільність та обґрунтованість такого заходу як арешт об`єкту нерухомого майна, - кафе загальною площею 30, 1 м2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 9488441521101 за адресою АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці кадастровий № 2110100000:25:001:0044, та належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , а такий арешт, на даний момент, є необгрунтованим.

Разом з тим, слідчий суддя вважає, що накладений арешт на об`єкт нерухомого майна - кафе загальною площею 30,1 м2 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 948841521101 за адресою: АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці за кадастровим номером 2110100000:25:001:0044, та належить на праві приватної власності ОСОБА_3 реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю АДРЕСА_3 , із забороною розпорядження, але без заборони законних володільців права користування вказаним нерухомим майном до скасування арешту майна у встановленому КПК порядку є речовим доказом у кримінальному провадженні, арешт майна є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження, а при розгляді даного клопотання зворотне ініціатором клопотання не доведено.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області накладено арешт на об`єкти нерухомого майна , а саме: кафе загальною площею 30,1 м2 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 948841521101 за адресою: АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці за кадастровим номером 2110100000:25:001:0044, та належить на праві приватної власності ОСОБА_3 реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю АДРЕСА_3 , разом із тим у клопотанні власник майна просить скасувати арешту майна накладений на об`єкт нерухомого майна - кафе загальною площею 30,1 м2 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 948841521101 за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з матеріалів доданих до клопотання, слідчим відділу розслідування злочинів в сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 362, ч. 1 ст.209, ч. 2 ст. 364 КК України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №1201807000000271 від 19.10.2018.

16.09.2020 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України, тобто у несанкціонованій зміні інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах, вчинені особою, яка має право доступу до неї, що спричинило тяжкі наслідки. 01.10.2020 ОСОБА_9 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри. 17.12.2020 ОСОБА_9 повідомлено про нову підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 362 КК України.

02.12.2020 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190, ч. ст. 209 КК України, тобто у заволодіння майном шляхом обману, що спричинило тяжкі наслідки та у легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, а саме вчинення правочину з майном одержаним внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також набуття коштів одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів.

Окрім того, 12.01.2021 ОСОБА_6 в порядку ч. 1 ст. 278, ст.279, ч. 1 ст. 111, ч. 1, 2 ст. 135 КПК України повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України.

Вказаний об`єкт нерухомого майна є речовим доказом у кримінальному провадженні. В межах даного кримінального провадження встановлюються обставини того, що внаслідок несанкціонованої зміни інформації у автоматизованій системі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з комунальної власності громади м. Ужгород незаконно вибув об`єкт нерухомого майна, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , ринкова вартість якого у відповідності до висновків судової будівельно-оціночних експертиз станом на момент прийняття розпорядчого рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно становила 175 250 гривень, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

Слідчий суддя вважає, що обставини, які стали підставою для накладення арешту на майно продовжують існувати, необхідність накладення арешту є об`єктивно необхідною для кримінального провадження.

Твердження представника власника майна, що накладення арешту на нерухоме майно гр. ОСОБА_3 , помилково, у зв`язку з тим, що вказаний об`єкт нерухомого майна не знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:25:001:0044, а на іншій ділянці, виключно на підставі протоколу огляду, є необґрунтованим та не може бути підставою, в розумінні ст.174 КПК України, для скасування арешту.

Враховуючи, що до матеріалів клопотання додано: договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером: 2110100000:25:001:0044, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та акт прийому-передачі, а також договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки, об`єктом нерухомого майна в такому зазначається велоцентр, громадська вбиральня за адресою АДРЕСА_1 , який знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером: 2110100000:25:001:0044.

Окрім того, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, від 04.10.2018 кафе, що за адресою АДРЕСА_1 в знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером: 2110100000:25:001:0044, так само як і велоцентр, громадська вбиральня (згідно витягу від 27.02.2018).

При цьому слід вказати, на те, що при накладенні арешту на об`єкт нерухомого майна, а саме кафе загальною площею 30,1 м2 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 948841521101 за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на праві приватної власності ОСОБА_3 реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю АДРЕСА_3 , вказаний об`єкт нерухомості згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 06.03.2019, розташований на земельній ділянці за кадастровим номером 2110100000:25:001:0044.

При цьому у клопотанні вказано, що в подальшому, гр. ОСОБА_3 здійснено реконструкцію придбаного ним майна, а саме було проведено реконструкцію велоцентру та громадської вбиральні під кафе по АДРЕСА_1 на об`єкт нерухомого майна, кафе та зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації вказаного об`єкту в єдиному реєстрі документів за № ЗК 141182640862 від 21.09.2018р.

В подальшому, як зазначено у клопотанні, гр. ОСОБА_3 , звернувся із вищевказаною декларацією до приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_8 для проведення державної реєстрації та сформовано Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, номер запису про право власності - 25440942, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 948841521101, індексний номер Витягу № 140232100 від 04.10.2018р. (копія витягу з ДРРПНМ додається). Така реконструкція здійснена в межах геометричних параметрів майна придбаного до реконструкції, тобто без змін розмірі фундаментів та без використання земельних угідь (будь-яких додаткових земельних угідь). Вказана реконструкція здійснена без використання земельних ділянок кадастрові номери 2110100000:25:001:0044 та 2110100000:25:001:0047.

Вказані обставини досліджуються в межах досудового розслідування кримінального провадження, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 362, ч. 1 ст.209, ч. 2 ст. 364 КК України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №1201807000000271 від 19.10.2018.

За таких обставин слідчий суддя при розгляді даного клопотання вбачає потенційну загрозу та шкоду для кримінального провадження в разі відмови у накладенні арешту та повернення вилученого майна.

Така шкода може виразитись у втраті речового доказу стороною обвинувачення та унеможливить подальше провадження досудового розслідування та встановленню істини у справі, що очевидно переважає над неможливістю власником (володільцем) тимчасово володіти, розпоряджатися та користуватися вказаним майном.

Враховуючи те, що нерухоме майно, можливо, зберегло на собі сліди вчинення злочину або містять інші відомості, які можуть бути використані, як докази факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та можуть відігравати роль речового доказу у кримінальному провадженні, приходжу до висновку про обґрунтованість накладення арешту на зазначене майно. З матеріалів кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що арештоване майно має суттєве значення для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження. На даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна.

Доводи заявника, що в даному кримінальному провадженні відсутні потерпілі, та не встановлена конкретно майнова чи не майнова шкода, її грошовий розмір, відсутні конкретні суб`єкти, якому така була завдана, не можуть бути взяті до уваги, оскільки арешт на майно, що є речовим доказом у кримінальному провадженні, за правилами ч.3ст.170 КПК України, може бути накладений незалежно від суб`єкту, що є його власником, процесуального статусу останнього, розміру шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, можливості застосування спеціальної конфіскації або конфіскації майна як виду покарання.

При цьому слід вказати, що слідчим до клопотання, в підтвердження того,що на даний час досудове розслідування даного кримінального провадження тримає, додано копії повідомлення про зміну підозри ОСОБА_9 від 01.02.2021 та копію повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_6 зі змісту яких вбачається, що вони підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення внаслідок якого громаду м. Ужгород позбавлено права власності на об`єкт нерухомого майна вартістю 175250 грн. та наявні відомості про потерпілого в кримінальному провадженні.

Крім того, посилання заявника на те, що арешт на майно завдає йому особистого і надмірного тягар, в судовому засіданні такі надано не було також. Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, заявником та його представником не надано та слідчим суддею у судовому засіданні не встановлено.

Слідчий суддя вважає, що адвокатом у клопотанні не наведено, та при розгляді клопотання у судовому засідання не встановлено належних підстав які б беззастережно свідчили, про те що на даний час в подальшому застосуванні арешту майна у даному кримінальному провадженні відпала потреба, натомість при розгляді клопотання доведено його необхідність.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об`єднаного Королівства). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Разом із тим слідчий суддя вважає, що підставою для скасування арешту майна не може бути лише саме твердження власника, користувача майна що в арешті відпала потреба так, як і сам по собі факт звернення власника чи володільця майна, до слідчого судді з відповідним клопотанням.

При розгляді клопотання слідчий суддя враховує, що рішення прийняте слідчим суддею про накладення арешту на майно було обґрунтовано, в апеляційному порядку не оскаржено та такий захід забезпечення кримінального провадження було застосовано за результатами об`єктивного розгляду клопотання про накладення арешту на майно, з дотримання процесуального законодавства та таке було виправдано потребами досудового роздування кримінального провадження на відповідному його етапі.

Слід зазначити при цьому, що на даний час досудове розслідування в даному кримінальному провадженні триває, відомостей про те що у рамках вказаного кримінального провадження проведено всі необхідні слідчі та процесуальні дії, а в застосуванні такого виду забезпечення кримінального провадження як арешт майна на вказаний об`єкт нерухомості відпала потреба, слідчому судді не надано.

Таким чином, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання не містить обґрунтування та відповідних доказів того, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба та що арешт накладено необґрунтовано, що є єдиним підставами згідно чинного КПК України, для скасування арешту майна.

Натомість, слідчий суддя вважає за необхідне вказати, що вбачається потенційна загроза та шкода для кримінального провадження в разі скасування арешту на майно.

Така шкода може виразитись у втраті речового доказу стороною обвинувачення та унеможливить подальше провадження досудового розслідування та встановленню істини у справі, що очевидно переважає над відсутністю в даний час повідомленої підозри винуватій у вчиненні злочинів особі, а також неможливістю власником (володільцем) тимчасово володіти та розпоряджатися вказаним майном.

А тому, з огляду на викладене, у зв`язку із відсутністю правових підстав для скасування арешту майна на даний час, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.107,174,309,372, ст.376ч.2КПК України, слідчий суддя,-

п о с т а н о в и в:

Відмовити в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , про скасування накладеного ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 від 21.03.2019 року арешту на об`єкт нерухомого майна - кафе загальною площею 30, 1 м2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 9488441521101, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайнного суду ОСОБА_1