Постанова

від 03.12.2020 по справі 541/2088/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 541/2088/19 Номер провадження 22-ц/814/1985/20Головуючий у 1-й інстанції Куцин В. М. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2020 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Чумак О.В.

суддів: Дряниці Ю.В., Кривчун Т.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на заочне рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 10 липня 2020 року, ухвалене суддею Куцин В.М., повний текст рішення складено 10.07.2020 р., у справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Ярмаківської сільської ради Миргородського району Полтавської області про визнання державних актів про право колективної власності на землю нечинними та їх скасування, зобов`язання вчинити дії.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2019 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, в якому, з урахуванням поданих уточнень, просив визнати нечинними та скасувати Державний акт на право колективної власності серії ПЛ №3 від 21.12.1993 року на земельну ділянку розташовану в межах Ярмаківської сільської ради Миргородського району та Державний акт на право колективної власності серії ПЛ №4 від 21.12.1993 року на земельну ділянку розташовану в межах Ярмаківської сільської ради Миргородського району і зобов`язати ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, та з урахуванням рішення суду розглянути заяви позивачів про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га кожному на території Ярмаківської сільської ради Миргородського району відповідно до наданих ними графічних матеріалів 12.06.2019 року.

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 10 липня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Ярмаківської сільської ради Миргородського району Полтавської області про визнання державних актів про право колективної власності на землю не чинними та їх скасування, зобов`язання вчинити дії - відмовлено.

З рішенням суду першої інстанції не погодилися позивачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та їх представник ОСОБА_1 , які оскаржили його в апеляційному порядку.

У поданій апеляційній скарзі позивачі та їх представник, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, прохають скасувати рішення та ухвалити нове про задоволення їх позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказують, що їх позовні вимоги підтверджені належними і допустимими доказами, які суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги, зокрема, щодо припинення юридичної особи - садівницького кооперативу, у колективній власності якого перебували спірні земельні ділянки.

Відзив на апеляційну скаргу учасники справи не подавали.

Сторони в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Від апелянта ОСОБА_1 надійшло клопотання, зі змісту якого вбачається, що у зв"язку з загостренням епідеміологічної обстановки внаслідок коронавірусної інфекції він та інші апелянти не мають змоги бути присутніми в судовому засіданні, та прохають провести розгляд справи у їх відсутність. Апеляційну скаргу підтримують та прохають задовольнити.

Згідно зі ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи у відсутність сторін, які повідомлені належним чином про день, час і місце розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом ст. 374 ч. 1 п. 1 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив, і це підтверджується матеріалами справи, що відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю серії ПЛ №3 від 21.12.1993 року, передано у колективну власність кооперативу садоводів любителів Алмаз при Миргородській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння земельну ділянку площею 10,7 га для ведення колективного садівництва відповідно до рішення 11 сесії 21 скликання Ярмаківської сільської ради народних депутатів від 21.09.1993 року, розташовану в межах Ярмаківської сільської ради Миргородського району.

Вказаний Державний акт зареєстрований у Книзі записів державних актів про право власності на землю 21.12.1993 року за № 3(том 1 а.с.70,71).

Згідно Державного акту на право колективної власності на землю серії ПЛ №4 від 21.12.1993 року, передано у колективну власність кооперативу садоводів любителів Монтажник при Миргородському СБК земельну ділянку площею 9,3 га для ведення колективного садівництва відповідно до рішення 11 сесії Ярмаківської сільської ради народних депутатів від 21.09.1993 року, розташовану в межах Ярмаківської сільської ради Миргородського району.

Цей Державний акт зареєстрований у Книзі записів державних актів про право власності на землю 21.12.1993 року за № 4 (том 1 а.с.153).

За повідомленням Миргородської районної державної адміністрації відсутні відомості щодо державної реєстрації колективного садівничого підприємства Алмаз та Монтажник Ярмаківської сільської ради Миргородського району (а.с.187).

12.06.2019 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 звернулися до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області із заявами про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки на території Ярмаківської сільської ради, для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га кожному, відповідно до графічного матеріалу на якому зазначене бажане місце розташування земельної ділянки(а.с.21-25).

За повідомленням Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області в бажаному позивачами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 місці розташування земельних ділянок на території Ярмаківської сільської ради Миргородського району Полтавської області земля відноситься до земель колективної власності згідно Державного акту на право колективної власності серії ПЛ №3 від 21.12.1993 року, зв`язку з чим в задоволенні заяв відмовлено (а.с.26-29)

За інформацією Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області в бажаному позивачем ОСОБА_6 місці розташування земельної ділянки на території Ярмаківської сільської ради Миргородського району Полтавської області земля відноситься до земель колективної власності згідно Державного акту на право колективної власності серії ПЛ №3 від 21.12.1993 року, в зв`язку з чим в задоволення заяви відмовлено (а.с.30)

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачами не надані докази, які підтверджують факт прийняття рішень, віднесених до компетенції загальних зборів членів кооперативу, в тому числі про припинення (ліквідації) кооперативів та розподілу майна між членами кооперативу в порядку передбаченому Законом України від 10.07.2003 р. N 1087-IV "Про кооперацію .

Колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду, з огляду на таке.

Статтею третьою ЗК України в редакції 1990 року, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено форми власності на землю в Україні: державну, колективну, приватну, які є рівноправними.

Згідно ст.5 ЗК України в редакції 1990 року, земля може належати громадянам на праві колективної власності.

Суб`єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Розпорядження земельними ділянками, що перебувають у колективній власності громадян, здійснюється за рішенням загальних зборів колективу співвласників.

У колективну власність можуть бути передані землі колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств в тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, землі садівничих товариств - за рішенням загальних зборів цих підприємств, кооперативів, товариств.

Землі у колективну власність передаються безплатно.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що спірні земельні ділянки перебувають в колективній власності садівницького кооперативу.

Закон України від 10.07.2003 р. N 1087-IV "Про кооперацію" визначає правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні.

Згідно з ч. 2 ст. 6 вказаного Закону, відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на виробничі, обслуговуючі та споживчі, які за напрямами діяльності можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

У статті другій згаданого Закону передбачено, зокрема, термін "обслуговуючий кооператив", що визначає кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності.

Статтею 23 Закону України Про кооперацію визначено, що кооперативи мають право провадити будь-яку господарську діяльність, передбачену статутом і не заборонену законом.

Відповідно до п. 2 ст. 2 Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію" від 1997 року встановлено, що загальні принципи, поняття та норми утворення, забезпечення функціонування, управління та ліквідації сільськогосподарського кооперативу і кооперативних об`єднань, контроль за їх діяльністю, права та обов`язки їх членів, формування майна, фондів, цін і тарифів на продукцію та послуги, а також трудові відносини у таких кооперативах та об`єднаннях регулюються Законом України № 1087.

Згідно зі ст. 15 Закону України Про кооперацію № 1087 вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу, до компетенції яких належить зокрема затвердження порядку розподілу доходу кооперативу; прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном; прийняття рішень про реорганізацію або ліквідацію кооперативу.

Рішенням загальних зборів членів кооперативу до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені інші питання діяльності кооперативу.

Порядок ліквідації обслуговуючих кооперативів та сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів визначений статтею 29 Закону України Про кооперацію .

Так, абзацом восьмим статті 29 цього Закону передбачено, що майно кооперативу, яке залишилося після задоволення вимог кредиторів кооперативу, здійснення виплат членам кооперативу паїв та виплат на паї, кооперативних виплат, оплати праці, розрахунків з кооперативним об`єднанням, членом якого він є, розподіляється між членами кооперативу у порядку, визначеному статутом.

Майно неподільного фонду не підлягає поділу між його членами і передається за рішенням ліквідаційної комісії іншій (іншим) кооперативній організації (кооперативним організаціям).

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд першої інстанції правильно послався на те, що позивачами не надані докази, які підтверджують факт прийняття рішень, віднесених до компетенції загальних зборів членів кооперативу, в тому числі про припинення (ліквідації) кооперативів та розподілу майна між членами кооперативу в порядку передбаченому Законом України від 10.07.2003 р. N 1087-IV "Про кооперацію", який регулює спірні правовідносини.

У зв`язку з чим суд дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання не чинними та скасування державних актів на право колективної власності на землю.

Посилання представника позивача на порядок припинення права колективної власності на землю відповідно до ч.1 ст. 346 ЦК України та ст. 30 ЗК України обґрунтовано не взяті до уваги місцевого суду, оскільки спірні правовідносини регулюються Законом України від 10.07.2003 р. N 1087-IV "Про кооперацію".

Оскільки судом першої інстанції відмовлено за недоведеністю в задоволенні позову в частині визнання не чинними та скасування державних актів на право колективної власності на землю, районний суд обґрунтовано відмовив і в задоволенні позовних вимог про зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Полтавській області розглянути заяви позивачів про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок відповідно до наданих ними графічних матеріалів 12.06.2019 року, які є похідними.

Доводи апеляційної скарги позивачів та їх представника, які зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ухваленим рішенням, належними і допустимими доказами не підтверджені, правильних висновків місцевого суду не спростовують, тому залишаються колегією суддів без задоволення.

Рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстав для скасування рішення суду з наведених в апеляційній скарзі мотивів колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст.ст.368, 375, 382,383,384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Заочне рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 10 липня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя О. В. Чумак

Судді: Ю.В.Дряниця

Т.О.Кривчун